Наступного ранку, за день до поновлення зйомок серіалу "Зустріти тебе", Чжен Шу приїхала на машині до вілли Фу Ши Юя.
Хоч Фу Ши Юй зовні поводився цілком нормально, його погляд усе одно викликав моторошне відчуття, ніби тебе пронизує щось холодне. Через цю химерну напругу Чжен Шу почувалася доволі незручно, коли забирала Лу Хуая.
Сьогодні мав відбутися фотосет для електронного журналу, підписаний уже давно, але постійно відкладений через "форс-мажорні обставини".
"Ви що, посварились із паном Фу?" коли водій відчинив двері для Лу Хуая, а Чжен Шу йшла слідом за ним до машини, вона, як менеджер, усе ж вирішила проявити трохи турботи щодо повсякденного життя свого підопічного й не втрималась від запитання.
"Та ні" Лу Хуай відповів безтурботно, і, як завжди, щойно сів у машину, одразу почав куняти. Він злегка нахилив голову й притулився до м'якої подушки, зручно вмостившись на сидінні, що вже було відрегульоване під нього.
Чжен Шу почула спокійний і звичний голос Лу Хуая, тож, хоч і не розуміла погляду Фу Ши Юя зранку, але, бачачи, що Лу Хуай не налаштований на розмову, більше нічого не питала й схилилась до телефона, перевіряючи графік зйомок з працівниками.
"А, до речі" Лу Хуай раптом відкрив очі, ніби щось згадав, і загадково усміхнувся до Чжен Шу. У голосі прозвучала якась хитринка.
"Можливо, в нього й справді не дуже гарний настрій сьогодні".
"Чому це?" Чжен Шу відірвала погляд від екрана й уважно на нього глянула.
Учора ввечері, якраз у розпалі їхньої з Фу Ши Юєм "тортоз'їдальної" події, телефон Лу Хуая, залишений у кишені на скинутому одязі, раптом почав дратівливо дзвоніти.
Перерваний посеред найважливішого моменту, Лу Хуай відчув більше досади, ніж справжнього обурення. Він уже потягнувся рукою до одягу, щоб перевірити, хто телефонує, та Фу Ши Юй миттєво схопив його за зап'ясток і не дозволив відволікатися.
Тим, хто дзвонив, була Чжен Шу: термін, вказаний у контракті з тією студією, вже підходив до кінця.
Вона кілька днів тому нічого не говорила, але дедлайн невблаганно насувався, тож довелося знову перепитати Лу Хуая, чи ще лишається в нього бажання зніматися.
Хто ж знав, що Лу Хуай знову не відповість на дзвінок. З огляду на попередній інцидент, Чжен Шу почала тривожитися, що з ним знову щось сталося, тому дзвонила знову і знову, майже без пауз між дзвінками.
"Я все ж візьму слухавку" Лу Хуай, якого ці звуки вже неабияк відволікали, обійняв ногами талію Фу Ши Юя і, намагаючись говорити рівним голосом, тихо вмовляв.
Так він і прийняв дзвінок. З увімкненим гучним зв'язком, лежачи під Фу Ши Юєм, чий погляд, чорний і холодний, був прикутий до екрану телефону, де миготіли великі літери "Сестра Шу".
"Мабуть, почувається не дуже добре" закривши очі, Лу Хуай збрехав, усміхаючись із непідробним задоволенням. Весь цей час посмішка не сходила з його обличчя.
Фотосесію з тією студією було організовано за участю Чжен Шу. З п'яти концептів обрали три: шкільний стиль, холодна естетика і розслаблена сексуальність. Між ними була значна різниця.
Цілий день Лу Хуай переодягався, змінював зачіски, позував перед камерою, один образ за іншим.
Його обличчя і постать були такими, що навіть обгорнувшись будь-чим, він виглядає так, що очей не відвести, а в руках професійних стилістів та візажистів його зовнішність ставала просто бездоганною.
Чжен Шу стояла з речами Лу Хуая за спиною фотографа, спокійно дивилася на монітор, де асистент по черзі переглядав щойно зроблені знімки.
"Сестро Шу" після завершення останньої зйомки Лу Хуай потягнувся й підійшов до неї.
Він був одягнений у той образ, який Чжен Шу сьогодні найбільше сподобався.
Проста, природна зачіска з недбалим чубчиком і неслухняними пасмами, срібно-фіолетове волосся надавало йому вигляду персонажа з картини, нереальної краси.
Тіні на повіках - глибокий фіолетовий по центру, вії вкриті сніжно-білим блиском, а під очима дрібні сріблясті блискітки, немов північне сяйво, безжально розсипане по обличчю.
Серед переливчастого блиску виділялася бордова "родимка-сльоза", яка ще більше підкреслювала його й так зачаровуючі очі-мигдалини.
Цю родимку Лу Хуай сам попросив додати на тому ж місці, що й у Фу Ши Юя, але з іншого боку й іншого кольору.
"Угу" хоча Чжен Шу працювала з ним уже давно, й звикла до його обличчя, але в такому глянцевому образі, коли він наблизився, вона не могла не подумати: ось це справжній дар згори.
"Я сьогодні непогано впорався, га?" Лу Хуай, втомлений після фотосесії, час від часу поглядав на Чжен Шу, а та весь час мовчки й серйозно дивилася в монітор.
"Чудово, форма сьогодні хороша" кивнула вона, і тільки тоді Лу Хуай непомітно зітхнув з полегшенням.
Фотограф, налаштувавши камеру, підійшов до них з усмішкою.
"Сьогодні ввечері викладемо дві тизер-фотографії у фанатський супертред Лу-лаоші, а фінальні знімки будуть готові не пізніше завтрашнього вечора".
Приставка "лаоші" (老师) в китайській мові означає "вчитель" або "наставник". У розмовній мові вона використовується як шановна форма звертання до: Учителів, викладачів, професорів — як в освітньому контексті, так і загалом;
Майстрів, фахівців, старших колег у певній галузі (напр., художник, майстер бойових мистецтв, досвідчений актор) — як визнання їхнього авторитету або досвіду.
"Так швидко?" Лу Хуай здивовано підвів брови.
"Авжеж, ви ж виглядаєте так чудово, що оригінали майже не відрізняються від відредагованих" похвалив фотограф.
"А ще наше студійне портфоліо відоме своєю блискавичною швидкістю".
Лу Хуай у відповідь чемно посміхнувся, похвалив і якість, і темпи. Потім разом із Чжен Шу відсортував непридатні до публікації кадри, після чого вони попрощались із командою й вийшли з будівлі.
У машині, дорогою назад, Лу Хуай позіхав і гортав непрочитані повідомлення на телефоні. Від Фу Ши Юя за цілий день прийшло лише одне, під час обіду:
"Коли повернешся?"
Лу Хуай не відповів, тож і нових повідомлень не було.
Він трохи подумав, усміхнувся і в чаті написав:
"Сьогодні не повернусь".
Чекав, чи подзвонить Фу Ши Юй у нападі ревнощів чи тривоги.
"Швидко заходь у Вейбо" несподівано пролунав голос Чжен Шу. Вона досі сиділа поряд, перевіряла графік на наступний місяць, аж тут отримала повідомлення від Сяо Є, після чого миттєво сіла рівніше.
"А? Що таке?"
Лу Хуай не зрозумів, що сталося, але слухняно відкрив застосунок, яким майже два місяці не користувався.
Тоді, коли вони з Фу Ши Юєм потрапили в топ пошуку, сповіщення з Вейбо сипалися без упину, йому набридло він просто вимкнув повідомлення і з тих пір не заходив.
"...Мені купили ботів?" здивовано втупився в екран: фанатів стало вже два мільйони, а кожен допис мав від восьми до понад десяти тисяч коментарів і репостів.
"Це ж шалені гроші".
"Ні" Чжен Шу нахилилась ближче до екрана.
"Цінь Янь і Чжоу Ї підписалися на тебе. Швидко підпишися у відповідь".
Цінь Янь актор рівня кінозірки, за всі ці роки його список підписок майже не змінювався, навіть з партнерами по фільмах. Тож новина про те, що він підписався на Лу Хуая, новачка за мірками таких зірок, викликала справжній фурор.
Фанати Цінь Яня здійняли хвилю. Те саме сталося з фанатами Чжоу Ї.
Ці дві фан-бази, кожна по-своєму шалена, а дехто з "бойових фанів" одразу почав кампанію пасивної агресії, насмішок і прямих образ із використанням справжнього імені Лу Хуая.
У очах фанатів Чжоу Ї, божевільних ідеалістів, які звикли бачити свого кумира в небесах, Лу Хуай хоч і дебютував давно, та залишався майже невідомим актором, котрий узагалі не міг зрівнятися з уже надуспішним Чжоу Ї.
Їхніми словами, це виглядало як «перетин галактик, щоб зачепити когось набагато вищого за статусом».
"Чорт забирай", тихо пробурмотів Лу Хуай.
Увійшовши в Weibo, він, звісно ж, був змушений побачити численні приватні повідомлення від користувачів, на яких не був підписаний, і ці повідомлення досі надходили, рясніючи грубими словами.
Хоч раніше йому було байдуже до того, що пишуть в інтернеті, тоді це ще стосувалося попереднього власника тіла, не його самого.
Але тепер, коли минув час, він мимоволі почав сприймати ці нападки особисто.
Тому голос Лу Хуая звучав роздратовано:
"Це ж їхні улюбленці на мене підписались, чому тоді лають мене?"
Чжен Шу зітхнула беззвучно, дивлячись на нього з м'яким співчуттям у погляді, і тихо сказала:
"Тому ти й маєш одразу підписатина на них у відповідь."
"Хоча цього разу треба подякувати Сяо Є. Якби не вона, що сумлінно стежила за твоїм хештегом і темами на форумі, хвиля хейту була б ще гіршою. А якби ще й потрапили в топ тем дня, то зустрічатися з ними на зйомках було б справді незручно."
"Гаразд", мимохіть відповів Лу Хуай і підписався спочатку на Цінь Яня, а потім і на Чжоу Ї.
"Тепер усе?" пробурмотів він сам до себе й глянув на Чжен Шу. Та посміхнулась утішливо:
"Усе, не читай більше всілякої нісенітниці."
"Я й не засмутився. Просто трохи дивно", Лу Хуай засунув телефон назад у кишеню і з невдоволенням глянув на тепле жовте світло пластикової лампи над головою:
"Може, вони спеціально одночасно підписалися на мене через те, що завтра ми заходимо в групу зйомок? Але навіщо?"
"Не знаю, але нічого серйозного. Не бери до голови. У цих фанатів пам'ять коротка, до завтра все забудуть", Чжен Шу спокійно глянула на свій телефон.
"Ми вже зв'язалися з піарниками, хай трохи підправлять настрій публіки через їхні акаунти."
Лу Хуай кивнув, мляво заплющив очі. Та все ж, чим довше думав, тим більше злився. Тому знову дістав телефон, відкрив WeChat, побачив, що від Фу Ши Юя немає жодної нової відповіді, і надіслав кілька сердитих червонолицих смайликів.
"Що сталося?" після цього повідомлення Фу Ши Юй відповів досить швидко.
"А ти як думаєш?" Лу Хуай швидко надрукував, у поганому настрої.
"Щойно мився, тільки зараз взяв телефон. Ти сьогодні не повертаєшся додому?"
Фу Ши Юй надіслав голосове повідомлення. Лу Хуай, маючи у вухах AirPods, прослухав його двічі поспіль.
Його голос був глибоким, звичним і магнітним і це трохи заспокоїло Лу Хуая. Він кілька секунд бездумно дивився на екран, а потім відповів: "Та ні, вже майже приїхав." Після чого вимкнув екран і подивився у вікно на розкішний, барвистий пейзаж за ним.
