Розділ 69. Чарівна вежа
Коли транспортний засіб прибув до місця призначення, всі відчули, що пережили одну з найзахоплюючих подій у своєму житті. Ті, хто висунув голови з вікон, побачили, що їхнє волосся повністю розвіяне вітром. Учні вийшли з вагонів зі своїми валізами. Саргон і ще кілька робітників провели групу учнів сходами до замку, що височів попереду.
Механічна стіна, що виконувала роль воріт, відчинилася, і всі увійшли до зали замку. Замок був яскраво освітлений і вишукано обставлений. Розкішні вітражі прикрашали стіни, а над усіма висіла велика підвісна стеля, інкрустована сотнями кристалів. Над великим вогнищем висіла велика голова лютої тварини, а на стіні висіли десятки художніх картин, написаних олійними фарбами.
— Ого!
— Це ж картина Франта! Це про те, як Золотий король Ахенатен вбиває дванадцятого короля орків, короля-вовка Косту!
— Це скульптура Лако!
— І роботи майстра Палінба!
Деякі з учнів, які народилися в заможних сім'ях, були більш обізнані в історії мистецтва. Побачивши все, що їх оточувало, вони одразу ж випустили кілька шокованих подихів. Зала була наповнена безліччю неоціненних артефактів. Хоча деякі учні були дворянами, вони не були найзнатнішими чи найбагатшими з дворян. Мало того, більшість учнів походили з родин, що належали до середнього або нижчого соціального класу. Ніхто ніколи не бачив стільки дорогих і розкішних речей, виставлених в одній кімнаті.
Посеред кімнати стояли три довгі столи, заставлені їжею. Столове срібло вже було розставлене, чекаючи на гостей. Оскільки учні нічого не їли з полудня, їхні шлунки почали бурчати.
Весь замок наповнився мерехтливим полум'ям і блискучими тінями. Всі учні, які увійшли до замку, безперервно озиралися навколо, відчуваючи себе дещо ошелешеними. Раптом Лю Жію вийшов через портал. Він пройшов крізь просторові двері й з'явився перед ними.
— Чи всі тут? Чому так мало людей?
Зрозумівши, що присутні лише понад сорок учнів, Лю Жію насупився. Ця цифра була набагато нижчою за його очікування. Він розіслав понад двісті листів, але менше чверті адресатів вирішили відповісти. Здавалося, що більше людей вирішили опустити руки.
Усі чарівники-учні витріщилися на Лю Жію, який стояв перед ними. Він виглядав майже як ельф, а його чорне волосся було зав'язане у хвіст на потилиці. Він був одягнений у довгий білий плащ зі срібними підкладками. Під плащем була проста біла сорочка і чорні штани. На ногах були білі черевики.
— Дозвольте мені представитися, — сказав Лю Жію. — Я Ентоні, власник Вежі Чарівників, а з завтрашнього дня — ваш наставник. Я впевнений, що у вас є багато запитань, але я також впевнений, що це місце надасть вам достатньо інформації досить скоро. Заняття починаються завтра, і ви будете жити тут, у замку, і проведете наступні п'ять років свого життя, навчаючись зі мною.
Він плеснув у долоні. — Що ж, мої дорогі. Оскільки ми вже всі тут, давайте поїмо. Я приготував цей бенкет спеціально для вас. Будь ласка, насолоджуйтеся, скільки зможете. А потім ви повинні добре виспатися. Після сьогоднішнього дня ваше життя вже ніколи не буде таким, як раніше!
Лю Жію говорив фінкською мовою, але він використовував силу розуму, щоб спроєктувати свій голос і значення своїх слів на всіх учнів. Хоча орки та ельфи не розуміли фінкс, вони змогли зрозуміти сенс слів Лю Жію. Тому всі вони виглядали приголомшеними.
Лю Жію сів біля столу. Потім всі учні сіли вздовж довгого столу підряд. Хоча було підготовлено три столи, одного було достатньо, щоб розмістити всіх. Не бачачи потреби в інших двох столах, Лю Жію махнув рукою, і два інших столи зникли разом з усією їжею, що була на них. Це було так само, як і тоді, коли він раптово з'явився в кімнаті. Ця дія викликала серію шокових охань і ахань з боку учнів. Для них така сила була чимось з області легенд.
Вся їжа була дбайливо приготована мурашиним народом. Учні ніколи навіть не чули про інгредієнти, які вони використовували, і способи приготування їжі. Адже на Алені вже тоді сіль вважалася дорогим продуктом, а спеції могли дозволити собі лише найбагатші родини. Тільки заможні люди могли їсти м'ясо на кожен прийом їжі.
Учні ніколи не бачили такої їжі. Вони накинулися на їжу, яку їм поставили, ледь не проковтнувши власні язики. Всім здавалося, що така їжа доступна лише в царстві богів. Мабуть, так воно і було, бо тільки боги могли дозволити собі їсти так щедро.
Після вечері Лю Жію плескав у долоні, щоб привернути їхню увагу. — Ви всі закінчили? Чудово. Це буде ваше перше заняття. Для чарівників найголовніше правило — послуга за послугу. Що посієш, те й пожнеш, тож нічого не заплативши, нічого не отримаєш. Вечеря, яку ви щойно з'їли, коштує одну золоту монету, хм, за стандартом валюти Луманського королівства, малон. Учні ахнули. Одного золотого малона вистачало на утримання звичайної сім'ї з п'яти осіб протягом цілого місяця. Ніхто не міг змиритися з тим, що вони щойно з'їли страву, еквівалентну цій ціні.
— Проїзд на човні коштує десять малонів, — продовжував Лю Жію. — Плата за навчання щороку становить двісті. Сюди входять бібліотечні матеріали, проживання, харчування, плата за користування лабораторією та стандартним обладнанням для експериментів. Крім того, за все інше вам доведеться платити самостійно!
Учні відкрили роти від здивування. Всі ці збори склали б понад тисячу малонів. Навіть знатна родина не могла б мати стільки грошей, не кажучи вже про присутніх учнів.
— Але, пане Ентоні, ми не можемо собі цього дозволити, — сказав Бор, підводячись.
— Ви не зобов'язані платити мені прямо зараз, — сказав Лю Жію, примружившись. — Ви можете заплатити мені після того, як закінчите навчання.
— Це шахрайство! — сказав Левес, підводячись. — Це лихварство! Як тут можуть бути такі дорогі речі? Навіть коли ми закінчимо школу, ми ніколи в житті не зможемо виплатити такий борг!
— Ти Левес Бікто, так? — сказав Лю Жію, дещо приголомшений.
Левес одразу ж випростався. — Все вірно. Я з родини Бікто, благородної родини!
Лю Жію кивнув, — Як тільки ти закінчиш навчання, ти виявиш, що так звані благородство, трон, влада і гроші для тебе абсолютно непривабливі, так само, як ґрунт на землі. Тому що це речі, які можна отримати, просто поворухнувши пальцями. Не можете платити внески? Нічого страшного. Я вижену такого ідіота з вежі. У майбутньому йому ніколи не дозволять згадувати про вежу або називати себе чарівником, тому що він буде тільки принижувати слово «чарівник»!
— Я використовую цей метод лише для того, щоб сказати вам, що якщо ви не заплатите ціну, ви ніколи нічого не отримаєте. Послуга за послугу. Таке правило світу, і як чарівники, ви повинні дотримуватися цього правила!
Левес почервонів, але заперечити не зміг. Чарівні речі, які він бачив під час своєї подорожі — дивний вітровий ворон, який міг говорити й легко вбити групу Лицарів Кровної лінії, корабель алхімічного життя, який міг перетнути величезний океан і вбити Дітей Моря, таємничі слуги чарівників, потяг, який міг подорожувати під землею, надзвичайно розкішна вежа чарівника і надприродні здібності Лю Жію — викликали у нього і здивування, і втрату дару мовлення!
Для такої людини, як Лю Жію, учні були схожі на зграйку жаб у колодязі. Вперше в житті вони відкрили для себе, що світ такий величезний, що море виглядає ось так, що за межами Алену є інший континент і ціла раса, і що існують чарівники, які можуть контролювати всілякі магічні сили!
Після вечері всі почали спілкуватися між собою. Під керівництвом кількох адміністраторів, призначених Лю Жію, учні знайшли свої кімнати, свої нові домівки в замку. Кожен мав окрему кімнату, щоб їх не турбували під час медитації. Також їм було б зручніше вчитися і читати.
Проте, всі були занадто схвильовані, щоб заснути. Чарівна і чудова подорож за ці кілька днів наповнила їх ентузіазмом. Зокрема, вечеря, яку вони щойно мали, і слова Лю Жію продовжували відлунювати в їхніх думках. Вони крутилися у своїх ліжках, не маючи сили заснути!
Далі
Розділ 70 - Поняття про чарівника
Розділ 70. Поняття про чарівника Наступного ранку всі прокинулися рівно тоді, коли почав бити дзвін на вежі. Перше, що вони зробили, це переодягнулися в сірі шати учня чарівника, а потім поспішили до Вежі Чарівників, що стояла на урвищі. Білі кам'яні сходинки вели на вершину, наче стежка до неба. Всі учні дивилися вгору, коли бігли до вежі, і коли вони досягли вершини, всі вони задихалися. Повну велич вежі можна було відчути лише тоді, коли вони стояли на її вершині! Вежу будували тисяча робітників людей-мурах, які працювали вдень і вночі без відпочинку протягом пів року. Неможливо підрахувати, скільки праці та часу знадобилося б, якби вежу будували люди. Поступово учні минали головний зал на першому поверсі й входили до кімнати, зверненої до сонця на другому поверсі. Кімната була схожа на невеликий театр, великий і зручний, з сидіннями навколо катедри. Кожен учень зайняв своє місце. Лю Жію з'явився перед катедрою й оглянув кімнату учнів перед собою. Він побачив, що всі 46 учнів прибули, і їм роздали підручники. Незабаром кожен учень мав стос важких підручників, що охоплювали такі предмети, як мова, математика і геометрія, а також філософію буття чарівників, магічну мережу і силу розуму! Лю Жію піднявся на трибуну. — У майбутньому я буду читати вам лекції раз на місяць. Не соромтеся ставити питання під час них. Решту часу ви будете займатися самоосвітою за цими книжками та проводити власні дослідження. Бібліотека на п'ятому і шостому поверхах відкрита для вас, однак, бібліотека на сьомому поверсі закрита для вас, якщо ви не отримаєте попереднього дозволу. Він продовжив, — Дев'ятий поверх — це ботанічний сад, де є як звичайні рослини, так і спеціально вирощені екземпляри. На восьмому поверсі знаходиться звіринець, наповнений всілякими тваринами й чарівними звірами. Пізніше я проведу вас туди на відповідні заняття. Десятий та одинадцятий поверхи — лабораторії. Коли ви станете офіційними учнями чарівників, вони також будуть відкриті для вас. Фактично, кожен отримає власну лабораторію. — Другий-четвертий поверхи — це класні кімнати, багатофункціональні приміщення та конференц-зали. Використовуйте їх вільно, як забажаєте. Але будьте обережні, вище сьомого поверху не можна пустувати. А, так, починаючи з п'ятого поверху, кожен поверх охоронятимуть чарівні звірі. Будь ласка, завжди носіть свої учнівські значки, інакше вони нападуть на вас. Я не врятую вас, якщо вас з'їдять. Після того, як всі студенти прослухали вступне слово Лю Жію, настав час перейти до суті першого уроку. — Наша перша тема присвячена визначенню того, що таке бути чарівником. Зокрема, як можна стати чарівником? — риторично запитав Лю Жію, перш ніж продовжити урок. — Чарівники — це шукачі істин світу. Ми не показуємо фокусів і не прагнемо навчитися надздібностям. Ми — пророки істини й шукачі знань. Чаклунство є нічим іншим, як застосуванням нашого розуміння світу, а також побічним продуктом маніпулювання світовими правилами. Всезнаючий — всемогутній. Якщо ти розумієш погоду, то можеш керувати вітром і громом, як тобі заманеться. Якщо ти розумієш будову життя, то ти можеш творити життя. Отже, якщо ти можеш зрозуміти істини й закони світу, то ти — бог!. Лю Жію продовжував, — Що таке боги? Боги — це всезнаючі. Я навчу вас, як стати на шлях, щоб стати богом. Ось що означає бути чарівником! Відразу після цих слів Аккад підвівся і вигукнув, — Майстре вежі Ентоні, я мушу не погодитися. Це блюзнірство щодо Богів! Венді з ельфів також підвелася. — Володар природного порядку не потерпить вашого вчення! Лю Жію розсміявся. — Не згодні?! Ким ви себе вважаєте? Як ви думаєте, хто такі боги? Чи вважаєте ви себе послідовниками богів? Думаєте, богам потрібні ваші молитви? Для богів ви — ніщо. Боги нагорі не потребують поклоніння від простих мурах на землі. Ви думаєте, що богам не байдуже, з повагою чи з люттю дивляться на них мурахи? Лю Жію продовжив свою лекцію. — Ваші вірування і молитви до богів це те саме, що підношення жебраком двох запліснявілих шматків хліба з купи сміття королю. Для богів ви всі варті менше, ніж мідна монета, бо ви — ніщо в Його очах. Весь світ Марії, включно з вами, для богів — як камінчик на землі. Ви всі — лише купка самообманутих ідіотів, що живуть у мильній бульбашці. Зграя брехунів, що вихваляються іменами богів! Лю Жію не вгавав, продовжуючи. — Для мене ви всі теж сміття. Ваша єдина рятівна якість — це ваш інтелект. Без інтелекту ви нічим не відрізняєтеся від гнилого м'яса на узбіччі. А що ви маєте? Краса? Шляхетне походження? Нескінченне багатство? Ні! Для мене ви не маєте нічого! Ваше існування має цінність лише завдяки вашим знанням і мудрості! Вступна промова Лю Жію потрясла всіх учнів до глибини душі. Вислухавши промову, сповнену злоби, наче слова самого диявола, учні затремтіли від страху. Чимало учнів хотіли заперечити Лю Жію, але жоден з них не зміг зібратись з силами, щоб протистояти йому. Стати богом? Жодна людина, орк чи ельф не наважувався проголошувати подібне богохульство. Але Лю Жію наважився на це. Йому потрібно було, щоб ці люди відкинули все і відкрили перед ним шлях. Лю Жію був на незліченну кількість кроків попереду них. А з винятковою перевагою, яку давав Сувій Світу, що був схожий на чит-код, до того часу, коли вони стали богами, він пройшов би ще далі по цьому шляху. Якби він зміг з'ясувати джерело Сувою Світу, то зміг би вільно переходити між вимірами й створювати світи. Сувій Світу став би для нього непотрібним! Лю Жію був сміливим та амбітним. Чим далі людина наважувалася зайти, тим більшого прибутку вона могла сподіватися досягти. Якби він не наважився спробувати перетворити двовимірний простір на світ картини, Лю Жію так і використовував би Сувій Світу лише як портативний кишеньковий вимір, а сам став би пригнобленим контрабандистом, заробляючи по кілька мільйонів на місяць. Якби він не виходив за рамки раз за разом, Лю Жію, напевно, вже помер би від раку. І навіть якби він не помер від раку, йому було б уже понад 50 років, і він би врешті-решт помер від старості, оскільки його тіло стало надто слабким, щоб робити більше кількох кроків за раз. А що, якби у людини був Сувій Світу? Людина все одно старіла б і вмирала. Лю Жію відкидав таке майбутнє. Навіть поза існуванням Сувою Світу він хотів бути богом! Це було те, чого він прагнув. Не бійтеся досконалості інших. Майте впевненість у тому, що ніхто не може перевершити вас. Навіть якщо ніхто не перевершить вас у світі криннпростору, як щодо істот за межами Всесвіту? В іншому вимірі? Як щодо вищих істот, які виходять за межі законів світу? Невже на Землі немає таємниць? Завжди є істоти сильніші за вас. Замість того, щоб намагатися принизити інших людей, набагато краще розвиватися самому. У це вірив Лю Жію. Замість того, щоб ховатися як король крихітного космічного світу, Лю Жію хотів побачити, як далеко може зайти еволюція життя. Наприклад, він хотів з'ясувати межі знань і мудрості. Ось чому він побудував вежу чарівників, щоб зібрати інтелект мас, щоб він міг йти шляхом еволюції! Крім того, це був шлях, повністю побудований на матеріалізмі та знаннях. Отже, ніхто не міг досягти вершини самотужки через раптове прозріння, стати богом і раптово перевершити Лю Жію. За такого стану речей Лю Жію міг спостерігати за накопиченням знань у всьому світі. Він також контролював вежу чарівників. За таких умов ніхто не міг накопичувати знання швидше за нього! Перший урок Лю Жію був присвячений поясненню учням концепції чарівництва, щоб вони знали, чим займаються чарівники, як ними стати, що таке сила розуму і магічна мережа, що таке медитація і як отримати ману, отримавши доступ до магічної мережі за допомогою медитації. Лю Жію говорив цілий ранок, а потім особисто роздав кожному студенту невелику брошуру. — Це базовий вступ до медитації. Після того, як ви прочитаєте три книги «Вступ до магії», «Базові знання про магічну мережу та силу розуму» та «Вступ до геометрії», ви можете спробувати медитувати! — наставляв він. — Крім того, всі ці книги написані мовою фінкс. Для тих, хто не розмовляє фінкською, слуги-чарівники завтра проводитимуть мовні уроки. Ви також можете піти до бібліотеки й взяти книжки про мови. Будь ласка, вивчіть мову протягом місяця. Щодня слуги будуть проводити різноманітні заняття. Всі вони факультативні. Ви можете вибирати, на які заняття ви хочете ходити, але мої заняття є обов'язковими. Пропусків і запізнень не буде. Порушники будуть суворо покарані. Якщо буде кілька порушень, людину буде виключено з вежі! Лю Жію завершив свої настанови словами, — Якщо у вас є якісь питання, задавайте їх мені наступного місяця. Всі, хто протягом трьох місяців не зможе освоїти базову медитацію і під'єднатися до магічної мережі, щоб пробудити силу свого розуму, будуть вигнані з вежі!. Закінчивши говорити, Лю Жію негайно пішов геть. Всі присутні учні раптом відчули почуття терміновості. Багато хто з учнів, які не розуміли фінкс, були дуже стурбовані. Такі люди, як Бор, який розумів і Фінкс, і Софовк, були швидко оточені людьми, які шукали їхньої допомоги й настанови!
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!