Хоч Фінія і встигла навчитися деяких бойових прийомів, її знань все одно було недостатньо, щоб захистити дівчаток від справжньої небезпеки. Кинджал можна використовувати тільки під час захисту, коли під рукою немає нічого іншого.

Вона не могла битися на рівних навіть із Ніколь!

- Здебільшого я навчалася домашній роботі, щоб прислужувати пані Марії та її доньці Ніколь. Тому я ніколи раніше не думала, що мені знадобиться з кимось битися.

Правильно, Марія і Ріель - Герої, і захищати їх - дурна ідея. Ні, Гадорус ще може спробувати захистити своїх друзів від злого монстра, але така ельфійка як Фінія лише заважатиме.

- Але це не означає, що я маю стояти осторонь і не допомагати тобі, Ніколь!

- Ти хочеш сказати, що я занадто слабка?

- Ні, не хочу!

Справді, хоч тіло Ніколь і слабке, але ось бойовий досвід, успадкований від Рейда, на даний момент допомагає вирішувати всі проблеми.

Велика кількість різних атак, а також розуміння слабких сторін ворога і швидкий аналіз дій супротивника в бою - ось, що дає змогу Ніколь здобути перевагу над супротивником, незважаючи на свою слабкість.

- Але тобі потрібно стати сильнішою в майбутньому, інакше ти відстанеш від Мішель.

- Це вірно!

В Раумі немає Ріеля або Марії, але замість цього є Максвер і Кортіна. Суть в тому, що вони погодились тренувати дівчаток і бути їхніми опікунами.

Звіролюдина Кортіна етнічно сильніша за людей, але все ще далека від професійних лицарів.

Ельф Максвер взагалі залишається на недосяжній висоті для більшості професійних лицарів як в силі, так і в умінні. Це пов'язано більше з його віком, ніж із дарами.

Цікаво, скільки зараз років Максверу? Напевно, ближче до п'яти сотень, оскільки вже тоді він був схожий на старого.

Фінія підійшла до авантюристки і щось із нею обговорила, але та тільки негативно похитала головою.

- Вам потрібно звернутися до Леона, я не вмію поводитися з кинджалами!

- Ем...

Фінія трохи надула щоки, оскільки думала, що зможе попросити єдину авантюристку в загоні, щоб та показала їй кілька захисних прийомів.

- В нього немає дару фехтування, але в нього чудово виходить і без нього, тож тобі точно краще звернутися до Леона!

- Немає дару?

Якщо подумати, то Ніколь бачила тільки одного мечника в своєму житті. Ось тільки порівнювати Ріеля зі звичайним лицарем або авантюристом - досить безглузда затія. Коли твій майстер дуже обдарований, навчитися чогось досить складно.

Саме тому діти спочатку вчаться просто махати мечами, а вже потім ідуть до більш професійних вчителів.

- О, ти можеш розповісти мені хоча б про основи?

- А що Ніколь, хіба вона не може?

- Я?! Ну, я не можу, бо мене навчав батько, а я сама мало що знаю.

- Батько! О, містере Ріель! Як я тобі заздрю, сама б не відмовилася від парочки уроків від Героя!

- Ну, в цьому є свої плюси.

Ріель був чудовим вчителем тільки з однієї причини - він мав нелюдське терпіння. Його дуже складно вивести з себе, і він завжди міг підказати, як зробити правильно.

Під час навчання він був холодний і спокійний, а свої емоції і почуття ховав так глибоко, як тільки може зробити це людина.

Ось чому він був чудовим вчителем, але все ж навчатися в нього складно через його ідеально відпрацьований стиль.

- Гаразд, мені треба трохи відпочити!

Навіть при всьому бажанні Ніколь не могла показати Фінії пару прийомів. Під час бою зі стерв'ятниками права рука дівчинки постраждала і зараз Ніколь не могла тримати навіть ложку, не кажучи вже про катану.

Поки вона відпочивала, попутно вислуховувала Фінію.

- О, це вірно. Твоє зап'ястя постраждало, але найголовніше, що немає перелому!

- Ми вже говорили про це.

- Так, але я ж повинна переконатися, що з тобою все гаразд. Я відповідаю за тебе перед Марією!

- Гаразд...

Фінія наклала гарячий компрес на руку Ніколь, щоб розтягнення перестало нити якомога швидше. Коли компрес подіяв, Ніколь відчула, що біль минає.

- Фур'а-а-а-а.

Теплий компрес був приємним, по руці пробігло тепло, і біль вщухла. Почувши це, Фінія розсміялася.

- Ха-ха! Ніколь, ти точно схожа на маленьке кошеня!

- Му?

Сама Ніколь не вважала себе схожою на кошеня, але якщо так вважає Фінія, то дівчинка не стала сперечатися. Фінія взяла велику ковдру і вкрила Ніколь.

- Ніколь, тобі треба трохи відпочити. Будь ласка, поспи!

- Добре... що...

Фінія та Мішель вийшли з карети, щоб дати трохи часу молодій пані відпочити. Наразі дівчина та ельфійка вирушили до торговця, який займався обробленням стерв'ятників.

Вечеря почалася з нових проблем. По-перше, права рука була зафіксована шиною, щоб зап'ястя не піддавалося зайвим навантаженням, а по-друге, їсти лівою рукою дуже незручно.

Бачачи, як Ніколь мучиться, Мішель і Фінія вирішили їй допомогти, і дівчинка знову перенеслася в той час, коли її годували з ложечки.

- Відкрийте рота, пані Ніколь.

- Так, Ніколь, скажи: "Ням"!

- Ням! Ням!

Ніколь була голодною, бо проспала обід, а на вечерю був смачний овочевий суп, який приготували торговець і Фінія. Мішель годувала з ложечки подругу, не даючи тій часу навіть на те, щоб віддихатися, від чого це виглядало так смішно, що всі навколо реготали.

- Ну ось, я наїлася! - задоволено облизнулася Ніколь.

- Ех, а я поїсти забула.

- Ну нічого, Мішель, в нас ще є суп. Тим паче, якщо Ніколь добре їсть, значить іде на поправку.

Фінія допомогла Ніколь витерти рот, і вечеря продовжилася.

- Практично цілий рік нагодувати Ніколь було ще тією пригодою.

- А ви мені практично нічого й не давали.

- Як це, пані Марія сама тебе годувала!

Одне молоко? Ні. Ніколь не стала заперечувати, щоб ще більше не нариватися на нотації Фінії.

Найближчі дні були проблемними. Ніколь не могла самостійно зняти з себе одяг і навіть сходити в туалет. Прийоми їжі теж були проблемними, тож дівчинці довелося в усьому покладатися на подругу або Фінію.

Коли зап'ястя перестало боліти, і Ніколь змогла повернутися до нормального життя, вони прибули в Раум.

Далі

Розділ 30 - Четвертий Герой.

Як тільки караван наблизився до міста, воно все більше тішило своєю красою. Найвищою будівлею в місті була вежа магічної академії Раума, яка була навіть вищою за королівський великий замок. "Хіба раніше вежа була такою високою?" - подумала Ніколь, згадуючи ті часи, коли відвідувала це місто. - Ніколь! Гей, Ніколь, дивись яка висока вежа! -Ну, так, так! Не стрибай так від радості, а то карета гойдається ще більше. - Ох, вибач, Ніколь, тебе знову заколисує? - Є трохи! Останнім часом Ніколь тільки й робила, що спала або їла. Через травму правої руки Фінія не дозволяла їй йти пішки, тож більшу частину часу їй доводилося їхати в кареті. Оскільки маленька дівчинка ще не змогла остаточно звикнути до хитавиці, їй знову довелося випити ліки, що дала Марія. - Ніколь, тобі ще не стало краще? - Так, мені вже краще, спасибі, Фініє! Щоб хоч якось позбутися вібрації, Ніколь натягнула між стійками карети довгу мотузку, і за допомогою щільної ковдри зробила собі гамак. Так її заколисувало менше, але все одно залишалися неприємні відчуття від поїздки. Все ж, Ніколь вирішила вийти з карети і пройтися разом із шукачами пригод. Їй ще потрібен відпочинок, щоб права рука встигла відновитися до початку занять в академії, але зустрітися в п'яному вигляді з Героями Ніколь хотілося ще менше. - Пані Ніколь! Вам ще потрібен відпочинок. - Якщо я буду постійно спати, то мої м'язи будуть такими ж слабкими, як і раніше, чи ти хочеш, щоб ми повернулися додому, оскільки я не зможу вступити до академії? - Ем... Під час поїздки Фінія також практикувалася фехтування разом з авантюристом Леоном. Було б куди краще вчитися в Ріеля, але повертатися в село тільки для цього нерозумно. Фінія продовжує тренуватися фехтуванню з великим ентузіазмом, а її навички поліпшуються після кожного тренування. Ніколь навіть подумала, що у Фіні є дар до коротких клинків. Попри все це Фінія вийшла з карети і йшла поруч із Ніколь. Однак сама Фінія за цю поїздку дуже втомилася, це було видно по її обличчю і синцях під очима. Щоправда, молода ельфійка продовжувала йти поруч із малятком попри свою втому. - Фінія, тобі треба відпочити. - Ні, я маю бути з вами. - Фіні! Чому ти так жорстоко ставишся до себе? - Чому ти так вирішила? Вона стала такою через смерть Рейда, що пожертвував собою заради її життя. Саме так думала Фінія, але зараз Ніколь не могла розповісти їй всю правду, та й чи стане ельфійка слухати її? Виправити її постійну активність і турботу - чергова мета Ніколь. Коли караван майже прибув до міста, Ніколь помітила молоду жінку, що стояла біля міських воріт. Її не можна назвати звичайним воротарем, оскільки вона не розмовляла з відвідувачами і явно когось очікувала. - Опа? - Хто це? - Ага, не може бути! Ніколь була здивована, але, здається, що жінка біля воріт теж її помітила. До речі, в неї було коротке золоте волосся і великі котячі вушка на голові. Коли вона помітила дівчаток, її вуха заворушилися. Скориставшись своїми високими фізичними даними, вона зірвалася з місця і, здіймаючи повно пилюки, понеслася дорогою. Леон був готовий відбити напад цієї дивної жінки, але вона проскочила між ним і рештою авантюристів і зупинилася за кілька метрів від Ніколь. В цей же час вона активувала магію. - Жовтий один, блакитний два, нефритовий один. Світ цей ширший, коли сила в тілі! На активацію заклинання пішло всього кілька секунд, що свідчить про великий професіоналізм жінки, але її рівень все ж таки слабкий, оскільки вона може посилити тільки на дві одиниці. Леон і його група в розгубленості дивилися на всі боки, не розуміючи, хто на них напав. Жінка з котячими вушками посміхнулася, кинулася до Ніколь і міцно її обійняла. - Ніколь, ти справді схожа на маленьку ляльку, як твоя мама розповідала! Ось вона, Кортінка! Можна сказати, що в тілі цієї добродушної кішечки проживає одразу дві душі. Перша - добра і мила Кортінка, яка завжди рада пригостити вас чимось смачним і допоможе вирішити ваші проблеми. Завжди усміхнена і привітна навіть із малознайомими людьми. Друга - розважлива і жорстока. Армії під її командуванням можуть знищити в багато разів більшого за силами супротивника, а її стратегічне мислення виходить за межу людського розуміння. "Чорт, вона залишилася такою ж велелюбною!" Ніколь розуміла, що не можна видавати себе, але ж саме Кортінка була найкращим другом Рейда. Він навіть колись хотів зізнатися їй в коханні, але... - Ви Кортіна? - Так! Ти чула про мене від своїх батьків? Найімовірніше, від мами, вона в тебе така мила, а от тато в нас буркотун, він рідко любить розповідати про інших! - Так, від мами. - Ого, це ж пані великий Герой - Кортіна! Мішель була так вражена цією зустріччю, що в неї перехопило подих. Так, вона й раніше бачила двох справжніх Героїв, але дівчинка виросла поруч із ними, а тому вважала їх просто сусідами. Та ні, всі навколо були вражені тим, що Кортіна вийшла зустрічати їх до воріт міста. Просто, зустрітися з Героєм уже було великою честю, але щоб котячий мудрець зустрічала звичайний караван біля міських воріт!.. Так, Леон пам'ятатиме про це все життя! Через це Ніколь потрапила в незручну ситуацію. Зі спогадів Рейда вона знала про Кортінку стільки, скільки не знали інші Герої, і тепер найголовніше, не згадувати про це, інакше її можуть розкусити. Ось тільки вже зараз, ця мила кішечка міцно обіймала Ніколь, не даючи тій можливості навіть трохи перевести дух. - Стоп! Чому твоя рука перев'язана, на тебе напали по дорозі? - Так, на нас напали стерв'ятники! Вона подивилася на авантюристів, і в тих встав клубок в горлі. Так, ганьба тому авантюристу, що дозволить в бою поранити об'єкт охорони, але це була раптова атака, і Ніколь не мала наміру сердитися на Леона і його групу. - Так вийшло, вони не винні! - Точно? Фінія підтвердила слова Ніколь, розповівши, що монстри напали з кількох боків. Кортіна відразу знову повернулася в свій м'який і добрий образ і розв'язала пов'язку на руці Ніколь. - Магія світла, зціли це дитя! Вже за кілька секунд біль в руці остаточно вщухла, і Ніколь могла використовувати праву руку повною мірою. Кортіна і Маквер володіли цілющою магією, але їхній рівень значно нижчий, ніж у Марії. Проте, навіть вони можуть лікувати такі невеликі рани і забої. До речі, Кортіна перебуває в місті не просто так. Оскільки вона хороший маг, хоч і не може використовувати складні заклинання як король ельфів, вона викладає в університеті магів Раума. Сила цієї кішечки не в її магії і не в спритності, а в її голові. Вона може приймати важливі рішення практично за секунди, і вони завжди будуть точними.

Читати

Відгуки

Наразі відгуки до цього розділу відсутні!

Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!