Коли я розплющив очі (1)

Хлопець міг відчути, як хтось м'яко поплескує його по плечу. Огрубіла рука викликала думки про руки виснаженого батька. Вона була теплою.

- Молодий Пане, вже ранок.

Але голос був дуже глибоким. Хлопець відчув озноб по всьому тілу, а його очі підсвідомо розплющились. Замість яскравого сонячного світла, проникаючого через вікно, щоб зігріти тільки прокинуту людину, він побачив старого, в якого було задоволене обличчя.

- Дивує, що ви прокинулись лише після моєї першої спроби.

- А?

- Пан бажає трапезувати з Молодим Паном, як це було колись давно. Схоже, сьогодні це стане можливим.

Хлопець побачив дзеркало за плечем старого. В ньому відображався вогненноволосий молодий хлопець, який, здавалось, був збентежений, побачивши самого себе.

«Здається, цей хлопець – я».

- Молодий Пане Кейл?

Хлопець повернувся до джерела неспокійного голосу, щоб знайти старого, схожого на слугу, який уважно дивився на нього. Але цей старий хвилював хлопця зараз найменше.

Адже він ясно почув це.

Молодий Пан Кейл. Це ім'я було знайоме. Хлопець повільно промовив його:

- Кейл Генітюз?

Старий слуга дивився на нього так, ніби дивився на свого онука.

- Так, це ваше ім'я, Молодий Пане. Я припускаю, що ви все ще трішки п'яні.

Прислухавшись до слів старого, хлопець думав про ім'я, яке було навіть більш важливішим, аніж ім'я Кейл Генітюз...

- ... Бікрос...

- Ви кажете про мого сина?

- ...Шеф.

- Так, мій син – шеф-кухар. Вам потрібно, щоб він зробив що-небудь від вашого похмілля?

Хлопець відчув, що навколо все стемніло, в нього почалось запаморочення. Він опустив голову, поклавши її собі на руку.

Молодий чоловік подивився на червоне волосся, яке спадало перед його обличчям. Це був яскраво червоний колір, відмінний від його справжнього чорного волосся.

Кейл Генітюз. Бікрос. Батько Бікроса, Рон.

Це були персонажі, які з'являються на початку «Народження Героя», роману, який юнак читав, перед тим як заснув минулої ночі.

Він тряхнув головою і оглянувся навколо. Хлопець міг бачити спальню, яка повністю відмінна від типічного корейського оформлення. Вона приводила до думок про Європу. Кожна річ в кімнаті була надзвичайно екстравагантною та розкішною.

- Молодий Пане?

Чоловік, якого звали Рон, старий, що прикидався стурбованим та стривоженим.

- Холодна вода.

- Даруйте?

Йому потрібно було щось, щоб очистити свої думки. Він бачив обличчя Кейла Генітюза в дзеркалі за спиною Рона.

«Все виглядає нормально. Напевно, Кейл ще не був побитий до стану відбивної головним героєм».

Його гарне обличчя залучило увагу юнака.

Коли він відкрив очі, хлопець став Кейлом Генітюзом.

Кейл Генітюз. Покидьок, який був побитий до напівсмерті головним героєм на початку роману «Народження Героя». Це був він.

- Молодий Пане, я гадаю, ви не хочете купатись в холодній воді. Ви просите питної води?

Кейл подивився на Рона. Рон може прикидатися доброзичливим старим, але насправді він приховує свою справжню особистість жорстокої та порочної людини.

Юнак подивився на Рона.

- Будь ласка, принеси мені трішки питної води.

Йому потрібно було випити холодної води та для початку очистити свій розум.

- Я негайно все зроблю.

- Щиро дякую.

Рон здригнувся, та на мить в нього з'явився дивний вираз обличчя, але Кейл цього не помітив.

***

Рон повинен був вийти зі спальні, оскільки в кімнаті була тільки тепла вода. Коли він залишився наодинці, Кейл піднявся з ліжка та пішов до ванної кімнати. Якщо він дійсно був всередині роману, то там повинно бути велике дзеркало.

Як і очікувалось, дзеркало у весь зріст було у ванній кімнаті. Кейл Генітюз, який сильно цікавився своєю зовнішністю та фізичним станом, встановив це дзеркало тут. Ні в кого більше в цій хаті не було такого дзеркала.

У чоловіка в дзеркалі було вогненно-червоне волосся та доволі пристойне тіло. Було б неправильно говорити, що його тіло виглядало добре...

«Я дійсно Кейл».

Хлопець в дзеркалі дійсно виявився Кейлом Генітюзом з роману. «Народження Героя» славилось своїм якісним описом зовнішнього вигляду кожного з персонажів. Ось чому у хлопця перед дзеркалом не залишилось іншого вибору, окрім як погодитись з тим, що він дійсно перетворився в Кейла Генітюза.

Як люди зазвичай заспокоюються, коли їх так дивують? Кейл, ні, Кім Рок-Су, спокійно думав про минулу ніч.

Це був типовий вихідний день. Пройшов деякий час з тих пір, як він останній раз читав справжню книгу замість електронної, тому він пішов до бібліотеки, щоб взяти там декілька книг. Він взяв одразу всю серію, так як планував присвятити читанню весь день.

Назва книги була, звісно ж, «Народження Героя». Йому вдалось подужати п'ятий том, перед тим як заснути. Але коли юнак прокинувся, він перетворився на Кейла Генітюза, людину, яку головний герой нещадно побив в першому томі.

«Чи буде все так, як відбувалося в романі?»

Він відчував себе дивно спокійним. Як тільки шок трішки відступив, розум молодого чоловіка також заспокоївся. Він почав згадувати зміст першого тому.

"Народження Героя."

Цей роман був про народження героїв на західному та східному континентах, а також про їх випробування і зростання. Головним героєм був, звісно, кореєць. Він був учнем, якого перенесло в світ, ледве хлопчик поступив в старшу школу. Крім цього, тривалість його життя зрівнялась з життям дракона, що зробило його майже не старіючим.

«... Це погано?»

І цією людиною нашому герою доведеться бути побитим. Головне, однак, було в тому, що ця прикра ситуація ще не відбулась.

Кейл відвів погляд від дзеркала та зробив крок у ванну, наповнену теплою водою. Він облокотився на край ванної та подивився в стелю. Це був дорогий мармур, описаний в романі. Маєток, в якому жив Кейл, був дійсно оздоблений мармуром.

Юнак почав бурмотіти, дивлячись в стелю.

- Не схоже, що мені доведеться нудьгувати...

Його життя, як Кім Рок-Су. В ньому дійсно було мало приємного. Він був сиротою і ніколи не мав великоїх суми грошей. У нього також не було людини, яку б він любив більше за  життя, а також друга, за якого це саме життя був готовий віддати. Він продовжував жити, тому що не міг померти.

Так, він не міг померти.

Він повністю ненавидів самі думки про смерть або біль. Він став сиротою після того, як його батьки померли в автомобільній аварії, коли він був зовсім маленьким.

Кім Рок-Су не подобались біль та смерть. Незалежно від того, що це було, навіть якщо б йому прийшлось кататись по кучі собачого лайна, це було б краще, аніж бути мертвим.

- Через це мені треба спочатку впевнитись, що мене не поб'ють.

Кейл не знав, в який день в романі це повинно було відбутись, але він був впевнений, що ще не зустрічався з головним героєм. Причина була простою.

- В мене ще немає шраму на боці.

Кейл Генітюз, покидьок графської сім'ї Генітюз. За декілька днів до зустрічі з головним героєм, Кейл перепив та влаштував переполох. Він кидався на всіх, поки не отримав ножем у бік. Рана була не глибокою, але це призвело до появленню шраму.

Який цікавий персонаж. Він отримав рану не від того, що бився з кимось, а тому, що п'яним закотив істерику на тему того, що алкоголь не дуже якісний. Кейл зустрів головного героя після того, як заробив цей шрам, і після короткої бесіди його побили до напівсмерті.

- Ммм...

Кейл схрестив руки на грудях та поринув у роздуми.

Він не знав, що сталось з Кейлом після того, як його побили в першому томі. Все, що було відомо, так це те, що головний герой, Чхве Хан, переживе безліч рокових зустрічей та подолає безліч випробувань, щоб стати героєм разом із членами своєї команди...

Таким чином, почнеться епоха, коли він доведе, що він герой. Королівство Роан, в якому зараз живе Кейл, а також багато інших місць на західному та східному континентах, будуть поглинені війною. Це дійсно стане часом для героїв, коли вони зможуть виявити весь свій потенціал.

Кейл нахмурився. Кім Рок-Су, людина, яка стала Кейлом. Його життєвий девіз був простий.

Життя без болю. Насолода маленькими радощами життя.

Жити мирним життям.