Як тільки караван наблизився до міста, воно все більше тішило своєю красою. Найвищою будівлею в місті була вежа магічної академії Раума, яка була навіть вищою за королівський великий замок.
"Хіба раніше вежа була такою високою?" - подумала Ніколь, згадуючи ті часи, коли відвідувала це місто.
- Ніколь! Гей, Ніколь, дивись яка висока вежа!
-Ну, так, так! Не стрибай так від радості, а то карета гойдається ще більше.
- Ох, вибач, Ніколь, тебе знову заколисує?
- Є трохи!
Останнім часом Ніколь тільки й робила, що спала або їла. Через травму правої руки Фінія не дозволяла їй йти пішки, тож більшу частину часу їй доводилося їхати в кареті.
Оскільки маленька дівчинка ще не змогла остаточно звикнути до хитавиці, їй знову довелося випити ліки, що дала Марія.
- Ніколь, тобі ще не стало краще?
- Так, мені вже краще, спасибі, Фініє!
Щоб хоч якось позбутися вібрації, Ніколь натягнула між стійками карети довгу мотузку, і за допомогою щільної ковдри зробила собі гамак. Так її заколисувало менше, але все одно залишалися неприємні відчуття від поїздки.
Все ж, Ніколь вирішила вийти з карети і пройтися разом із шукачами пригод. Їй ще потрібен відпочинок, щоб права рука встигла відновитися до початку занять в академії, але зустрітися в п'яному вигляді з Героями Ніколь хотілося ще менше.
- Пані Ніколь! Вам ще потрібен відпочинок.
- Якщо я буду постійно спати, то мої м'язи будуть такими ж слабкими, як і раніше, чи ти хочеш, щоб ми повернулися додому, оскільки я не зможу вступити до академії?
- Ем...
Під час поїздки Фінія також практикувалася фехтування разом з авантюристом Леоном. Було б куди краще вчитися в Ріеля, але повертатися в село тільки для цього нерозумно.
Фінія продовжує тренуватися фехтуванню з великим ентузіазмом, а її навички поліпшуються після кожного тренування. Ніколь навіть подумала, що у Фіні є дар до коротких клинків.
Попри все це Фінія вийшла з карети і йшла поруч із Ніколь. Однак сама Фінія за цю поїздку дуже втомилася, це було видно по її обличчю і синцях під очима. Щоправда, молода ельфійка продовжувала йти поруч із малятком попри свою втому.
- Фінія, тобі треба відпочити.
- Ні, я маю бути з вами.
- Фіні! Чому ти так жорстоко ставишся до себе?
- Чому ти так вирішила?
Вона стала такою через смерть Рейда, що пожертвував собою заради її життя. Саме так думала Фінія, але зараз Ніколь не могла розповісти їй всю правду, та й чи стане ельфійка слухати її?
Виправити її постійну активність і турботу - чергова мета Ніколь.
Коли караван майже прибув до міста, Ніколь помітила молоду жінку, що стояла біля міських воріт. Її не можна назвати звичайним воротарем, оскільки вона не розмовляла з відвідувачами і явно когось очікувала.
- Опа?
- Хто це?
- Ага, не може бути!
Ніколь була здивована, але, здається, що жінка біля воріт теж її помітила. До речі, в неї було коротке золоте волосся і великі котячі вушка на голові. Коли вона помітила дівчаток, її вуха заворушилися.
Скориставшись своїми високими фізичними даними, вона зірвалася з місця і, здіймаючи повно пилюки, понеслася дорогою. Леон був готовий відбити напад цієї дивної жінки, але вона проскочила між ним і рештою авантюристів і зупинилася за кілька метрів від Ніколь.
В цей же час вона активувала магію.
- Жовтий один, блакитний два, нефритовий один. Світ цей ширший, коли сила в тілі!
На активацію заклинання пішло всього кілька секунд, що свідчить про великий професіоналізм жінки, але її рівень все ж таки слабкий, оскільки вона може посилити тільки на дві одиниці.
Леон і його група в розгубленості дивилися на всі боки, не розуміючи, хто на них напав. Жінка з котячими вушками посміхнулася, кинулася до Ніколь і міцно її обійняла.
- Ніколь, ти справді схожа на маленьку ляльку, як твоя мама розповідала!
Ось вона, Кортінка! Можна сказати, що в тілі цієї добродушної кішечки проживає одразу дві душі.
Перша - добра і мила Кортінка, яка завжди рада пригостити вас чимось смачним і допоможе вирішити ваші проблеми. Завжди усміхнена і привітна навіть із малознайомими людьми.
Друга - розважлива і жорстока. Армії під її командуванням можуть знищити в багато разів більшого за силами супротивника, а її стратегічне мислення виходить за межу людського розуміння.
"Чорт, вона залишилася такою ж велелюбною!"
Ніколь розуміла, що не можна видавати себе, але ж саме Кортінка була найкращим другом Рейда. Він навіть колись хотів зізнатися їй в коханні, але...
- Ви Кортіна?
- Так! Ти чула про мене від своїх батьків? Найімовірніше, від мами, вона в тебе така мила, а от тато в нас буркотун, він рідко любить розповідати про інших!
- Так, від мами.
- Ого, це ж пані великий Герой - Кортіна!
Мішель була так вражена цією зустріччю, що в неї перехопило подих. Так, вона й раніше бачила двох справжніх Героїв, але дівчинка виросла поруч із ними, а тому вважала їх просто сусідами.
Та ні, всі навколо були вражені тим, що Кортіна вийшла зустрічати їх до воріт міста. Просто, зустрітися з Героєм уже було великою честю, але щоб котячий мудрець зустрічала звичайний караван біля міських воріт!.. Так, Леон пам'ятатиме про це все життя!
Через це Ніколь потрапила в незручну ситуацію. Зі спогадів Рейда вона знала про Кортінку стільки, скільки не знали інші Герої, і тепер найголовніше, не згадувати про це, інакше її можуть розкусити.
Ось тільки вже зараз, ця мила кішечка міцно обіймала Ніколь, не даючи тій можливості навіть трохи перевести дух.
- Стоп! Чому твоя рука перев'язана, на тебе напали по дорозі?
- Так, на нас напали стерв'ятники!
Вона подивилася на авантюристів, і в тих встав клубок в горлі. Так, ганьба тому авантюристу, що дозволить в бою поранити об'єкт охорони, але це була раптова атака, і Ніколь не мала наміру сердитися на Леона і його групу.
- Так вийшло, вони не винні!
- Точно?
Фінія підтвердила слова Ніколь, розповівши, що монстри напали з кількох боків. Кортіна відразу знову повернулася в свій м'який і добрий образ і розв'язала пов'язку на руці Ніколь.
- Магія світла, зціли це дитя!
Вже за кілька секунд біль в руці остаточно вщухла, і Ніколь могла використовувати праву руку повною мірою.
Кортіна і Маквер володіли цілющою магією, але їхній рівень значно нижчий, ніж у Марії. Проте, навіть вони можуть лікувати такі невеликі рани і забої.
До речі, Кортіна перебуває в місті не просто так. Оскільки вона хороший маг, хоч і не може використовувати складні заклинання як король ельфів, вона викладає в університеті магів Раума.
Сила цієї кішечки не в її магії і не в спритності, а в її голові. Вона може приймати важливі рішення практично за секунди, і вони завжди будуть точними.
Далі
Розділ 31 - Новий дім.
Фінія вдячна Кортіні за вилікувану руку Ніколь. - Спасибі вам велике, пані Кортіна! - Не треба мені дякувати. Дочка Марії і моя дочка теж! В команді з шести Героїв було тільки дві жінки. Власне, сама Марія і кішечка Кортінка, і між ними склалися добрі, дружні стосунки. На весільній церемонії Ріеля і Марії саме Кортінка скріпила їхній шлюб клятвою богів. - Так ось чому ви зустріли нас біля міських воріт. - Умгу. - Але як ви зрозуміли, коли ми приїдемо? - Врахувала відстань між селом і Раумом, взяла середню швидкість каравану, накинула трохи часу на проблеми, погану погоду і можливі напади монстрів. За підсумком я приблизно зрозуміла, коли ви прибудете. - Ого! Фінія спробувала зупинити кішечку, яка розговорилася. Якщо дозволити їй говорити і не намагатися перебити, то вона може розповідати про свої розрахунки годинами. Насправді, в минулому Рейд часто втомлювався від її балачок. - Ну, так! Гаразд, нам час вирушати додому, там все готово до вашого приїзду. - До вас додому? - Так, крихітко Ніколь. Ми ж не станемо відправляти вас жити в гуртожиток, тому я приготувала для тебе кімнату в моєму будинку! - Ха?! Це було занадто несподівано для Ніколь. Згадуючи, як "весело" жити з Кортінкою під одним дахом, Ніколь важко зітхнула. Нічні експерименти і музика до ранку... Ох, краще варто відмовитися від цього "задоволення". - Я навіть змогла переконати Максвера, що тобі буде жити зі мною краще. І він навіть виділив мені трохи грошей на нові меблі. - Ясно... Коли вже Максвер виплатив Кортінці додаткові гроші на меблі, то не варто відмовлятися від її пропозиції. Щоправда, Ніколь все одно не подобалася ця ідея - жити разом з одним із Героїв у його будинку... Не найкраща ідея для молодої дівчинки. Як ставитимуться інші учні до дівчат, що живуть із Героєм? Ось тільки відхилити її пропозицію, просто сказавши "ні", не вийде. - Я дбатиму про тебе, тож не переживай. - Добре, пані Герой. - А це Мішель? Мішель низько вклонилася, у відповідь на це Кортіна мило посміхнулася. - Хм, але мій будинок недостатньо великий, щоб така велика сім'я могла жити разом із нами. - Але... А як же Мішель?! Сама Мішель зблідла, їй не хотілося жити окремо від найкращої подруги. Кортіна задумалася, а потім клацнула пальцями. - Точно! Поруч із моїм будинком є ще один. Чому б вам не використати його? - Жити по сусідству з Героєм і Ніколь? Мішель і справді може жити десь поруч. Тим паче, з нею може залишитися сама Фіні, та й в разі чого, можна викликати батьків Мішель сюди, щоб вони проживали разом із донькою. Жити в місті, де проживають аристократи, - велика честь для будь-якого сільського жителя, щоправда, з цим треба бути обережнішим, оскільки проживання в такому місті - досить дороге задоволення. Все ж Ніколь воліла б проживати в гуртожитку разом із Фінією та Мішель. Після всіх розмов вона вирушили до Рауму. Щоб потрапити в місто, потрібно пройти сувору перевірку. Оскільки в цьому місті проживає багато аристократів, то й увійти в саме місто може далеко не кожен подорожній. Щоправда, Ніколь і Мішель разом із Фінією змогли легко пройти в місто. Для отримання перепустки в місто Кортіні було досить докірливо подивитися на стражників, як дівчаткам і ельфійці одразу ж дали перепустку. Чарівна академія, в якій навчатимуться Ніколь і Мішель, розташована на околиці міста. Це пов'язано з тим, що академію не можна розмістити в центрі, оскільки бували випадки використання небезпечної магії під час навчальних занять. Дім героя Кортіни знаходився поруч з академією. Назвати його величезним не можна, та й навіть гідним будинком для Героя можна тільки з натяжкою. Сад настільки маленький, що тут не зможуть навіть встати два коні. Навіть будинок Мішель здавався багатшим, ніж будинок Героя Кортіни. Поруч із ним знаходиться будинок такого ж розміру. - Отже, це мій будинок! Він трохи маленький, будьте терплячими. А це порожній будинок, там може проживати Мішель. - Це ж... - Так, я знаю, що цей будинок важко назвати багатим готелем, і навіть дім Максвера здається кращим, але це тільки на перший погляд. Зрозуміло, будинок короля Максвера мав кращий вигляд. Ні, вона ж досвідчений авантюрист! Та ще й вчитель у найкращій школі, чому вона не може купити собі трохи більший будинок? Як вона може приймати тут гостей? До неї ж часто приїжджають знамениті особистості за консультацією. - Тобі сподобається. Діставайте багаж Ніколь, а я поки що покажу їй будинок! Кортіна заштовхнула в будинок Ніколь, щедро розхвалюючи своє житло.
Читати
Відгуки
далі буде? :(
супер! дякую! 😊