Результати тренувань.

Ніколь стояла поруч з вбитим чоловіком, калюжа крові під ногами приносила трохи незручності, але зараз вона дивилася на свої руки. Вона не сподівалася перемогти в цьому маленькому тілі, але нічні тренування дали свої плоди.

Важка катана дала змогу натренувати руки, нехай вона зараз і не така сильна в фехтуванні, але вона почувається набагато краще, ніж до цього.

- Я стала набагато сильнішою, але все одно ще слабка, щоб стати справжнім фехтувальником.

Пульсуючий біль говорив про втому всього тіла, це нормально для дитини, яка щойно вбила дорослого вбивцю, набагато сильнішого за себе.

Потрібно йти, оскільки якщо хтось помітить Ніколь поруч із вбитим чоловіком і трохи подумає головою, то дівчинка може опинитися у в'язниці.

Ніколь витерла бруд з обличчя і сховала своє волосся під шарфом. Ніхто не зверне уваги на трохи брудну дитину, яка прийшла, щоб подивитися на палаючий будинок.

В околицях будинку вже зібралося багато народу, а тим часом міські стражники опитували Матіс. Вони мають забезпечити її безпеку, а потім передати насіння Кортіні або Максверу.

Ніколь скористалася розгубленістю, щоб повернутися додому і лягти в ліжко. На приліжковому столику стояв глечик, а під ліжком заздалегідь приготований рушник. Хоча зараз на вулиці далеко не спекотна погода, Ніколь
спітніла.

Їй довелося повністю роздягнутися, щоб протерти спітніле тіло. Зараз Ніколь потрібно лягти спати, а завтра випрати всі речі, так, це робота Фінії, але дівчинка не хоче показувати закривавлені та спітнілі речі, тим паче, про це ніхто не має знати.

- Зараз я б не відмовилася від гарячої ванни...

Ніколь сховала брудний рушник в сумку, відпила води з глечика, вдягнула на себе нічну піжаму і залізла в ліжко. Не минуло й кількох хвилин, як дівчинка солодко засопіла.

* * *

Наступного ранку Ніколь прокинулася пізно й одразу попрямувала на кухню. Вийшовши зі своєї кімнати, дівчинка зрозуміла, що час підходить до полудня. Та й Кортіни вже немає вдома.

Фінія поралася на кухні, готуючи обід для домочадців.

- Доброго ранку, Фіні!

- Доброго ранку, Ніколь! Ти так втомилася, що проспала?

- Так-а-а-а, я так добре спала, що забула прокинутися вчасно.

Здається, що Фіні неправильно зрозуміла Ніколь. Вихідні були надто важкими, вона не тільки вирушала у похід в південні ліси, а ще й провела нелегкий день із Ніколь.

Фінія поставила на стіл тарілку з шинкою, яйцем і свіжим салатом. На плитку поставила ємність для молока і підійшла до столу.

- Ти, напевно, перехвилювалася. Ти ж ходила в ліс і бачила всіх Героїв разом. Це ж чудово!

- Ні, я втомилася не тому!

Фінія все ще залишалася великим фанатом Героїв, але навіть проживаючи з ними в одному будинку, вона ніколи не бачила їхню повну силу. Так, Ріель часто тренувався в саду і вчив дітей, але там він відпрацьовував саме швидкість і майстерність, а не показував свою справжню силу.

- Пан Ріель сильний, було цікаво спостерігати за його боєм, вірно?

- Ну, барвистим цей бій назвати не можна.

- Можливо, ти маєш рацію, але монстрів потрібно вбивати, а не показувати красиві комбінації.

Фінія казала правильно, коли ти в бою, треба думати не про красу, а про те, як швидко вбити супротивника.

- А де Кортіна?

- Її терміново викликали рано вранці. Десь в місті була пожежа, а вчора ввечері викрали твою однокласницю. Вранці її знайшли біля палаючого будинку разом із тим, що ви шукаєте.

- Ого, ось як!

- Так, тому Максвер і Кортіна зайняті з самого ранку. Схоже, що насіння віддадуть нам і в нас все вийде.

- Чудово! Ми зможемо отримати нектар!

- Вірно, і ти зможеш вилікуватися.

Якщо завтра Ніколь зможе отримати ліки, то вже наступного тижня вона розвиватиметься як звичайні діти. Щойно Ніколь зможе випускати всю магічну силу, яка заважає їй, тренування почнуться з новою силою.

- Еху-у-у!

- Ти щаслива, Ніколь?

- Звісно! Щойно я зможу позбутися своєї хвороби, зможу почати тренуватися як і решта дітей.

Комбінований сніданок-обід від Фіні на радощах пішов за кілька хвилин. Після цього Ніколь отримала чашку гарячого молока з медом. Солодке молоко швидко повертає сили.

Ніколь вирушила до своєї кімнати, щоб ще трохи повалятися в ліжку. Через годину вхідні двері будинку з шумом відчинилися, і пролунав крик старого-ельфа:

- Подайте мені чашку бобового чаю, я втомився!

- Фінія, будь ласка, приготуй для мене і Максвера чаю, він втомився!

Старий ніколи не вирізнявся гарними манерами, особливо коли втомлювався. Ніколь забігла на кухню, де Максвер вже пив чай.

- Ти прокинулася, сонько. Вже знаєш, що сталося?

- Тільки від Фіні.

- Ясно. За кілька годин ми вирушаємо до вулкана, щоб повернути насіння королеві й отримати обіцяну нагороду.

- Зрозуміла, а Ретіна і Мішель підуть із нами?

- Там буде небезпечно, але... Гаразд!

- Добре, я зараз знайду їх.

Ніколь схопилася зі стільця і понеслася до вхідних дверей. В неї не так багато часу, щоб знайти подруг.