Розділ 21

— Ти ж казав, що все для мене організуєш.

У другій половині дня гоночний трек був зачинений на обслуговування. Двоє молодих гонщиків були змушені проводити вільний час у квартирі замість того, щоб проводити щоденне тренування. Звісно, такому натхненному гонщику, як Чарлі, це було геть не до вподоби. Адже день-Х, коли він мав пройти випробування, невпинно наближався. Хлопець стресував дедалі більше, а от Бейб узагалі не хвилювався.

— Ні, я ж обрав синій. А тепер ти кажеш мені обрати інший? Ще що за зміни такі? — Бейб лежав на дивані й говорив по телефону з Веєм. Здавалося, що йшлося про справу життя та смерті. — Гроші — не проблема. Але я хочу саме цей колір. Якщо ти візьмеш якийсь інший, я цього не прийму. Ти зрозумів?

Власне, на світі існувало не так багато речей, до яких ПітБейб ставився справді серйозно. Перша — він навчав Чарлі водити. Бейб пильнував кожну деталь, навіть сліди від шин на дорозі. Щодо інших речей, що справді для нього важили…

Коли він заявляв: «Хочу отаку машину». Це означало, що він має отримати саме таку модель і саме такий колір, інакше й бути не могло. Яке б авто йому не закортіло, він повинен був його здобути.

Так, знову все про машини.

І хоч Вей не повідомляв йому жодних деталей наперед, лише зачувши, Бейб одразу знав, що хоче поповнити свою колекцію новим авто. Тим, яким Вей хизувався на вечірці в Алана. Машина була вкрай рідкісною, тож він неабияк радів, що отримає її. Бейб хотів цю крихітку настільки сильно, що дійшов до погроз, не бажаючи чути ані слова заперечень. 

— Але якщо ти візьмеш чорну, її потім можна буде продати дорожче. Ти від цього лише виграєш, — Вей намагався переконати друга передумати, хоч і знав, що змінити думку цього впертого покидька практично неможливо.

— Я не зацікавлений у перепродажу. Я хочу володіти нею, — відказав Бейб, абсолютно ігноруючи спокусливу пропозицію. — І якщо колись справа справді дійде до того, що мені доведеться продати власну машину, мені буде начхати, скільки вона коштує.

— Але ж, Бейбе, це інвестиція. 

— Йдеться геть не про інвестицію. Це моє дитя!

— Оце ти впертюх.

— Ти справді думаєш, що я слухатимуся тебе?

— О так, нащо ж мене слухатися… Тепер у тебе для цього є Чарлі, — Вей сипонув сарказмом.

— І як це стосується справи? — Бейб звів догори брови, глянувши на Чарлі. — Я і його не слухаюся. Не втягуй його в це!

— Та невже?

— Ага, хах, я ж Бейб, це він має мене слухатися. Та що з тобою таке?!

— Ти впевнений у власних словах?

— Годі балачок. Знаєш, що я зроблю, якщо він не буде слухняним? — Бейб усміхнувся кутиком уст і з переможним виразом обличчя глянув на юнака, який якраз умостився між його ніг і зібрався зайнятися важливою справою. — Я його покараю.

— Хах, ти певен, що врешті все не буде, як учора?

— Ні, я таки вгамую його, — Бейб засміявся, опустивши руку і радісно розкуйовдивши волосся Чарлі. — Він нещодавно поводився так уперто. Якщо не дати йому ради, він ошаленіє.

В ході розмови Бейб десь розгубив свою холоднокровність. І хоч його голос звучав нормально, стегна рухалися в такт покаранню, що виконував Чарлі. Тонка рука згребла і стиснула чорняве волосся партнера. Схоже, хлопця геть не стурбував цей жест, він був максимально зосереджений на тому, щоб зробити Бейбові приємно, не дбаючи про цілісність власного чуба.

— І ти не втомився бути з таким упертюхом? — запитав Вей. Якщо прислухатися, то стане зрозуміло, що цей низький голос намагався переконати у чомусь, та Бейб зараз був у такому стані, що не міг цього помітити.

— Втомився, тому й повинен його покарати.

— Але ж він не впертий.

— Дражниш мене?

Зачувши ці слова, дурненький пес підняв голову і подивився на Бейба, не випускаючи його члена з рота. Погляд із-за окулярів був дещо невдоволений, але не настільки, щоб юнак почав сварку, як бувало раніше. Натомість старший альфа досі міг бачити самовдоволений блиск у його очах. 

Вей балакав із Бейбом по телефону, але як він міг змагатися з Чарлі, який вмостився зараз між ніг партнера?

І хоч це трохи дратувало, юнак не боявся. Бейб весело всміхнувся, помітивши реакцію Чарлі. Він прикрив рукою телефон і промовив:

— Що?

Бейбу справді було цікаво, що хлопець зробить далі. Чарлі не відповів, натомість зустрівся з ним поглядом і кінчиком язика повільно провів по анусу партнера, наче вирішив, що така помста буде дієвішою, аніж просто слова.

— Ах…

І це дало прекрасний результат. Чарлі всміхнувся, добившись від Бейба голосного стогону, хоч той досі розмовляв по телефону з другом, наче не сталося нічого такого.

— Що? — почувши розгублений голос Вея, Бейб затамував подих. І хоч він не стримав тихого стогону на лише долю секунди через ласку Чарлі, співрозмовник усе одно його почув. — Чим ви займаєтеся?

— Чарлі дразнить мене, — Бейб надав своєму голосу нормального звучання, а сам не зводив вдоволеного погляду з невинного обличчя юнака.

Він справді не хотів, щоб Вей про все здогадався, але сама думка про те, що хтось дізнається, хвилювала кров.

— Що він робить? Чому ти видаєш такі звуки? — голос Вея звучав як завжди. Бейб і гадки не мав, про що той думає. Чи знає, що під час розмови з ним друг лежить на дивані посеред кімнати, одягнений лише у футболку, і голий нижче пояса? І що між його ніг невинний із вигляду хлопець не шкодує сил, щоб догодити йому язиком?

Вей здогадувався, наскільки це було дивовижно?

— Кусає мене за ногу… ах…

Зараз це не було випадковістю: Бейб застогнав, бо не міг більше стримуватися. Його важкий подих вдарив по мембрані мікрофона, відлунюючи Веєві у вухах — той використовував AirPods. Мурахи побігли йому від голови до п’ят, здавалося, що друг стогнав десь зовсім поруч, біля нього.

— Бейбе, — глибоким голосом погукав Вей, — ти що робиш? 

— Нічого, просто лежу, — незважаючи на важке дихання, Бейб не покидав своєї гри.

— Я ж не дитина.

— А хто сказав, що ти дитина? — засміявся Бейб, розуміючи, що тепер Вей мав приблизно здогадатися, чим він займається, та й далі безсоромно відповідав: — Я справді просто притяг.

— Думаєш, я в це повірю?

— А що?

— От покидьок!

Знаменитий гонщик насолоджувався жартом. Водночас він поринув у море збудженого хвилювання, коли юнак почав вводити палець у його тугий прохід, кружляючи довкола нього язиком. Чарлі закопався обличчям між його сідниць, тож Бейб відчував там оправу його окулярів, та це не дратувало, а захоплювало ще більше.

Краще не знімай окулярів сьогодні!

— Вею, дістань мені машину, — тихо промовив Бейб. Чарлі пришвидшив темп, наче натякаючи, щоб він завершив дзвінок, але Бейб знав, що хлопець насправді не хоче цього, тож навмисно не поспішав. — Я дам йому іграшку.

— Збираєшся зараз його виховувати?

— Чом би й ні? Якщо по-справжньому захочу, я все встигну.

— Роби як знаєш! Але дивись, щоб ти не загрався. 

Після цих слів гарячий язик, що ласкав його, зупинився. Чарлі справді роздратувався. Бейб не був певен, що на думці в цього дурника, та вирішив припинити дразнити його, бо хлопець схопив лубрикант, а тоді почав повільно стягати свої штани.

— Ти серйозно? — зашепотів Бейб до Чарлі, а тоді тихо засміявся, коли той кивнув, не вагаючись. Тим часом його руки наносили гель на член.

— Мені досі варто про це думати? — на тому боці Вей відповів, наче Бейб звертався до нього. Але красень-альфа мав на меті лише більше розпалити юнака.

— Він обрав мене.

— Чарлі тебе обрав… А ти не боїшся, що він про це пошкодує?

— Буде непросто, — всміхнувся Бейб і продовжив: — Непросто бути з таким, як я. Та поки я хочу…

Бейб думав, що в змозі контролювати власне тіло, але йому навіть не вдалося договорити: Чарлі знову почав дразнити. Хлопець весело глянув на нього, взявся рукою за член і почав тертися біля його входу. Слина й лубрикант змушували анус красеня-альфи пульсувати від дотиків, і дихати ставало дедалі важче.

— Чого ти хочеш? — запитав Вей, коли розмова обірвалася на півслові.

— …хочу цього, — низьким голосом відповів Бейб. Це мало стосувалося запитання Вея. Красень-альфа дивився, як член Чарлі торкається його ануса, і кусав губу, знемагаючи від бажання.

— А він про це знає?

— Я хочу… ах.

Чарлі був хорошим хлопчиком і готовий був заради Бейба на все, тому навіть не треба було повторювати своє бажання вдруге. Юнак охоче відгукнувся. 

Чарлі повільно ввійшов у нього, Бейб затамував подих. Коли член увійшов до кінця, він важко видихнув.

— Що він робить? — тихо спитав Вей, почувши зітхання і стогони друга, який, здавалося, геть його не поважав. — Чого ти так стогнеш?

— Роблю вправи.

— Та не сміши!

— Ох, я серйозно! — розсміявся Бейб і потягнувся, щоб ніжно погладити коханого по голові, адже зараз їхні тіла були одним цілим. Чарлі задер його футболку і взявся дразнити соски красеня-альфи. — Останнім часом моє тіло почало втрачати форму. Забагато їм.

— Подрочи.

— Уже. Якраз поки балакаємо.

— Я не хочу віддавати машину цьому брудному ротику.

— Ой, та годі тобі, ти ж знаєш, що я її хочу, — Бейб відступив, щойно друг почав погрожувати машиною. Дурне цуценя нашорошило вуха, зреагувавши на його воркування. Бейб облизав власні пальці й торкнувся власних почервонілих грудей, а Чарлі не припиняв їх смоктати, аж поки партнер не вигнувся йому назустріч.

Так юнак протестував проти Бейбової розмови. На красеня-альфу чекала розплата.

— То говори зі мною, як належить! Якщо я буду в доброму гуморі, то вмить її тобі знайду, — сказав Вей, йому здавалося, що він узяв гору в суперечці. Якби ж він тільки знав, що єдиним, кому вдалося взяти гору над Бейбом, був дурник в окулярах, який зараз облизував йому соски.

Красеню-альфі не вистачало ані голосу, ані концентрації, щоб вести розмову далі. Схоже, Чарлі вирішив звести його з розуму, не послаблюючи ласки ні на мить. Він знизив темп, входячи в партнера повільно, але глибоко, змушуючи його тіло вібрувати, а пальці на ногах підгинатися. 

— Бейбе, ти звучиш наче…

Що там було далі? Бейб утратив здатність розуміти, розчинившись у ласках. Йому бракувало сил, щоб утримати телефон коло вуха. Бейб впустив руку на диван, коли Чарлі смикнув стегнами і увійшов у нього на всю довжину. Сховавши вродливе обличчя у вигині шиї партнера, юнак не переставав рухатися. Це був дуже еротичний момент. Їхні тіла тулилися одне до одного й ділили тепло на двох, незважаючи на одяг.

— Годі балачок, — прошепотів Чарлі Бейбові на вухо, а тоді взявся за його телефон і натиснув «відбій», не давши змоги завершити розмову.

Та Бейбові було вже все одно.

— А ти посміливішав, Чарлі, — тихо промовив він, широко розводячи стрункі ноги і даючи юнакові кращий доступ до власного тіла. — Я ж із кимось говорив. Ти що коїш?

— Ти звелів мені лизати.

— Так, звелів. Але нічого не казав про те, щоб пхати у мене свій член.

— Але ти сказав, що тобі хочеться, — прошепотів глибокий голос Бейбові на вухо. Старший альфа відчув, як гарячий язик почав пестити вушну раковину, а тоді тицьнувся всередину, пустивши по його тілу мурахи. — Не зводив із мене погляду. Ти хотів цього.

— То я до Вея звертався, а не до тебе… ах!

— Ой, тоді я щось не так зрозумів.

— От паскудник! —не здавався Бейб, хоч його голос зривався: член партнера пронизував його так глибок, що зачіпав якісь украй чутливі струни всередині.

— Вибач, — юнак підняв голову з його шиї і з широкою усмішкою глянув у прекрасні очі альфи. — Думав, ти хочеш. Якщо ж ні, то я вийму.

— Якщо виймеш зараз, то одразу ж вимітайся з моєї квартири, Чарлі!

І хоч голос Бейба звучав суворо, хлопець щасливо розсміявся. Йому було байдуже, наскільки образливими були слова партнера. Бейб був зацікавлений у ньому. Суть його слів полягала в тому, що красень-альфа хотів його, й зараз цього було досить. 

— Тоді не буду. Хочу лишитися з тобою, — після цих слів хороший хлопчик потягнувся до Бейба за пристрасним поцілунком. Їхні язики сплелися в дражливому танку, а тіла рухалися, не перериваючи ритму ні на мать.

Чарлі обожнював цей рук і хотів повторити його з Бейбом ще мільйони разів.

— Не смійся! — гаркнув Бейб. Юнак височів над ним, усміхаючись, і невпинно ворушив стегнами, наче божевільний.

— Чому? — запитав Чарлі. — Чому мені не можна сміятися?

— Що тебе смішить? Ти щасливий?

— Так.

— FUCK!

— Гаразд!

— Бісів нахаба!

Чим більше його лаяли, тим більше Чарлі насолоджувався цим. Хлопець тихо засміявся, і підтягнув партнера ближче. Тим часом його стегна пришвидшилися, і він міг дати собі волю, бо тепер не треба було дбати про те, щоб бува не видати якогось звуку, що його міг би почути Вей. Стогони Бейба будили в ньому власницькі інстинкти.

— То ти закінчив із моїм покаранням? — запитав юнак із ошалілими очима, знімаючи з себе футболку й закидаючи її під диван.

— Ні!

— Але я лизав чимало.

— Цього недостатньо, твоя провина занадто тяжка!

— Я ж просто сидів у телефоні за їжею.

— Це серйозний проступок!

— Я ж недовго, — Чарлі підібгав губи, наче збирався зараз заплакати. Його обличчя було дуже  кумедним, але дивно поєднувалося з усім іншим.

Як можна займатися сексом із таким ображеним виглядом?

— Я заборонив тобі користуватися телефоном за їжею, — Бейб намагався звучати суворо, наче дорослий, що говорить до дитини, але голос його був м’яким і хриплим — аж соромно, що Чарлі не дав йому можливості посваритися.

— Онде ти щойно стільки часу по телефону говорив.

— Ти!!! — він не мав сил сперечатися. Молодий альфа лише скривився невдоволено. Бейб не знав, засмутило Чарлі покарання чи ні, бо здавалося, хлопець насолоджувався ним. — Ах.. це неймовірно…

— Ти такий сексуальний.

— Що?

— Не знаю. Сам поглянь, — красень-альфа лиш задоволено всміхнувся на таку відповідь. Чарлі справді вказував йому на прекрасне видиво: тугий ерогований член, напружений живіт, чуттєва лінія стегон, у які входив партнер. Щоб оцінити це, окуляри були непотрібні.

Рай для очей.

Як таке може набриднути?

Кожен поштовх Чарлі змушував Бейба напружуватися. Міцно стиснувши кулаки, він лише зараз усвідомив, що досі тримав у руці телефон. Старшому альфі прийшла в голову дивна ідея.

Тонка рука підняла телефон, увімкнула камеру, перейшла в режим знімання відео і натиснула кнопку старту.

— Робиш фото? — запитав Чарлі, здивований тим, що Бейб спрямував на нього камеру, бо раніше партнер такого не робив.

— Твого обличчя не буде видно, — відповів Бейб, не відриваючи погляду від зображення на екрані, що дивним чином збуджувало його ще більше. І хоч він бачив тіло Чарлі вже чимало разів, дивитися на нього крізь камеру було геть іншим досвідом.

— А чому ти не знімаєш мене цілого?

— Тобі б хотілося цього?

— Якщо ти знімаєш лише моє тіло, то наче дивишся відео з якимось незнайомцем, — юнака не турбувало, що його обличчя з’явиться в непристойному відео. Натомість він спокійно проказав: — А чому ти не показуєш своє обличчя теж? — Це було геть не те, що Бейб очікував почути з вуст Чарлі. — Не хочеш на мене дивитися?

— А ти злий, Чарлі, — всміхнувся Бейб на цей прояв сміливості від завжди зляканого юнака.

— Просто хочу, щоб ти дивився мені в обличчя, коли мастурбуєш.

— Уявив себе порнозіркою?

— А ти б кінчив, глянувши відео зі мною?

Тілом Бейба прокотилася хвиля жару. Лише безглузді слова Чарлі змусили цей жар зосередитися десь у районі живота. Його руки ослабли і почали труситися, адже юнак не переставав рухатися з неймовірною силою. Невідомо, вийде відео розмитим чи ні, але Бейб хотів зберегти його, щоб потім можна було повернутися до нього і гадати час, коли вони з Чарлі були разом.   

— Ах! Ах! Чарлі!

— Якщо ти кінчиш від відео зі мною…

“…”

— Я можу стати порнозіркою для тебе.

Бейб не знав, що сталося після цього. Його свідомість затуманилася. Знав лише одне — він не міг відвести очей від Чарлі. Ані від того, що на екрані, ані від того, який невтомно рухався разом із ним. Його охопило відчуття абсолютного щастя. 

Бейб знав, що не зміг би досягнути його без Чарлі.

— Зроби чітке фото мого обличчя.

«Такий вродливий. Не пам’ятаю: Чарлі був таким, коли ми зустрілися вперше?»

.

.

Яким великим не був би страх Чарлі, цей день все одно настав. Поки що ніхто не навчився зупиняти час. Ані бог на небесах, ані бог у його серці — Бейб — ніхто не був здатен на це.

— Годі труситися.

Бейб кинув роздратований погляд на хлопця, який підтрушував ногою, не припиняючи, відколи вони сиділи в холі, чекаючи на решту. Власне, він знав, що ця ситуація дещо тиснутиме на Чарлі. Юнак був ще недосвідчений. Сьогоднішній заїзд для команди Х лякав його мало не до мокрих штанців. 

— Вони усі прийдуть? — запитав Чарлі, схвильовано поглядаючи навколо. Окрім них, зараз у холі були Йоші, Сонік і Джей. Вони розмовляли про автомобілі й омегу, з яким фліртував Сонік, і здавалися приязними, як і завжди. У Чарлі було ще трішки часу, щоб підготуватися, поки не прибудуть Вей, Дін та Алан.

— Зазвичай на проби з’являються усі, — спокійно відповів Бейб.

— Я не пам’ятаю, як заводиться машина.

— Заспокойся, дурнику.

— І що робити, якщо я обмочуся?

— Чого б ти мав обмочитися? Ти ж стільки практикувався, — особистий тренер легенько туцьнув хлопця по голові. Хоч Бейб їздив із ним сотні разів й завжди спостерігав за прогресом, Чарлі все одно почувався невпевнено. — Я ж казав: ти можеш це зробити.

— Але коли я з тобою, я не відчуваю тиску, — сумно відказав Чарлі. — Ти можеш сидіти біля мене під час тесту? Якщо ти будеш поруч, я почуватимуся комфортніше.

— Ні, ти мусиш їхати сам.

— Не треба давати мені вказівок. Просто хочу, щоб ти сидів біля мене.

— Це лише проби в команду, а ти не можеш зібратися. Як ти тоді впораєшся зі справжніми змаганнями? — Бейб нахмурився, бо Чарлі не переставав скиглити, хоч раніше здавався дуже зосередженим на тесті. — На змаганнях я не зможу сидіти поруч із тобою, Чарлі.

— Мені страшно…

— Усі зібралися?

Часу на сумніви більше не залишилося: на полі з’явився капітан. Чарлі, який і до того був блідий, зараз геть сполотнів, щойно побачив Алана, що прямував до них із кавою в руці. За ним ішли Дін і Вей. Уся команда зібралася.

— Алане! Вчора він потай взяв твою машину, щоб покрасуватися перед дівчатами!

— Чорт! Ти ж обіцяв, що не скажеш!

Щойно Норс побачив капітана, одразу почав скаржитися на Соніка. Так було завжди. Суцільний хаос, коли вся команда збиралася разом. Особливо якщо з ними був Алан, усі чомусь починали поводитися як діти.

— Оу, яку? Я не помітив, — спокійно промовив Алан, наче Сонік поцупив пачку снеків за п’ять батів, а не спорткар вартістю в десятки мільйонів.

— Трясця! Якби ти все не вибовкав, він би і не дізнався! — Сонік обернувся, вхопив Норса за плечі й почав трусити — у того аж готова захиталася, та низенький гонщик лише засміявся.

— Неважливо, знає Алан чи ні. Проблема в тому, що твій бойфренд вважає, що машина коштує лише мільйон батів, — Джей поплескав Соніка по плечу й аж затрусився від сміху. Схоже, омега, з яким фліртував Сонік, геть не розбирався в автомобілях, раз думав, що спорткари такі дешеві. Дізнавшись про це, він не знав, сміятися йому чи пожаліти юнака.

— От лайно! Він справді не вміє водити, — одразу ж роздратовано виправив його Сонік.

— Справа не лише в цьому. Він взагалі не знається на машинах, тому можеш про нього забути, — Аланові здавалося кумедним, що члени його команди з усіх сил намагаюся завоювати людей, які їм подобаються, та, схоже, це не працює. — То де Чарлі? Ти готовий?

Почувши, що його гукають, хлопець рвучко випростався. Бейб лише втомлено похитав головою, дивлячись на цей його ентузіазм, на який геть не вплинуло те, що він уже був знайомий з усіма членами команди.

— Готовий… — невпевнено відказав Чарлі. Його хвилювання було настільки очевидним, що Алан не стримав усмішки. Молодий капітан підійшов і поплескав юнака по плечу, намагаючись підбадьорити його.

— Не переживай, їдь так, наче ти на тренуванні, — сказав Алан. — У тебе справді чудовий учитель. Чого тобі боятися?

— Учитель чудовий, та учень у нього тупенький. Що я можу зробити? — дразнився Бейб, змусивши Чарлі нахмуритися. Та добре, що красень-альфа на цьому не зупинився: він підвівся і тихо потиснув юнакові руку, допомагаючи йому трохи розслабитися.

— І ти прийняв такого в учні? — Алан звів догори брови, вдаючи здивування.

— Нічого ти не знаєш, Алане, — перш ніж Бейб устиг відповісти, Вей підійшов і обійняв його за шию, широко всміхаючись. — Тепер йому подобаються тупі.

— Оу, справді? Твої смаки змінилися? — Алан розреготався на Веєву ремарку, та Чарлі це чомусь геть не порадувало. Бейб одразу ж помітив, як змінився вираз обличчя хлопця, коли Вей наблизився і обійняв його, хоч вони з Чарлі досі трималися за руки. Схоже, його зачепили не слова, а той, хто їх промовив.

У Чарлі не було проблем із Веєм, та він закочував очі щоразу, як бачив його.

— Щось ви розбалакалися, хлопці, — всміхнувся Бейб, скориставшись моментом, щоб підбадьорити Чарлі. Власне, він не боявся хлопця чи щось таке, просто не хотів сперечатися. Коли вони сварилися, від упертості цього малого у нього боліла голова. — Якщо зібралися — до справи. Я хочу повернутися до себе і поспати. Навіщо призначати зустріч так рано?

— Гаразд, почнемо, — промовив Алан, жестом запросивши усіх, хто зібрався, підійти і дізнатися більше про проби. Тим часом Бейб кинув погляд на Чарлі. — Ти перевірив машину?

— Так, — хлопець кивнув.

— А ти перевірив? — цього разу Алан обернувся і запитав у Бейба.

— Я допомагав із оглядом, усе гаразд, — спокійно відповів Бейб. Алан хотів, аби він припильнував машину Чарлі, бо в нього більше досвіду, та це не потребувало додаткової вказівки — він уже все зробив.

— Ні, я про твою машину. Її ти перевірив? — це питання спантеличило не лише Бейба, а й усіх решту. Вони переглянулися, не розуміючи, про що мова.

— Навіщо мені це робити? — нахмурився Бейб. — Хочеш сказати, я теж вийду на поле?

Раптом у холі запала моторошна тиша. Бейб хотів щось сказати, та не міг дібрати слів. Очі Чарлі розширилися від шоку.

— Що ти маєш на увазі? — спокійно запитав у Алана Вей, не розуміючи, до чого все де.

— Саме так я збираюся провести сьогодні проби, — попри здивування команди, Алан говорив розслаблено, наче дозволити Бейбові приєднатися до тесту Чарлі було звичною справою. Та всі розуміли, що це нонсенс. — Чарлі змагатиметься з Бейбом.