— Молодий господарю, ти вже повернувся? – сказав Ці Хен, дивлячись на втомленого після дороги Ці Шаожона.

 

Ці Шаожон зайшов прямо до спальні, впав на ліжко, потер простирадло й сказав: 

 

— Я виснажений.

 

— Молодий господарю, ти брав участь у виконанні місії? – поцікавився Ці Хен.

 

Ці Шаожон похитав головою: 

 

— Ні, Джван Хао весь час кидався вперед. Тому мені не надали такої можливості. 

 

— Молодий господарю, ти так багато провів часу з Джван Хао, чи знайшов ти його слабкість? – з цікавістю запитав Ці Хен.

 

— Я нічого не знайшов. Цей хлопець володіє подвійним вдосконаленням: як магією, так і бойовими мистецтвами. А його духовна сила відрізняється від звичайних людей. – роздратовано відповів Ці Шаожон.

 

Ці Хен кивнув у відповідь і сказав:

 

— Наскільки я знаю він ще й приборкувач звірів! А їм потрібно лише декілька раз приструнити монстрів, і вони зможуть отримати багато грошей.

 

Багато великих сімей, які ловлять монстрів, не можуть їх контролювати, тому вони запрошують приборкувачів звірів. Імовірність появи такого приборкувача звірів надзвичайно мала. Декілька приборкувачів звірів, які жили у столиці імперії були зарозумілими і марнославними, що ускладнювало їх наймання. Винятковий майстер міг перемістити дюжину або близько того демонічних звірів, чия сила була приблизно такою самою, як у них, що було еквівалентно їх десятикратній силі.

 

Ці Шаожон примружив очі й сказав: 

 

— Цьому хлопцю справді пощастило! Я не знаю, якого безсмертного він підкупив у своєму минулому житті, щоб йому так повезло в цьому.

 

Ці Хен кивнув: 

 

— Молодий господарю, не хвилюйся, ти заробляєш більше, ніж він.

 

Ці Шаожон перекинув волосся і сказав: 

 

— Так! Я заробляю більше, ніж він, але цей хлопець має більше потенціалу, ніж я!

 

— Молодий господарю, хочеш на завтра взяти роботу? Після того, як ти пішов, багато людей, особливо багато знатних дам, питали мене, коли ти знову зможеш працювати. Серед них була навіть імператорська наложниця. – сказав Ці Хен.

 

Ці Шаожон похитав головою: 

 

— Ні, завтра не вийде. Я пообіцяв Джван Хао поїхати з ним, щоб побачити Джван Ліньюаня.

 

— Для Джван Лін? Я чув, що Джван Ліньюань дуже любить свою дочку. Заради неї він мало не втратив усі свої сімейні статки. За ці роки було багато лікарів, які відвідували дівчину, маги світла використовували на ній «техніку зцілення». Спочатку вона була ефективною, але незабаром пані Лін знову ослабла. – розповідав Ці Хен.

 

— Я також чув про ситуацію з Джван Лін, але мені потрібно буде побачити, в чому полягає конкретна проблема. – ліниво сказав Ці Шаожон.

 

— Якщо ти відвідаєш її, молодий господарю, ти, можливо, зможеш побачити, в чому проблема. – сказав Ці Хен.

 

Ці Шаожон нахмурився, з трохи більшим занепокоєнням на обличчі: 

 

— Давай спочатку подивимося. Насправді у мене є деякі здогадки, але я сподіваюся, що мої припущення помилкові.

 

Ці Хен подивився на Ці Шаожона і спантеличено запитав: 

 

— Молодий господарю, які у тебе припущення?

 

Ці Шаожон похитав головою і відповів: 

 

— Не хочу казати. Сподіваюся, я просто занадто багато думаю.

 

Ці Хен побачив, що Ці Шаожон не хоче більше говорити, і тому, вирішив змінити тему: 

 

— До речі, молодий господарю, ти по дорозі зустрів Ї Чусюе? Я чув, що ви повернулися разом.

 

Ці Шаожон кивнув і відповів: 

 

— Я випадково зустрів Ї Чусюе та її двох старших братів. До речі, я чув, що Му Сюелань та Ї Фань збираються розвестися.

 

— Так! Тільки не «збираються», а вже розвелися. – повідомив його Ці Хен.

 

— Ох! Наш А-Фань знову холостяк. Благословенні ті самотні красуні і красені. Є ще один висококласний холостий чоловік на цьому світі! – сказав Ці Шаожон.

 

Ці Хен:

 

— ...

 

— Му Сюелань, це дівчисько – така зазнайка. Наш А-Фань такий багатій, а вона ним знехтувала! – зітхнув Ці Шаожон і похитав головою.

 

— А-Фань багатий, але Му Сюелань цього не знає!

 

Ці Шаожон знову зітхнув і сказав: 

 

— Так, у цьому світі є такі розбірливі люди!

 

Ці Хен засучив рукави, знизав плечима і сказав: 

 

— Насправді, хоча Му Сюелань і А-Фань розвелися, але вона все ще не виїхала.

 

— Чому? – здивовано запитав Ці Шаожон.

 

Ці Хен знизав плечима: 

 

— Можливо це тому, що їй нікуди подітися. Тоді Му Сюелань у люті погрожувала вийти заміж за Ї Фаня і образила багатьох людей, у тому числі й родину Му. Родина Му не надто родовита, тому вони сподівалися, що вона вийде заміж за важливу людину, яка додасть їм блиску та почестей. В результаті вона вийшла за А-Фаня. До того ж, вам відомо, що А-Фань живе у непоганому будинку.

 

Будинок Ї Фаня залишила йому його мати. До народження сина його біологічна мати також була багатою дамою.

 

Ці Шаожон скривив губи: 

 

— О, А-Фань справді добра людина. Він розлучився, але все ще не виганяв її.

 

— Чоловік та дружина проводять разом одну ніч, і після цього між ними тривають добрі стосунки сотню днів. Хоча вони були одруже ні, та ні однієї ночі не провели разом. Хоча хто знає? – задумливо сказав Ці Хен.

 

Ці Шаожон:

 

— …

Далі

Розділ 22 - Джван Лін

Резиденція родини Ці   — Шаофу, ти знову гуляв з Джван Хао? – Ці Шаоань поклав руку йому на плече, його обличчя було глибоко задумане, коли він запитав.   Ці Шаофу почухав голову і сказав:    — Так!   — Третьому братові так пощастило! Джван Хао ставиться до тебе особливо і завжди бере тебе з собою. Джван Хао, звичайно, більш відповідальний як твій брат, ніж я, твій справжній брат. – сказав Ці Шаоань.   Чотири родини Джван, Ці, Ї і Шень конкурували між собою, але мали стосунки через шлюб, але ці стосунки були дуже складними.   Ці Шаофу сухо посміхнувся, але вирішив не відповідати.   Ці Шаожу поспішно вийшла і запитала:    — Третій брате, ти ходив з Джван Хао?   — Так!   — Я чула, що це безсоромне дівчисько Ї Чусюе пішла за Джван Хао. Це правда? – розсерджено запитала Ці Шаожу.   Ці Шаофу почухав свою голову і тихо відповів:    — Я не знаю, чи вона навмисне пішла за ним, але насправді ми випадково зустріли Ї Чусюе коли поверталися.   Ці Шаожу посміхнулася і сказала:    — Ця жінка насправді така безсоромна! Вона думала, що після того, як усуне нашого безталанного четвертого брата, настане її черга. Невже вона насправді думає, що в нашій родині Ці більше немає нікого підходящого? У Джван Хао такий багатий вибір, що до неї ще не скоро прийде черга.   Ці Шаофу:    — ...   Ці Шаофу потер ніс. Минулого разу в Лво Хва Ці Шаокан і Джван Хао згадали Ці Шаожу. Однак було зрозуміло, що реакція Джван Хао була дуже байдужою. От як їм сказати, щоб уникнути побиття, що Ї Чусюе і Ці Шаожу для Джван Хао схожі на котів, а для себе – на тигрів.   — Третій брате, коли ти знову захочеш погуляти з А-Хао, чому б тобі не покликати мене з собою? Не дамо цьому смердючому дівчиську Ї Чусюе скористатися перевагою. – незадоволено сказала Ці Шаожу.   Ці Шаофу:    — ...    Насправді, Ї Чусюе не скористалася жодною перевагою, а всю увагу отримав Злий лікар. Однак я чув, що Злому лікарю сімдесят років. Хоча закоханість Джван Хао до нього – це правда. Це трохи дивно. Хоча Злий лікар зовсім не схожий на сімдесятирічну людину.   Ці Шаожу взяла Ці Шаофу під руку і сказала:    — Третій брате, ти помічав, щоб Джван Хао цікавився Ї Чусюе?   Ці Шаофу трохи подумав і сказав:    — Мені здається, що він нею не зацікавлений.   Ці Шаожу посміхнулася і сказала:    — Я теж так думаю. Кому б була цікава така дволика жінка? Якби не той безталанний четвертий брат, який народився переді мною, тоді б людина, з родини Ці яка заручилася з Джван Хао була б мною. Четвертий брат, що правда, зайняв це місце задарма, але втратив можливість. Родина Джван розірвала заручини, а Джван Хао навіть не потрудився до нього приїхати.   Ці Шаофу потер ніс і сказав:    — П’ята сестро, не говори дурниць.   — Чому це я говорю дурниці? – відповіла Ці Шаожу, – Третій брате, ти часто подорожуєш з Джван Хао. Чи є хтось, кого він не спокушає!?   Ці Шаофу безпорадно сказав:    — Я не звертав на це особливої уваги.   — Чому б тобі не звернути на це увагу! – незадоволено сказала Ці Шаожу.   Ці Шаофу:    — ...   ***   Джван Хао рано вранці прибув до двору Ці Шаожона, тому у юнака не було іншого виходу, як позіхнути і послідувати за ним до резиденції Джван Ліньюаня.   Ці Шаожон сперся на стіну карети й позіхнув.   Джван Хао подивився на Ці Шаожона і сказав:    — Злий лікар цяньбей дуже сонний!   Ці Шаожон подивився на нього і роздратовано відповів:    — Так! Наступного разу не приходь так рано. Людей, які будуть порушувати мій сон, вразить грім.   Джван Хао незграбно посміхнувся і сказав:    — Вибач, я не знав, що ти так любиш поспати.   — А-Хао тут! Заходь, твоя сестра Лін-ер давно тебе чекає. – привітався Джван Ліньюань до Джван Хао, який вийшов з карети.   — Це Злий лікар. – представив Джван Хао.   Очі Джван Ліньюаня трохи блиснули, очевидно, він був трохи збуджений, але швидко це придушив.     — Я давно захоплююся вами.   Ці Шаожон кивнув Джван Ліньюаню:    — Для мене честь познайомитися з вами.   Джван Хао сказав Джван Ліньюаню:    — Я привів Злого лікаря до Лін-ер.   — Брате, хто тут? – вийшовши, сказав Джван Ліньму.   — Дядьку Ліньму, ви вже повернулися? – здивовано сказав Джван Хао.   Джван Ліньму кивнув і сказав:    — А-Хао! Я нещодавно повернувся. Завжди краще бути вдома. А-Хао, ти такий чудовий! Після того, як я повернувся, я так багато чув про тебе.   — Брат Ліньму повернувся з великою кількістю еліксиру, і тепер Лін-ер набагато краще. – йдучи сказав Джван Ліньюань.   Джван Хао кивнув і сказав:    — Це добре! Я також тут, щоб доставити еліксир.   — А-Хао, ти навіть привів сюди Злого лікаря! У вас таке щире серце, пане Злий лікарю. Я чув, що ви врятували Джван Женьцюаня, і ваші медичні навички вражають. – сказав Джван Ліньму.   Ці Шаожон усміхнувся:    — Це просто удача.   В цей момент їм на зустріч вийшла жінка в білому, яка хоч і була блідою, але не могла приховати своєї приголомшливої краси.   — Злий лікарю цяньбей, ви подолали великий шлях, щоб прийти сюди. – голос Джван Лін був дуже гарним.   — Насправді я не дуже хотів приходити. Але пані Джван, якби я знав, що ви така красуня, я б прийшов навіть без наполягання Джван Хао. – із яскравою усмішкою сказав Ці Шаожон.   — Злий лікарю цяньбей, ви справді вмієте вдало підбирати слова. – усміхнулася Джван Лін.   — Пані, ви не проти, якщо я виміряю ваш пульс? – запитав Ці Шаожон.   Джван Лін простягнула руку:    — Звичайно.   Ці Шаожон доторкнувся до зап'ястя Джван Лін, нахмурився, і через деякий час відпустив її руку.   — Злий лікарю цяньбей, що ви побачили? – запитала Джван Лін.   — Судячи з пульсу, здається, що в утробі пані Джван є отрута. Вона слабка від народження і потребує відпочинку. Крім варіанту з еліксиром, у мене немає іншого способу їй допомогти. – сказав Ці Шаожон.   Джван Лін бачила незліченну кількість лікарів від свого дитинства до зрілого віку. І переважно всі вони говорили те ж саме, що й зараз Ці Шаожон.   Почувши слова Ці Шаожона, Джван Ліньюань нічого не відповів, але його обличчя стало трохи похмурішим.   Джван Лін подивилася на Джван Ліньюаня з сумним виразом обличчя. Вона постаралася усміхнутися і сказала:    — Батьку, мені набагато краще.   — Вибачте, я, мабуть, нічим не зможу допомогти з цим. – сказав Ці Шаожон.   Джван Лін спокійно усміхнулася Ці Шаожону:    — У Злого лікаря є добре серце, цього достатньо.   — У пані Джван Лін – добре серце і воно завжди ставатиме кращим. – сказав Ці Шаожон.   — Дякую.

Читати


Відгуки

Наразі відгуки до цього розділу відсутні!

Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!