Перекладачі:

Відлюдною дорогою мчала карета.

 

Ці Шаожон підняв завісу карети, смикнув Джван Хао за комір, насупився і сказав: 

 

— Джван Хао, ти поїхав не тією дорогою, чи що? Це місце занадто віддалене.

 

Джван Хао усміхнувся і сказав: 

 

— Не хвилюйся, я б ніколи не помилився! Лікарський сад Фен Юаня не маленький, тож, звичайно, він розташований трохи далі від міста. Якби він був ближче, то ціна на землю була б занадто високою.

 

Ці Шаожон кивнув: 

 

— Щоправда!

 

Ціна на землю в місті була дуже високою. Хоча Торговий Альянс мав дуже багато грошей, вони ніколи не витрачали їх так марнотратно.

 

Ці Шаожон повернувся до карети. Через деякий час карета раптово зупинилася.

 

Ці Шаожон підняв завісу: 

 

— Ми вже приїхали? Я думав, що це займе ще якийсь час?

 

— Ми ще не приїхали, – відповів Джван Хао.

 

Ці Шаожон хотів запитати його, чому вони зупинилися, але, побачивши людину, яка стояла перед Джван Хао, він одразу ж проковтнув свої слова.

 

— Фен Хе цяньбею, чому ви тут? – запитав Ці Шаожон, примушуючи себе усміхнутися.

 

Фен Хе похмуро відповів: 

 

— Чому я тут? Я чекав на тебе.

 

Ці Шаожон подивився на Фен Хе й замислився. У цієї людини, здається, не було жодних добрих намірів!

 

— Чому цяньбей чекав на мене в такому місці? Якщо ви хотіли поговорити зі мною, то не треба було чекати тут! У пустелі, навіть немає місця, де можна було б присісти, – з усмішкою на обличчі сказав Ці Шаожон.

 

Фен Хе заскреготів зубами, дивлячись на Ці Шаожона, і злостиво сказав: 

 

— Ці Шаожоне, ти повністю зруйнував усі мої плани, ти знаєш це?

 

Ці Шаожон невинно відповів: 

 

— Цяньбею, чому ти кажеш щось подібне?

 

Фен Хе подивився на Ці Шаожона й заревів від люті: 

 

— Ці Шаожоне, ти знаєш, скільки років я був заступником Фен Юаня? Уже 173 роки…

 

Ці Шаожон: 

 

— …

 

173 роки – це справді дуже довгий термін! Цього достатньо, щоб двічі прожити життя людини з його попереднього світу. Хоча тривалість життя людей у цьому світі була набагато довшою, ніж у людей на Землі, але понад сто років – це однаково довго.

 

— Цяньбею, у тебе дуже гарна пам'ять! – промовив Ці Шаожон.

 

Фен Хе зціпив зуби й подивився на Ці Шаожона: 

 

— 130 років тому Фен Юань сказав, що якщо з ним щось трапиться, то посада голови Торгового Альянсу перейде мені. Я чекав, довго чекав, й ось, через 130 років, нарешті представилася можливість! А потім з'явився ти, маленький вишкребок, і все зруйнував.

 

Фен Хе дико жестикулював у сторону Ці Шаожона, а його очі наповнилися лютим світлом.

 

Ці Шаожон: 

 

— ...

 

Ці Шаожон ніяково усміхнувся і промовив: 

 

— Цяньбею! Ви вже прочекали понад сто років, тож чому б вам не почекати ще трохи? Врешті-решт прийде й ваша черга. Знаєте, поспішні люди не їдять гарячого тофу, успіху досягають ті, хто має терпіння.

 

— Що ти верзеш?! Фен Юань уже на десятому рівні, а я лише на дев'ятому. Тож якщо він ще не помер, то я помру першим. Я не отримаю другого шансу, якщо чекатиму ще сто років, – сказав Фен Хе.

 

Ці Шаожон моргнув і подумав про себе: «Він у такій же ситуації, як і син Кансі*, Їнь Джи! Їнь Джи був наслідним принцом, тож усе, що йому залишалося робити, це чекати смерті Кансі. Але, на жаль, Кансі дуже добре підтримував своє здоров'я і продовжував жити в достатку. Їнь Джи, який був дуже обдарованим і розумним, зрештою збожеволів після такого довгого очікування».

 

*Імператор Кансі, також відомий як Цін Шендзу, був другим імператором династії Цін, який правив у 1662-1722 роках. У нього було 35 синів і 20 дочок.

 

Ці Шаожон подивився на Фен Хе і сказав: 

 

— Цяньбею, насправді немає нічого поганого в тому, щоби бути заступником. Кажуть, що нагорі самотньо, а на тих, хто має вищу владу, покладається більше відповідальності. Через весь цей стрес і турботи легко швидко постаріти.

 

— Замовкни, якби не ти, Фен Юань уже помер би… – сердито сказав Фен Хе.

 

Ці Шаожон: 

 

— ...Фен Юань зараз дуже добре почувається, і зупиняючи нас, ви не отримаєте ніякої користі!

 

Джван Хао подивився на Ці Шаожона й дещо безпорадно промовив: 

 

— Шаожоне, ти можеш говорити трохи менше.

 

Ці Шаожон уже навіть не прикидався добрим, зараз він явно провокував Фен Хе. Хоча Фен Хе ще не досяг десятого рівня, він усе ще набагато сильніший за середньостатистичну людину на дев'ятому рівні. Джван Хао, можливо, навіть не зможе з ним впоратися!

 

Ці Шаожон: 

 

— ...

 

— Ви двоє малих нахаб усе зіпсували! Сьогодні ви помрете! – сказав Фен Хе.

 

Очі Ці Шаожона розширилися:

 

— Цяньбею, не будьте таким імпульсивним! Як то кажуть, імпульсивність – це гріх, краще заводити друзів, ніж ворогів!

 

— Замовкни, – Фен Хе витягнув стос сувоїв і жбурнув їх у Ці Шаожона.

 

Джван Хао схопив Ці Шаожона й ухилився.

 

Дивне відчуття промайнуло в серці Ці Шаожона. Досі він був тим, хто кидав сувої в інших людей. Тепер же його позиція змінилася, це справді...

 

Джван Хао й Ці Шаожон знову і знову ухилялися від атак.

 

— Здохніть уже.

 

Фен Хе встиг викинути майже сотню сувоїв за одну мить. Ці Шаожон насупився й не міг не поскаржитися:

 

— Він такий марнотратник!

 

Ці Шаожон подумав: «То он як себе почувають люди, коли в них кидають чуже багатство? Це справді засмучує! Фен Хе ще більший марнотратник, ніж я! Сувої, які він використовує вищого рівня, ніж ті, що використовував я».

 

Джван Хао підняв свій посох, і сім видів переплетеної магії злилися разом у магічний вихор, що впав на тіло Фен Хе. Фен Хе був відкинутий на два кроки назад.

 

Ці Шаожон скористався нагодою, щоб послати «Тіньове болото», перешкоджаючи руху Фен Хе. Фен Хе опинився в невигідному становищі проти комбінованих атак Джван Хао та Ці Шаожона.

 

Фен Хе похмуро подивився на Ці Шаожона і Джван Хао: 

 

— Двоє маленьких вискочок, невже ви думаєте, що я дозволю вам втекти? Я точно вб’ю вас сьогодні.

 

Фен Хе вийняв дев'ятиколірний перстень. Побачивши перстень у руці Фен Хе, у серці Джван Хао з'явилося погане передчуття.

 

Джван Хао раптово викинув кілька сувоїв: 

 

— Вперед.

 

У той момент, коли Джван Хао кинув сувої, з дев'ятиколірного персня вирвалося сліпуче світло, огорнувши Ці Шаожона і Джван Хао. Ці Шаожон миттєво відчув, що вся магія в його тілі спорожніла.

 

Побачивши сувої, що летіли до нього, Фен Хе змахнув рукою й вимовив відбивальне заклинання, відправивши їх назад до Ці Шаожона і Джван Хао.

 

Джван Хао обійняв Ці Шаожона. Усі сувої вибухнули один за одним, а з одного, зокрема, вирвався сильний спалах світла. Коли світло згасло, Ці Шаожон і Джван Хао зникли.

 

Фен Хе дивився на спорожнілу ділянку землі із лютим виразом обличчя.

 

***

 

Джван Хао твердо приземлився на землю, а Ці Шаожон впав прямо на нього.

 

Зіткнувшись з ударом вибуху десятків магічних сувоїв Ці Шаожон і Джван Хао були вкриті брудом, а їхній одяг був розірваний на шматки.

 

Ці Шаожон насилу піднявся на ноги й подивився на Джван Хао: 

 

— Що відбувається?! Здається, я не можу використовувати свою магічну силу.

 

Джван Хао подивився на Ці Шаожона і сказав: 

 

— Ти бачив той кольоровий перстень, який дістав Фен Хе?

 

Ці Шаожон кивнув: 

 

— Так, а що це було?

 

— Це «Перстень, що ув'язнює Бога», він може обмежити магічну силу людини та її бойові здібності, – промовив Джван Хао.

 

У Ці Шаожона розширилися очі: 

 

— Чому я ніколи не чув про цей предмет раніше?

 

— Це безцінний артефакт, й екземплярів існує дуже мало. Він також має багато недоліків, наприклад, він ефективний лише на заклиначах дев'ятого рівня та нижче, і це предмет одноразового використання. Після одного використання, він більше не матиме ніякого ефекту. Багато людей ніколи не чули про нього раніше, – сказав Джван Хао.

 

Ці Шаожон насупився: 

 

— «Перстень, що ув'язнює Бога». Ця назва справді занадто смілива.

 

— Насправді перстень, який використав Фен Хе, був лише імітацією. Та й не лише його перстень, але й усі наявні в цьому світі також є імітаціями. Кажуть, що справжні персні з минулого справді могли ув'язнювати богів, але це лише легенда. І хоча вони імітації, вони однаково дуже цінні.

 

Ці Шаожон кивнув: 

 

— Вони справді дорогоцінні. І Фен Хе використав на нас такий дорогоцінний артефакт, яке ж марнотратство!

 

Він був лише на сьомому рівні вдосконалення, а Джван Хао – на восьмому. Перстень був настільки потужним, що використання його на заклиначах на піку дев'ятого рівня було б набагато разючішим!

 

Джван Хао кивнув: 

 

— Так!

 

Ці Шаожон підозріло запитав: 

 

— До речі, як ми тут опинилися?

 

— Коли я побачив, як він дістає цей перстень, я зрозумів, що нічого доброго із цього не вийде. Тому я викинув кілька магічних сувоїв, а серед них сховав сувій телепортації. Коли магічні сувої відбили на нас, цей сувій активувався, і ми телепортувалися сюди, – відповів Джван Хао.

 

Ці Шаожон поплескав його по грудях і сказав: 

 

— Це було дуже небезпечно. Ми не можемо зараз використовувати магію, а якби ми залишилися там, то все, що могли б зробити, це чекати своєї смерті. Ти передбачав, що щось подібне може статися?

 

Джван Хао кивнув: 

 

— Так.

 

Ці Шаожон подивився на Джван Хао та сказав: 

 

— На щастя, нам пощастило. Якби ти помилився у своїх розрахунках, то, найімовірніше, ми були б уже мертві.

 

— Цей перстень, можливо, насправді належав Торговому Альянсу. Я підозрюю, що Фен Хе вкрав його. Він справді пішов на все, щоб убити нас, – сказав Джван Хао.

 

Ці Шаожон почухав голову й не міг не відчувати себе трохи пригніченим. Існує приказка, що врятувати життя почесніше, ніж побудувати семиярусну пагоду. Він зробив добру справу! Тож чому йому довелося зіткнутися з усіма цими неприємностями? Схоже, що порятунок Фен Юаня справив величезний вплив на Фен Хе!

 

Втім, це не так уже й дивно. Кажуть, що наслідний принц Їнь Джи спочатку був розумною, старанною, синівською та уважною людиною. Однак Кансі жив надто довго, а Їнь Джи все чекав, чекав і чекав! Зрештою, він збожеволів від цього очікування. Схоже, що надто довге очікування може звести з розуму багатьох людей.

 

Джван Хао подивився на Ці Шаожона й запитав: 

 

— Про що ти думаєш?

 

Ці Шаожон подивився на Джван Хао й відповів: 

 

— Ні про що. Де ми зараз перебуваємо? Як довго триватиме дія цього персня?

 

Джван Хао подивився на Ці Шаожона і сказав: 

 

— Один місяць.

 

У Ці Шаожона розширилися очі, він схвильовано запитав: 

 

— Це займе так багато часу?

 

Джван Хао кивнув: 

 

— Так!

 

Ці Шаожон погладив себе по лобі та сказав: 

 

— Думаю, нам треба знайти якийсь сховок. Ми телепортувались, тож Фен Хе, напевно, шукає нас прямо зараз.

 

Джван Хао кивнув: 

 

— Я теж так думаю.

 

— Я також думаю, що для початку нам потрібно знайти новий одяг, –  промовив Ці Шаожон, смикаючи подертий одяг на своєму тілі.

 

Сувої, які раніше викинув Джван Хао, складалися не лише зі сувою телепортації, а й із кількох сувоїв магії вогню. Одяг Ці Шаожона та Джван Хао сильно обгорів. Ці Шаожон уже намагався, але він не зміг використати жодної магії, і не зміг відкрити своє обладнання для зберігання. Те ж саме було й з Джван Хао.

 

Джван Хао підвівся і трохи похмуро сказав: 

 

— Усі мої гроші містяться в просторі в сережці. Наразі я не можу отримати до неї доступ, тож, схоже, ми не зможемо купити новий одяг.

 

Ці Шаожон поплескав Джван Хао по плечі та сказав: 

 

— У такому разі в нас залишається лише один варіант.

 

— Який?

 

— Крадіжка!

 

Джван Хао насупився: 

 

— А хто буде красти?!

 

Ці Шаожон відповів: 

 

— Очевидно, що ти!

 

Джван Хао: 

 

— ...

 

Коментарі

Наразі відгуки до цього розділу відсутні!

Увійти, аби лишити коментар!