І ось Ніколь виповнилося сім років. Минуло два роки відтоді, як Марія і Ріель вирішили віддати доньку в магічну академію Раума. Більшу частину часу Ніколь приділяла магічним тренуванням.
Зрозуміло, вона ніколи не забувала і про фізичні тренування. Витривалості й сили теж помітно додалося, але не сказати, що Ніколь стала набагато сильнішою.
За місяць до вступного іспиту Ніколь і Мішель вирушили в ліс. Ніколь носила із собою невеликий вигнутий меч. Такий меч Ріель вибрав для доньки, відмовившись від звичної дворучної зброї, приділивши увагу швидким і смертельним ударам замість точних і сильних.
Мішель же використовувала складовий мисливський лук і легкі мисливські обладунки. Ніколь була ще слабкою, тож не могла використовувати хоч якісь обладунки.
Кілька годин сидіння в засідці дали свої плоди, і дівчата побачили штурмовика, що повільно крокував галявиною і іклами буравив землю. Штурмовик - це монстр, м'ясо якого високо цінується за його смак. Також його хутро купують за грубість і теплоту, а ікла часто використовують як сувеніри.
Однак, полювати на нього дуже складно. Ніколь озирнулася назад, щоб перевірити, як там її подруга. Вони тренувалися разом протягом двох останніх років, і тепер точно знають, що робити.
- Червоний один, блакитний один, жовтий три!
У відповідь на слова, вимовлені Ніколь, лук у руках Мішель засвітився. Потім світло згасло, але лук став набагато сильнішим, як і його власниця.
Червоний - ступінь посилення.
Блакитний - показник посилення.
Жовтий - час тривалості посилення.*
В цьому випадку заклинання посилення може діяти тільки три хвилини. Крім того, сама сила лука також змінюється. Зараз це була межа можливостей Ніколь.
Якщо вона намагалася створити заклинання рівня "червоний два, блакитний два, жовтий чотири", то заклинання не давало належного ефекту. Але навіть так, магія інтерференції Ніколь могла допомогти союзникам.
Коли Ніколь вимовляє заклинання, її союзники можуть почути, що вона читає, і без слів зрозуміти, що саме вона збирається зробити. Оскільки Ніколь зачитувала заклинання вголос, Мішель все зрозуміла.
Зі свистом стріла відлітає кудись у далечінь, і Мішель, зітхнувши, опускає лук на коліна. Стріла летить точно в ціль, залізний наконечник пробиває шию штурмовика, і з рани одразу починає литися темно-червона кров.
- Ві-і-і-і-і-і-і-і!!!
Монстр завищав від раптового і сильного болю. Він почав озиратися на всі боки, щоб зрозуміти, хто в нього стріляв, але Мішель вже сховалася за деревом.
- Ніколь, будь ласка.
- Добре, зараз!
Ніколь бере в руки свій вигнутий меч і готується до нападу. Інша назва штурмовика - ударний кабан. Як випливає з назви, він любить атакувати з розбігу, і в такі моменти він практично непереможний.
Раніше дівчатка полювали тільки на тварин на кшталт кроликів або птахів, але тепер вирішили піти на ворога набагато сильнішого за них самих.
- Кья-я!
Ніколь вискочила з-за дерева зі своїм мечем у руках і кинулася в бік кабана. Зрозуміло, слабка дівчинка не зможе вбити кабана одним ударом, але цього й не було потрібно. В кращому випадку їй потрібно порізати його шкіру.
Штурмовик розвернувся, щоб атакувати Ніколь, і в цей момент йому в бік прилетіла друга стріла, від чого злий монстр почав ще голосніше верещати. Коли він озирнувся навколо, Ніколь вже зникла. Монстр почав вишукувати противника за запахом і прим'ятою травою.
- Ха-а!
Ніколь вибігла з-за іншого дерева і різанула кабана по стегнах. Монстр заревів від болю, а коли вже хотів побігти за дівчинкою, отримав у бік ще одну стрілу. Тварина ослабла, але навіть так вона залишалася страшним звіром, з яким не кожен мисливець хоче зустрічатися в лісі.
- Давай ще раз. - тихо промовила Ніколь своїй подрузі, яка ховалася за сусіднім деревом.
Ніколь знову побігла на кабана, і коли той приготувався її атакувати, отримав ще одну стрілу. З кожною секундою противник ставав дедалі слабшим, кров сочилася вже з чотирьох ран, та й поріз на нозі давався взнаки.
Ще кілька точних влучень, і штурмовик впав на землю, важко хрюкаючи. Йому залишилося жити всього кілька хвилин.
Так найнебезпечніший монстр цих лісів був переможений силами всього двох семирічних дівчаток!
Далі
Розділ 23 - Результати полювання.
Закинути шнурок на міцну гілку і закріпити її. Оскільки сили дитини недостатньо, щоб підняти вбитого штурмовика, доводиться використовувати вагу каміння. Піднявши величезну тушу на гілку і прив'язавши її за задні ноги, Ніколь береться за оброблення. Спочатку потрібно розрізати артерію на нозі, а потім і на шиї, щоб вся кров вибігла з тіла. В цей час Мішель сидить на дереві й озирається на всі боки - запах свіжої крові може привабити й інших монстрів. Коли Рейд помирав, він бачив всі свої внутрішні органи, і зараз, розрізаючи штурмовика, він розумів, що не сильно відрізняється від цього монстра. Розділивши монстра на ті частини, що можна з'їсти, і на ті, що непридатні до вживання в їжу людини, Ніколь закопала непотрібні їй внутрішні органи і кістки. Усе інше, що стане їм в пригоді, дівчатка забрали з собою і вирушили в село. Коли вони повернулися, Марія відразу похвалила їх за оброблення туші. - Так, ви не тільки змогли вбити штурмовика, але ще й правильно його обробили. Ніколь, коли ти встигла навчитися правильного оброблення туші? - О ні, я просто робила все інтуїтивно. Насправді, в минулому житті Рейд часто полював на монстрів, не маючи можливості зайти в найближчу таверну, щоб купити собі їжі. Однак через недостатню силу в маленькому тілі, йому знадобилося значно більше часу і зусиль, щоб обробити штурмовика. На даний момент полювання на сильних монстрів - це випускний іспит. Вони просто повинні показати, що можуть постояти за себе. - Який результат? - Ну, це було досить просто. Мішель стріляла в шию і тулуб. Якби Мішель була старшою, то завдяки своєму стрілецькому дару, вона змогла б пробивати і череп монстра, але зараз стріла не проб'є товстий лоб кабана. - Голова штурмовика захищена міцним черепом, і пробити його звичайною стрілою складно. - Так, ми переживали, що стріла може просто відскочити, тому стріляли переважно в шию або тулуб кабана. В кожної тварини є свої слабкі точки. Наприклад, якщо влучити в ногу або перебити артерію, то через втрату крові штурмовик повільно почне втрачати сили. Якщо ж влучити в голову, то штурмовик помре одразу, але це зробити досить складно. - Думаю, дівчатка, що у вашому випадку шия кабана - найслабше місце. - Так, ми теж так подумали. Ось тільки він не помер з одного пострілу, як ми сподівалися... - Правда? Мішель і справді хотіла вбити штурмовика одним точним пострілом, але його шкіра виявилася набагато щільнішою, ніж вони думали. Навіть влучний постріл з посиленого магією лука не пробив товсту шию. М'язи штурмовика міцні, і це робить його особливо небезпечним противником для непідготовлених подорожніх. - Ох, так. - Ну, не переживайте. Головне, що ви змогли його вбити. Штурмовик - не той противник, якого можна вбити з "наскоку". - Добре, ми вас зрозуміли. Далі Марія повернулася і подивилася на доньку. - Тепер ти, Ніколь, чому ти не зачарувала свій меч, коли пішла атакувати штурмовика? Тоді б ти змогла завдати йому поранення куди значніше, ніж просто поріз. - Ем... Це вірно, Ніколь допустила помилку, про яку навіть не могла подумати. На посилення зброї йде не так багато часу, і та незначна атака могла бути куди більш небезпечною для штурмовика. Потрібно було витратити лише кілька секунд, щоб прочитати заклинання і посилити свій власний меч. Все це сталося через неправильний підхід Ніколь, вона нервувала перед боєм. - Якби шкода Ніколь була значно більшою, то битва могла б закінчитися раніше. Тобі потрібно не забувати про це. - Так. - Будь обережна. Чим менше триває бій, тим краще для вас обох. Тільки такі воїни, як Ріель, володіють достатнім запасом витривалості, щоб вести тривалий бій, ви ж маєте бути швидкими і блискавичними. Марія розуміла, про що говорила. Навіть будучи загоном Героїв, вони не намагалися втручатися в затяжні бої, оскільки запас манни і сил має свою межу. Швидкі атаки, пастки з отрутами або точний постріл - ось все, що потрібно. - Ми будемо обережнішими в майбутньому. - Гаразд, щось я до вас занадто чіпляюся. Ви ще маленькі, хоча й дуже здібні. - Гм... Марія подивилася на великого обробленого штурмовика і прикинула, скільки в ньому буде м'яса. Кілограм 70 точно, і як вони тільки принесли його самі? - Гаразд, половина належить Мішель. Тепер здобич треба поділити. - Але.... Ні, я ж не змогла б вбити його сама! - Ну і що? Ти ж теж брала участь у полюванні. - Так, але Ніколь зробила куди більше за мене. Самотужки мені не вдалося б вбити такого монстра. - Ні, Мішель, я б теж не змогла без тебе вбити штурмовика, тож ми обидві заслужили половину здобичі! Марія спритно перебирала шматки м'яса і ділила порівну здобич, на око прикидаючи, скільки важить кожен шматок. Так, понести це до дому маленька Мішель не зможе однозначно. Обід цього дня приготували з великою кількістю м'ясних страв. Коли Ріель почув, що його дочка та її подруга змогли вбити штурмовика, він був радий, але водночас засмучений. Той факт, що вони самостійно змогли впоратися з монстром, з яким не може впоратися авантюрист-початківець, достатньо, щоб вступати до академії Раума. Водночас це означає, що скоро Ніколь доведеться попрощатися з батьками. Після смачного обіду вся сім'я вирушила до каміна, щоб зігрітися і трохи відпочити. На дворі стояла весна, і навіть вдень у будинку було прохолодно. Ніколь в'язала теплий шарф з овечої вовни. Це було не просто відпочинком, а розробкою дрібної моторики рук. - Ніколь, ти точно впевнена, що зараз тобі потрібен теплий шарф? - Так, Ніколь, мені теж цікаво. - Ти хочеш собі такий самий, мамо? - Ні, але час для шарфа вже минув, хоча можна зв'язати великий і теплий светр. - На тата? - Светр на тата... - Марія задумливо подивилася на чоловіка, що читав чергового листа зі столиці. - Нам знадобиться багато ниток. Ріель зніяковіло розсміявся. Оскільки його улюблена донька скоро поїде, то навіть теплий светр спекотного літа буде чудовим подарунком для батька. Коли настануть холоди, він одягатиме його і згадуватиме про свою доньку. Зрозуміло, Максвер володіє магією телепортації, але поїздку додому потрібно ще заслужити. Ріель встав і пішов кудись в кімнату. Спочатку Ніколь подумала, що щось сталося, але потім батько повернувся з мечем у руках. Щоправда, назвати це мечем досить важко. Тонке лезо, та й наточений він тільки з одного боку. - Ніколь, я хочу, щоб ти взяла з собою цей меч! Спочатку я хотів передати його тобі після навчання, але оскільки ти змогла вбити штурмовика, ти можеш взяти його з собою! - Що?! - Це подарунок від тата, щоб ти завжди пам'ятала про мене. Ніколь взяла в руки меч і оглянула. Це так званий клинок майстрів зі сходу - катана. Каламутно-темне лезо відбивало світло лампи, але було видно, що метал хороший. - Це не чарівний меч, але він дуже легкий і гострий. - Дякую, тату... - Радий, що тобі сподобалося. Мені дуже шкода, Ніколь, але ти надто слабка, щоб справлятися зі звичним дворучним або одноручним мечем, але це допоможе тобі стати сильнішою. - Я розумію. Тим не менш, Ніколь не збирається здаватися. Цього разу її мета не найманий вбивця, а чарівний мечник. Воля незмінна! Ніколь склала ще кілька іспитів перед батьками, і ось настав день, коли вона разом із Мішель і Фінією має вирушити в Раум.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!