Величезне каміння падало на Рейда, але він зміг втекти в останній момент. Злий дракон, залишившись без крил, голосно кричав.
Тепер дракон повинен знищити своїх супротивників або померти, третього не дано.
- Ріель і Рейд, зараз!
- Вже йдемо!
Постійно лунали вигуки Кортіни, що координувала весь бій. Ріель схопився за меч і швидко побіг в бік дракона.
Постать святого лицаря мчала вперед, як стріла під дощем, розрубуючи навіть повітря.
Дракон дивився на мух, що крутилися в нього під ногами і приготувався до нової спроби знищити непроханих гостей. Дракон почав наповнювати свої легені гарячим газом, щоб спалити лицаря, але Кортіна і це передбачила.
- Маріє, Гадорус!
- Вже йду-у!
Порив вітру, випущений Кортіною, підганяв неквапливого гнома. Ні, це не означає, що гном повільно пересувався, просто його невисокий зріст і важкі щити не давали йому змоги бігати зі швидкістю звичайної людини.
Підганяний магією вітру, Гадорус обігнав Ріеля і приготувався зустрічати черговий подих дракона. Гном сильніше притиснув щити один до одного, щоб обгородити себе і друга від вогняного подиху.
Коли вогонь показався в пащі дракона, Марія наклала заклинання захисту.
Вогняне дихання драконів - це не магія! Це расова навичка, що має жахливу силу, але при цьому обмежена за часом.
Якби дракони використовували звичні людям заклинання, то вогняне дихання обмежувалося б тільки запасом магічної сили дракона. Расова ж навичка обмежується об'ємом легенів і повітрям, що видихається.
Тобто, вогняне дихання - це наслідки вдиху із застосуванням спеціального газу, що виробляється всередині тіла дракона.
- О-о-о-о-о!
Всього тридцять секунд - стільки часу дракон може безперервно використовувати своє дихання. Щойно вогонь вщух, щити Гадоруса розкрилися, і Ріель кинувся в бік дракона. Меч лицаря впився в груди дракона, оскільки той підняв голову, але не врахував, що Ріель не збирався стрибати. Показалася кров і плоть дракона, але навіть цього було замало, і дракон не збирався вмирати.
Герої вже почали впадати у відчай, оскільки їхні сили закінчувалися куди швидше, ніж в дракона. Ось тільки навіть всі ці дрібниці Кортіна передбачила.
- Максвер! Давай!
- Вогонь, вода, вітер, блискавка...
Старий почав наспівувати якусь пісню, а весь цей час Рейд продовжував обкидати дракона своїми нитками.
Магія блискавки може вбити дракона - це, безумовно, так, але без допомоги навіть їй буде важко пробити шкуру дракона. Річ в тім, що магія блискавки втрачає свій заряд під час польоту. Що далі заклинання летить до своєї мети, то більше сили воно втрачає під час польоту.
Однак навіть цього можна уникнути, якщо в кінцевій точці повернути заклинанню всю його силу.
Ріель ухилився від удару дракона, а потім різким випадом увігнав дракону в груди свій клинок. Лезо меча увійшло трохи більше ніж на двадцять сантиметрів, що для дракона дорівнювало укусу комара, але для плану Кортіни вистачало.
А тим часом більша частина печери була вкрита нитками Рейда. Від самого Максвера і до тіла дракона. Після цього Рейд кинувся на дракона, але йому був нецікавий сам дракон, його завдання - прив'язати нитки до меча Ріеля.
Прослизнувши під лапою дракона, Рейд дістався до меча, накинув на лезо пучок ниток і кинувся тікати, що є сили.
Щойно Максвер підготував заклинання, всі кинулися подалі від ниток і лягли на землю.
Блискавка полетіла вперед, прямо до меча Ріеля. Невеликі заряди блискавки постійно били в нитки, даремно витрачаючи силу заклинання. Саме для цього Рейд і розкидав свої нитки, щоб вся сила заклинання зібралася в мечі.
Дракон жива істота, а тому, навіть за всієї своєї сили, він не зможе ухилитися від блискавки. Всі його внутрішні органи згорять, а мозок вибухне від надлишку електрики.
Блискавка вдарила в меч, і від розряду дракон завив. Волосся на голові Рейда встало дибки, оскільки він був найближче до дракона. В момент, коли все стихло, Рейд побачив, як б'ється шматок серця дракона, що залишився.
Раптом дракон почав здуватися, а потім у печері почала підвищуватися температура. Марія і Максвер намагалися прикрити всіх магічним захистом. Рейд зробив глибокий вдих і відчув, як легені наповнюються гарячим повітрям.
За хвилину все стихло.
- Ми виграли? - напівголосно запитав Ріель.
Навіть Кортіна не могла дати точної відповіді.
Дракон лежав у центрі печери, точніше, лежали його рештки. Колись величезний дракон перетворився на купу попелу й кілька обвуглених кісток.
- Так, - тихо відповіла дівчина-кішка, - ми змогли його вбити!
Кортіна кинулася до Рейда і міцно його обійняла. Марія ж почала оглядати Ріеля і Гадоруса, їх трохи обпекло посмертним диханням дракона.
Максвер дивився на труп дракона і радів. Його королівству більше нічого не загрожує.
Так злий дракон був переможений, а шестеро людей, що вирушили на вірну смерть, стали Героями!
Далі
Розділ 46 - Важкий вибір Рейда.
Після перемоги над злим драконом Герої швидко стали національними рятівниками світу. Тепер вони були такими ж знаменитими як королі або аристократи, що знатно докучало справжнім дворянам. Хоча, більшість дворян теж були найманцями, що отримали свої титули за допомогу королям. Ось тільки покоління змінювали покоління, і більша частина аристократів забула про своє коріння. Спочатку герої намагалися вступити в політику і стати кимось більшим. Але їм всім це швидко набридло, вони не були політиками чи дворянами, що обожнювали проводити час на балах чи нарадах. Герої вирішили, що зараз відновлення північних міст куди важливіше, ніж політика. Тож всі Герої вирішили вирушити на північ, крім Максвера - він повернувся до себе в країну і став королем. Також на півночі, в невеликому вцілілому селі знайшовся живий син короля, навколо якого швидко зібралися старі аристократи і почали виховувати з нього майбутнього монарха держави. Марія стала працювати в церкві, Гадорус відкрив майстерню, а Ріель став лордом невеликого міста. У всьому цьому світі тільки Кортіна і Рейд не знали, куди їм піти. - Ти знаєш, я думаю, що мені час піти у відставку. - Що ти таке кажеш? Ти ж ще такий молодий! - Чому ти відразу думаєш про вік? Рейд сидів в будівлі авантюристів нового північного міста, де Гадорус відкрив свою майстерню. Також цього гнома попросили стати тимчасовим директором гільдії авантюристів, і він охоче погодився. Зараз Гадорус вмовляв Рейда трохи потренувати його хлопців у полюванні на монстрів. Гном поставив кухоль із пивом перед хлопцем, Рейд ще зовсім юний, йому трохи більше двадцяти років, але вже зараз його можна назвати великим воїном. Без нього вони б не змогли вбити дракона. - Малюк, останнім часом в нас проблеми з тролями, і я хотів би, щоб ти навчив моїх хлопців вбивати цих верзил. - Але тролі ж небезпечні для недосвідченого авантюриста. - Ось тому, я і хочу, щоб ТИ поділився з ними своїм досвідом. Покажи їм, як вбивати троля одним точним ударом, а потім мої хлопці зможуть вбивати їх пачками! Коли Рейд спустошив свій кухоль, Гадорус підлив у нього ще пива. В свій же келих, який був більшим, ніж кухоль Рейда, він налив віскі. «Віскі набагато смачніше за це вершкове пиво» - подумав Рейд і спробував забрати келих друга. Ось тільки гном був майстром оборони, і він швидко вихопив своє пійло з рук Рейда. - Це для татка! - Але віскі ж не продають в магазинах! - Спецдоставка від старого друга - напій орла! - Поділися! Ігноруючи скарги Рейда, Гадорус підняв келих і практично залпом осушив його. Поставивши порожню посудину на стіл, гном із насолодою хрюкнув. - Ох, смакота, шкода мало було. - Ти не поділився! - Ну й добре, пий своє вершкове пиво! Найкраще в місті! Для тебе замовляв! Рейд зробив скривджене обличчя, але гном тільки розсміявся. - Так, наша Кортіна і справді на тебе вплинула! - Ні! Я все такий самий. - Ні, мужик, ти став м'якшим і не таким озлобленим на весь світ. Рейд вже намагався навчати когось із учнів, але щоразу на нього чекав провал. Він не міг навчати інших людей, занадто багато від них вимагав, і кожен його учень йшов від нього через кілька тижнів. Він не був злим або прискіпливим, просто суворе життя навчило його тренуватися до втрати пульсу або готуватися до смерті. За двадцять років, не рахуючи Героїв, він ніколи не заводив знайомств, якщо не брати до уваги роботу. Рейд може піти на пенсію вже зараз. Кожна держава зобов'язалася виплачувати гроші всім Героям протягом найближчих тридцяти років за перемогу над злим драконом. Тож, грошей Рейд не потребував. До того ж, хоча дракон і згорів, від нього залишилися деякі частини. Самі частини дракона цінуються на будь-якому ринку. За них готові платити шалені гроші, тільки щоб роздобути кістку або кіготь. Багато держав обіцяли багатство, владу і будь-які запити, тільки якщо Герої продадуть їм всі останки злого дракона, але Герої вирішили інакше. Вони порівну поділили останки дракона, і кожен Герой сховав свою частину десь в особливому місці. Так вони вирішили, але не для того, щоб кожен герой доручив порівну або зміг нажитися більше, а для того, щоб зупинити когось із Героїв, якщо він перейде на бік зла. Меч або кинджал, створений з кістки дракона, буде набагато сильнішим за будь-яку зброю, викувану з металу. Рейд намагався згадати всіх людей, з якими колись спілкувався. От тільки щоразу перед собою він бачив усміхнене обличчя Кортіни. Милої дівчини-кішки, що завжди ставилася до нього як до друга попри його колючість. Вона завжди була до нього добра, навіть коли Рейд був не в дусі. Хоч вона й не така сильна, як інші герої, вона добра і по-своєму ласкава. Вона була йому як сестра, якої в Рейда ніколи не було. - Я подумаю над твоєю пропозицією, Гадорус! Рейд встав і вийшов із кімнати. Схоже, в нього з'явилися термінові справи!
Читати
Відгуки
the end