Я був королем. У минулому житті я міг одним клацанням пальця зібрати армію своєї країни і поставити її на коліна біля моїх ніг. Я випереджав конкурентів з інших країн, а також свій власний народ, щоб вирішувати суперечки і утримувати свою позицію. У володінні мечем і контролі над «кі» мені не було рівних, бо в моєму попередньому світі особиста сила була необхідною умовою для того, щоб бути правителем. І все ж я не міг пригадати жодної миті у своїх двох життях, коли я пишався б більше, ніж зараз.
Я можу повзати!
Досі, хоча я жадав знань про цей новий світ, мені доводилося задовольнятися історіями, які розповідала мені мама, намагаючись приспати мене, і я часто скаржився, коли вона зупинялася занадто рано. Батько іноді саджав мене до себе на коліна і безтурботно розповідав про свої минулі подвиги, що давало мені деякі натяки на те, що це був за світ і чим він був наповнений.
З того, що я дізнався до цього часу, цей світ здавався досить простим, наповненим магією і воїнами, де влада і багатство визначали становище людини в суспільстві. У цьому сенсі він не надто відрізнявся від мого старого світу, за винятком відсутності технологій і невеликої різниці між магією цього світу і кі, або життєвою силою, мого попереднього світу.
Мій батько, Рейнольдс Лейвін, був колишнім шукачем пригод - що, очевидно, було життєздатним заняттям у цьому світі - і мав чималий досвід у своїй галузі. Він брав участь у кількох експедиціях на пошуки скарбів і виконував завдання, які разом зі своєю командою отримував від Гільдії шукачів пригод. Врешті-решт, він заспокоївся (прим.ред. вгомонився), коли зустрів мою матір на кордоні королівства в місті Валден. Він з гордістю розповідав мені, як моя мати, Еліс, закохалася в нього з першого погляду, коли він відвідав міську будівлю Гільдії шукачів пригод, де вона працювала, але я підозрював, що все було зовсім навпаки, зважаючи на те, як моя мати ляснула його по потилиці і сказала, щоб він припинив брехати мені... На той час я вже дізнався своє повне ім'я: Артур Лейвін - Артур на честь мого прадіда, з тих часів, коли дім Лейвінів був набагато могутнішим. Батьки називали мене Артом; як колишній король, я думав, що це звучить занадто мило, але після того, як одного разу я побачив себе в металевому листі, який вони використовували як дзеркало, я мусив визнати, що мої фізичні риси змусили б будь-кого вважати мене "милим". У мене було сяюче каштанове волосся моєї матері, а очі - яскраво-блакитного кольору, успадковані від батька. Я не міг знати, якими стануть риси мого обличчя, коли я подорослішаю, але поки я тримаю себе в хорошій бойовій формі, все повинно бути гаразд.
Я тижнями намагався повзати, але досягав лише некоординованого борсання на місці. Коли мені нарешті це вдалося, мені вдалося прокрастися до сімейної бібліотеки, поки мама розвішувала білизну сушитися. Коли помітили що я зник, їй знадобилося лише кілька хвилин, щоб знайти мене. Це не мало б значення, навіть якби я провів у кімнаті кілька годин, бо, відкривши книгу, я зрозумів, що, хоча я розумів розмовну мову, я не міг читати. Я відчував себе таким же розчарованим, як і моя захекана мати, коли вона, зітхнувши, сварила мене, кажучи: "Присягаюся, ти будеш такою ж неприємністю, як і твій батько". До кінця тижня я вловив достатньо слів з маминої вечірньої казки, яку вона читала мені на ніч, щоби почати вчитися в бібліотеці самостійно. За кілька тижнів мама звикла, що я сиджу в кутку бібліотеки з книжками навколо. Я не знав, чи вона щось підозрювала, але вона дозволяла мені залишатися там, поки вона була поруч і двері були відчинені.
Я провів день, закінчуючи п'ятий том енциклопедії Дікатена, мого нового світу. Я закрив енциклопедію і зручніше вмостився на землі. Здебільшого я просто лежав на животі, бо повзати і сидіти прямо було до біса втомливо.
Розмірковуючи над тим, що я щойно прочитав, я зрозумів, що цей світ був досить недорозвиненим. Наскільки я міг судити, технологічний прогрес тут був незначним. Єдиними засобами пересування були запряжені кіньми карети, різних розмірів для місцевого та сухопутного використання, а також кораблі з вітрилами для плавання по річках. Зброя була всюди дозволена і не регулювалася владою, якщо тільки ви не відвідували королівську сім'ю або якусь іншу високопоставлену особу. Я продовжував дивуватися коли бачив людей зі зброєю в руках, які ходили за продуктами, наче з розкішними дизайнерськими сумками. У місті з матір'ю я бачив чоловіка, який ніс гігантську бойову сокиру, таку високу, що її руків'я волочилося по землі позаду нього, коли він ішов.
У моєму попередньому житті на Землі були солдати і охоронці, які відкрито носили зброю, але не для того, щоб вбивати, а скоріше для того, щоб стримувати людей від скоєння злочинів. Однак тут я нещодавно став свідком того, як злодій вкрав кілька речей зі складу зброї, а потім був поранений у спину великим лисим найманцем з арбалетом. Більше того, перехожі навіть аплодували здоровенному скінхеду, поки злодій лежав і помирав.
Єдиною схожістю між цим світом і моїм попереднім був монархічний устрій. На континенті Дікатен було кілька королівств, кожне з яких управлялося королем і його королівською родиною. Однак, на відміну від Землі мого часу, королів тут обирали на основі родоводу; титул переходив від короля до його сина і так далі.
Корони колись успадковувалися і на Землі, але століття тому ієрархічні системи прийняли новий підхід до лідерства. Земні правителі все ще були королями, але вони не народжувалися і не обиралися, а навчалися. Війни стали майже застарілою формою вирішення суперечок між країнами. Звісно, битви меншого масштабу все ще відбувалися, і армії все ще були потрібні для безпеки громадян, але суперечки, що стосувалися добробуту країни, ґрунтувалися або на дуелі між правителями країн - з обмеженим використанням холодної зброї та зброї ближнього бою - або, для менших суперечок, на імітації бою між взводами, де дозволялося використовувати обмежену кількість стрілецької зброї. Таким чином, король на Землі більше не був стереотипним товстуном, який сидить на троні і безграмотно командує іншими; щоб захистити безпеку і честь своєї країни, він повинен був бути неперевершеним бійцем. Переглядаючи енциклопедію, я не знайшов багато інформації про інші континенти, окрім того, на якому ми зараз перебували. Мені це здалося трохи дивним, оскільки існували кораблі, які перевозили товари і пасажирів через континент річками, але я припустив, що морські технології ще не були достатньо розвинені, щоб перепливати океани.
Єдине, до чого було важко звикнути, - це існування магії в цьому світі. Якби мова йшла про надлюдські здібності, звичайно, країни на Землі спиралися на таких людей, але можливості магії в цьому світі, здавалося, були на іншому рівні. На Землі практикуючі навчилися конденсувати та використовувати кі, що вроджено існувала в їхніх тілах. Подібно до нарощування м'язів за допомогою фізичних вправ, багаторазове руйнування центру кі через виснаження енергії всередині, з подальшим відпочинком, призводило до того, що центр кі ставав сильнішим, відкриваючи доступ до більшого резерву сили, який потім можна було спрямувати по всьому тілу через спеціальні вени, відомі як меридіани, і використовувати для зміцнення організму. Замість кі життєва сила цього світу називалася маною; тим дивовижніше, що вона існувала в атмосфері. Практикуючі, також відомі як маги, втягували навколишню ману в своє тіло, щоб використовувати її, зрештою, конденсуючи її у своєму мана-ядрі. У моєму старому світі кі існувала і формувалася лише всередині тіла. Я ніколи не дізнаюся, чи кі взагалі колись існувала в атмосфері Землі, чи з якихось причин припинила своє існування.
На Землі практика була неймовірно важливою, але вроджений розмір кі-центру користувача був ще важливішим, тому що обмежена кількість енергії, яку ви мали у своєму тілі, була всім, з чим ви могли працювати. Це змусило мене замислитися над тим, що розмір мана-ядра людини не мав би тут такого великого значення через доступну ману в атмосфері. Можливо, "чаша" не вміщувала б стільки, але її можна було б постійно поповнювати.
У моєму старому світі, хоча моє ядро не було великим, я вважався вундеркіндом у спрямуванні та ефективному використанні енергії, щоб компенсувати свої недоліки. Використовуючи кожну частинку свого кі, я став найсильнішим в елітному дивізіоні дуелянтів, заслуживши право стати королем.
Якби я зміг застосувати техніки практикуючого кі до мани, яка була присутня як всередині мана-ядра, так і в навколишній атмосфері, чи не міг би я по суті подвоїти або навіть потроїти силу, яку я мав раніше?
Мені вдалося дістати з нижньої полиці ще одну книгу - "Посібник для початківців привілейованих магів", яка відповіла мені на кілька запитань:
...Хоча здатність контролювати ману значною мірою є генетичною, є багато випадків, коли діти магів не здатні відчувати ману навколо себе. Нещодавній перепис показав, що приблизно одна дитина зі ста здатна відчувати ману, але ступінь цієї здатності можна перевірити лише після того, як мана-ядро повністю розвинеться, що відбувається в ранньому підлітковому віці до кінця підліткового віку. Перше пробудження мага буде помітно по початковому відштовхуванню навколишньої мани, коли проявляється мана-ядро. Це призводить до того, що навколо пробудженого на кілька хвилин утворюється напівпрозорий бар'єр...
Гортаючи сторінки, я знайшов дещо, що привернуло мою увагу.
...Ману можна використовувати різними способами. Два найпоширеніші методи використання мани - це підсилювачі (посилення тіла маною) і заклинання (випромінювання мани в зовнішній світ)...
...Підсилення найчастіше зустрічається серед воїнів, які використовують ману, спрямовуючи її через своє тіло для посилення себе і своїх атак...
...Заклинання практикують маги, які, спрямувавши ману, можуть вимовляти заклинання, щоб мати певний вплив на навколишній простір або безпосередньо на ціль...
Я перегорнув кілька сторінок до розділу під назвою "Слабкості та обмеження" і продовжив читання.
Хоча підсилювачі можуть володіти неймовірною силою, захистом і спритністю, їхня слабкість полягає в обмеженому радіусі дії...
...Заклинателі володіють незбагненною силою, здатні підкоряти навколишній світ своїй волі. Однак така сила має свої межі. На відміну від підсилювачів, які використовують переважно ману, що міститься в їхніх власних мана-ядрах, чаклуни повинні доповнювати своє мана-ядро маною із зовнішнього світу, щоб впливати на оточення у вигляді заклинання...
...Хоча обидва типи магів - маніпуляторів маною, якщо використовувати більш науково точний термін - рангуються за силою їхніх мана-ядер, підсилювачі та чаклуни мають різні способи вимірювання своїх здібностей...
*перегортання*
...Майстерність або талант підсилювача вимірюється силою мана-каналів в його тілі, яка вимірює швидкість і ефективність переміщення мани з його мана-ядра в різні частини тіла...
...Сила і талант чаклуна, навпаки, вимірюється потужністю його мана-вени, яка вказує на швидкість і ефективність поглинання мани із зовнішнього світу для створення заклинання...
*перегортання*
...Магів (маніпуляторів маною) зазвичай поділяють на одну з цих двох категорій, оскільки спроби оволодіти обома з раннього віку забирають багато часу і часто виявляються безуспішними. Розбития на категорії засновано на відносній силі мана-каналів і мана-вен індивідуума, і відмінності, як правило, присутні при народженні...
... Підсилювачам не потрібні дуже сильні мана-вени, оскільки вони переважно використовують ману зі свого ядра, в той час як чаклунам не потрібні потужні мана-канали, оскільки вони не впускають ману у власне тіло.
З підвищенням рівня майстерності різниця між здібностями підсилювачів і чаклунів природним чином зменшується...
Мені знадобилася хвилина, щоб переварити цю нову інформацію. Виходило, що мій батько-ідіот був досить компетентним підсилювачем і не дуже хорошим чаклуном.
Але це цілюще світло... Ким була моя мати?
*
Ага!
...Існують рідкісні девіанти, два найвідоміші типи яких - елементальні девіанти та випромінювачі. Найбільш затребуваними є випромінювачі, більш відомі як цілителі. Цілителі володіють рідкісною здатністю спрямовувати свою унікальну відновлювальну ману безпосередньо на інших, прискорюючи одужання після травм і пошкоджень... Хоча я знав, що її здібності відрізняються від інших, я й гадки не мав, що вони настільки рідкісні.
Відпочивши кілька хвилин, я пропустив кілька сторінок і перейшов до наступного розділу, який називався "Основи чаклунства".
Правильні кроки використання мани для чаклунів такі: зібрати ману; втягнути її в своє тіло; циркулювати її в своєму мана-ядрі, щоб стабілізувати і очистити розбавлену ману від атмосфери; потім направити її у відповідний провідник (посох, паличку, перстень і т.д.), використовуючи заклинання як ментальний контроль для формування мани в потрібне заклинання...
*перегортання*
...Чим потужнішим є заклинання, тим більше часу знадобиться на втягування навколишньої мани, її згущення та очищення в мана-ядрі, і, нарешті, спрямування та вивільнення...
*перегортання*
...Оскільки чаклунство передбачає концентрацію мани на конкретному заклинанні, чаклуни помітять, що мають особливу схильність до певних стихій (повітря, вода, вогонь, земля), але при належному тренуванні можуть стати вправними в основах всіх стихій...
*горть, горть*
ОСНОВИ ПІДСИЛЕННЯ
Порівняно з чаклунством, набагато менше часу можна витратити на збір навколишньої мани для посилення. Ефективність підсилення вимагає швидкості і точності у використанні основної мани, а також меншого використання мани з атмосфери...
І тут мене осяяло: Підсилення було дуже схоже на використання кі, за винятком того, що ви також могли черпати ману з навколишнього середовища. Причина, чому в моєму старому світі, Землі, не було жодного чаклуна, полягала в тому, що в атмосфері не було мани, з якої можна було б почерпнути її для створення явища.
Мій погляд загострився, коли я читав далі.
...підсилення вимагає точного розподілу мани в різні частини тіла, як того вимагає користувач. Хоча це може здатися простим на перший погляд, цей процес вимагає значного розуміння власного тіла. Здатність ефективно використовувати канали мани вимагає років як розумової, так і фізичної практики...
*горть*
...Оскільки підсилення передбачає вилучення мани в чистому вигляді з мана-ядра користувача, на ранній стадії немає суттєвих відмінностей в елементарному сенсі. Однак підсилювачі можуть використовувати свою ману більш різноманітними способами, що призводить до значного розмаїття форм боротьби...
*горть*
...Явище, яке називається "люфт", відоме обом типам практиків. У підсилювачів він виникає через виснаження мана-ядра і може викликати сильний тілесний біль, залежно від того, наскільки сильним є пошкодження мана-ядра. У чаклунів люфт виникає через переповнення ядра мани. Це викликано надмірним використанням заклинань, що виходять за межі можливостей практикуючого, або використанням заклинання, занадто потужного для його або її мана-ядра, щоб впоратися з ним. Закривши книгу, я сів прямо обробляючи перевантаження інформації, яку я щойно прочитав.
Через дивовижну схожість між центром кі в моєму старому світі та ядром мани в цьому світі, мені було важко повірити, що маніпуляції з маною можна починати лише в підлітковому віці. На Землі діти могли медитувати і відчувати кі, розсіяне всередині їхніх тіл. Як тільки кі мігрувала в одне місце, формувався центр кі.
Перевіряючи свою гіпотезу, я почав медитувати, намагаючись відчути ману в своєму семимісячному тілі. І тут -
"Ось ти де! Арте, любий, ти не можеш покакать?"
Мамо! Я ось-ось почну свій шлях, щоб стати найвеличнішим магом у світі! Не роби з мене немовля з запором!
Обережно взявши мене на руки, вона віднесла мене міняти підгузник, який, на диво, був повним, коли я помітив це.
