Розмова.

Наступного дня Ніколь і Кортіна вирушили в найбільший торговий дім Раума. Щоправда, для цього їм довелося приховати своє волосся і трохи змінити зовнішність.

Причина дуже проста: якщо такі знаменитості, як Герой і дочка Героїв цікавитимуться якимось рідкісним товаром, містом одразу поповзуть чутки.

Кортіна сховала свій хвіст в штани й одягла довгу білу сорочку та темно-синій жакет. Щоб заховати котячі вушка, довелося вдягнути берет.

Ніколь же одягла світлу перуку, змінивши колір волосся зі сріблясто-блакитного на білий, і звичайну сукню, яку носить більша частина дівчаток в місті, але тільки з великою кількістю прикрас.

До речі, Кортіна теж змінила колір волосся, щоправда, для цього довелося використати магію.

Клерк вітав відвідувачів посмішкою, при цьому стоячи біля дверей. Кортіна переживала за своє маскування, але схоже, що воно вдалося на славу.

- Ласкаво просимо в торговий дім Раума!

- Хм, а, доб...

- Тіно, тут не потрібно вітатися.

Ніколь відсмикнула Кортіну, коли та намагалася в звичній для себе манері бути доброзичливою з працівником палати.

- То що вас цікавить?

- Ми хочемо дізнатися про одні рідкісні ліки.

- Складних? Тоді вам краще поговорити з фармацевтом.

- Ні, боюся, що ліки надто дорогі, і я зараз хотіла б поговорити саме з директором.

- З директором?..

Напевно, дивно чути, що хтось із відвідувачів хоче поговорити з самим директором компанії. Зазвичай директори завідують тільки найрідкіснішими і найдорожчими товарами.

- До речі, я добре його знаю!

Кортіна навіть не збрехала, його донька вчиться в її класі, тому вона знайома з її батьком. Щоправда, зараз Кортіна замаскована, але все ж можна сказати, що вони знайомі.

- Поговорити з директором з приводу рідкісних ліків? Добре, зачекайте, будь ласка, кілька хвилин!

Клерк пішов, напевно, щоб домовитися про зустріч. В цей час Ніколь і Кортіна стояли внизу й очікували.

- Якось мені недобре.

- Так, грати на публіку складно.

Вони пройшли трохи далі в кімнату, щоб не стояти біля дверей. Багато картин висіло на стінах, чудові квіти і навіть книжки в холі будівлі прикрашали інтер'єр. Так, місце можна було назвати розкішним.

За кілька хвилин із верхнього поверху спустився огидний чоловік у віці, він весь спітнів.

- Ви клієнти, що прийшли з особистим проханням? Мені сказали, що ви знайомі з директором!

- О, так, все правильно!

Чоловік простягнув свою руку Кортіні, але вона, мабуть перехвилювавшись, не поспішала потискати її.

- Я трохи запізнився. Директора зараз немає на місці, але я можу вам допомогти. Я Хейс Гоут, помічник директора.

- Дякую, так, я... Донна!

Кортіна так хвилювалася, що вона навіть не змогла одразу назвати своє ім'я, але все це можна списати на звичайну втому. Що ж, їй ще треба тренуватися в акторській майстерності, а ось Ніколь почувалася в новій ролі чудово.

- Донна?

- Так, Донна, а це малятко Тіна!

- А, гарні імена!

Наскільки потрібно бути схвильованою, щоб переплутати імена? Спочатку вони домовлялася, що Ніколь буде Донною, а сама Кортіна візьме просто своє найрідкісніше ім'я - Тіна.

Заступник директора проводив їх в окрему кімнату, де відбувалися переговори щодо дуже великих угод. Прекрасна кімната! В центрі великий стіл і два дивани, на столі вже готовий чай і частування.

- Прошу, тут нас ніхто не почує, тож ми зможемо з вами поговорити.

- Чудово!

Зрозуміло, будь-який досвідчений торговець не захоче, щоб таємницю його клієнтів хтось дізнався. Якщо людина хоче поговорити з директором, вона явно прийшла сюди не за цілющим коренем, що продається на кожному розі за кілька мідних монет.

Сам Хейс підійшов до дверей, щоб закрити кімнату на ключ, але чомусь довго возився.

- Хм, не той ключ.

- Загубили?

- Ні, просто ключів багато!

Чоловік зачинив кімнату, а потім підійшов до клієнток і різко схопив їх за коміри.

- Хто ви і що тут робите?

В такій ситуації Кортіна нічого не могла зробити. Ні, точніше, могла, вона просто розстебнула жакет і вирвалася на свободу. Після цього розвернулася і добряче вдарила чоловіка по обличчю долонею.

- Якщо ви не скажете, я викличу охорону.

Кортіна зняла з себе заклинання ілюзії, а потім і берет.

- Пані Герой Кортіна? Але навіщо все це?

- Сідайте, я розповім.

Кортіна поправила свою сорочку, а після цього сіла на диван і повільно почала пити чай. Ніколь не стала розкривати свою особистість, а тому просто тихо сиділа за столом, попиваючи чай.

Чоловік підвівся з підлоги і обтрусився. Після удару Кортіни він аж впав на підлогу, але тепер сидів навпроти клієнток і готовий був вислухати їх.

Кортіна не стала розкривати всі подробиці, сказала тільки, що зараз вона, як Герой, шукає людей, які вкрали насіння трентів.

- Ясно, так, тепер я розумію, чому ви вирішили приховати вашу особистість. Ви мали рацію, кілька днів тому до нас приходили кілька людей і намагалися продати насіння трентів, але це був нелегальний товар, і ми вирішили, що краще не ризикувати.

Здається, перша зачіпка в пошуках вбивць королеви трентів є!