Перші два дні подорожі пройшли легко і невимушено. Ніколь трохи нудило, але з часом і це минуло. Але сьогодні ситуація змінилася.
Коли караван поїхав густим лісом, на всіх пасажирів і авантюристів накинулося відчуття страху і напруженості. В якомусь сенсі цей ліс був жахливим місцем, хоча в ньому і немає нічого незвичайного.
Таке відчуття ти відчуваєш, коли розумієш, що за тобою стежать...
- М?
- Як ти, Ніколь?
- Мм?
Ніколь вже пам'ятала такі відчуття, ніби за тобою стежить ворог, який не збирається нападати.
- Що тут взагалі відбувається? Мені це не подобається!
- Щось сталося?
- Найімовірніше, десь поруч є монстри, але вони не хочуть нас атакувати. Ми вторглися на чужу територію.
Монстри рідко селяться біля трас, але ось здогад з приводу ворогів, що не бажають нас атакувати, цілком може бути вірним. Деякі істоти мешкають в лісі біля доріг або ж біля невеликих міст, але не нападають на людей. Горгульї, гарпії або големи. Крім того, в лісі є багато живих рослин.
Можна сказати, що не варто турбувати лісових створінь, якщо вони не атакують вас.
- Це, правда, що тут є вороги?
Почувши це, один з авантюристів одразу підскочив до карети, щоб бути від лісу якомога далі. Підозрілість і лякливість, ось, що зараз править цим молодим шукачем пригод.
Багато лісових монстрів не атакують і з інших причин, вони вважають за краще розставляти пастки, замість того, щоб в лоб атакувати свого супротивника. Один крок вбік, і ти труп. Ось чому подорожувати лісом поодинці небезпечно.
Щоб хоч якось повернути цьому новачкові самовладання, Ніколь вирішила поговорити з ним:
- В лісі звичайно ж є монстри, але не варто їх боятися.
Дивно чути таке від маленької дівчинки, що впевнена в мирних намірах улесливих монстрів більше, ніж досвідчені авантюристи. Щоправда, це не дуже допомагає хлопцеві, і він дедалі сильніше тулиться до карети.
Напевно, зараз так чинять всі авантюристи, коли в тебе не вистачає бойового досвіду. Під натиском страху і невпевненості, всі авантюристи тулилися до карет, але в той же час озиралися навколо, вдивляючись у кожен підозрілий кущ.
- Тут все гаразд, нам треба просто швидше покинути ліс. Все буде добре! Все! Буде! Добре!
Авантюрист-мечник говорив собі ці слова під ніс, він явно боявся, а ось Ніколь і Мішель поводилися абсолютно спокійно. Щоправда, дівчатка дістали свою зброю і поклали в зручному місці, щоб в разі чого допомогти із захистом каравану.
Карета зупинилася, і за кілька секунд до них підійшов наймолодший авантюрист із групи, що займався розвідкою.
- Ну і як?
- Це правда, попереду, за кілька сотень метрів в траві сховалися кілька блодів, але не більше.
- Я здивований, що ви змогли їх почути.
Фінія тільки знизала плечима, саме вона підказала авантюристам, що тут можуть ховатися монстри. Насправді їх відчула Ніколь, але намагаючись приховати свій досвід, вона попросила розповісти про все Фіні.
Хоча тіло і слабке, але досвід і чуття дісталися Ніколь від Рейда, а тому ніякі монстри не могли застати дівчинку зненацька.
- Чортові блоди, вони точно зіпсують нашу зброю своєю отрутою. Що нам робити? Не чекати ж нам в лісі, поки вони не підуть.
- Атакувати не варіант?
- Спробувати то можна, але їхня слина...
- Так-а-а-а... Їхня слина швидко розплавить будь-який метал.
- В мене є трохи спирту. - дівчина-авантюристка дістала зі своєї сумки залізну фляжку.
Блоди - невеликі лісові створіння, чимось нагадують щурів або великих потворних мишей. В їхньому тілі міститься особлива отрута, яка небезпечна як під час атаки, оскільки блоди можуть плюватися нею, так і під час вбивства.
Якщо вбити блода мечем, а потім не обробити його спиртом, то вже за кілька годин зброя стане непридатною для використання.
Саме тому в кожного авантюриста, який поважає себе, є фляжка зі спиртом, а не тому, що вони люблять випити. Спирт, та й взагалі будь-який алкоголь із підвищеним вмістом градуса, часто потрібен, щоб стерилізувати зброю.
Поки авантюристи сперечалися, дівчатка просто сиділи і думали, що ж станеться далі.
- Цікаво, чому вони так бояться цих монстрів?
- Ну, вони не дуже сильні, але можуть зіпсувати твою зброю, так сильно, що полагодити її вже не вийде.
- Ого, справді небезпечні монстри.
Раптом хтось із авантюристів закричав. Але ворог був виявлений не попереду, а позаду всього каравану.
"Що?! Я точно впевнена, що там нікого не було ще кілька хвилин тому, що за?.."
Авантюристи побігли дорогою в бік торговця, який кликав на допомогу. Фінія вийшла з карети і дістала невеликий кинджал. Мішель вже схопилася за лук, але Фіні перегородила їй дорогу.
- Сидіть в кареті й не виходьте.
- Гаразд. - тихо відповіли обидві дівчинки одночасно.
Ніколь взяла в руки катану. То що ж за ворог ховався позаду?
Далі
Розділ 27 - Раптова атака.
Ніяких монстрів поки що не видно. Ні, стоп! - Стерв'ятники! За кілька метрів над землею летіли три великі птахи. Уникаючи гілок та інших перешкод, вони швидко дісталися до карети. - Літаючі монстри! У відповідь на цей крик Мішель вистрілила в птаха. Однак влучити по стерв'ятниках складно навіть для досвідченого стрільця. Стріляти по мішені, що рухається, вже складно, а по літаючій - тим паче. Ніколь і Фінія стояли біля карети і спостерігали за птахами. - Кур'я-я! Дивний крик. Напевно, монстр вибирає собі жертву. Щоб хоч якось убезпечити себе, Ніколь міцніше стискає руків'я катани і стає в бойову стійку. Катана має клинок набагато тонший, ніж у звичайних мечів. Його лезо, яке заточується довгий час спеціальними майстрами, набагато гостріше, ніж в одноручних мечів, тож ним набагато легше вбивати. До того ж, катана неймовірно легка, і з нею легко впорається навіть маленька дівчинка. Величезний стерв'ятник кинувся вниз на крихітку Ніколь, але дівчинка вправно ухилилася, і одразу ж зробила різкий випад вгору. На жаль, її навички поводження з мечем ще дуже низькі, тож тільки три великих пера повільно полетіли до землі. - Кьря! - закричав монстр на Ніколь. - Пані Ніколь, будь ласка, сховайтеся! - Ні, Фінія, я маю бути з всіма. Ставши поруч із Фінією, Ніколь приготувалася до наступної атаки стерв'ятника. Щодо її спроби вбити монстра, то це більше доказ того, що дівчинка ще може вбивати і не боїться цього, аніж реальне бажання вбити літаючого монстра. Мішель стоїть поруч і намагається прицілитися в монстра з лука, але ті літають по колу, заплутуючи стрільця. В стерв'ятників є свої сильні сторони, вони можуть літати і швидко ухилятися від атак і стріл, але й в них є свої слабкості. Щоб атакувати супротивників, стерв'ятники повинні спікірувати на свою жертву, і саме в цей момент вони найвразливіші. Коли стерв'ятник вирішив напасти на Фінію, Ніколь вдруге приготувалася атакувати. Взявши меч міцніше за руків'я, дівчинка підняла його високо в повітря, так, щоб лезо було спрямоване точно вертикально вгору. А потім, перенісши силу в лезо меча, дівчинка зробила швидкий випад вперед. Лезо клинка пішло по траєкторії, розрубуючи повітря. Через секунду великий стерв'ятник повільно впав на землю, а з його розрізаних грудей текла червона кров. Один монстр переможений, залишилося ще два. На жаль, монстри швидко вчаться, і вбити другого так вже не вийде. Навіть якщо швидко вбити монстра, його товариші все одно встигнуть зрозуміти, як помер їхній сородич. Щоправда, їх все ще можна вбивати й іншими способами. - Жовтий один, блакитний один, нефритовий один! Ніколь використала магію інтерференції на собі. Нефритовий - зміцнення спорядження або всього тіла відразу, а не окремої зброї. В Ніколь недостатньо сил чи спритності, щоб убити стерв'ятника під час його польоту, а чекати нападу безглуздо. Ось чому Ніколь повинна вбити стерв'ятника зараз, або потім буде пізно. - Жовтий один, блакитний один, червоний три. Тепер і лук Мішель було посилено, тож обидві дівчатка можуть брати участь в цій битві. В цей же час обидва монстри вирішили атакувати одразу. Перший націлився на Фінію, а другий на Ніколь. Це було страшно, коли на тебе намагається напасти монстр, трохи менший за тебе самого. Ніколь розуміла, що вдарити вдруге стерв'ятника катаною не вийде, а тому дівчинка просто прикрилася від його потужних лап рукою. Кігті стерв'ятника вчепилися в маленьку руку, і навіть тепла куртка не допомогла захиститися. По руці побігла кров, але це було куди меншою проблемою. Основна мета полювання стерв'ятників - це годівля. Їхня мета не просто вбивство подорожніх, а конкретна робота - роздобути їжу для себе і потомства. Саме тому стерв'ятник, що схопив Ніколь за руку, не випустив її, а потягнув дівчинку вгору. Забрати жертву в гніздо і там її обробити - звична тактика хижих птахів. - ПАНІ НІКОЛЬ! Фінія закричала, коли побачила, як великий птах тягне її пані вгору, але буквально на рівні трьох метрів над каретою він застиг. Щось заважало йому підніматися вище. Але була не катана, бо Ніколь випустила її ще на землі. Від колеса карети до Ніколь тягнулася товста нитка, яку вона встигла прив'язати за секунду до прочитання першого заклинання. Посилена магією інтерференції вовняна нитка не рвалася і не дозволяла стерв'ятнику забрати дівчинку. - Г'ю-а! Мішель прицілилася і випустила стрілу. Гострий наконечник пробив череп стерв'ятника, і малятко разом із ним полетіло до землі. Вже в повітрі Ніколь встигла вхопитися за птаха і перевернутися. Коли дівчинка впала на землю, між нею і твердою землею опинилося тіло вбитого стерв'ятника, що дозволило їй пом'якшити своє падіння. - Ніколь! Фінія хотіла кинутися на виручку, але раптом на неї спікірував останній стерв'ятник. Щоправда, він був так наляканий, що пропустив удар кинджалом Фінії в груди, а через секунду стріла Мішель припечатала його до дерева. - Ви живі, пані Ніколь? - Зі мною все гаразд, перестань, Фіні! Але Фінія тут же кинулася до Ніколь, щоб оглянути її рани. - Ех! Ти влаштовуєш зі звичайного порізу цілу проблему! - Вас терміново треба оглянути! Мішель тільки хихикнула, а три великі птахи лежали навколо карети мертвими.
Читати
Відгуки
вперед до нових пригод! дякую :)