Джван Лін

Резиденція родини Ці

 

— Шаофу, ти знову гуляв з Джван Хао? – Ці Шаоань поклав руку йому на плече, його обличчя було глибоко задумане, коли він запитав.

 

Ці Шаофу почухав голову і сказав: 

 

— Так!

 

— Третьому братові так пощастило! Джван Хао ставиться до тебе особливо і завжди бере тебе з собою. Джван Хао, звичайно, більш відповідальний як твій брат, ніж я, твій справжній брат. – сказав Ці Шаоань.

 

Чотири родини Джван, Ці, Ї і Шень конкурували між собою, але мали стосунки через шлюб, але ці стосунки були дуже складними.

 

Ці Шаофу сухо посміхнувся, але вирішив не відповідати.

 

Ці Шаожу поспішно вийшла і запитала: 

 

— Третій брате, ти ходив з Джван Хао?

 

— Так!

 

— Я чула, що це безсоромне дівчисько Ї Чусюе пішла за Джван Хао. Це правда? – розсерджено запитала Ці Шаожу.

 

Ці Шаофу почухав свою голову і тихо відповів: 

 

— Я не знаю, чи вона навмисне пішла за ним, але насправді ми випадково зустріли Ї Чусюе коли поверталися.

 

Ці Шаожу посміхнулася і сказала: 

 

— Ця жінка насправді така безсоромна! Вона думала, що після того, як усуне нашого безталанного четвертого брата, настане її черга. Невже вона насправді думає, що в нашій родині Ці більше немає нікого підходящого? У Джван Хао такий багатий вибір, що до неї ще не скоро прийде черга.

 

Ці Шаофу: 

 

— ...

 

Ці Шаофу потер ніс. Минулого разу в Лво Хва Ці Шаокан і Джван Хао згадали Ці Шаожу. Однак було зрозуміло, що реакція Джван Хао була дуже байдужою. От як їм сказати, щоб уникнути побиття, що Ї Чусюе і Ці Шаожу для Джван Хао схожі на котів, а для себе – на тигрів.

 

— Третій брате, коли ти знову захочеш погуляти з А-Хао, чому б тобі не покликати мене з собою? Не дамо цьому смердючому дівчиську Ї Чусюе скористатися перевагою. – незадоволено сказала Ці Шаожу.

 

Ці Шаофу: 

 

— ... 

 

Насправді, Ї Чусюе не скористалася жодною перевагою, а всю увагу отримав Злий лікар. Однак я чув, що Злому лікарю сімдесят років. Хоча закоханість Джван Хао до нього – це правда. Це трохи дивно. Хоча Злий лікар зовсім не схожий на сімдесятирічну людину.

 

Ці Шаожу взяла Ці Шаофу під руку і сказала: 

 

— Третій брате, ти помічав, щоб Джван Хао цікавився Ї Чусюе?

 

Ці Шаофу трохи подумав і сказав: 

 

— Мені здається, що він нею не зацікавлений.

 

Ці Шаожу посміхнулася і сказала: 

 

— Я теж так думаю. Кому б була цікава така дволика жінка? Якби не той безталанний четвертий брат, який народився переді мною, тоді б людина, з родини Ці яка заручилася з Джван Хао була б мною. Четвертий брат, що правда, зайняв це місце задарма, але втратив можливість. Родина Джван розірвала заручини, а Джван Хао навіть не потрудився до нього приїхати.

 

Ці Шаофу потер ніс і сказав: 

 

— П’ята сестро, не говори дурниць.

 

— Чому це я говорю дурниці? – відповіла Ці Шаожу, – Третій брате, ти часто подорожуєш з Джван Хао. Чи є хтось, кого він не спокушає!?

 

Ці Шаофу безпорадно сказав: 

 

— Я не звертав на це особливої уваги.

 

— Чому б тобі не звернути на це увагу! – незадоволено сказала Ці Шаожу.

 

Ці Шаофу: 

 

— ...

 

***

 

Джван Хао рано вранці прибув до двору Ці Шаожона, тому у юнака не було іншого виходу, як позіхнути і послідувати за ним до резиденції Джван Ліньюаня.

 

Ці Шаожон сперся на стіну карети й позіхнув.

 

Джван Хао подивився на Ці Шаожона і сказав: 

 

— Злий лікар цяньбей дуже сонний!

 

Ці Шаожон подивився на нього і роздратовано відповів: 

 

— Так! Наступного разу не приходь так рано. Людей, які будуть порушувати мій сон, вразить грім.

 

Джван Хао незграбно посміхнувся і сказав: 

 

— Вибач, я не знав, що ти так любиш поспати.

 

— А-Хао тут! Заходь, твоя сестра Лін-ер давно тебе чекає. – привітався Джван Ліньюань до Джван Хао, який вийшов з карети.

 

— Це Злий лікар. – представив Джван Хао.

 

Очі Джван Ліньюаня трохи блиснули, очевидно, він був трохи збуджений, але швидко це придушив.  

 

— Я давно захоплююся вами.

 

Ці Шаожон кивнув Джван Ліньюаню: 

 

— Для мене честь познайомитися з вами.

 

Джван Хао сказав Джван Ліньюаню: 

 

— Я привів Злого лікаря до Лін-ер.

 

— Брате, хто тут? – вийшовши, сказав Джван Ліньму.

 

— Дядьку Ліньму, ви вже повернулися? – здивовано сказав Джван Хао.

 

Джван Ліньму кивнув і сказав: 

 

— А-Хао! Я нещодавно повернувся. Завжди краще бути вдома. А-Хао, ти такий чудовий! Після того, як я повернувся, я так багато чув про тебе.

 

— Брат Ліньму повернувся з великою кількістю еліксиру, і тепер Лін-ер набагато краще. – йдучи сказав Джван Ліньюань.

 

Джван Хао кивнув і сказав: 

 

— Це добре! Я також тут, щоб доставити еліксир.

 

— А-Хао, ти навіть привів сюди Злого лікаря! У вас таке щире серце, пане Злий лікарю. Я чув, що ви врятували Джван Женьцюаня, і ваші медичні навички вражають. – сказав Джван Ліньму.

 

Ці Шаожон усміхнувся: 

 

— Це просто удача.

 

В цей момент їм на зустріч вийшла жінка в білому, яка хоч і була блідою, але не могла приховати своєї приголомшливої краси.

 

— Злий лікарю цяньбей, ви подолали великий шлях, щоб прийти сюди. – голос Джван Лін був дуже гарним.

 

— Насправді я не дуже хотів приходити. Але пані Джван, якби я знав, що ви така красуня, я б прийшов навіть без наполягання Джван Хао. – із яскравою усмішкою сказав Ці Шаожон.

 

— Злий лікарю цяньбей, ви справді вмієте вдало підбирати слова. – усміхнулася Джван Лін.

 

— Пані, ви не проти, якщо я виміряю ваш пульс? – запитав Ці Шаожон.

 

Джван Лін простягнула руку: 

 

— Звичайно.

 

Ці Шаожон доторкнувся до зап'ястя Джван Лін, нахмурився, і через деякий час відпустив її руку.

 

— Злий лікарю цяньбей, що ви побачили? – запитала Джван Лін.

 

— Судячи з пульсу, здається, що в утробі пані Джван є отрута. Вона слабка від народження і потребує відпочинку. Крім варіанту з еліксиром, у мене немає іншого способу їй допомогти. – сказав Ці Шаожон.

 

Джван Лін бачила незліченну кількість лікарів від свого дитинства до зрілого віку. І переважно всі вони говорили те ж саме, що й зараз Ці Шаожон.

 

Почувши слова Ці Шаожона, Джван Ліньюань нічого не відповів, але його обличчя стало трохи похмурішим.

 

Джван Лін подивилася на Джван Ліньюаня з сумним виразом обличчя. Вона постаралася усміхнутися і сказала: 

 

— Батьку, мені набагато краще.

 

— Вибачте, я, мабуть, нічим не зможу допомогти з цим. – сказав Ці Шаожон.

 

Джван Лін спокійно усміхнулася Ці Шаожону: 

 

— У Злого лікаря є добре серце, цього достатньо.

 

— У пані Джван Лін – добре серце і воно завжди ставатиме кращим. – сказав Ці Шаожон.

 

— Дякую.