Друга подорож на вулкан Норд.

За кілька годин пополудні Ріель і Марія також прибули до маєтку Максвера. Мішель, Ретіна і Ніколь вже були там і чекали тільки початку нової пригоди.

Минуло лише два дні відтоді, як було знайдено вбивць королеви трентів, а Кортіна вже була готова повернути насіння й отримати нектар.

- Мамо, ти прийшла?!

- Ми не могли кинути нашу доньку!

Герої зобов'язані захищати світ, але своя дитина теж важлива, тож Марія і Ріель знову залишили свої робочі місця, щоб вирушити до Норда.

Марія дістала з кишені пляшку і передала її Ніколь.

- Ще трохи ліків для тебе.

- Мамо, ти думаєш, що я така хвора?

- Тебе ж заколисує, а в тебе закінчилися ліки, що я давала минулого разу.

- Ну, добре.

Легше погодитися з Марією, ніж намагатися опиратися її турботі.

- До речі, чому ви затрималися?

- Ну в нас були невеликі проблеми вдома, але ми все ж вирушили сюди.

- Ого!

Рідко можна почути, що вдома трапилася якась проблема. Через хвилин десять прийшла Тріша, і всі були готові вирушити в подорож.

* * *

Ніколь натягнула на себе шарф, оскільки сьогодні на вулкані Норд було вітряно. Немає конкретного місця зустрічі, просто вершина.

- Ну, ми прийшли в теж місце!

Ніколь злізла з воза, який знову тягнув голем Максвера.

- Ніколь, обережніше.

- Хоча б ти не переживай за мене.

- Ну-у-у-у, я ж хочу тобі допомогти.

- Гаразд вам, дівчатка. Ми сьогодні принесли те, що просила принцеса трентів. Давай не будемо сваритися.

- Умгу-у-у!

Минуло небагато часу, коли тренти з'явилися в полі зору. Коли вони впізнали Кортіну, принцеса відразу вийшла вперед.

- Минуло так мало часу, ви вже виконали свою частину договору?

Принцеса стурбовано дивилася на Кортіну.

- Так, ми й справді все зробили.

- Як ви так швидко встигли знайти вбивць моєї матері?

Ріель передав сумку принцесі, вона відкрила і почала рахувати. Ніхто не знав, скільки точно насіння вкрадено.

- Все тут. Ви справді дотрималися свого слова.

- Ми не з тих, хто порушуватиме свою обіцянку.

- Як ви встигли впоратися так швидко?

- Якщо чесно, то це не ми... Вони вже встигли дістатися міста, але вночі хтось увірвався в їхній будинок і вбив всіх злодіїв.

- Хто це зробив?

Ніхто не зміг дізнатися, що саме Ніколь вбила бандитів, спалила будинок і врятувала подругу. Єдиний свідок Матіс, увесь час пролежала непритомною і не може сказати, хто саме влаштував битву в тому будинку.

Однак, багато людей із сусідніх будинків бачили людину, яка бігала навколо згорілої будівлі, а потім і містом. Саме з ним пов'язали цей інцидент.

- Низькорослий карлик із чорним обличчям. Це єдина інформація про те, хто вбив ваших ворогів. На жаль, хто він і куди пішов, ми сказати не можемо.

Ніколь помітили, але завдяки її шарфу, спрацювало все так, як вона планувала. Маленький чорний карлик. Ніхто не подумає на семирічну дівчинку зі сріблясто-блакитним волоссям.

- Хіба він не розповідатиме про себе?

- На жаль, він пішов кудись в місто, і там його сліди зникли.

- Шкода, я хотіла б сказати йому «дякую»!

- Якщо ми знайдемо його, то скажемо вам!

Кортіна і принцеса розмовляли ще кілька хвилин. Після чого принцеса взяла банку з рук жінки-кішки і наповнила її нектаром.

- Це?..

- Ви повернули нам насіння і, найголовніше, тепер ми можемо повернутися до себе в ліс.

- Спасибі велике!

- Ви допомогли нам, тепер я не можу відмовити у вашому проханні!

Тепер залишилося приготувати ліки для Ніколь, щоб дівчинка могла вилікуватися. Якщо протягом кількох хвилин після отримання нектару не зробити з нього ліки, він стане просто солодким напоєм.

Тріша вже була готова до приготування зілля.