Ці Шаожон та інші сиділи на гігантському скорпіоні. Пройшовши більшу частину дня, вони знову відчули атмосферу жорстокої битви.
— Це жінка з клану морських змій! – з жахом вигукнув Тейлор.
Ці Шаожон побачив жінку, яка була наполовину людиною, наполовину змією, що запекло билася з морським звіром, вкритим шипами.
Рухи жінки були сміливими, розкутими і дуже жорстокими.
— Вона з морської раси, яка припливла разом з нами? Може, підійдемо і привітаємося? – моргнув і пробурмотів Ці Шаожон.
— Краще швидше її обійти. Ця жінка дуже дратівлива і має дуже поганий характер, – тремтячим тоном і з напруженим виразом обличчя сказав Тейлор.
Ці Шаожон подивився на Тейлора і спантеличено промовив:
— Здається, ви її дуже боїтеся!
Тейлор трохи зніяковів. Він скорегував свій вираз обличчя і сказав з відчаєм:
— Я боюся її, ах! Це зірка катастрофи, мало хто з наших не боїться її.
Ці Шаожон з цікавістю запитав:
— Вона зробила щось жахливе?
Тейлор насупився:
— Ця морська змія, Мей Лі, збиралася заручитися з молодим чоловіком з клану морських змій, але перед заручинами вона дізналася, що у нього був роман зі служницею, тому каструвала цього чоловіка!
Насправді, це не вважається інтрижкою. Змії від природи розпусні. А також у клані морських змій дуже поширені забави зі служницями до шлюбу. В результаті через те, що цей чоловік переоцінив серце Мей Лі, йому вкрай не пощастило.
— О, це нормально, – сказав Ці Шаожон.
Тейлор подивився на Ці Шаожона і промовив:
— Нормально? Вона його каструвала, і ти вважаєш це нормальним?!
Ці Шаожон сухо засміявся:
— Хіба це не він обманював з самого спочатку?
— Насправді, якби ж був лише він один... Пізніше вона каструвала ще чотирьох наречених поспіль. Після цього ніхто не наважується мати про неї жодних думок!
— А чому тих чотирьох? Теж через зраду?
Тейлор похитав головою:
— Ні, одного через флірт з іншими жінками, а іншого, кажуть, через погану техніку. Вона просто не була ним задоволена!
Ці Шаожон:
— …
Погану техніку?
Ці Шаожон потай подумав: «Хоча ця жінка трохи дратівлива, чоловіки клану морських змій занадто сміливі. Якщо є досвід з минулого, вони повинні були винести з нього урок! Але був і другий, і третій випадок… один за одним.»
— Спочатку старійшини клану морських змій розраховували, що Мей Лі народить кількох здібних дітей, але згодом вони перестали про це думати, – зітхнув Тейлор.
Джван Хао підійшов до Ці Шаожона і сказав:
— Шаожоне, не хвилюйся, у мене точно не буде інтрижок!
Ці Шаожон закотив очі:
— У тебе, нерозважливого юнака, безумовно, погана техніка.
— Я буду наполегливо тренуватися і переконаюся, що ти будеш задоволений!
Ці Шаожон:
— ...
***
Мей Лі, яка розправилася зі своїм супротивником, махнула хвостом і несподівано з'явилася перед групою Ці Шаожона.
Мей Лі подивилася на Тейлора і запитала:
— Маленький павучок, в чому ти мене звинувачуєш?
Тейлор одразу ж напружився і з сухою посмішкою відповів:
— Я нічого не казав!
Мей Лі подивилася на Ці Шаожона, саркастично посміхнулася і сказала:
— Я ніколи не думала, що лорд міста зможе вижити до цього часу без захисту Йов Да.
Ці Шаожон усміхнувся:
— Мені просто повезло.
Мей Лі подивилася на Джван Хао і беззаперечно промовила:
— Боюся, що це не просто везіння!
Ці Шаожон:
— ...
Мей Лі раптом нахилилася перед Ці Шаожоном, відстань між ними була менше одного сантиметра, через що серце іншого не могло не стиснутися.
— Мілорде, всі попередні лорди померли молодими, ти повинен подбати про себе!
Ці Шаожон сухо посміхнувся:
— Так, я обов'язково подбаю про себе!
Мей Лі перевела погляд на Тейлора:
— Тейлоре, я не очікувала, що ти будеш з лордом.
Тейлор усміхнувся:
— Я теж!
— Ти виглядаєш таким слабким! Від тебе ніякої користі, – зневажливо промовила Мей Лі.
Тейлор зніяковіло відповів:
— Я тебе розсмішив.
Мей Лі подивилася на Тейлора, презирливо пирхнула, махнула хвостом і швидко попливла геть.
Побачивши, що Мей Лі відпливає, Тейлор зітхнув із полегшенням.
Ці Шаожон з великою цікавістю дивився на павука. Тейлор розсердився від збентеження:
— На що ти дивився?! Що там такого цікавого?! Я ж просив тебе піти раніше, але ти все одно був зачарований цією відьмою.
Ці Шаожон:
— ...
Джван Хао задумливо подивився услід Мей Лі.
Ці Шаожон подивився на Джван Хао і промовив:
— Що з тобою? Чому ти так уважно дивився на чиюсь спину, ніби не хочеш відпускати?!
Ці Шаожон сказав це без особливих ревнощів, а з чистої цікавості. Він вважав, що навіть якщо смак Джван Хао дещо чудернацький для світу, він не настільки специфічний, щоб закохатися в таку божевільну жінку.
— Здається, вона торкнулася бар'єру! – сказав Джван Хао.
Тейлор усміхнувся:
— Після Йов Да, Мей Лі є другим найкращим варіантом для подорожі в країну загублених богів. Хоча ця жінка має поганий характер, вона дійсно сильна.
Ці Шаожон глибоко вдихнув:
— Гаразд, не будемо про це говорити, ходімо швидше!
Ці Шаожон і Джван Хао сиділи на гігантському скорпіоні ще два дні, але скорпіон раптом відмовився рухатися!
— Що сталося? – запитав Ці Шаожон.
— Тиск! – сказав Тейлор. — Це місце має унікальний тиск, через який інші не наважуються наближатися!
Ці Шаожон кивнув:
— Так ось у чому справа!
Спочатку Ці Шаожон нічого не відчув, але коли Тейлор згадав про це, він також відчув сильний тиск.
Ці Шаожон зійшов з гігантського скорпіона. Джван Хао подивився на монстра і зітхнув.
Скорпіон подивився на Джван Хао і поспішно втік.
— Що відбувається? – запитав Ці Шаожон.
— Він дуже наляканий і не хоче тут залишатися, тому я його відпустив, – сказав Джван Хао.
Ці Шаожон кивнув, висловлюючи своє розуміння.
Джван Хао став поруч з Ці Шаожоном:
— Хочеш піти далі?
Ці Шаожон кивнув:
— Оскільки ми прийшли аж сюди, нам, звичайно, потрібно зайти і подивитися, що там.
— Старший, ви хочете зайти?
Тейлор похитав головою:
— Ні!
Насправді, Тейлор також дещо зацікавився місцем призначення Ці Шаожона, але, знаючи, що ці двоє не хотіли б, щоб він йшов за ними, він просто відмовився.
Ці Шаожон йшов вперед протягом двох годин, відчуваючи, що його кроки стають все важчими і важчими, і, поступово розуміючи, що вже не встигає за Джван Хао.
Джван Хао озирнувся на Ці Шаожона:
— Не можеш більше йти? Хочеш, я тебе понесу?
Ці Шаожон похитав головою:
— Не треба.
Ці Шаожон насупився, вони з Джван Хао були єдині в цьому місці. Якщо вони зіткнуться з небезпекою, а Джван Хао нестиме його на спині, один невірний рух відправить їх разом у підземний світ. Він не хоче помирати так рано.
Джван Хао підійшов і взяв Ці Шаожона за руку. Мітка Ці Шаожона на деякий час стала гарячою, а потім тиск раптово послабшав.
Ці Шаожон повернув голову, подивився на спокійне обличчя Джван Хао і запитав:
— Ти не відчуваєш тиску?
— Все гаразд, – спокійно сказав Джван Хао.
Ці Шаожон потайки надув губи, подумавши: «Джван Хао справді товстошкірий, він навіть не відчуває такого сильного тиску.»
Ці Шаожон і Джван Хао прийшли до дивного місця.
— Триголовий дракон. – У Ці Шаожона розширилися очі.
Перед Ці Шаожоном і Джван Хао лежав величезний труп дракона.
Ці Шаожон насупився і подумав: «Йов Да не збрехав, але він помилився. Це триголовий дракон, а не двоголовий.»
— Не наближайся! – сказав Джван Хао, зупиняючи Ці Шаожона.
Ці Шаожон збентежено подивився на Джван Хао і запитав:
— Якісь проблеми?
Джван Хао насупився:
— У цього триголового дракона одна голова відповідає за світло, друга – за темряву, а остання – за отруту. Причина, чому ніхто не наближається до цього місця, полягає в тому, що його отрута занадто сильна.
Ці Шаожон примружився:
— Я відчуваю містичне почуття, яке кличе мене!
Джван Хао кивнув:
— Якщо це так, спробуй викликати його!
Ці Шаожон кивнув:
— Гаразд.
Ці Шаожон заплющив очі. З його тіла вийшли два чорно-білих вогники, і триголовий дракон несамовито затремтів, випромінюючи сильне світло.
Два кристали, один білий і один чорний, вилетіли з голів дракона і впали в долоні Ці Шаожона.
Після того, як два кристали відлетіли, спочатку величний скелет розпався на частини.
Джван Хао подивився на Ці Шаожона і запитав:
— Як ти?
Ці Шаожон заплющив очі, відчув ауру кристалічних ядер у своїх руках, а потім через довгий час розплющив очі і сказав:
— Я в порядку.
— Останнє кристалічне ядро того гігантського дракона, щоб захистити цей труп, створило бар'єр, наповнений токсинами. Енергія в кристалічному ядрі витрачалася протягом багатьох років, і її залишилося небагато, тому ядро також зникло.
Джван Хао подивився на кришталеві ядра в руках Ці Шаожона і радісно промовив:
— Ми прийшли не даремно!
— Ці кристалічні ядра викликають у мене дивне відчуття. Здається, я можу можу відчути досвід вдосконалення цього триголового дракона.
Джван Хао кивнув:
— Це не дивно. Кажуть, що кристалічні ядра, сконденсовані святими, мають різну форму, і всі вони мають магічні ефекти. Той, хто зможе резонувати з ним, зможе отримати спадок померлого заклинача. Тих, хто може резонувати з ядрами кристалів, небагато. Насправді, я підозрюю, що Серце Русалки клану русалок – це кристалічне ядро, залишене майстром рівня святого.
Ці Шаожон з цікавістю запитав:
— Отже, якщо ти зможеш знайти кристал рівня святого, з яким ти зможеш резонувати, ти зможеш вийти на рівень святого?
Джван Хао усміхнувся:
— Звичайно, я не можу сказати напевно, але це полегшило б вихід на рівень святого, порівняно з іншими. З давніх часів було дуже мало людей, які змогли досягти рівня святого, тож і такі кристали досить нелегко отримати.
Ці Шаожон усміхнувся:
— Я теж так думаю.
Ці Шаожон тримав світле ядро в одній руці, а темне – в іншій. Відчуваючи, як сила двох кристалів вливається в його тіло, він не міг не відчувати прилив енергії.
— Ходімо, – сказав Джван Хао.
Ці Шаожон кивнув:
— Гаразд.
