Засада на дорозі.

Перші два дні подорожі пройшли легко і невимушено. Ніколь трохи нудило, але з часом і це минуло. Але сьогодні ситуація змінилася.

Коли караван поїхав густим лісом, на всіх пасажирів і авантюристів накинулося відчуття страху і напруженості. В якомусь сенсі цей ліс був жахливим місцем, хоча в ньому і немає нічого незвичайного.

Таке відчуття ти відчуваєш, коли розумієш, що за тобою стежать...

- М?

- Як ти, Ніколь?

- Мм?

Ніколь вже пам'ятала такі відчуття, ніби за тобою стежить ворог, який не збирається нападати.

- Що тут взагалі відбувається? Мені це не подобається!

- Щось сталося?

- Найімовірніше, десь поруч є монстри, але вони не хочуть нас атакувати. Ми вторглися на чужу територію.

Монстри рідко селяться біля трас, але ось здогад з приводу ворогів, що не бажають нас атакувати, цілком може бути вірним. Деякі істоти мешкають в лісі біля доріг або ж біля невеликих міст, але не нападають на людей. Горгульї, гарпії або големи. Крім того, в лісі є багато живих рослин.

Можна сказати, що не варто турбувати лісових створінь, якщо вони не атакують вас.

- Це, правда, що тут є вороги?

Почувши це, один з авантюристів одразу підскочив до карети, щоб бути від лісу якомога далі. Підозрілість і лякливість, ось, що зараз править цим молодим шукачем пригод.

Багато лісових монстрів не атакують і з інших причин, вони вважають за краще розставляти пастки, замість того, щоб в лоб атакувати свого супротивника. Один крок вбік, і ти труп. Ось чому подорожувати лісом поодинці небезпечно.

Щоб хоч якось повернути цьому новачкові самовладання, Ніколь вирішила поговорити з ним:

- В лісі звичайно ж є монстри, але не варто їх боятися.

Дивно чути таке від маленької дівчинки, що впевнена в мирних намірах улесливих монстрів більше, ніж досвідчені авантюристи. Щоправда, це не дуже допомагає хлопцеві, і він дедалі сильніше тулиться до карети.

Напевно, зараз так чинять всі авантюристи, коли в тебе не вистачає бойового досвіду. Під натиском страху і невпевненості, всі авантюристи тулилися до карет, але в той же час озиралися навколо, вдивляючись у кожен підозрілий кущ.

- Тут все гаразд, нам треба просто швидше покинути ліс. Все буде добре! Все! Буде! Добре!

Авантюрист-мечник говорив собі ці слова під ніс, він явно боявся, а ось Ніколь і Мішель поводилися абсолютно спокійно. Щоправда, дівчатка дістали свою зброю і поклали в зручному місці, щоб в разі чого допомогти із захистом каравану.

Карета зупинилася, і за кілька секунд до них підійшов наймолодший авантюрист із групи, що займався розвідкою.

- Ну і як?

- Це правда, попереду, за кілька сотень метрів в траві сховалися кілька блодів, але не більше.

- Я здивований, що ви змогли їх почути.

Фінія тільки знизала плечима, саме вона підказала авантюристам, що тут можуть ховатися монстри. Насправді їх відчула Ніколь, але намагаючись приховати свій досвід, вона попросила розповісти про все Фіні.

Хоча тіло і слабке, але досвід і чуття дісталися Ніколь від Рейда, а тому ніякі монстри не могли застати дівчинку зненацька.

- Чортові блоди, вони точно зіпсують нашу зброю своєю отрутою. Що нам робити? Не чекати ж нам в лісі, поки вони не підуть.

- Атакувати не варіант?

- Спробувати то можна, але їхня слина...

- Так-а-а-а... Їхня слина швидко розплавить будь-який метал.

- В мене є трохи спирту. - дівчина-авантюристка дістала зі своєї сумки залізну фляжку.

Блоди - невеликі лісові створіння, чимось нагадують щурів або великих потворних мишей. В їхньому тілі міститься особлива отрута, яка небезпечна як під час атаки, оскільки блоди можуть плюватися нею, так і під час вбивства.

Якщо вбити блода мечем, а потім не обробити його спиртом, то вже за кілька годин зброя стане непридатною для використання.

Саме тому в кожного авантюриста, який поважає себе, є фляжка зі спиртом, а не тому, що вони люблять випити. Спирт, та й взагалі будь-який алкоголь із підвищеним вмістом градуса, часто потрібен, щоб стерилізувати зброю.

Поки авантюристи сперечалися, дівчатка просто сиділи і думали, що ж станеться далі.

- Цікаво, чому вони так бояться цих монстрів?

- Ну, вони не дуже сильні, але можуть зіпсувати твою зброю, так сильно, що полагодити її вже не вийде.

- Ого, справді небезпечні монстри.

Раптом хтось із авантюристів закричав. Але ворог був виявлений не попереду, а позаду всього каравану.

"Що?! Я точно впевнена, що там нікого не було ще кілька хвилин тому, що за?.."

Авантюристи побігли дорогою в бік торговця, який кликав на допомогу. Фінія вийшла з карети і дістала невеликий кинджал. Мішель вже схопилася за лук, але Фіні перегородила їй дорогу.

- Сидіть в кареті й не виходьте.

- Гаразд. - тихо відповіли обидві дівчинки одночасно.

Ніколь взяла в руки катану. То що ж за ворог ховався позаду?