Лист короля.

Минуло кілька днів, відколи Ніколь дізналася, що Фінія була тією самою ельфійкою, яку врятував Рейд.

Що стосується самої Ніколь, то після довгих роздумів вона зрозуміла, що задоволена своїм вибором. Але історія про те, що Ніколь і є той самий Рейд, залишиться поки що великою таємницею.

З віком змінювалася і сама Ніколь. Її сріблясто-блакитне волосся ставало дедалі довшим, і чудово гармоніювало з білою шкірою. Нестача харчування в перший рік життя все ж давалася взнаки, але тепер форми її тіла навпаки надавали їй додаткової краси.

Тонкі руки і такі ж тонкі ноги тільки ще більше підкреслювали її красу, а дивлячись на Марію, можна сказати, що Ніколь у майбутньому могла стати ще тією красунею.

Оскільки до перевтілення Рейда не можна було назвати красивим, то і на самому початку він ставився до своєї зовнішності з побоюванням. Ось тільки з кожним днем, він розумів, що буде набагато красивішою дівчиною, ніж міг уявити. А завдяки урокам Фінії, малятко Ніколь ще й вчилася доглядати за собою.

Цього дня Ріель повернувся додому, він був, як завжди, лагідний із дружиною і донькою і чудово ставився до Фінії, але щось у ньому було не так.

Марія підозрювала, що щось могло трапитися, а тиша тільки наганяла таємничості. Ситуація не змінилася, навіть коли був приготований обід і Ріель з усією родиною сів за стіл.

Поганий настрій вочевидь був спричинений проблемами в місті, або трапилося ще щось страшніше. Ріель намагався приховати це від Марії або просто не хотів турбувати дружину.

- Любий, що трапилося? Ти так погано виглядаєш...

- Хм?! О, ти щось помітила на моєму обличчі?

- Ти дуже сумний!

- Вибач, у нас трапилася невелика проблема. Мені прийшов лист, і я не знаю, як на нього відповісти...

- Про що ти?

Чому він одразу не розповів Марії? Адже якщо щось стосується його або сім'ї, дружина має знати!

- Сьогодні з королівської столиці мені прийшов лист...

- Зі столиці? Це від принца Еліота?

- Так, але тепер він король, адже його коронували. Тепер він король Еліот!

- Правильно!

- Ось тільки він двадцятирічний підліток, що ще не готовий приймати трон...

Коли Рейд помер, принцу Елліоту було лише п'ять років, простіше кажучи, він був такою ж дитиною, як і Фінія. Ось тільки на відміну від неї, він народився в королівській родині.

Йому вже виповнилося двадцять років, це так цікаво, адже скоро в королівстві почнуться великі зміни. У нього є дружина? Зрозуміло, у цьому відношенні король має бути непохитним.

У короля має бути спадкоємець, і це важливо! Якщо хтось нападе на королівський замок, то спадкоємець престолу може вижити і стати наступним королем.

- Ти ж не хочеш сказати, що він обирає королеву?

- Так!

- І, ти ж не хочеш мені сказати, що Ніколь потрапила в цей список.

- Що????

Дівчинка подавилася смачним супом, що приготувала її мама, коли почула своє ім'я. Як вона може бути кандидаткою в дружини короля?

- Ти з глузду з'їхав?!

- Так, я теж сумнівався в цьому, доки не прочитав листа двадцять разів!

Схоже, що Ріель вже точно впевнений, що його донька може стати майбутньою дружиною короля. Відповідь була дивною, але противитися королю він не може.

- Два роки тому, коли Елліот приїжджав до міста ще, будучи принцом, він побачив у моєму кабінеті портрет Ніколь.

- І що?!!!

- Йому дуже сподобалися очі нашої доньки, а точніше їхній різний колір.

Слухаючи це, Марія ще більше злилася. Зрозуміло, будь-яка маленька дівчинка просто бажає стати дружиною короля, ось тільки сама Ніколь не хотіла ставати чиєюсь дружиною. Тим більше в такому маленькому віці, вона хотіла стати героєм, а не дружиною короля.

- Ніколь занадто маленька, у них зараз різниця понад п'ятнадцять років. Говорити зараз про заміжжя це нерозумно, я проти!!!

- Я й сам проти цього.

- Точно?!

Формулювання Марії виглядає ще більш дурним, ніж це здається на перший погляд. Марія і Ріель проти одруження дочки, про що тут взагалі можна говорити?

- Я не збираюся віддавати свою дочку! Це неможливо, якщо потрібно, я сама піду і покажу королю, що не збираюся віддавати йому свою дочку.

- Я з тобою, люба!

- Ні, зачекайте. Будь ласка, Пані Марія, Пане Ріель!

Два герої гудуть від метушні, у гніві вони страшні й зараз можуть більше нашкодити, ніж виправити становища. Тож Фінія вирішила піти проти себе і встрягти в розмову своїх героїв.

- Але Фіні. Хіба ти зможеш віддати комусь Ніколь?

- Ні, але....

- Ось і ми ні! Ніколь, вона наша дочка! і ми не зможемо віддати її кому-небудь іншому! Не зараз і це точно!!!

Зрозуміло, тут важлива не тільки краса маленької Ніколь, а й її гени. Ріель і Марія герої, а значить, Ніколь матиме не меншу силу, ніж її батьки. Жоден дворянин не посміє противитися вибору короля.

- А що якщо Ніколь поїде з королівства?

- Що?!

- Відправимо її на навчання куди подалі.

- Це ж те саме!

- Ну, ми хоча б знатимемо, що вона перебуває в хороших руках.

- Тільки з МІШЕЛЬ!

Мішель теж погодитися поїхати разом із Ніколь. Тут вона максимум зможе стати звичайною сільською дівчиною, а там, разом з Ніколь, справжнім солдатом або ще кимось.

- Ідея хороша!

- Я згідна!

Здається, що на Ніколь чекають нові й цікаві пригоди!