Дзі Хань спочатку не зрозумів значення слів Джао Дзяньґвея, він просто нахмурився, дивлячись на нього. Коли він прийшов до тями, він не зміг стриматися: 

 

— Ти знову створюєш проблеми!

 

Джао Дзяньґвей дивувався. Як він може створювати проблеми?! Очевидно, що проблеми створює збірник риторики. Він взагалі не знає, через що пройшли ці старші з бойових мистецтв, щоб написати такі слова. Але він не наважувався показувати занадто багато на своєму обличчі, лише вперто імітував нудотні емоції, й продовжував дивитися на Дзі Ханя тим же ніжним поглядом.

 

Він уже зрозумів темперамент Дзі Ханя й знав, що молодий чоловік дуже тонкошкірий, тому абсолютно не міг прийняти таку безсоромність.

 

Дзі Хань зустрів його погляд і, як і очікувалося, залишився безмовним.

 

Він посидів деякий час, і чим більше думав, тим ставало гірше. Його обличчя не могло не почервоніти. Із серйозним виразом обличчям, молодий чоловік поспішно сказав Джао Дзяньґвею:

 

— Вийди. Я хочу відпочити.

 

Джао Дзяньґвей дуже хотів знову його подражнити, але він хвилювався, що Дзі Хань розсердиться, тому підвівся й пішов, не сказавши ні слова.

 

Дзі Хань раптом його зупинив:

 

— Янь Дайфу сказав, що я повинен багато рухатися в ці дні.

 

Джао Дзяньґвей зупинився й озирнувся на Дзі Ханя. Він не розумівся на медицині, тому міг лише почекати, поки той продовжить.

 

Дзі Хань мовчав. Двоє довго дивилися один на одного, після чого Дзі Хань раптово роздратувався й тихо вилаявся: 

 

— Ідіот.

 

Джао Дзяньґвей: 

 

— ...Га?

 

Обличчя Дзі Ханя охололо. Він вигнав його.

 

Джао Дзяньґвей розгублено вийшов за двері. Дзі Хань знову покликав старшу служницю, щоб вона увійшла в будинок. Коли дівчина проходила повз Джао Дзяньґвея, вона повернула голову й кинула на нього багатозначний погляд, ніби обурюючись через його неспроможність виправдати очікування.

 

Джао Дзяньґвей був ще більш спантеличений.

 

Коли він побачив, що старша служниця входить до будинку, він подивився на Сяо Ліня. Чоловік одразу зрозумів і голосно заговорив: 

 

— Джао Дася, цей підопічний повернеться з тобою.

 

Дзі Хань всередині будинку, очевидно, міг їх почути, але це їх не зупинило.

 

Після того, як ці двоє повернулися в кімнату Джао Дзяньґвея, Джао Дзяньґвей впевнився, що за ними ніхто не стежить, тому поспішно все розповів Сяо Ліню, у всіх подробицях.

 

Сяо Лінь був шокований: 

 

— Джао Дася, я негайно повідомлю про це альянсу Хаожан!

 

Джао Дзяньґвей все більше заплутувався в серці, тому нічого не відповідав.

 

Сяо Лінь додав:

 

— Джао Дася, не хвилюйся, я приділятиму більше уваги офіційним документам секти.

 

Джао Дзяньґвей кивнув.

 

Сяо Лінь подумав над цим деякий час, а потім продемонстрував деяке збентеження: 

 

— Але ця справа має бути конфіденційною, тому Дзяоджу повинен приховувати документи. Якщо альянс Хаожан зазнає такої атаки...

 

Джао Дзяньґвей: 

 

— ...Я буду приділяти більше уваги.

 

Сяо Лінь міцно стиснув руку Джао Дзяньґвея: 

 

— Джао Дася, весь альянс Хаожан покладається на тебе!

 

Джао Дзяньґвей втратив дар мови.

 

Він заспокоював себе у своєму серці. Секта Демонів хоче завдати шкоди альянсу Хаожан. Якщо він зможе знайти слід того, що таємно планувала секта Демонів, він зможе врятувати сотні життів альянсу Хаожан.

 

Його не може обтяжувати лицарство. Він має бути таким.

 

Але якщо альянс Хаожан знатиме тактику секти Демонів, вони зможуть ретельно організували контратаку.

 

Хто буде відповідати за сотні життів членів секти Демонів?

 

Він уже не знав, що вибрати.

 

***

 

Оскільки це питання вже було обговорено, Сяо Лінь зібрався піти.

 

Він вийшов за двері й раптом повернувся.

 

— Джао Дася, є ще дещо... – Сяо Лінь завагався. – Є ще дещо, що я повинен тобі сказати.

 

Джао Дзяньґвей запитав: 

 

— Що саме?

 

Сяо Лінь вагався: 

 

— Джао Дася, те, що Дзяоджу щойно сказав... Ймовірно, він просив тебе щодня приходити до нього, щоб супроводжувати його.

 

Джао Дзяньґвей раптом збагнув.

 

Сяо Лінь додав:

 

— Джао Дася, ти маєш скористатися можливістю.

 

Джао Дзяньґвей: 

 

— ...Ну, я зроблю все можливе.

 

Сяо Лінь сказав: 

 

— У секті є кілька секретних місць, в які навіть я не можу зайти. Територія секти Демонів складна. Якщо Дзяоджу зможе усе тобі показати, ти зможеш намалювати топографічну карту. Вона стане корисною, коли альянс Хаожан в майбутньому атакує секту, щоб очистити світ від цих злих людей.

 

Джао Дзяньґвей втратив дар мови.

 

Сяо Лінь, здавалося, відчув, що щось не так, тому він обережно сказав:

 

— Джао Дася, не забувай хто ти.

 

Обличчя Джао Дзяньґвея стало холодним: 

 

— Тобі не потрібно говорити більше. Я пам'ятаю все, про що мені слід пам'ятати.

 

Сяо Лінь кивнув у відповідь.

 

Він поспішно пішов, залишивши в будинку лише Джао Дзяньґвея. 

 

Альянс Хаожан і Сяо Лінь справді доклали великих зусиль, щоб змусити його обдурити Дзі Ханя.

 

Джао Дзяньґвей лише відчув, як щось в його серці почало повільно стискатися.

 

Як він міг забути, що він був одним із знаменитих воїнів Дзянху?

 

Раптом він почув кроки за дверима.

 

— Джао-ґондзи, Дзяоджу дещо просив мене тобі передати.

 

Цей голос належав старшій служниці. Джао Дзяньґвей підійшов до дверей, відчинив їх й побачив усміхнену жінку.

 

— Дзяоджу просить тебе приходити до нього щоранку. – Старша служниця злегка усміхнулася. — Приходити і супроводжувати його в прогулянці по секті.

 

Джао Дзяньґвей: 

 

— …

 

Цей хлопець справді тонкошкірий. Він відмовився сказати йому прямо, і натомість відправив її, щоб передати ці слова.

 

Старша служниця усміхнулася й підморгнула йому: 

 

— Джао-ґондзи, ти дуже подобаєшся Дзяоджу.

 

Джао Дзяньґвей злегка нахмурився.

 

— Гаразд, – прошепотів він, — передай йому, що я прийду.