- Молодий Пане, це найкраща кімната в нас.
- Здається прийнятною.
Старий привів групу Кейла в свій трактир. Зовнішній вигляд закладу повністю відповідав селищу, тому що торговці, що відвідували територію Генітюз, зупинялись в цьому трактирі під час своїх подорожей.
- Це перший раз, коли в нас зупиняється представник дворянського роду. Будь ласка, віднесіться до нас прихильно, навіть якщо це місце недостатньо гарне для вас, і просто вважайте, що це місце, де живуть нижчі істоти.
Кейл витріщився на старого. Він, здавалось, був більш розкутим, коли розмовляв з Веніоном Стен, але все ще виглядав наляканим від того, що благородна людина вирішила зупинитись в його трактирі.
Це було навіть добре для старого, що він відчував легку тривогу, але самому Кейлу подібна поведінка доставляло лише занепокоєння.
«Це вже зовсім недобре».
Кейл поплескав старого по плечу і спробував заспокоїти його.
- Дідусь, розслабся. Мені не подобаються люди, котрі себе так поводять. Це місце, де люди зупиняються на відпочинок, коли їдуть на нашу територію або покидають її. Воно просто не може бути недостатньо хорошим.
Очі старого затремтіли. Він облизав пересохлі губи язиком, перш ніж почав говорити після деякого коливання.
- Молодий Пане, чи багато таких людей, як ви, на території Генітюз?
- Що, чорт забери, ти говориш?
- Вибачте?
- Я самий великий покидьок на нашій території. Майже кожен, кого ти там знайдеш, буде мати кращу особистість, аніж я.
- Ах...
Старий видав зітхання. Он і Хонг, котрі взяли штурмом кушетку в кімнаті, мявкали і хитали головою, але ніхто, здавалось, не звертав на них увагу.
- Ви можете робити те, що хочете.
Старий вклонився Кейлу і покинув його кімнату. Кейл виявив, що це дуже дратує. Старий все ще здавався напруженим, але Кейл вирішив про це сильно не думати.
Тук-тук-тук.
Хтось стукав в двері.
- Увійдіть.
Двері відкрились, і заступник дворецького Ганс приніс всередину маленький ящик.
- Молодий Пане, ви просили тільки цей ящик, правильно?
- Так, залиш його.
Заступник дворецького Ганс проявив зацікавленість, передаючи ящик Кейлу. Це був єдиний багаж, котрий особисто збирав Кейл. Він просто припустив би, що всередині будуть алкоголь або закуски, якщо б ящик був нормальним, але він явно був далекий від поняття «нормальний».
Цей ящик був магічним предметом найвищої якості з міцним замком на ньому. Печатка на магічному ящику була емблемою Купецької Гільдії Флінн, однієї з великих Купецьких Гільдій, тієї, яка мала близькі відносини з сім'єю Генітюз.
Кейл без емоцій проговорив, дивлячись на Ганса:
- Хіба дворецький не повинен приховувати свої емоції на обличчі? Особливо допитливість?
- Одним з правил поведінки дворецького є обов'язкова демонстрація усіх своїх емоцій своєму господарю.
- Кумедна людина.
- Напевно, я дійсно трохи кумедний.
Для когось, хто не хотів їхати в столицю, поки не почув, що туди ж прямують і котики, Ганс був трохи знахабнілим. Але Кейл все ще вважав, що він набагато більш щирий, аніж інші кандидати в дворецьких. Бачачи, що Ганс починає звикати до нього, Кейл просто відповів в своїй звичайній манері:
- Забирайся.
- Так, сер.
І Ганс миттєво пішов, як звичайно. Однак перед тим, як закрити двері, він все ще поставив питання про їх пригоду:
- Ми проведем тут три дні?
- Так, подбай про все.
- Так, сер.
Ганс відповів і закрив двері. Окрім віце-капітана, відповідального за безпеку Кейла. Ганс відповідав за все інше. Тим не менш він нічим не показував свого незадоволення цим і продовжував ефективно дбати про все.
- Він здається хорошим дворецьким, - проговорив срібний котик, Он, котра наблизилась до Кейла. Юнак кивнув. Після чого підійшов і риже котик, Хонг:
- Він доволі хороший дворецький.
Кейл проігнорував котиків, що підійшов до нього, і відкрив ящик. Метод відкривання ящика з магічним замком був доволі простий. Відбиток Кейла. Це був єдиний ключ, що міг відкрити цей конкретний ящик. Кейл приклав вказівний палець до центру магічної печатки.
Пііік! Клік!
Перед відкриттям ящик видав тихий звук.
Всередині ящика були предмети, що Кейл приготував за чотири дні до від'їзду в столицю.
- Мені дійсно цікаво, що це таке.
- Дійсно цікаво.
Кейл проігнорував дві пари золотих очах, що дивились на нього, і дав доволі невизначену відповідь:
- Речі, що допоможуть врятувати бідну душу, нададуть тиск на деяких покидьків і не дозволять мені постраждати.
Он і Хонг з цікавістю дивились на нього, але Кейл лише з задоволенням гладив предмети в ящику. Він згадав розмову, що була в нього з Білосом, бастардом голови Купецької Гільдії Флінн, перш ніж покинути рідне місце.
***
- Молодий Пане, де ви плануєте використовувати ці речі?
- Я не розумію, навіщо мені це пояснювати?
- ...Я розумію... Але це буде коштувати доволі дорого, якщо ви вирішите купити всі ці предмети.
- ...Чи можна взяти їх в оренду?
- Для вас, звісно, це можливо.
***
Більшість предметів всередині ящика були магічними інструментами. Кейл очікував, що вони будуть дорого коштувати, але вони перевершили його очікування. Кейл повинен був потратити всі свої кишенькові гроші, що він отримав від свого батька. Він також повинен був повернути все це Білосу, як тільки приїде в столицю.
«Прикро, я не хотів зустрічатись з ним в столиці, але в мене просто не залишилось вибору».
***
- Два предмета просто не можуть бути здані в оренду стороннім. Я орендував їх на своє ім'я для вас. Тому вам прийдеться повернути мені їх в столиці. Особисто.
- Звісно.
***
Кейл схопив один з предметів, що лежали в ящику. Це була чорна куля з великою кількістю символів, що вигравіруваних на ній. Руде кошеня, Хонг, поставило лапки на коліна Кейла, після чого промовив:
- Мені насправді це дуже цікаво...
- Це інструмент для придушення мани. Він коштує майже мільярд галлонів.
Вууух.
І Он, і Хонг випустили протяжне зітхання.
- Мені коштувало двадцять мільйонів галлонів, щоб орендувати його.
Хонг повільно опустив лапи, що впирались в коліно Кейла, перш ніж піти до ліжка зі своєю сестрою, Он. Вони намагались триматись якомога дальше від чорної сфери.
Кейл згадав інформацію про шар. Білос знайшов саме той предмет, що шукав Кейл.
***
- Це викликає порушення потоку мани в визначеному діапазоні, змушуючи всі магічні інструменти припиняти своє функціонування. Він також достатньо міцний. Так що, навіть якщо відбудеться щось на кшталт вибуху гори, він не зламається.
- Тоді щодо інструментів спостерігання? Вони зламаються одразу?
- Звісно. Однак вам необхідно буде встановити його за двадцять сім годин. Він створений для повільного вливання сили, котра буде порушувати потік мани поступово, щоб не помітили маги.
- Як довго це буде продовжуватись?
- Сорок хвилин. Хіба це не здорово? Звісно, якщо поблизу будуть маги, вони зможуть розібратись з проблемою протягом п'яти або десяти хвилин.
- Я запам'ятаю це.
***
Кутки губ Кейла почали підійматись. Це був найдорожчій предмет, котрий він орендував у Білоса, але він був більш кориснішим для юнака в цій подорожі.
«Мені дуже імпонує його міцність».
Купецька Гільдія Флінн була дуже корисним місцем. Кейл з задоволенням посміхнувся, перш ніж кинути цю чорну сферу, що була розміром менше кулака дитинки, до котиків, що сховалися в кутку.
- Хук!
- Миу!
Один з них майже задихнувся, в той час як другий з мявканьєм намагався уникнути контакту з чорним шаром, але, в кінці кінців, вони були вимушені спокійно сидіти перед Кейлом з чорною сферою, що застигла перед їх очами.
- Ви знаєте, як правильно читати мапи?
У відповідь вони захитали хвостиками по підлозі:
- Звісно, в якийсь момент ми були потенційними спадкоємцями племені Туманних Котів.
- Правильно, моя сестра говорить правду.
Кейл дістав з ящика ще один важливий предмет – карту. Вона була не особливо детальною, просто несе на собі загальні орієнтири навкруги території Генітюз. Велика частина торговців, що йшли на територію Генітюз і покидали її, використовували цю карту.
- Ми зараз в цьому селищі, - Кейл вказав на гору справа від селища. – Ви бачите цю гору?
- Я бачу її.
- Це дуже легко побачити.
Так само сказав і Білос.
«Ах, діапазон відповідає міцності».
Одна гора.
- Якщо ви підете до тієї гори, то побачите віллу вдалині. Позаду неї буде печера.
Прямо зараз навкруги чорного дракона не повинно бути магів. Члени Магічної Вежі поважали драконів як найвеличнішу магічну расу і не хотіли, щоб люди намагались, і тем більше, щоб їм вдалось одомашнити драконів. Вони вважали це більш ганебнішим для магії.
Люди навкруги печери і вілли були лицарями і солдатами, котрим довіряв маркіз, а також простолюдини, що робили для них брудну роботу.
- Навіть не наближайтеся до неї. Вас не повинні впіймати.
Кейл знав про здібності цих двох малюків. Ось чому він був впевнений, що котики зможуть це зробити, але він все ще хотів їх попередити. Було б погано, якщо б їх допитливість змусило котів увійти в печеру.
- Там дехто страждає. Ми збираємось його врятувати, тому ви повинні бути дуже обережні.
- Дехто?
- Так, він ще молодший за тебе, Хонг.
- ...Ще молодший за мене?
- Так... Йому чотири роки.
Звісно, цей чотирирічний був достатньо сильним, щоб відправити Он або Хонг в політ, коли стримують окови мани будуть видалені.
- Ми збираємось його врятувати?
Очі Он і Хонг загорілись, коли вони припали на лапки, втиснувшись в ліжко.
- Врятувати? Звісно. Просто залишайтесь в своїй котячій формі і йдіть, не залишаючи слідів, і сховайте цей шар на горі.
Їх котячі форми не повинні були залишили іншим і шансу щось виявити. Кейл поклав чорну сферу і маленький мішок, перш ніж надіти його на шию одному з котів, як намисто.
- Де ми повинні його закопати?
- Де завгодно на горі.
- Дійсно, де завгодно?
- Так.
Брат з сестрою подивились один на одного, перш ніж закивати.
- Легко.
- Нам навіть вдалось пройти повз старійшин Котячого Племені, щоб втекти.
Кейл погодився з ними.
- Це повинно бути легко для вас обох. У вас достатньо навиків для цього. Я б не попросив когось марного зробити щось подібне. Це ж дуже важливо.
Обидва котика поглянули на Кейла своїми золотими очима. Ця пара, брат з сестрою, котрі були майже вбиті своїм племенем за те, що не мали достатніх здібностей, хоча в них ніколи і не було можливостей вчитись, почали відчувати емоції. Їх хвости метались зі сторони в сторону, котики навіть схлипнули носами, щоб стримати сльози.
Кейл зрозумів, що ці двоє задумали, і суворо продовжив:
- Я дам вам стільки яловичини, скільки забажаєте, як тільки ви повернетесь, успішно впоравшись з завданням.
Брат з сестрою одразу перестрибнули через підвіконня, шмигнув у вікно, і потайки попрямували на гору.
Звісно, брат з сестрою зробили все так, як і очікував Кейл, і заслуговували свою нагороду. Вони змогли отримати десятиярусний стейк з яловичини. На наступний день Кейл випив лимонад, котрий тепер він вже звик пити, і спитав Чхве Хана:
- Ти коли-небудь бачив дракона?
Далі
Том 1. Розділ 18 - Споглядання дракона(1)
- Дракона? - Так. - Я бачив щось подібне колись. «Схоже, ага, як же! Бреши більше!» Кейл знав, про що говорив Чхве Хан, коли говорив про «подібне». Ліс Темряви. Він говорив про злобних монстрів в глибинах Ліса Темряви. Серед цих жахливих монстрів були істоти, що застрягли десь між ящірками і драконами. Чхве Хан вбив цього монстра «дракона», як тільки просунувся з середньої ступені на заключну стадію Мистецтва Темного Руйнування. - Серйозно? Яким він був? Кейл зробив вигляд, що не знає про події, що відбулися з співрозмовником, і поставив йому питання з видимою зацікавленістю. Чхве Хан був єдиною людиною в кімнаті Кейла зараз. - ...Це був монстр. - Що означає «монстр»? - Його зовнішній вигляд, його сила, все. Це був монстр у всіх аспектах. - Ось як? Кейл кивнув і продовжив говорити. Але його дії і слова цілком взаємовиключали один одного. - Значить, ти не бачив дракона. - Перепрошую? - Дракони схожі на людей. Клак. Кейл поставив чашку з лимонадом, що був і кислим, і солодким, на стіл. Після чого він відповів на зацікавлений погляд Чхве Хана, що невідривно дивився на нього: - Дракони, Звіролюди, Дварфи, Ельфи, вони всі схожі на людей. Чому? Тому що в них є емоції і жага життя. Це питання не було для Кейла особливо важливим. Головне для нього починалось тут. - Тим не менш... Чхве Хан, можливо, помітив раптову зміну в поведінці свого «благодійника». Він сів прямо і зосередився на тому, що збирався сказати Кейл. - Така істота потрапила в обійми темряви, ледве народившись. Єдине, що в нині освітлює темряву його життя, це факели. Він ще навіть ніколи не бачив сонця. Як ти гадаєш, чи можна це існування назвати життям? Тук. Кейл постукав по столу вказівним пальцем. - Він вимушений стати істотою без долі раціонального мислення. Тук. Він знову постукав по столу. - Йому доводиться страждати наодинці, без родини або когось, на кого можна було б покластися. Тук. Погляд Чхве Хана здригався кожен раз, коли палець Кейла опускався на стіл. Кулаки Чхве Хана стиснулись під столом до такої міри, що можна було побачити, як на їхній поверхні спучуються вени. Кейл не знав про це, продовжуючи: - Кожен день він піддавався тортурам і жорстокому зверненню, залишаючись наодинці з болем, і так буде до тих пір, поки він живий. Вираз обличчя Чхве Хана став напруженим. В його очах показався гнів. Кейл знав, що Чхве Хан буде так реагувати. Не існувало хорошої людини, що б не розсердилася, почувши подібну історію. Він також повинен був розуміти, чому Кейл в першу чергу розповів цю історію. Юнак зробив ще один ковток лимонаду, перш ніж закінчити розповідь: - І ця нещасна істота знаходиться поблизу. В кімнаті повисло напружене мовчання. Кейл поглянув у вікно, перш ніж повільно перевести погляд на Чхве Хана. Він не знав, про що думав Чхве Хан, але все ще його тіло було оточене кровавою аурою. «Він злиться на те, що над драконом знущаються, тому що сам є хорошою людиною?» На відміну від гіпотези Кейла, Чхве Хан в даний час згадував десятиліття, коли він повинен був самостійно виживати в Лісі Темряви. Ось чому мовчання продовжувалось якийсь час. Нарешті, Чхве Хан підняв погляд на Кейла і запитав. - Ви врятуєте його і спробуєте приручити? - Ти з глузду з'їхав? - Перепрошую? Кейл діяв рефлекторно, коли в шоці відповів питанням на питання. Чхве Хан також був вражений тим, що Кейл поставив під сумніви його розсудливість. - Чому я повинен намагатись його приручити? Кейл махнув рукою, від чого Чхве Хан відчув збентеження. Не було ніякого способу, щоб дракон, котрого зневажали люди, погодився б служити людині. Насправді, ймовірніше всього, він був переповнений ненависті і огиди до всіх людей. Навіть якщо ця людина була тим, хто врятувала його. Дракони вважають, що вони стоять вище всіх істот, включаючи людей. Це звичайний інстинкт для драконів, тому, навіть не маючи досвіду спілкування з любим іншим драконом на протязі всього свого життя, він все одно буде відчувати саме це. Ось чому дракони не можуть рости під контролем людей. Таке відношення робить неможливим одомашнення і навчання драконів без застосування тортур і знущань, щоб зламати його розум. - Дракони народжуються надзвичайно зарозумілими. Але, найголовніше, якщо я вирішу виростити дракона... Кейл відчув це. Він відчував, що зіштовхнеться з багатьма неприємними інцидентами, якщо вирішить приручити дракона. На східному і західному континентах нараховувалось менше двадцяти драконів. Приручити одну з цих істот? Це було б майже те ж саме, що сказати: «Я буду в центрі всіх подій на континентах». Це був також дракон, котрому судилося вмерти. Було б краще, якщо б він пішов в свій маленький світ, ніяким чином не приймаючи участі в чиїмось шляху наверх. Кейл був безперечно налаштований проти цього дракона, приєднавшись до нього. Ледве він зуміє позбавитись від стримуючих його кайданів мани, цей чотирирічний дракон буде жити набагато краще, аніж Кейл. Не дарма ж його родичі називались Королями Світу. - Тоді? - Чому ти ставиш таке очевидне питання? Кейл розсміявся над питанням Чхве Хана, перш ніж відповісти: - Нехай ця істота живе вільним і мирним життям. Хіба дракон не повинен жити саме так? - Я розумію. Стиснуті кулаки Чхве Хана повільно почали розслаблятись. - Одже, ми будемо рятувати цього дракона? - Так, тому мені потрібна твоя допомога. - Все. Я дійсно зроблю все, щоб допомогти. Кейл був занепокоєний тим, що Чхве Хан занадто перестарається, а тому поспішно похитав головою. - Не потрібно переходити межи. Я також не збираюсь нікого вбивати, якщо це буде можливо. Ми будемо робити все, як можна тихіше. - Кейл-нім, ви дійсно... Чхве Хан почав говорити з захопленням, але Кейл подивився на годинник, перш ніж відмахнутись і сказати те, чого його співрозмовник ніяк не очікував почути: - Йди і скажи Рону, щоб він підготував випити на першому поверсі. - Хіба це потрібно? Кейл збирався в першу чергу випити. Він почав пити, хоча ще була лише середина дня. Чхве Хан просто сидів зі збентеженням на обличчі, озираючись по сторонам. Всі, окрім нього, виглядали абсолютно спокійними. В оточенні цієї мирної атмосфери Кейл Генітюз випивав пляшку за пляшкою. Червоний колір його обличчя ставав все яскравіше, і кожен, хто спостерігав за ним, знав, що юнак п'яний. - Чи можна дозволяти йому стільки пити? Чхве Хан подивився на Ганса, що стояв поруч, і задав питання, що цікавило його. Заступник дворецького Ганс доставав їжу для Он і Хонг, що все ще залишались в своїй котячій формі. Він все ще не знав, що ці малюки були з Котячого Племені. Лише через деякий час він відповів на питання Чхве Хана. - Так! В його руках нічого немає. Таким чином, це повністю безпечно! Молодий Пан обіцяв, що не буде кидатись пляшками! Чхве Хан говорив про безпеку Кейла, але Ганс говорив про особисту безпеку. Чхве Хан просто замовчав, побачивши, що розмова зайшла в глухий кут, і відійшов від Ганса. Краще було залишити заступника, коли він був захоплений котиками. Замість цього Чхве Хан подивився на Кейла, щоб впевнитись, що той в безпеці. - Господарю, ваш алкоголь на смак чудовий! Набагато краще, аніж я очікував! Кейл, схоже, не знав, що Чхве Хан дивиться на нього. Замість цього він зосереджувався на тому, щоб просто продовжувати хвалити алкоголь. Вони пили вже дві години. Були деякі, хто не пив, на випадок, якщо щось станеться. Але більшість посланників насолоджувались святковою атмосферою. «Спочатку вони всі нервувались, тск». Коли Кейл наказав всім зібратись, коли він випив, солдати з'явились в своїх шоломах. Кейл не міг повірити в це, але сказав, що не буде кидати пляшки, щоб допомогти їм розслабитись. - Це селище може бути маленьким, але навкруги безліч гір. Місцевий алкоголь особливий, тому що робиться з фруктів і трав, що зібрані в горах. Ось чому він трохи дорожчий, - як сказав старий, алкоголь був дійсно добрим. Кейл захоплювався випивкою, а тому підняв пляшку, вітаючи старого. - У вас ще багато? - Ну, є ще дещо. - Тоді принесіть ще і роздайте всім. - Молодий Пане, вам не потрібно... Віце-капітан вигукнув з почервонілим обличчям, але його очі були зосереджені на пляшці в руці Кейла. Інші солдати дивились в тому ж напрямку. Звісно, Кейл знав, про що вони думають. - Просто пийте. Я сказав вам пити. Зрозуміло? Очі всіх присутніх солдат почали сяяти. Вперше вони були схвильовані, побачивши пляшку в руках Кейла. Кейл уважно спостерігав, як збуджений власник готелю приносить все більше алкоголю і закусок для всіх. Кейл Генітюз. У цієї людини був неймовірний супротив до алкоголю. Всі думали, що він легко напивався, тому що його обличчя легко червоніло, і він піднімав галас, коли пив, але правда полягала в тому, що він зробив все це, не п'яніючи. Ось чому голова Кейла залишалась зараз повністю ясною. Він пив ще хвилин тридцять, перш ніж поглянути на Чхве Хана і заговорити: - Чхве Хан. Підійди і підтримай мене. Тепер я збираюсь відпочити. - Молодий Пане, я зроблю це. - Все в нормі. Віце-капітан, відпочиньте сьогодні трохи. Інші солдати також. Хіба ви не приймали вчора участь і битві? Це не небезпечна область, і для моєї охорони цілком досить солдат, що стоять на варті, але інші можуть розслабитись і насолодитись мирним часом. - Молодий Пане... - ...Я втомився. Всього найкращого... Все б ускладнилось, якщо б за ним попрямували віце-капітан і інші. На щастя, жоден з солдат не наближався після того, як Чхве Хан підтримав Кейла. Ймовірно, тому що Чхве Хан взагалі не пив, а також був найсильнішою людиною. Їм ні про що було хвилюватись, так як така людина буде охороняти Кейла. «Залишилась тільки одна людина». Легко було уникнути охоронців біля входу і навкруги готелю, але Рон все ще залишався проблемою. Ганс і Рон ніколи б не зайшли в кімнату, якщо б він дав їм певне розпорядження. Однак різниця між ними полягала в тому, що Ганс не був достатньо досвідченим, щоб знати, чи знаходиться Кейл все ще в кімнаті, в той час як Рон настільки вправний, що легко міг визначити, якщо Кейл її покине. «Не схоже, щоб старий був стурбований тим, що я роблю». Насправді Рон не піклувався б про те, що Кейл покинув свою кімнату, і що він збирається робити, коли покине готель. Так було до сих пір, тим не менш Кейл не хотів, щоб в майбутньому все стало більш дратуючим, тому він вирішив поговорити з Роном про це заздалегідь. Бачачи, що Рон прямує за Чхве Ханом, Кейл швидко сповістив його: - Рон. Я збираюсь піти пограти. Це секрет, зрозумів? Цей старий любив пити, але сьогодні не випив жодної краплі. Замість цього він всю ніч спостерігав за Кейлом. Рон дійсно був страшною людиною. Ця м'яка посмішка, що з'явилась на обличчі старого, була ще страшнішою. - Я розумію. Я буду вас чекати. - Не потрібно. «Чекати він мене буде! Ось ще чого не вистачало!» Як і очікувалось, Рон погодився, не сказавши нічого іншого. Кейл продовжував спиратись на Чхве Хана, коли він пішов в свою кімнату. - Я збираюсь відпочити. Ганс, Рон, не заходьте в мою кімнату, щоб розбудити мене, якщо не станеться якоїсь надзвичайної ситуації. Ви знаєте, яким я стаю, коли хтось порушує мій сон, правда? Раніше на слугу, що посмів розбудити Кейла замість Рона, лився потік лайок. Хоча Кейл фізично нікому не шкодив, той слуга обійшов весь маєток, розповідаючи всім іншим про те, як він відчував, що його поразив шквал ударів, що супроводжувались лайками. - Звісно, Молодий Пане. Будь ласка, будьте спокійні. - Молодий пане, цей старий буде стояти прямо біля вашої кімнати. Погляд Кейла застиг після відповіді Рона, але він продовжував спостерігати за тим, як обидва слуги покидають кімнату, перш ніж віддати наказ Чхве Хану: - Використай вікно, щоб спокійно повернутись в мою кімнату. Чхве Хан кивнув і швидко попрямував за двома слугами геть з кімнати, перш ніж закрити двері. - Мяяяяяу! - Час прийшов? Кейл кивнув Он і Хонг, котрі попрямували за ним в кімнату, і одразу відкрив ящик. Тук. Магічний замок клацнув, і Кейл дістав з ящику спорядження. Як тільки він закінчив своє екіпірування, Чхве Хан проник в кімнату через вікно. Його очі широко відкрились. - Кейл-нім? Перш ніж одягнути маску, Кейл кинув Чхве Хану чорний одяг. - Ти також повинен перевдягнутись. Шар зі вчорашнього дня повинен був зупинити магічний пристрій спостереження, але цього було недостатньо. Кейл не хотів, щоб його піймали. Ось чому він пив з середини дня і підготував цей одяг. - Що це? На чорному одязі була одна червона зірка і п'ять маленьких білих зірок, що оточували її, в центрі грудей. «Що це? Звісно, одяг таємної організації». В романі «Народження Героя» чітко і ясно описувався вбрання таємної організації, з котрою регулярно зіштовхувався Чхве Хан. Це вбрання було спеціально замовлене Кейлом, а його опис був наданий кравцю настільки точним, наскільки це взагалі було можливо. Кейл навіть створив одяг окремо, а потім особисто додав до неї зірки. Ось чому вона була трохи грубою, але з відстані виглядало досить натурально. Люди, що побачать це вбрання, не запам'ятають грубості вишивки, вони просто запам'ятають, що це було: «Чорне вбрання з однією червоною зіркою і п'ятьма білими зірками, що оточували червону». Для Веніона, котрий особисто не зустрічався з представниками таємної організації, на відміну від маркіза, звіт підлеглих, що побачать це вбрання, безперечно стане причиною серйозного головного болю і лютого гніву. - ...Ми збираємось робити щось погане? Чхве Хан знову поставив питання, побачивши, що Кейл не відповідає. Побачивши, як його «благодійник», ховає обличчя під маскою, він безперечно відчував наліт якогось злодійства. - Так, ми збираємось зробити щось погане, - Кейл почав посміхатись під маскою. – Ми зробимо дещо погане для Веніона. - Ах. Чхве Хан, нарешті, здається, зрозумів, оскільки він швидко вказав на другу маску в руках Кейла і сказав: - Будь ласка, дайте це мені. Навіть хороші люди мають право когось ненавидіти і бажати їм помститись. Для цього сімнадцятирічного юнака, що провів в цьому світі вже десятки років, також не вийшло стати виключенням з цього правила. - Ах, так, і це діти з Котячого Племені. Вони – звіролюди. Кейл жестом вказав на Он і Хонг, представляючи їх з нової сторони Чхве Хану. Зробив він це так, ніби не відбулось нічого незвичайного, і вони просто обмінювались привітаннями. Діти з Котячого Племені, що були чутливі до справжнього характеру людини, вже доволі добре відносились до Чхве Хана, і останній, під час подорожі, вже помітив, що вони не були звичайними котами. - Це Чхве Хан. Це Он. Це Хонг. Кінець знайомства. Всім приготуватись. Часу було мало, так що, ледве Чхве Хан вдягнувся в чорний костюм і маску, Кейл віддав наказ: - Висуваємось. Після чого він додав, коли зупинився перед вікном: - Тобі прийдеться допомогти мені вийти через вікно. Я не можу стрибнути з такої висоти, не отримавши жодних пошкоджень. Чхве Хан вперше зітхнув перед Кейлом. Хонг підійшов до Чхве Хана і поплескав його лапами, ніби втішаючи. Кейл знову призвав їх до дій: - Давайте поквапимось. Група, що благополучно покинула готель, попрямувала до гори з віллою віконта і місцем ув'язнення дракона.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!