У березні Ю Дженду звернувся до невеликого стартапу, що розташовувався в Науковому-технологічному парку в зоні розвитку міста Фу.
– Ласкаво просимо до компанії Лвофен: Консалтинг Життєвого Менеджменту! – Вигукнула висока й гарна менеджерка з персоналу Лу Лінсі і посміхнулася, плескаючи в долоні. Вона виглядала так, ніби їй щойно вдалося зітхнути з великим полегшенням. – Ми довго намагалися найняти розробника, і ось нарешті нам це вдалося!
Ю Дженду на мить замислився, а тоді запитав:
– Було так складно знайти когось на цю посаду?
Хіба це не просто звичайна вакансія інженера програмного забезпечення? Хоч компанія й не виглядала надто надійною, але ж не настільки, щоб зовсім не змогти набрати розробника, ба?
– Головна причина в тому, що наш бос трохи вибагливий, – куточки вуст Лу Лінсі смикнулися. – Ми й справді співбесідували кількох доволі гідних кандидатів, але… всі вони були трохи лисуваті.
Ю Дженду:
– …
Ну так, це справді доволі специфічна вимога. У наші дні знайти вправного інженера без ознак облисіння – завдання не з легких.
Та він аж ніяк не очікував, що його оберуть саме через густу шевелюру.
Інстинктивно торкнувшись свого пишного та пухнастого волосся, він мимоволі засумнівався у професійних стандартах компанії.
На той момент Ю Дженду навчався на четвертому курсі університету. Він уже отримав пропозицію працевлаштування від відомого технологічного концерну – “Nova S&T”, і мав після Свята Весни* розпочати там стажування, а після закінчення навчання перейти на постійну роботу. Але одразу після свят сталося дещо непередбачуване, й пропозицію відкликали.
* “Свято Весни” (або ж “Місячний Новий рік” неофіційно) – найважливіше з традиційних китайських свят, оскільки воно пов'язане з традиційним місячно-сонячним китайським календарем, а сама його дата визначається на основі місячних фаз у день другого молодика після зимового сонцестояння.
Втім, Ю Дженду не особливо через це переймався. Насправді крім “Nova S&T”, ще кілька поважних компаній протягували йому свої “оливкові гілки”. Але він не прийняв жодної з тих пропозицій, а натомість через сайт вакансій подався в невеличку й непримітну компанію.
Ця сама маленька компанія, “Лвофен: Консалтинг Життєвого Менеджменту”, на сайті вакансій розмістила високопарний і дивовижний опис, заявляючи, що займається питаннями планування та менеджменту життя. Ю Дженду так і не зрозумів, що саме мається на увазі під «плануванням життя», але за розмірами офісу, які він устиг оцінити, навряд чи там працювало більш як двадцять людей, а саме приміщення виглядало доволі скромно. Їхня фінансова спроможність явно не відповідала гучним заявам у компанійному описі.
Зберігаючи холоднокровність, Ю Дженду не забув перепитати:
– До речі, як щодо мого трудового контракту?
Лу Лінсі запнулася і запила у відповідь:
– Ти не хочеш почекати, поки дещо звикнеш до середовища, перш ніж підписувати його?
Ю Дженду мовчки подивився на неї й повільно запитав:
– Якщо я не підпишу контракт, компанія буде сплачувати за мене соціальне страхування?
Лу Лінсі з ляскотом вдарила себе по голові:
– Я й забула, що вам потрібне соціальне страхування!
Ю Дженду:
– ……
То ось як працюють легендарні “фазанячі компанії”**?
** “Фазаняча компанія” – китайський сленгових нашої “шарашкиної контори”.
Але хай там як, контракт він таки підписав, а Лу Лінсі з великою щирістю запевнила його, що соціальне страхування йому оформлять.
Після завершення всіх формальностей щодо прийому на роботу, Лу Лінсі провела його по різних відділах, знайомлячи з колегами. Ю Дженду навіть полічив людей – разом із ним у компанії було п’ятнадцять співробітників. Що цілком відповідало розмірам офісу й анітрохи його не здивувало.
Ба більше, він виявив, що був єдиним працівником в технічному відділі!
Ю Дженду аж заціпенів від шоку:
– Що? Я один у техвідділі?
Лу Лінсі ніяково знизала плечима:
– А що поробиш. Поки що ми можемо дозволити собі найняти тільки одну живу людину.
Він ще не встиг оговтатися від потрясіння через те, що він – єдиний розробник у компанії, тож одразу й не звернув увагу на її обмовку про “живу людину”.
Саме в цей момент відчинилися двері сусіднього кабінету. Звідти вийшов чоловік і запитав:
– Лінсі, новий співробітник технічного відділу вже прийшов?
– Так, я якраз вела його до вас, – одразу відізвалась Лу Лінсі. Вона повернулася до Ю Дженду й представила йому чоловіка:
– Сяо Ю, це наш бос, Шан Цюе.
Ю Дженду підняв очі і його охопив величезний шок.
Це був дуже вродливий молодий чоловік; риси його обличчя були настільки гарні, що практично переступали межі статі. Навіть в епоху, коли технології були настільки розвинені, що в інтернеті можна було побачити безліч красивих людей, його зовнішності все одно було достатньо, щоб очі кожного, хто його бачив, загорялися.
Він підсвідомо одізвався:
– Привіт, босе.
– Ун, привіт, – Шан Цюе кивнув у відповідь, уважно оглядаючи його зачіску. Трохи згодом він з великим задоволенням додав: – Непогано, у нього багато волосся.
Ю Дженду повернув комплімент:
– Бос теж доволі волосистий.
Шан Цюе:
– …
Лу Лінсі:
– …
Шан Цюе на мить заціпенів, а потім, наче згадав про щось, покликав його:
– Зайди до мене, ба.
Лу Ліні підштовхнула Ю Дженду:
– Давай-давай, наша техпідтримка трохи кострубата, тож бос хоче особисто переконатися у твоїх вміннях.
Ю Дженду скоса глянув на неї і подумав: “Ваша техпідтримка навіть до “кострубата” не дотягує – вашої техпідтримки взагалі не існує, окей?!”
Але Лу Лінсі, здавалося, взагалі не бачила його презирливого погляду, а в якийсь момент взагалі розвернулася та втекла геть.
Йому тільки й залишалося, що піти за Шан Цю до кабінету. Кабінет боса був невеликий і просто обставлений. Біля стіни ліворуч стояла величезна книжкова шафа, але книг у ній було відверто небагато. Натомість вона була заставлена пляшками різного розміру.
Ю Дженду поглянув туди – були пляшки з-під вина, пляшки з-під приправ, пляшки з-під молока… і навіть порожні пляшечки з-під випитих оральних ліків. Це виглядало зовсім не вражаюче і не було сумісно з тим уявленням про інтер'єр кабінету, який повинен бути у красивого, молодого боса. В нього навіть здогадок не було, навіщо Шан Цюе збирає всі ці місткості.
– Ун… – Шан Цюе подивися на Ю Дженду, трохи подумав, а потім повернув екран свого комп'ютера до нього: – Чому б тобі спочатку не полагодити комп'ютер для мене?
Ю Дженду:
– … – Без будь-якого виразу на обличчі він сказав: – Босе, розробники взагалі-то не вміють лагодити комп’ютери.
Шан Цюе недовірливо глянув на нього:
– Справді?
Ю Дженду без вагань відповів:
– Справді.
– Яке розчарування… – у голосі Шан Цюе прозвучав щирий жаль. Він кліпнув своїми красивими очима і зі скаргою промовив: – Не знаю чому, але мій екран постійно зависає. Мені здається, той хлопець, що продав мені комп’ютер, мене надурив.
Погляд Ю Дженду пішов за жестом Шан Цюе – і завмер:
– …
На екрані його боса він побачив одразу кілька водночас запущених онлайн-ігор, які остаточно «вбили» комп’ютерний інтерфейс.
Ю Дженду кілька секунд просто стояв мовчки, а тоді без зайвих слів перезавантажив комп’ютер.
Шан Цюе:
– …
Удавши, ніби нічого не сталося, Шан Цюе граційно відкинувся на спинку стільця й склав руки перед собою:
– Тоді поговорімо про твою подальшу роботу, ба.
Ю Дженду витягнув стільця і сів:
– Слухаю вас.
Шан Цюе подивився на нього:
– Ось у чому справа. За останні два роки обсяг нашого бізнесу значно зріс, і колеги стали часто припускатися помилок. Я хочу, щоб ти розробив більш просунуту офісну систему, яка допоможе підвищити їхню ефективність і мінімізувати кількість помилок.
Ю Дженду, дивлячись на вродливе обличчя свого боса, повільно запитав:
– Я розроблятиму її сам?
– Ун, – Шан Цюе кивнув. Він навіть не намагався вдавати “солідного керівника” і прямолінійно додав: – У нас на рахунку тільки на одну людину й вистачає грошей.
Ідея звільнення раптом спалахнула в думках Ю Дженду. Він притиснув руку до грудей і запитав:
– А як щодо бюджету на розробку?
Шан Цюе здивовано перепитав:
– Який ще бюджет? Хіба не вистачить просто комп'ютера?
Ю Дженду:
– …
Все пропало, дилетант намагається керувати фахівцем.
Ідея звільнення в думках Ю Дженду почала набирати обертів.
Він схопився за чоло й серйозно сказав:
– Вибачте, босе, я не можу зробити те, що ви просите.
– Це так складно? – Шан Цюе уважно подивився на Ю Дженду. Його погляд був таким глибоким, що в чорних зіницях не відбивалося нічого, але саме тому було важко відвести очі.
Ю Дженду вже майже зібрався піти, але під цим поглядом його серце трохи пом’якшало. Він тяжко зітхнув і почав терпляче пояснювати босові весь процес розробки програмного забезпечення.
Уважно його вислухавши, Шан Цюе набув серйозного вигляду:
– Я й не думав, що розробка системи коштує так дорого.
Ю Дженду кивнув, але в душі йому стало трохи легше: принаймні, бос вмів слухати й не ігнорував об’єктивні реалії.
Шан Цюе постукав вказівним пальцем по столу, обличчя його виразило певне роздратування:
– Халепа… На рахунку компанії залишилося небагато юанів – тільки на оплату оренди й комунальних послуг. Ми з великими труднощами накопичили гроші хоча б на твою зарплату.
Ю Дженду:
– …
Бос був таким щирим, що Ю Дженду мимоволі почав хвилюватися: а чи взагалі отримає він свою зарплату?
Він вийшов із кабінету Шан Цюе й повернувся на своє робоче місце. Там Ю Дженду серйозно задумався над тим, як краще сформулювати текст заяви на звільнення.
Хоча він і свідомо шукав невелику й непомітну компанію, але фінансовий стан “Лвофену” був занадто хитким. Він боявся, що так рано в житті йому доведеться зіткнутися з перспективою «вибивати зарплату».
Саме тоді, коли Ю Дженду вагався, з сусіднього консультаційного відділу пролунав дзвінок телефону.
Дзвінок був голосним і чітким, але ніхто не поспішав його підняти.
Ю Дженду підвів голову – і неочікувано для себе виявив, що всі колеги кудись непомітно щезли.
– …
Він поглянув на годинник і побачив, що настав час обідньої перерви. Йому нічого не залишалося, як підійти до телефону й відповісти:
– Привіт?
На іншому кінці пролунав старечий голос:
– Привіт, це компанія “Лвофен: Консалтинг Життєвого Менеджменту”?
– Так, слухаю вас.
Голос співрозмовника звучав доволі стривожено:
– Товаришу, сьогодні зранку я отримав від вашої компанії повідомлення, що завтра мене мають перевтілити. Але в тексті сказано, що в наступному житті я стану свинею. Ви там нічого не наплутали? Чому я маю перевтілитись саме у свиню?
Ю Дженду:
– ?????
Перекладачу є що додати:
Розділи будуть виходити відносно стихійно, по неділях-понеділках. Більш детально, за спойлерами та артами дивіться тут.
