Діти так сильно хотіли, щоб Рейд пограв із ними ще в хованки, що йому довелося залишитися до самого заходу сонця.
Спочатку Рейд хотів вирушити додому вночі, але до міста він би дістався тільки рано вранці. В саду стояла невелика альтанка, в ній Рейд і попросився заночувати, але священики були проти. Герой не повинен спати на вулиці.
- Це не проблема, гарна погода тільки сильніше дозволяє виспатися.
Йому не хотілося, щоб комусь довелося тіснитися через нього. Насправді він збирався піти ще після перевірки всіх документів, але діти так сильно хотіли з ним погратися, що він не зміг відмовити їм.
Також Рейд залишився тут через Кортіну, він так давно не бачив її посмішку, що був готовий залишитися жити в цій церкві, тільки щоб вона завжди була щаслива.
Все ж місцевий священик наполіг на тому, щоб Герої залишилися на ніч в церкві. Один зі священиків поступився Рейду своєю кімнатою, а сам погодився спати в келії, те ж саме зробила одна з монашок, тож Кортіна теж буде спати у своїй кімнаті.
Рейд ліг на ліжко, але не зміг заснути. Поки вони йшли до церкви, обидва мовчали, а вдень так були зайняті, що він і забув про свою основну мету. Він приїхав сюди не тільки перевірити дитячий будинок, а й поговорити з коханою дівчиною і попросити в неї вибачення.
- Нічого, в мене ще є час!
Діти вже вирушили спати, а тому в церкві зараз всі мають бути по своїх кімнатах. Рейд втомився, але встав і вийшов із кімнати. Він приблизно знав, де розташована кімната Кортіни, і, повільно переступаючи гранітною підлогою, попрямував у потрібний бік.
Церква нагадувала собою склад. В західній частині спали хлопчики, а в східній - дівчатка. Таким чином, поділ дітей відбувався з всіма правилами.
В місці з'єднання будівель - каплиця, де відбуваються обряди і підносяться молитви всім богам.
Рейд дійшов до дверей, які вели до каплиці. Звідти він зможе потрапити в жіночу частину церкви, а потім і знайти кімнату Кортіни. На дверях висів напис «Вночі не входити!».
Зрозуміло, якщо хтось із дітей блукатиме церквою вночі, це може бути проблемою. Навіть Герою не варто було поводитися так нахабно, але бажання вибачитися перед дівчиною було сильнішим, ніж всі можливі пристойності.
Рейд відчинив двері і вийшов у центр каплиці, а потім із тіні до нього вийшла Кортіна.
- Рейде, що ти тут робиш? - пошепки промовила дівчина-кішка.
Якимось чином вони обидва зустрілися в самій каплиці, напевно, Кортіна вирушала у справах, коли зустріла Рейда. В певному сенсі зустрітися тут було приємніше, ніж в кімнаті Кортіни.
- Не схоже, щоб ти поспішала кудись. Когось чекаєш?
Хоча останнім часом Кортіна була злою, час, проведений із дітьми, змив цей гнів із неї. Тепер вона знову стала собою, доброю і ласкавою Кортіною.
Зараз вона мило дивилася на Рейда і навіть спробувала взяти його за руку.
- Я просто не могла заснути і...
- Тссс!
Рейд приклав палець до рота, попросивши Кортінку помовчати.
Місячне світло пробивалося через велике вітражне вікно на даху каплиці, висвітлюючи тільки їхніх двох. Свічки, що догорали, наповнювали кімнату прекрасним ароматом. Що ще казати! Це найромантичніше місце, в якому вони тільки перебували.
- Добре, Рейд, я чекаю!
Ось тільки Рейд попросив її помовчати не тому, що хотів сказати їй три найголовніші слова в своєму житті. Він прислухався і знову почув цей самий звук.
Тихий вереск!
- Ти чула?
- Що?!
Рейд притягнув до себе Кортінку, але не для того, щоб поцілувати, а тільки для того, щоб вона почула цей крик.
- Мурррр... - тихо замурчала дівчина-кішка.
- Я точно чув це! Тіно, ти повинна була почути його...
- Але я нічого не чую.
Кортіна нічого не розуміла. Зараз саме час, щоб поговорити і зізнатися в коханні! От тільки Рейд одразу змінився, як вона наблизилася до нього.
Раптом вона смикнула вухами і почула крик, ніби хтось кричав під землею. Рейд підійшов до центру кімнати і відсунув великий ледь помітний люк.
- Прихований прохід в такому місці?
- Я думала, що цей притулок зразковий, але тут явно зберігають якісь таємниці.
Прихований підвал у притулку - це розсадник проблем в майбутньому. Це і темні справи притулку, на кшталт виховання вбивць або навіть злодіїв. Також там можуть торгувати людьми або навіть влаштовувати борделі.
- Я маю все оглянути.
- Добре!
Рейд спустився вниз, а Кортінка залишилася нагорі, щоб в разі чого зловити тих, хто тікатиме. Вони вирушили сюди тільки з перевіркою, тож Рейд мав лише кинджал і лише кілька ниток в куртці, а Кортінка взагалі взяла з собою лише звичайний посох.
Рейд повільно крокував неосвітленою печерою, його очі давно звикли до темряви, тож він почувався тут як удома. Це місце можна назвати обжитим, у печері немає каміння або тварин, а тому можна припустити, що печерою користувалися досить часто.
Наприкінці свого шляху Рейд натрапив на двері, через замкову щілину било яскраве світло. Раптом хлопець почув крик.
- Чорт! - вилаявся герой, але тихо, щоб його не почули.
Голос маленької дитини, і він явно кричить не від радості. Що, якщо вже когось вбили або там і справді бордель?
Часу думати не було, тож Рейд з усієї сили вдарив по дверях, старий замок не витримав, і двері відчинилися.
Перед собою Рейд побачив картину - священика і маленьку ельфійку, яку він намагався вбити ритуальним кинджалом.
Далі
Розділ 50 - Джин.
Велика печера нагадувала ритуальну кімнату: багато свічок, якісь дивні символи, а в центрі - велике намальоване коло. Священик стояв у цьому самому колі, біля його ніг лежала молода ельфійка, в правій руці він тримав пляшку з кров'ю, а в лівій - ритуальний кинджал. - Як ти зміг знайти це місце? Я ж добре закрив люк! - Чому тут діти... Священик, який здавався добрим, зараз більше нагадував демона. Рейд не міг повірити, що ще кілька годин тому ця людина була добродушним і гостинним господарем сирітського притулку. - Навіщо?.. Рейд зробив кілька кроків вперед, але потім одумався і зупинився. Священик стояв поруч з ельфійкою, а значить, будь-який незграбний рух Рейда, і вона може загинути. Зараз йому потрібно просто виграти час! - Навіщо? Ці діти мені так набридли, але завдяки їхній жертві, я зможу стати ДЖИНОМ! - Джином?! В цьому світі існує багато магічних істот, всі вони були породженням природи. Джинів же не можна назвати звичайними магічними істотами, оскільки вони з'являлися шляхом злиття людини і темного ритуалу. Кажуть, що джин стає сильним, коли п'є кров принесених у жертву. Що більше джин вип'є крові, то сильнішим він стає. Ходять легенди, що якщо принести в жертву понад сотню тисяч людей, то можна досягти рівня богів. - Чому?.. Чому?! - Чому, та чому! Всім вам потрібні відповіді, але гаразд. Ти ГЕРОЙ! Я не можу ставитися до тебе нешанобливо. Він розмахував кинджалом біля обличчя дівчини. Біля його ніг лежала вже інша дівчинка, вбита хвилин десять тому, і священик все ще збирав її кров у пляшку. - Найсильнішим у нашому світі є світове дерево! Світове дерево містить в собі кільця душ. Вони очищають душі людей, а потім дозволяють їм повернутися в наш світ. Це називається реінкарнацією душ! Ось тільки в минулому тисячолітті старі боги знищили рівні душі. Битва богів - знаменита легенда. Колись сталася битва між богами, які під час бою зламали світове дерево, знісши його крону. В результаті цього бою було знищено всі кола душ. Душа мертвого народжується разом із немовлятами, а після його смерті відлітає знову до світового дерева. Після очищення душа знову повертається в цей світ, але після руйнування кола душ, цей процес став неможливим. Світове дерево більше не повертає душі в цей світ або навпаки, залишає їх у цьому світі, не дозволивши їм очиститься. Без процесу очищення, старі рани, нанесені душі, залишаються разом із нею і в новому тілі. Так з'являються вбивці та інші жахливі люди, що піддані темряві. Цей священик теж був жахливою людиною, оскільки він вирішив стати джином! - Ти не уявляєш, скільки мені довелося через це пережити! Священик зірвав із себе волосся. - Перука?! Священик був лисим, на його голові виднівся невеликий ріг. - Ти маджин. - Напівмаджин! Ми великі нащадки джинів, що залишилися в цьому світі. Ось тільки через те, що моя душа не пройшла обряд очищення, я народився людиною, але залишився з душею джина. Він стояв і зі злістю дивився на Рейда. - Ви говорите, що кожен має право на життя, але вбиваєте нащадків джинів! Тільки закінчивши цей обряд, я зможу набути сили своїх предків і покарати ВСІХ, хто мене утискав! - Закрий рота! Чоловік залпом спустошив пляшку з кров'ю, після чого його тіло почало перетворюватися. По-перше, він підріс майже до трьох метрів, а по-друге, став набагато сильнішим. Його шкіра потемніла, а ріг остаточно відпав. Він підняв два величезні мечі з підлоги і спрямував їх на Рейда. Герой скрикнув, оскільки не очікував, що процес перетворення буде таким швидким. Він вже завершив ритуал, чи читання якихось заклинань взагалі не було потрібне? Джини - чудові маги, але вони також і прекрасні воїни, що робить їх небезпечними супротивниками для непідготовленого бійця. Якщо він вирветься з печери, то зможе зруйнувати все місто. Рейд вихопив свій кинджал, щоб захистити дітей і жителів. Можна покликати всіх Героїв. Навіть Гадорус, Кортіна і Рейд зможуть зупинити джина, ось тільки Кортіна стоїть нагорі, а Гадорус в місті. Марія і Ріель мали прибути в місто ввечері, але Рейд не думав, що вони встигнуть підійти до притулку. Рейд випростався. Він не може дозволити цим дітям померти. Він кинув нитку вбік, щоб перегородити шлях джину, а сам підбіг до дітей. - Біжіть! Але вони не піднімалися. Страх в серцях не давав їм можливості втекти, тож Рейду доведеться захищати їх. Рейд подивився на дітей. Вони тремтіли від страху, руки тряслися, а зуби стукали. Це він наполіг на перевезенні сирітських притулків на північ і тепер не може зрадити їх. - Чорт! - вилаявся Рейд і кинувся на монстра. Два клинки зустрілися, Рейд швидко ухилився і спробував завдати ще одного удару, але джин пішов вбік. - Віддай мені дітей! - Я не дозволю тобі зачепити їх навіть пальцем! Битва, що закінчилася смертю Рейда, починається!
Читати
Відгуки
🌚