Шан Цюе виглядав надто природно і надто серйозно. У Ю Дженду навіть склалася ілюзія, що все так і має бути.
Атмосфера, яка мала б бути надзвичайно моторошною, з якоїсь причини віддавала комічністю. Ю Дженду подумав, що варто було б, бодай із ввічливості, трохи здригнутися від страху, але насправді він не відчував навіть тіні жаху. Він пильно дивився на Шан Цюе впродовж тривалого часу, а допоки не запитав:
– Що це взагалі за організація?
– Простіше кажучи… – Шан Цюе на мить замислився, а потім відповів: – Нас слід вважати філіалом Пекла, що відкрився у світі людей?
Ю Дженду впав у заціпеніння.
– Пекла?
– Угу, саме те, про яке ти зараз подумав, – Шан Цюе хитнув головою. – Ходімо поговоримо всередині.
Вони зайшли до офісу Шан Цюе. Той сів у крісло, і його вираз обличчя раптом змінився:
– Зачекай хвильку.
Промовивши це, він підтягнув клавіатуру і почав шалено строчити по ній. Пальці ніби літали, лунав шурхіт клавіш – “тяп-тяп-тяп” – після чого його обличчя нарешті дещо розслабилось. Але він не забув і тихо вилаятись:
– Бля, хтось мене вбив, поки я був АФК*.
* АФК (AFK) у геймерському сленгу – це абревіатура від англійського "Away From Keyboard", що в перекладі означає "відійшов від клавіатури".
– … – Ю Дженду спокійно підіграв: – Яка підлість.
Шан Цюе повернув голову й глянув на нього:
– Ти вмієш писати чіти? Я буду вистежувати його хоч до кінця світу.
Ю Дженду дуже повільно запропонував:
– Можеш просто нацькувати на нього своїх працівників.
– … – Вийшовши з гри, Шан Цюе удав, ніби нічого не сталося: – Перейдемо до справи.
– Якщо коротко, наша компанія – це Пекло, – Шан Цюе не марнував слів. – Тобто потойбіччя в розумінні людей. Ми керуємо шістьма шляхами переродження і відповідаємо за суд над добром і злом, що людина встигла вчинити за життя. Ми – пекельна інстанція, яка вирішує, яким буде наступне життя покійного.
Ю Дженду був настільки шокований, що аж гикнув. Краєм ока він знову оглянув цей офіс, що виглядав надто пересічно, і глибоко засумнівався в словах свого начальника, але все ж підсвідомо вказав пальцем вниз:
– Хіба Пекло… не під землею?
Шан Цюе, елегантно закинувши ногу на ногу, відповів:
– Ну, це питання сягає ще п’ятдесятирічної давнини…
Відтоді, як Паньґу** відокремив небо від землі, безформний хаос поділився на Три Світи – небесний, людський і земний. Небеса стали божественним царством, земля – світом духів, а між ними опинилося людське царство. Окрім цього, існують шість шляхів переродження, які також відрізняються між собою.
Існування Трьох світів і Шести шляхів підтримується переважно духовною силою і вірою. Але з плином часу духовна енергія поступово виснажувалася. Божественне царство і світ духів – які потребували великої кількості духовної сили для підтримки – стали нестабільними, адже їхні основи похитнулися. Проте їх усе ще якось підтримувала віра людського світу.
** Паньґу – бог-творець у китайській міфології. Він був першим велетнем, чиє тіло розширювалося разом із розширенням світу. Після смерті його тіло розклалося і перетворилося на все суще.
– Але п'ятдесят років тому…
На цих словах Шан Цюе зробив паузу. Одного погляду на нього вистачало, щоб зрозуміти – мова йде про грандіозний поворот у ході історії.
Ю Дженду мимоволі подався вперед, його голос був схвильованим:
– Що сталося п’ятдесят років тому?
Погляд Шан Цюе став глибоким і значущим:
– П’ятдесят років тому в Китаї була розгорнута масштабна кампанія з “Усування чотирьох пережитків***”, яка змітала все, що мало стосунок до привидів і демонів. Віра в духів і богів у людському світі повністю зруйнувалась. А це було рівнозначно тому, що з-під божественного царства і світу духів, які й так ледве трималися, вирвали останню опору…
*** Термін “Чотири пережитки” вперше з’явився 1 червня 1966 року в газеті “Женьмінь жибао” в редакційній статті Чень Бода «Змітайте всіх коров’ячих демонів і змійових духів», де Старі речі описувалися як антипролетарські, “накинуті експлуататорськими класами, які отруюють уми людей протягом тисячоліть”. Однак ніколи не було чітко визначено, які традиції, культури, звички та ідеї конкретно становили “Чотири пережитки”. По факту, відбулося руйнування традиційних цінностей Китаю та культурних пам'яток.
Щойно віра зникла – небо і земля теж обвалилися. Божественне царство і світ духів, які колись живилися людським благоволінням і володіли величезною владою, зазнали краху. Хоча світ духів зник, у людському світі все ще залишилися життя, старість, хвороби й смерть, тож привиди після смерті все одно з’являлися, а їхнє переродження тепер залежало лише від удачі. Шість шляхів переродження надовго опинилися в хаотичному стані.
Було навіть таке, що “добрих” привидів” часто цькували, а “злі” – користувалися можливістю, щоб створювати біди.
– Єдиний спосіб розв'язувати цю проблему – знову відкрити Пекло. Але світ духів вже завалився і зник, тож нам залишилося лише орендувати офіси у світі людей і почати роботу, – злегка усміхнувшись, сказав Шан Цюе. Він нахилився вперед і м’яко поплескав Ю Дженду по руці, заспокоюючи: – Але не хвилюйся. Наша компанія офіційно зареєстрована, ми щороку справно платимо податки, тож із зарплатою не буде затримок.
Ю Дженду:
– …
Інформації було забагато, і він просто не знав, як на це все реагувати. Після тривалої паузи він запитав з розгубленим виразом обличчя:
– Ти хочеш сказати, що крах неба і землі спричинила… кампанія з “Усування чотирьох пережитків”?
Шан Цюе трохи подумав, а тоді відповів:
– Не зовсім. Кампанія з “Усування чотирьох пережитків” – це скоріше остання крапля, яка переповнила чашу.
Ю Дженду все ще мав розгублений вигляд.
– Ти ж знаєш, що я отримав максимальний бал з марксизму?
– З марксизму? – Шан Цюе кивнув і з великим захопленням сказав: — Лінсі показала мені твою академічну відомість. Справді вражає.
Ю Дженду з полегшенням видихнув:
– Добре хоч, що я вже майже випускник. Якби мені зараз довелося складати цей іспит – я б його точно запоров.
Вже самого факту того, що його матеріалістичні уявлення щойно розбилися вщент, було достатньо, аби він більше ніколи не зміг із серйозним виразом обличчя відповідати на запитання про наукову концепцію розвитку.
Як для привида, Шан Цюе мав доволі спокійний характер. Можливо, він просто боявся налякати програміста, якого з такими зусиллями вдалося завербувати, тож поводився з Ю Дженду напрочуд терпляче й докладно пояснив йому принцип роботи їхньої компанії. Але на цьому все.
– Влаштовуйся поки що, про роботу поговоримо завтра, – сказав Шан Цюе і фактично видав гостеві «відпускні».
Ю Дженду, спантеличений, підвівся. Він вже збирався виходити, але раптом озирнувся й запитав:
– Якщо це організація Пекла, то ти…
Він поглянув на це обличчя, яке зводило з розуму навіть без чарів і ілюзій, і просто не міг його збагнути:
– Яма?
Шан Цюе скривився від огиди:
– Звісно ж ні.
– … Тоді хто?
– Я – юридичний представник компанії.
Ю Дженду не втримався від коментаря:
– … Примарний юридичний представник компанії, ба.
Побачивши його мовчазний вираз обличчя, Шан Цюе нарешті зрозумів, про що той насправді хотів запитати.
– Ти питаєш про мою попередню ідентичність? – Він ледь усміхнувся: – Тисячу років тому люди поклонялися мені як Королю-привиду гори Лвофен.
Ю Дженду вийшов з офісу Шан Цюе й побачив кількох колег, які витягнули шиї, виглядаючи його. В їхніх очах горіло бажання дізнатися подробиці. Один з них, на ім’я Кан Дзінь, винувато запитав:
– Новий колего, ти вже все дізнався?
Ю Дженду подивився на них з кам’яним виразом обличчя:
– Ти про те, що ви всі – привиди?
Щойно він це сказав, як побачив, що напружені обличчя колег раптом розслабились, і всі вони дружно закивали:
– Так, так.
Кан Дзінь не втримався від полегшеного зітхання:
– Добре, що ти вже знаєш. Нам було так важко прикидатися людьми. – Після цих слів він обхопив голову обома руками: – Я щойно так злякався, що ледь не втратив голову.
Ю Дженду поспішив його зупинити:
– Не смій!
Кан Дзінь сіпнувся з розгубленим виразом обличчя.
Ю Дженду спохопився:
– Прошу тебе, не знімай голову! Я до цього ще не готовий!
Кан Дзінь:
– … Я просто хотів поправити перуку.
Він виглядав трохи ображеним.
– Наш бос не любить лисих співробітників.
Ю Дженду зітхнув:
– Тобто навіть привиди лисіють.
Якби в нього був вибір, він волів би не працювати в такому оточені. Хоча Шан Цюе й запевняв, що їхня компанія цілком порядна, але ж усе одно – це привиди, хіба ні?!
Але наразі в нього не було вибору. Згідно з тим, що сказав Шан Цюе, трудовий контракт, який він підписав з “Лвофеном”, не так просто розірвати, адже однією зі сторін є представник потойбічного світу. А це вже вважається контрактом між людиною і духом.
Порушення подібного контракту може мати негативні наслідки.
А найголовніше в цій всій ситуації те, що компанія заявляє, що відповідає за переродження душ. Хоч це й звучить як шахрайство, але якщо це правда, то Ю Дженду боявся, що якщо зараз просто “вдарить дверима”, то через якісь сто років ці привиди йому просто напросто помстяться. І у наступному житті він може переродитися куркою або качкою.
Ю Дженду тяжко зітхнув і сів назад за свій робочий стіл.
Неочікувано, в груповому чаті однокурсників досі точилося бурхливе обговорення. Придивившись, він побачив, що переважно там виступав Хов Ґвандзон.
Хов Ґвандзон: [Власне, Nova не така вже й крута, як усі думають]
Хов Ґвандзон: [Але там справді багато талановитих людей, шкода, що Дженду не пройшов]
Хов Ґвандзон: [У якій компанії зараз працює Дженду? Мабуть, ще крутішій за Nova, ба?]
Хов Ґвандзон: [@Ю Дженду, де ти? Розкажи нам всім про свою нову компанію, ма]
Хов Ґвандзон: [Дженду, не будь дріб'язковим, чого тут приховувати?]
Хов Ґвандзон: [@Ю Дженду]
Ю Дженду підвів очі на своїх нових колег. Після того, як їхні особистості були розкриті, вони очевидно розслабились як фізично, так і морально. Наприклад, просто зараз один із колег… пропливав прямо до робочого місця іншого:
– Глянь, як тут формулу в Excel прописати…
Ю Дженду:
– …
Та байдуже, байдуже. Головне, щоб вони голови не забували.
Ю Дженду: [Ммм, моя нова компанія справді неймовірна]
Ю Дженду: [Така, що може налякати до смерті, smile.jpg]
***
Він вже кілька днів працював в “Лвофен” і вже встиг дізнатися чимало нового.
Наприклад, що ця компанія, яка позиціює себе філіалом Пекла в людському світі, яка займається всіма справами померлих, є… особливо бідною. Коли Шан Цюе казав, що вони ледве назбирали грошей, аби найняти його, він справді не жартував.
Так зване “розширення бізнесу” стосувалося політики двох дітей на родину, яка й призвела до збільшення кількості перевтілень. І яка зовсім не проносила прибутку.
Ю Дженду:
– …
Колеги з цієї злиденної компанії були одностайні в думці, що в їхній бідності винні не вони, а людський світ, який не визнає пекельних грошей. В іншому ж випадку їхній бос давно був би найбагатшою людиною у світі.
Ю Дженду мусив визнати, що подібна логіка була настільки бездоганна, що її неможливо було спростувати.
Увесь небагатий капітал компанії складався з внесків людей, які сприйняли назву надто буквально й подумали, що компанія займається кар’єрним плануванням або менеджментом здоров’я.
Ю Дженду: Щодня хвилююся про свою зарплату mood.
Того дня опівдні він вже в черговий раз пішов пообідати на самоті.
Через те, що Науково-технологічний парк розташований досить віддалено, на початку поблизу майже не було ресторанів. Щоб хоч якось привабити компанії, один із поверхів парку облаштували під їдальню.****
**** Хоч це й називається “парком”, фактично, це є своєрідний комплекс. Там може бути як і одна будівля, з облаштованою довкола територією, так і кілька будівель, де зосереджені офіси, магазини, ресторанчики і подібне.
Ю Дженду був єдиною живою душею в компанії, тож і обідати ходив сам один.
Щойно він узяв їжу, як до нього підійшли три дівчини з тацями. Та, що була посередині, з короткою зачіскою, привітно помахала йому рукою.
Ю Дженду глянув на них і подумав, що вони здаються йому знайомими.
Дівчина з коротким волоссям сором'язливо йому посміхнулася:
– Привіт, ми часто бачимо, як ти тут наодинці їси.
Ю Дженду подумав трохи, і згадав, що, здається, справді бачив їх кілька разів. Як і те, що вони потайки його розглядали.
Він виріс вихованою людиною, яка дещо звикла до подібних ситуацій, тож тільки посміхнувся і одізвався:
– Привіт, ви троє, здається, теж часто тут обідаєте?
Дівчина з короткою зачіскою й та, що стояла праворуч, кинули одна на одну погляд, а потім кокетливо пробурмотіла:
– Що ти таке кажеш? Нас же тут усього двоє.
Дівчина праворуч теж додала:
– Хіба це не занадто жорстоко? Ти хочеш налякати нас при першій же зустрічі?
Він раптом відчув сироти на шкірі, та й те, як волосся стає дибки.
Перекладачу є що додати:
В формі звертання Ю Дженду є одна специфіка, яку я не впевнена як перекладати: з одного боку він використовує досить формальні фрази до Шан Цюе, при тому, якщо переводити на українську, все одно звертаються наче на “ти”. Кожен раз збиває з пантелику.
Ось вам бонусом момент, де Шан Цюе вбивають в грі:
