Почувся стукіт у двері, і Шень Юань обернувся:
— Як тільки я повертаюся, до нас завжди хтось приходить. Піду подивлюся, хто це.
Шень Юань відчинив двері й побачив дещо обвітреного та втомленого чоловіка.
— Пане, вам щось потрібно? – запитав Шень Юань, озираючись навколо.
— Я шукаю Му Тінсюаня, – промовив чоловік середнього віку.
Його голос був низький та хрипкий і звучав дещо зневірено.
Джван Хао підійшов до Шень Юаня й щиро відповів відвідувачу:
— Вибачте, але тут не живе ніхто на ім'я Му Тінсюань. Ви помилилися адресою.
— Не живе? – насупившись, перепитав чоловік.
Джван Хао усміхнувся, похитав головою й рішуче промовив:
— Ні.
Чоловік середнього віку довго дивився на Джван Хао, а потім сказав:
— Тоді я прийду наступного дня.
Шень Юань подивився в спину чоловікові й запитав:
— Джван Хао, хто це? Чому ти йому збрехав?
— Хто він? Якщо Ї Фаню пощастить, то цей чоловік цілком може стати його тестем, – промовив Джван Хао, схрестивши руки.
У Шень Юаня розширилися очі, і він сказав:
— Тестем Ї Фаня? Він батько Му Тінсюаня? Ти впевнений?
— У нього постава людини, яка знає бойові мистецтва, його сила на дев'ятому рівні, а також він зовні схожий на Му Юешаня. На його одязі символ секти Мулін. Немає сумнівів, що це був той самий Му Сінджи, який тоді зрадив родину Му, – промовив Джван Хао.
Шень Юань подивився на Джван Хао та сказав:
— Є шанс, що в майбутньому він може стати тестем Ї Фаня! Невже нормально просто так його виганяти?
Ї Фань – справжній псих, його ще гірше провокувати, ніж Ці Шаожона. У Ці Шаожона лише різкі слова, але от помста Ї Фаня може бути безжальною, коли він справді має намір це зробити.
— Все гаразд, Шаожон нещодавно розповів мені історію про те, як тричі відвідати солом'яну хатину*. Якщо цей старий щирий, він обов'язково повернеться, – сказав Джван Хао.
*Ідіома: Звертатися до когось із серйозними й неодноразовими проханнями (про призначення на відповідальну посаду).
— Тричі відвідати солом'яну хатину? Про що ти?
Джван Хао знизав плечима:
— Я теж не до кінця впевнений. Він розповів, як хлопець на ім'я Льов Бей* звернувся по допомогу до Джуґе Ляна**, великого експерта, який тоді усамітнювався в солом'яній хатині. Він відвідував Джуґе Ляна тричі. Перші два рази йому не пощастило, але на третій раз він нарешті зворушив Джуґе Ляна, і той погодився йому допомогти.
*Жив у період Трьох царств Китаю, який розпочався після закінчення правління Династії Хань, а за нею – Династії Дзінь. У той час Китай був розділений між державами Вей, Шу та Ву. Льов Бей (161-223) був воєначальником наприкінці Династії Хань і засновником ханьського королівства Шу (бл. 200-263), пізніше – династії Шу Хань. Його царство Шу Хань претендувало на легітимність як спадкоємець династії Хань.
**Джуґе Лян (181-234) був воєначальником і служив канцлером та регентом держави Шу Хань у період Трьох царств. Він визнаний найвидатнішим стратегом своєї епохи і є символом винахідливості та мудрості в китайському фольклорі.
— Цей експерт насправді жив у солом'яній хатині? Це справді дуже трагічно, – промовив Шень Юань, погладжуючи своє підборіддя.
Джван Хао знизав плечима:
— Шаожон сказав, що Джуґе Лян був людиною, яка мала неймовірну передбачливість. Він міг сидіти в командному наметі й розробляти стратегії, які забезпечили б перемогу за тисячу лі, і вбивати, не проливаючи крові. Він навіть відлякав 150 000 ворожих солдатів, граючи на цині та влаштовуючи шоу. Він дуже здібний, причина, чому він жив у солом'яній хатині, мабуть, полягає в тому, що він порівняно стримана людина!
Шень Юань кивнув:
— То ось воно що! Хто ж тоді Льов Бей?
Джван Хао:
— Це жорстока та амбітна людина, яка мріяла правити світом!
Шень Юань:
— І йому це вдалося?
Джван Хао:
— Думаю, можна сказати, що він досяг успіху!
Шень Юань:
— Чи був цей Льов Бей дуже сильним?
Джван Хао похитав головою:
— Шаожон казав, що він був не дуже сильний, але дуже добре вмів обманювати людей. Він обдурив велику кількість сильних, але простодушних людей, які пішли за ним, щоб завоювати світ!
Шень Юань подумав про це і сказав:
— Схоже, цей чоловік справді могутній! Але, мабуть, він не такий уже й відомий. Я взагалі ніколи не чув про цього Льов Бея! Звідки молодий господар Ці про нього дізнався?
Ці Шаожон вийшов зі схрещеними руками:
— Чому ви говорите про мене?
— Ми говоримо про Льов Бея. Я вперше чую про нього, – сказав Шень Юань.
Ці Шаожон презирливо подивився на Шень Юаня і сказав:
— Що ти маєш на увазі, кажучи, що ніколи не чув про такого, як Льов Бей? Як ти можеш бути таким неосвіченим і погано поінформованим!? Хоча, зрештою, це не твоя вина…
Льов Бей був людиною з його минулого світу. Якби люди в цьому світі знали про нього, це було б дивно.
Шень Юань кивнув:
— Ти дійсно не можеш звинувачувати мене! Якщо ти збираєшся когось звинувачувати, то можеш звинувачувати лише Льов Бея в тому, що він недостатньо відомий!
Ці Шаожон :
— …
***
— Чому ти відчиняв двері? Хтось приходив? – змінивши тему, запитав Ці Шаожон.
— Та, щойно приходив тесть Ї Фаня, але Джван Хао збрехав йому і прогнав геть, – Шень Юань відповів із нетерплячою уважністю.
— Чий тесть, ти кажеш, щойно приходив? – запитав, вийшовши Ї Фань.
— Твій! Ах! Ще трохи зарано говорити, що він твій. Дивлячись на твої здібності, якщо ти захочеш успішно посвататися до Му Тінсюаня, тобі буде дуже важко, дуже, дуже, дуже важко… – промовив Шень Юань.
Ї Фань:
— ...
Ї Фань подивився на Шень Юаня і сказав:
— Молодий господарю Шень, невже ти думаєш, що тільки тому, що ти спадкоємець родини Шень, я не буду тебе бити!?
Шень Юань:
— ...
Джван Хао подивився на Ї Фаня й запитав:
— Плануєш розповісти Му Тінсюаню про візит Му Сінджи?
Ї Фань стиснув губи й відповів:
— Я почекаю слушного моменту, щоб розповісти йому.
Шень Юань подивився на Ї Фаня й обережно запитав:
— У мене є новини про родину Ї, хочеш почути?
Ї Фань подивився на Шень Юаня і сказав:
— Звичайно.
— Ї Сюнь покинув Ян Мань і одружився ще з кількома наложницями. Ян Мань, Ї Бін, Ї Хво та Ї Чусюе вигнали з родини Ї, і зараз вони живуть у маленькому гірському селі*, – промовив Шень Юань.
*«Гірське село» може також означати садибу, віллу або використовуватися в назві готелю. Я вирішила залишити варіант з англійського перекладу, тому що інші визначення не мають сенсу. У попередньому розділі було сказано, що Ян Мань та інших відправили на околицю столиці, тож не знаю, може, вони знову переїхали?
Ї Фань гірко посміхнувся:
— Я здогадувався, що так станеться. Ї Сюнь насправді дуже непостійна людина!
Шень Юань схрестив руки:
— У нього теж не все гаразд. Ї Сюнь виконував обов'язки глави родини Ї, але його звільнили від цих обов'язків.
Ї Фань усміхнувся:
— Справді?
***
Торговий Альянс був дуже ефективним. Після того, як Му Юешань спробував зробити крок проти Ці Шаожона, Альянс активізував свої зусилля з придушення родини Му.
Бізнес, який належав родині Му, постраждав ущент, і Му Юешань не міг не відчути себе трохи пригніченим й обтяженим усіма цими проблемами.
Знаючи, що Ці Шаожон зробив це для Му Тінсюаня, багато людей із родини Му поклали провину на голову Му Тінсюаня, але ті, хто пішов його шукати, були побиті таємничою особою.
— Батьку, – Му Хвай шукав Му Юешаня.
Му Юешань подивився на Му Хвая, насупився й запитав:
— Чому ти тут?
Му Хвай подивився на Му Юешаня і сказав:
— Батьку, як щодо того, щоб я знайшов Му Тінсюаня й повернув те, що я йому винен.
Му Юешань схвильовано подивився на Му Хвая і сказав:
— Що за нісенітницю ти верзеш, ти йому нічого не винен!
Му Хвай подивився на Му Юешаня і сказав:
— Батьку, якщо ми будемо так продовжувати, знищать всю родину Му.
Му Юешань незворушно відповів:
— Це справа дорослих, тобі не потрібно про це турбуватися.
— Батьку, дехто зі старших має таку ж думку, чи не так?
Тоді Му Юешань забрав ядро деревного духа з тіла Му Тінсюаня й помістив його в тіло Му Хвая. Хоча це було таємницею, багато людей у родині Му знали про це. Тепер, коли Ці Шаожон допомагав Му Тінсюаню помститися родині Му в такий божевільний спосіб, дехто висунув пропозицію, щоб Му Хвай повернув ядро деревного духу Му Тінсюаню.
Му Хвай спочатку був взірцем досконалості серед молодого покоління родина Му, і вся молодь родини глибоко заздрила йому. Тепер, коли з'ясувалося, що походження ядер деревного духу Му Хвая було не дуже правильним, усі дивилися на нього дивними очима щоразу, коли бачили його. Репутація Му Хвая зазнала серйозного удару.
***
Джван Хао сидів біля ліжка Ці Шаожона, поки той лежав із заплющеними очима й міцно спав.
Ці Шаожон перевернувся, розплющив очі та злякався, побачивши Джван Хао, що сидів біля ліжка.
Ці Шаожон почухав голову й сів.
— Що ти тут робиш? – запитав Ці Шаожон.
— Я хотів тобі дещо сказати, але побачив, що ти спиш, і не хотів тебе будити, тому просто почекав тут, – промовив Джван Хао.
Ці Шаожон почухав голову:
— Ти не міг зачекати ззовні?
Джван Хао несхвально відповів:
— Почекавши тут, я можу розповісти тобі новини якнайшвидше!
Ці Шаожон:
— ...Що ж тоді такого важливого ти хочеш мені розказати?
— Заходив батько Му Тінсюаня, – сказав Джван Хао.
Ці Шаожон:
— Справді? Це не така вже й велика справа!
— Точно! Саме тому я не розбудив тебе одразу, а почекав поруч.
Ці Шаожон:
— ...
— А! Шаожоне, ти знав? Ти багато хропеш, коли спиш, хропеш, хропеш і хропеш, хропеш і хропеш*...
*Джван Хао насправді багато разів вимовив слово «хррр».
Вираз обличчя Ці Шаожона спотворився, і він сказав:
— Дуже дякую, що повідомив мені. Я справді не знав, що хроплю уві сні.
— Ти такий милий, коли хропеш, як маленьке порося...
Ці Шаожон не міг не стиснути простирадла. Джван Хао, цей ідіот, кого він назвав свинею? Це він схожий на свиню.
Ці Шаожон подивився на Джван Хао, зціпив зуби і сказав:
— Дякую за комплімент.
Джван Хао усміхнувся й відповів:
— А ще ти любиш надувати губи, коли спиш, і мені так хочеться тебе поцілувати...
Ці Шаожон:
— ...
Джван Хао моргнув. Раптом він притиснув Ці Шаожона до ліжка й люто поцілував його.
Ці Шаожон у цей час був напівсонним і не зміг зреагувати досить швидко, тому в Джван Хао вдався його підступний напад.
Ці Шаожон вдарив Джван Хао по обличчі:
— Що ти робиш?
— Ти виглядав так, ніби хотів, щоб я тебе поцілував, – невинно відповів Джван Хао.
Ці Шаожон глибоко вдихнув і сказав:
— Хто хоче, щоб ти його поцілував? Що з твоїми очима?
Джван Хао подивився на Ці Шаожона і сказав:
— Якщо ти думаєш, що зазнав втрати через те, що я поцілував тебе, я дозволю тобі поцілувати мене у відповідь!
Джван Хао стиснув губи й нахилився перед Ці Шаожоном. Вираз обличчя Ці Шаожона на деякий час спотворився. Невже Джван Хао чимось одержимий?
***
Ї Фань відчинив двері й увійшов, якраз вчасно, щоб побачити, як Джван Хао й Ці Шаожон цілуються. Насправді Джван Хао й Ці Шаожон не цілувалися, але з точки зору Ї Фаня виглядало так, ніби вони цілуються.
Ці Шаожон відштовхнув Джван Хао та сказав:
— Забирайся.
Джван Хао ображено відійшов.
Ці Шаожон подивився на Ї Фаня й запитав:
— А-Фаню, що сталося?
Ї Фань відповів:
— Час їсти.
Ці Шаожон кивнув:
— Гаразд, я зараз встану.
Джван Хао:
— Я...
Ці Шаожон подивився на Джван Хао й сердито промовив:
— Забирайся геть.
Джван Хао подивився на Ці Шаожона засмученим поглядом і неохоче пішов.
Джван Хао пішов слідом за Ї Фанем. Ї Фань подивився на відбиток руки на обличчі Джван Хао та промовив:
— Молодий господарю Джван, на твоєму обличчі дуже виразні сліди! Якщо вийдеш на вулицю в такому вигляді, боюся, це зашкодить твоїй репутації!
Джван Хао потер обличчя і сказав:
— За все треба платити. Навіть якщо ти також хочеш отримати ляпаса, боюся, у тебе поки що немає на це шансів!
Ї Фань:
— …
Джван Хао потер обличчя, і сліди на його обличчі швидко зникли.
Ї Фань подивився на Джван Хао та сказав:
— Всі говорили, що молодий господар Джван Хао досить холодна й відсторонена людина. Після знайомства з тобою, молодий господарю Джван, я почав дивитися на тебе новими очима*.
*Поглянути на когось новими очима; мати зовсім новий рівень поваги до когось або чогось; сісти і звернути увагу (на чиюсь кращу роботу й т. ін.).
— Не закохуйся в мене, ти мені не цікавий, – серйозно сказав Джван Хао.
Ї Фань глибоко вдихнув і сказав:
— Молодий господарю Джван Хао, не хвилюйся, навіть якщо я осліпну, я ніколи не закохаюся в тебе.
Джван Хао злегка усміхнувся і сказав:
— Приємно чути…
— Молодий господарю Джван, я в шоку від того, яке в тебе товсте обличчя, – насмішкувато промовив Ї Фань.
Джван Хао потер обличчя і сказав:
— Гадаю, воно досить гарне.
Ї Фань:
— ...
Далі
Розділ 120 - Підслуховування
Ці Шаожон одягнувся й вийшов, у залі були присутні всі. Ці Шаожон подивився на Му Тінсюаня і стурбовано запитав: — Тінсюаню, з тобою все гаразд? Му Тінсюань сказав зі звичайним виразом обличчя: — Не хвилюйся, молодий господарю, зі мною все гаразд. Ці Шаожон подивився на Му Тінсюаня й заспокоїв його: — Якщо ти погано себе почуваєш, я можу дати тобі трохи відпочити. Знаєш, я рідко буваю таким щедрим! Му Тінсюань усміхнувся: — Молодий господарю, зі мною все гаразд. Му Тінсюань опустив голову, у його серці промайнуло тепло. Цими днями Ці Шаожон обговорював питання співпраці з Торговим Альянсом, і був дуже зайнятий. Ці Шаожон багато чим пожертвував, щоб дати Му Тінсюаню помститися, тож як він міг перешкоджати роботі Ці Шаожона в цей час? Вони зібралися поїсти, коли у двері постукали. Ці Шаожон витягнув палички, насупився і сказав: — Хто б це міг до нас завітати в такий час? Може, вони шукають безплатної їжі? Джван Хао: — ... Му Тінсюань стиснув палички в руці й раптом підвівся зі словами: — Піду подивлюся, хто там! Ї Фань схопив Му Тінсюаня за руку і сказав: — Я піду, це може бути… Му Тінсюань подивився на Ї Фаня й холодно промовив: — Якщо мені це судилося, то все ж зрештою я зіткнуся із цим. Му Тінсюань висмикнув руку з пальців Ї Фаня й вийшов. Дивлячись на спину Му Тінсюаня, Ї Фань відчував порожнечу. *** Му Тінсюань відчинив двері й побачив постать Му Сінджи. Му Тінсюань подивився на відвідувача й запитав: — Кого... Кого ти шукаєш? Му Сінджи подивився на Му Тінсюаня, і його очі раптом стали вологими. Губи Му Сінджи затремтіли, і він хрипким голосом сказав: — Я шукав тебе! Му Тінсюань подивився на Му Сінджи, опустив голову і сказав: — Мене? Навіщо? — Можу я поговорити з тобою наодинці? – запитав Му Сінджи. Му Тінсюань подивився на Му Сінджи і сказав: — Я не думаю, що нам є про що говорити! У дитинстві Му Тінсюань ніколи не бачив свого батька, жодного разу. Коли він був молодшим, він бачив, як інші батьки тримали своїх дітей на руках, і він також мріяв про те, що одного дня з'явиться і його батько. У нього не було надмірних вимог до свого батька, він лише хотів, щоб він був таким, як інші. Але іноді він усе ж сподівався, що вони з батьком зможуть принаймні поговорити, але цього ніколи не траплялося. Му Тінсюань згадав, що коли він був дитиною, у нього був пес, на ім'я А-Бао, який завжди супроводжував його. Тоді, навіть якщо він був дуже голодний, він однаково ділився зі псом своєю їжею. Самотність було справді важко переносити, але в дитинстві цей пес був єдиним, хто щиро залишався поруч із ним. Коли йому було п'ять років, Му Юешань розрізав його тіло, щоб витягти ядро деревного духу. Тоді, щоб захистити його, А-Бао кинувся вперед і покусав людей, які прийшли його ловити. У результаті його забили до смерті. Му Сінджи опустив голову, його голос затремтів, коли він сказав: — Мені шкода. Му Тінсюань подивився на Му Сінджи і сказав: — Тобі не потрібно мені цього говорити. У будь-якому випадку, саме Му Сінджи подарував йому це життя, давши змогу побачити все, що є в цьому світі. Він однаково вдячний йому. — Це не займе багато часу, я лише хочу сказати тобі кілька слів, – щиро сказав Му Сінджи. Му Тінсюань подивився на Му Сінджи, нарешті глибоко вдихнув і відповів: — Хоча я не думаю, що тут є про що говорити, але якщо ти наполягаєш, заходь. *** Ці Шаожон з'їв шматок м'яса і сказав: — Цікаво, про що Тінсюань і той старий говоритимуть? Джван Хао підійшов до Ї Фаня і сказав: — Гей, ти ж не збираєшся піти й підслухати їхню розмову? Ї Фань: — ...Підслуховувати – не дуже гарний вчинок! Джван Хао подивився на Ї Фаня і сказав: — Справді не збираєшся? Якщо не підеш зараз, то коли вони закінчать розмову пізніше, навіть якщо ти захочеш підслухати їх, ти вже втратиш свій шанс! Ї Фань подивився на Джван Хао, підвівся й пішов. Джван Хао підійшов до Ці Шаожона і сказав: — Поглянь на Ї Фаня! Він зовсім не чесний і не праведний! Ці Шаожон нахилив голову, дивлячись на Джван Хао, і сказав: — То якщо А-Фань не чесний і не праведний, то ти чесний? Джван Хао відповів: — Звичайно, я найчесніший і найправедніший! Ці Шаожон: — ... Шень Юань мовчки гриз булочку на пару, прикидаючись невидимим. Шень Юань зітхнув у серці. У міру того, як він усе більше й більше стикався з взаємодією Джван Хао й Ці Шаожона, він відчував, що його суть постійно оновлюється. Шень Юань ніколи не очікував, що в Джван Хао насправді є така жива сторона. Ці Шаожон подивився на Джван Хао та сказав: — Я зараз п'ю воду. Якщо продовжуватимеш розповідати мені ці банальні жарти, будь обережним, інакше я можу випадково виплеснути повний рот води тобі в обличчя. Джван Хао: — ... *** Му Тінсюань став збоку і сказав: — Якщо тобі є що сказати, поспіши і скажи мені. Після того, як закінчиш, іди. Му Сінджи подивився на Му Тінсюаня й дещо вибачливо запитав: — Як ти жив усі ці роки? Му Тінсюань схрестив руки і спокійно відповів: — У мене все було добре, люди, за якими я йду, дуже добре ставляться до мене. У мене також є кілька товаришів, яким я довіряю всім серцем*. Гадаю, ти вже знаєш, що молодий господар заради мене навіть ризикнув образити імператора країни Юань, щоб дати мені змогу помститися. Хоча мене не всі люблять, але є люди, які піклуються про мене. *«Віддати своє голе серце на чиєсь утримання» (ідіома); повністю довіряти; щиро довіряти комусь. Му Сінджи стиснув кулаки і промовив: — Добре, що в тебе все добре. Му Тінсюань подивився на Му Сінджи і сказав: — Ти ж не прийшов сюди сьогодні лише для того, щоб запитати, як у мене справи? Якщо ти прийшов просити мене бути поблажливішим до родини Му, то, будь ласка, йди. Молодий господар так багато пожертвував заради мене, що я не можу зробити нічого, що могло б погіршити його становище. Крім того, у глибині душі я теж не хочу відпускати родину Му. Чим нещаснішими вони будуть, тим щасливішим буду я. — Я справді така людина у твоїх очах? – запитав Му Сінджи, його голос тремтів. Му Тінсюань байдуже подивився на Му Сінджи і сказав: — Тоді що я маю думати? Коли я був молодшим, я тільки й чув про те, що ти робив для родини, і які внески ти приніс, ось і все. — Оскільки моя визначена доля була поганою й була ймовірність того, що я можу зашкодити родині Му, ти відіслав мене, навіть не розібравшись у ситуації. Протягом тих п'яти років, які я провів із родиною Му, ти виконував їх численні доручення, але чи цікавився ти коли-небудь тим, як живу я? Схоже, ти, напевно, вважав, що вже досить добре, що родина Му пощадила моє життя, чи не так? — Мені дуже шкода, – Му Сінджи заплющив очі. Від самого народження родина промивала йому мізки, переконуючи, що єдина причина його життя – приносити користь родині Му. Однак усе змінилося після того, як він почув про смерть Му Тінсюаня. У той момент Му Сінджи не міг зрозуміти, чому він був таким відданим родині, але шкода, що на той час, коли він нарешті прозрів, було вже занадто пізно. Му Тінсюань подивився на Му Сінджи й байдуже промовив: — Ти не повинен мені цього говорити. Ти подарував мені це життя, незважаючи ні на що, я повинен тобі подякувати, але я тобі нічого не винен. Коли в п'ять років у мене забрали моє ядро деревного духу, моя життєва сила була виснажена, і я кілька разів ледь не помер. Дядько* привіз мене до країни Юань, і завдяки щасливому випадку я вижив. Я вже одного разу помер, і життя, яким я завдячую тобі, уже повернулося до родини Му, яку ти так любиш. *Дядько по матері. Му Сінджи подивився на Му Тінсюаня зі спокійним виразом обличчя і сказав: — Мені шкода. — Зараз у мене все добре. Якщо немає ніякої надзвичайної ситуації або в тебе немає особливих причин бути тут, то я сподіваюся, що ти не приходитимеш шукати мене знову? – промовив Му Тінсюань. Му Сінджи подивився на Му Тінсюаня. Він весь тремтів, але не міг вимовити ні слова. — Вибач і бережи себе. Му Сінджи все ще мав повний живіт того, що хотів сказати, але перед ясними очима Му Тінсюаня він відчував, що ці слова будуть слабкими й марними. Му Сінджи пішов у заціпенінні. Му Тінсюань стиснув кулаки й довго стояв на подвір'ї. Ї Фань підійшов, обійняв Му Тінсюаня і сказав: — Якщо ти хочеш плакати, просто плач. Не стримуйся, буде краще, якщо ти виплачешся. Му Тінсюань гірко посміхнувся: — Я вже занадто дорослий, щоби плакати. Ї Фань стиснув губи, відчуваючи трохи гіркоти на серці. — А-Фаню, я ж тобі подобаюся, так? – запитав Му Тінсюань, дивлячись на Ї Фаня. Серце Ї Фаня затремтіло, він трохи занепокоївся: — Так. — Що тобі в мені подобається? – спантеличено запитав Му Тінсюань. Ї Фань усміхнувся й відповів: — Я не знаю, що мені в тобі подобається, просто ти мені дуже подобаєшся. — Дякую! Ї Фань обійняв Му Тінсюаня і сказав: — Чому ти дякуєш мені за щось подібне? Му Тінсюань слабо усміхнувся: — В дитинстві я завжди хотів подобатися людям, але всі бачили в мені лише символ катастрофи, тому, коли я комусь подобаюся, я відчуваю себе дуже щасливим. Ї Фань не втримався й міцніше обійняв Му Тінсюаня: — Ти вже подорослішав. Це все в минулому. — А-Фаню, зробімо це! Ї Фань на мить остовпів, у його голові ніби вибухнув феєрверк: — Я... — Ти не хочеш? Ї Фань почервонів: — Ні, ні, це занадто несподівано. Обличчя Ї Фаня було сповнене збентеження, і він перебував у стані шоку. Був ще дехто, хто був шокований ще більше, ніж він. Джван Хао дивився на Ї Фаня та Му Тінсюаня, які йшли разом здалеку, і відчував глибокий смуток у своєму серці. *** Джван Хао повернувся в заціпенінні. Шень Юань подивився на нього й запитав: — А-Хао, хіба ти не пішов сказати Ї Фаню й Му Тінсюаню, щоб вони повернулися та поїли? Де вони? Джван Хао сухо усміхнувся й відповів: — Не треба їх кликати, вони, мабуть, не мають великого апетиту. Їм зараз не до їжі. Ці Шаожон подивився на Джван Хао й запитав: — Що з тобою? Чому ти виглядаєш так, ніби щойно отримав величезний шок!? Джван Хао повернув голову й подивився на Ці Шаожона: — Я так виглядаю? Шень Юань швидко кивнув і промовив: — Так, ти виглядаєш так, ніби щойно отримав нищівний удар. Джван Хао: — ... Ці Шаожон подивився на Джван Хао й запитав: — Що сталося? Джван Хао похитав головою й відповів: — Нічого, просто Ї Фань і Му Тінсюань пішли займатися любощами. Ці Шаожон виплюнув повний рот води і бризнув Джван Хао прямо в обличчя. — Ти впевнений? Ї Фань що примусив Му Тінсюаня? Та не може бути! – пробурмотів Ці Шаожон. — Ні, Му Тінсюань сам запропонував це зробити. Ці Шаожон нахилив голову, моргнув і сказав: — Ах! Я навіть не міг подумати! Тінсюань насправді такий розкутий і відкритий. Джван Хао: — Ї Фань скористався ситуацією, який негідник... Джван Хао подумав: «Ї Фань занадто хитрий. Скористатися ситуацією, коли Му Тінсюань настільки емоційно вразливий, це справді занадто підступно. Він точно мені збрехав*! Кілька днів тому я навіть дивився на нього зверхньо, висміюючи за те, що в нього нічого не виходить із Му Тінсюанем. Як наслідок, я ніколи не очікував, що вони так швидко зійдуться». *Вдаватися до шахрайства; обманювати; вдаватися до корупційних дій. Не знаю, про що говорить ДХ. Можливо, він вважає, що цього разу ЇФ просто пощастило, і це несправедливо, що у ЇФ та МТС так швидко розвиваються стосунки. Ці Шаожон подивився на Джван Хао й запитав: — Що з тобою? Твій колір обличчя виглядає так погано! — А-Хао просто заздрить. Нічого страшного! – легковажно промовив Шень Юань. Ці Шаожон: — Заздрить? Чому ти заздриш? Любощі означають, що на ліжку лежатиме ще одна людина, і для тебе буде менше місця під час сну. Що в цьому хорошого? Шень Юань: — ... Джван Хао подивився на Ці Шаожона і сказав: — Я спатиму з тобою сьогодні ввечері! Ці Шаожон закотив очі та сказав: — Іди охолонь, не думай про це занадто багато. Джван Хао: — …
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!