Хлопець міг відчути, як хтось м'яко поплескує його по плечу. Огрубіла рука викликала думки про руки виснаженого батька. Вона була теплою.
- Молодий Пане, вже ранок.
Але голос був дуже глибоким. Хлопець відчув озноб по всьому тілу, а його очі підсвідомо розплющились. Замість яскравого сонячного світла, проникаючого через вікно, щоб зігріти тільки прокинуту людину, він побачив старого, в якого було задоволене обличчя.
- Дивує, що ви прокинулись лише після моєї першої спроби.
- А?
- Пан бажає трапезувати з Молодим Паном, як це було колись давно. Схоже, сьогодні це стане можливим.
Хлопець побачив дзеркало за плечем старого. В ньому відображався вогненноволосий молодий хлопець, який, здавалось, був збентежений, побачивши самого себе.
«Здається, цей хлопець – я».
- Молодий Пане Кейл?
Хлопець повернувся до джерела неспокійного голосу, щоб знайти старого, схожого на слугу, який уважно дивився на нього. Але цей старий хвилював хлопця зараз найменше.
Адже він ясно почув це.
Молодий Пан Кейл. Це ім'я було знайоме. Хлопець повільно промовив його:
- Кейл Генітюз?
Старий слуга дивився на нього так, ніби дивився на свого онука.
- Так, це ваше ім'я, Молодий Пане. Я припускаю, що ви все ще трішки п'яні.
Прислухавшись до слів старого, хлопець думав про ім'я, яке було навіть більш важливішим, аніж ім'я Кейл Генітюз...
- ... Бікрос...
- Ви кажете про мого сина?
- ...Шеф.
- Так, мій син – шеф-кухар. Вам потрібно, щоб він зробив що-небудь від вашого похмілля?
Хлопець відчув, що навколо все стемніло, в нього почалось запаморочення. Він опустив голову, поклавши її собі на руку.
Молодий чоловік подивився на червоне волосся, яке спадало перед його обличчям. Це був яскраво червоний колір, відмінний від його справжнього чорного волосся.
Кейл Генітюз. Бікрос. Батько Бікроса, Рон.
Це були персонажі, які з'являються на початку «Народження Героя», роману, який юнак читав, перед тим як заснув минулої ночі.
Він тряхнув головою і оглянувся навколо. Хлопець міг бачити спальню, яка повністю відмінна від типічного корейського оформлення. Вона приводила до думок про Європу. Кожна річ в кімнаті була надзвичайно екстравагантною та розкішною.
- Молодий Пане?
Чоловік, якого звали Рон, старий, що прикидався стурбованим та стривоженим.
- Холодна вода.
- Даруйте?
Йому потрібно було щось, щоб очистити свої думки. Він бачив обличчя Кейла Генітюза в дзеркалі за спиною Рона.
«Все виглядає нормально. Напевно, Кейл ще не був побитий до стану відбивної головним героєм».
Його гарне обличчя залучило увагу юнака.
Коли він відкрив очі, хлопець став Кейлом Генітюзом.
Кейл Генітюз. Покидьок, який був побитий до напівсмерті головним героєм на початку роману «Народження Героя». Це був він.
- Молодий Пане, я гадаю, ви не хочете купатись в холодній воді. Ви просите питної води?
Кейл подивився на Рона. Рон може прикидатися доброзичливим старим, але насправді він приховує свою справжню особистість жорстокої та порочної людини.
Юнак подивився на Рона.
- Будь ласка, принеси мені трішки питної води.
Йому потрібно було випити холодної води та для початку очистити свій розум.
- Я негайно все зроблю.
- Щиро дякую.
Рон здригнувся, та на мить в нього з'явився дивний вираз обличчя, але Кейл цього не помітив.
***
Рон повинен був вийти зі спальні, оскільки в кімнаті була тільки тепла вода. Коли він залишився наодинці, Кейл піднявся з ліжка та пішов до ванної кімнати. Якщо він дійсно був всередині роману, то там повинно бути велике дзеркало.
Як і очікувалось, дзеркало у весь зріст було у ванній кімнаті. Кейл Генітюз, який сильно цікавився своєю зовнішністю та фізичним станом, встановив це дзеркало тут. Ні в кого більше в цій хаті не було такого дзеркала.
У чоловіка в дзеркалі було вогненно-червоне волосся та доволі пристойне тіло. Було б неправильно говорити, що його тіло виглядало добре...
«Я дійсно Кейл».
Хлопець в дзеркалі дійсно виявився Кейлом Генітюзом з роману. «Народження Героя» славилось своїм якісним описом зовнішнього вигляду кожного з персонажів. Ось чому у хлопця перед дзеркалом не залишилось іншого вибору, окрім як погодитись з тим, що він дійсно перетворився в Кейла Генітюза.
Як люди зазвичай заспокоюються, коли їх так дивують? Кейл, ні, Кім Рок-Су, спокійно думав про минулу ніч.
Це був типовий вихідний день. Пройшов деякий час з тих пір, як він останній раз читав справжню книгу замість електронної, тому він пішов до бібліотеки, щоб взяти там декілька книг. Він взяв одразу всю серію, так як планував присвятити читанню весь день.
Назва книги була, звісно ж, «Народження Героя». Йому вдалось подужати п'ятий том, перед тим як заснути. Але коли юнак прокинувся, він перетворився на Кейла Генітюза, людину, яку головний герой нещадно побив в першому томі.
«Чи буде все так, як відбувалося в романі?»
Він відчував себе дивно спокійним. Як тільки шок трішки відступив, розум молодого чоловіка також заспокоївся. Він почав згадувати зміст першого тому.
"Народження Героя."
Цей роман був про народження героїв на західному та східному континентах, а також про їх випробування і зростання. Головним героєм був, звісно, кореєць. Він був учнем, якого перенесло в світ, ледве хлопчик поступив в старшу школу. Крім цього, тривалість його життя зрівнялась з життям дракона, що зробило його майже не старіючим.
«... Це погано?»
І цією людиною нашому герою доведеться бути побитим. Головне, однак, було в тому, що ця прикра ситуація ще не відбулась.
Кейл відвів погляд від дзеркала та зробив крок у ванну, наповнену теплою водою. Він облокотився на край ванної та подивився в стелю. Це був дорогий мармур, описаний в романі. Маєток, в якому жив Кейл, був дійсно оздоблений мармуром.
Юнак почав бурмотіти, дивлячись в стелю.
- Не схоже, що мені доведеться нудьгувати...
Його життя, як Кім Рок-Су. В ньому дійсно було мало приємного. Він був сиротою і ніколи не мав великоїх суми грошей. У нього також не було людини, яку б він любив більше за життя, а також друга, за якого це саме життя був готовий віддати. Він продовжував жити, тому що не міг померти.
Так, він не міг померти.
Він повністю ненавидів самі думки про смерть або біль. Він став сиротою після того, як його батьки померли в автомобільній аварії, коли він був зовсім маленьким.
Кім Рок-Су не подобались біль та смерть. Незалежно від того, що це було, навіть якщо б йому прийшлось кататись по кучі собачого лайна, це було б краще, аніж бути мертвим.
- Через це мені треба спочатку впевнитись, що мене не поб'ють.
Кейл не знав, в який день в романі це повинно було відбутись, але він був впевнений, що ще не зустрічався з головним героєм. Причина була простою.
- В мене ще немає шраму на боці.
Кейл Генітюз, покидьок графської сім'ї Генітюз. За декілька днів до зустрічі з головним героєм, Кейл перепив та влаштував переполох. Він кидався на всіх, поки не отримав ножем у бік. Рана була не глибокою, але це призвело до появленню шраму.
Який цікавий персонаж. Він отримав рану не від того, що бився з кимось, а тому, що п'яним закотив істерику на тему того, що алкоголь не дуже якісний. Кейл зустрів головного героя після того, як заробив цей шрам, і після короткої бесіди його побили до напівсмерті.
- Ммм...
Кейл схрестив руки на грудях та поринув у роздуми.
Він не знав, що сталось з Кейлом після того, як його побили в першому томі. Все, що було відомо, так це те, що головний герой, Чхве Хан, переживе безліч рокових зустрічей та подолає безліч випробувань, щоб стати героєм разом із членами своєї команди...
Таким чином, почнеться епоха, коли він доведе, що він герой. Королівство Роан, в якому зараз живе Кейл, а також багато інших місць на західному та східному континентах, будуть поглинені війною. Це дійсно стане часом для героїв, коли вони зможуть виявити весь свій потенціал.
Кейл нахмурився. Кім Рок-Су, людина, яка стала Кейлом. Його життєвий девіз був простий.
Життя без болю. Насолода маленькими радощами життя.
Жити мирним життям.
Далі
Том 1. Розділ 2 - Коли я розплющив очі (2)
- ... До тих пір, поки я дотримуюся змісту історії, якщо вона буде йти, як в книзі, і якщо я упокорюся з тим фактом, що мене поб'ють, головний герой подбає про все інше. Через якусь дивну причину, хлопець міг згадати кожний рядок роману без якихось проблем. Кейл розслабився в теплій воді, а завдяки своїй ясній голові, він зміг прийти до остаточного висновку. - Варто спробувати. Варто спробувати уникнути війни на континенті та жити мирно. Це становище покидька було набагато краще, аніж його життя, як Кім Рок-Су. Цей маєток розташований в кутку західного континенту, що робило його ідеальним місцем для уникнення війни. Навіть якщо він не міг повністю уникнути такого розвитку подій, Кейл повинен був, що найменш, знизити можливу шкоду до мінімуму. - Молодий Пане, ви у ванній? Він почув голос Рона, що лунає зі спальні. Кейл подумав про справжню особистість Рона. Рон був вбивцею, який покинув східний континент та перетнув море. Він прикинувся доброзичливим старим, але справжній Рон був жорстокою та нещадною людиною. - Так, я скоро вийду. Подібне неформальне спілкування зі старим було для нього звичною поведінкою. Кейл зрозумів, що робить, та подумав про те, що буде робити в майбутньому. Йому потрібно було підштовхнути цього старого до головного героя і відправити до нього на зустріч. Цей старий міг легко вбити Кейла одним ударом, але відносився до нього, як до цуценя, якого залишив в спокої, тому що воно не викликало в ньому теплих почуттів. Він ніжно посміхався, але всередині не було й унції піклування про Кейла. В романі Рон йде, прихопивши сина, за головним героєм після того, як Чхве Хан поб'є Кейла до напівсмерті. Кейл одягнув халат, після чого швидко вийшов з ванної. Рон стояв з усмішкою на обличчі та підносом з чашкою в руках. - А ось і Молодий Пан. Кейл підняв чашку і пройшов повз старого. Він не хотів входити в контакт з таким небезпечним старим. - Щиро дякую. Вираз обличчя Рона знову здався дивним, але Кейл вже пройшов повз нього. Юнак випив холодну воду та почав думати. «Тут занадто багато сильних людей». Їх насправді було занадто багато. Незалежно від того, куди прямував головний герой, йому завжди зустрічались сильні створіння, або істоти з якимись таємницями. Це були й люди, і представники інших рас. «Мені потрібна сила, щоб, що найменш, я міг захистити себе». Щоб жити довго без болю на континенті, який скоро буде палати війною, необхідний пристойний рівень сил. Звісно, не варто ставати занадто сильним, інакше можна притягнути на свою голову інші складнощі. Кейл подумав про різні рокові зустрічі, які відбулись в перших частинах роману. Сили, які зміцнюють головного героя та членів його команди... Він подумав про ті, які допомогли б йому жити без болю. На думку спало декілька. Йому просто потрібно було обрати один з варіантів. - Молодий Пане, ми почнемо вас одягати. - О, так, дякую. Двері незабаром відчинилися, і увійшло декілька слуг, щоб допомогти Рону вдягнути Кейла. Кейл не помітив, що на обличчі Рона застиг стоїчний вираз обличчя, на відміну від його звичайного «я», в цей час він був зайнятий розглядом одягу, який принесли слуги. - Ах, сьогодні щось просте. Він ненавидів дійсно складні вбрання. Простий одяг, який дозволяв комфортно відпочивати, був набагато краще. - Так, Молодий Пане. Слуга, відповідальний за вбрання, швидко дістав простий одяг, і Кейл одягнувся в найпростіший із запропонованих варіантів. Після того, як він закінчив одягатись, юнак насупився. Навіть це «просте» було надзвичайно екстравагантним та не прийшлось йому до душі. Однак відображення в дзеркалі було доволі гарним. «Він дійсно гарний, будь-який одяг на ньому добре виглядає». Обличчя справді було найважливішою частиною модника. Він подивився в дзеркало, поправив свої рукава, перш ніж обернутись і подивитись на Рона. Рон знову посміхався, ніби ласкавий дідусь. - Роне, ходімо. - Так, Молодий Пане. Кейл пішов за Роном. Приємно було, що йому не потрібно згадувати, як розташовані кімнати в маєтку. Йому просто потрібно було йти за Роном, і той привів би його куди потрібно. Усі слуги, яких зустрічав Кейл, здригалися й шанобливо кланялись, перш ніж квапливо поспішати геть, здавалось, вони тікали. «Чому вони такі налякані? Кейл ніколи не бив людей». Йому просто подобалось пити й грати. Інколи він напивався й влаштовував галас. Але саме тому він й вважався ганьбою сім'ї. Він також не розглядав інших людей, як людей, окрім тих небагатьох, кого він любив. «Ну, буде навіть краще, якщо ніхто не розмовлятиме зі мною». Кейл подумав про це доволі спокійно. Було б складно, якщо б він опинився в тілі зразкового громадянина. Покидьок може робити те, що йому захочеться, ні про що не турбуючись. Це було можливо тільки тому, що не було бажання проживати життя зразкового громадянина. - Я зараз відчиню двері. - Звісно. Кейл кивнув Рону. В книзі згадувалось, що Кейл звертався до Рона, до того, хто його виховував, як власного онука, з тих самих пір, як Кейл був зовсім маленьким, так само, як відносився до свого батька. Згадувалось, що він завжди відносився до Рона, як до особистості. Безумовно, Рон насправді так не думав. Ось чому Кейлу було легко говорити з ним. Йому просто потрібно було відповідати на його питання та відноситись до нього, як до особистості. - Сподіваюсь, вам сподобається ваш сніданок. - Дякую. Роне, переконайся, що ти теж добре їси. Кейл пройшов повз Рона в їдальню. Він побачив сидячих за столом членів родини. Його батько, нинішній глава сім'ї Генітюз, Дерус. Поруч з ним сиділа мачуха Кейла, графиня, а також її син та дочка. Четверо людей подивились на юнака, що увійшов. - Сьогодні ти запізнився, знову. Погляд Кейла звернувся до батька, що говорить. В «Народженні Героя» почуття Кейла до батька описувались так: [Його батько був тим чоловіком, якого Кейл слухався. Причина, через яку цей покидьок не залишив дім і отримував все, що хотів на території графа, була повністю в його батькові, графі Дерусі Генітюзі.] Але, на жаль, батько Кейла відрізнявся від сильних батьків в цьому романі. В нього не було особливих навичок або впливу. В нього просто було багато грошей. Однак Кейлу це дуже подобалось. Це було ідеальне сімейне середовище, щоб можна було жити спокійним життям. Тепер про трьох інших присутніх. Його мачуха, котра знала, що він її не любить, саме тому уникала юнака. Її розумний первісток, котрий вважав, що складно мати справу зі старшим братом Кейлом. Та симпатична молодша сестра, котра старанно уникала свого старшого брата Кейла. Але це було не через те, що Кейл їх турбував, або вони турбували Кейла. Вони просто відносились один до одного як до незнайомців. Кейл подумав, що це таки гарне середовище, де можна жити у спокійній самоті. - Сідай. - Так, батьку. Кейл подивився на накритий стіл, котрий не відповідав простому значенню сніданок, та сів на своє місце. Потім він відчув щось дивне і підняв голову: - Є щось, що ви хочете мені сказати, батьку? - ...Ні, я не... Дерус дивився на сина. Решта родини також не відводила від нього поглядів. Кейл вступив поглядом в контакт з кожним із присутніх за столом. Вони всі швидко відвернулись, коли юнак подивився їм в очі, перш ніж повернутись до трапези. «Напевно, вони вважають, що зі мною складно впоратись». Кейл також повернувся до розглядання стола. Трапеза більш нагадувала розкішний бенкет, аніж звичайний сніданок, котрий він вживає, щоб набити живіт, і це змусило його посміхнутись. Спочатку він відрізав половину ковбаски ножем. «Вона така соковита». Він не знав, чому саме потік сік, варто йому було лише надрізати ковбаску, тому що вона зроблена руками, чи тому, що шеф-кухар просто гарно готує, але вигляд ковбаски змусив його відчути голод. Кейл посміхнувся, навіть не підозрюючи цього. Кланг! Він почув, як щось впало і підняв погляд на молодшого брата Басена. Кейл побачив, що брат впустив виделку з руки. - Вибачте... Басен спокійно вибачився, як і личило особистості з його характером, котрий описувався в романі. Слуга, відповідальний за їжу, швидко підійшов до Басена з новою виделкою, і підняв з підлоги ту, що впала. Спостерігаючи за цим, Кейл подумав, що благородним бути приємно, перш ніж знову зосередитись на їжі перед собою. Кейл тільки що виявив першу гарну річ в тому, що потрапив в роман. Цей сніданок був занадто розкішним й неймовірно смачним, настільки, що його живіт був абсолютно щасливим. - ...Хо? Він був таким захопленим, що не почув шокованого вигуку брата Басена.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!