Дзі Хань спочатку не зрозумів значення слів Джао Дзяньґвея, він просто нахмурився, дивлячись на нього. Коли він прийшов до тями, він не зміг стриматися:
— Ти знову створюєш проблеми!
Джао Дзяньґвей дивувався. Як він може створювати проблеми?! Очевидно, що проблеми створює збірник риторики. Він взагалі не знає, через що пройшли ці старші з бойових мистецтв, щоб написати такі слова. Але він не наважувався показувати занадто багато на своєму обличчі, лише вперто імітував нудотні емоції, й продовжував дивитися на Дзі Ханя тим же ніжним поглядом.
Він уже зрозумів темперамент Дзі Ханя й знав, що молодий чоловік дуже тонкошкірий, тому абсолютно не міг прийняти таку безсоромність.
Дзі Хань зустрів його погляд і, як і очікувалося, залишився безмовним.
Він посидів деякий час, і чим більше думав, тим ставало гірше. Його обличчя не могло не почервоніти. Із серйозним виразом обличчям, молодий чоловік поспішно сказав Джао Дзяньґвею:
— Вийди. Я хочу відпочити.
Джао Дзяньґвей дуже хотів знову його подражнити, але він хвилювався, що Дзі Хань розсердиться, тому підвівся й пішов, не сказавши ні слова.
Дзі Хань раптом його зупинив:
— Янь Дайфу сказав, що я повинен багато рухатися в ці дні.
Джао Дзяньґвей зупинився й озирнувся на Дзі Ханя. Він не розумівся на медицині, тому міг лише почекати, поки той продовжить.
Дзі Хань мовчав. Двоє довго дивилися один на одного, після чого Дзі Хань раптово роздратувався й тихо вилаявся:
— Ідіот.
Джао Дзяньґвей:
— ...Га?
Обличчя Дзі Ханя охололо. Він вигнав його.
Джао Дзяньґвей розгублено вийшов за двері. Дзі Хань знову покликав старшу служницю, щоб вона увійшла в будинок. Коли дівчина проходила повз Джао Дзяньґвея, вона повернула голову й кинула на нього багатозначний погляд, ніби обурюючись через його неспроможність виправдати очікування.
Джао Дзяньґвей був ще більш спантеличений.
Коли він побачив, що старша служниця входить до будинку, він подивився на Сяо Ліня. Чоловік одразу зрозумів і голосно заговорив:
— Джао Дася, цей підопічний повернеться з тобою.
Дзі Хань всередині будинку, очевидно, міг їх почути, але це їх не зупинило.
Після того, як ці двоє повернулися в кімнату Джао Дзяньґвея, Джао Дзяньґвей впевнився, що за ними ніхто не стежить, тому поспішно все розповів Сяо Ліню, у всіх подробицях.
Сяо Лінь був шокований:
— Джао Дася, я негайно повідомлю про це альянсу Хаожан!
Джао Дзяньґвей все більше заплутувався в серці, тому нічого не відповідав.
Сяо Лінь додав:
— Джао Дася, не хвилюйся, я приділятиму більше уваги офіційним документам секти.
Джао Дзяньґвей кивнув.
Сяо Лінь подумав над цим деякий час, а потім продемонстрував деяке збентеження:
— Але ця справа має бути конфіденційною, тому Дзяоджу повинен приховувати документи. Якщо альянс Хаожан зазнає такої атаки...
Джао Дзяньґвей:
— ...Я буду приділяти більше уваги.
Сяо Лінь міцно стиснув руку Джао Дзяньґвея:
— Джао Дася, весь альянс Хаожан покладається на тебе!
Джао Дзяньґвей втратив дар мови.
Він заспокоював себе у своєму серці. Секта Демонів хоче завдати шкоди альянсу Хаожан. Якщо він зможе знайти слід того, що таємно планувала секта Демонів, він зможе врятувати сотні життів альянсу Хаожан.
Його не може обтяжувати лицарство. Він має бути таким.
Але якщо альянс Хаожан знатиме тактику секти Демонів, вони зможуть ретельно організували контратаку.
Хто буде відповідати за сотні життів членів секти Демонів?
Він уже не знав, що вибрати.
***
Оскільки це питання вже було обговорено, Сяо Лінь зібрався піти.
Він вийшов за двері й раптом повернувся.
— Джао Дася, є ще дещо... – Сяо Лінь завагався. – Є ще дещо, що я повинен тобі сказати.
Джао Дзяньґвей запитав:
— Що саме?
Сяо Лінь вагався:
— Джао Дася, те, що Дзяоджу щойно сказав... Ймовірно, він просив тебе щодня приходити до нього, щоб супроводжувати його.
Джао Дзяньґвей раптом збагнув.
Сяо Лінь додав:
— Джао Дася, ти маєш скористатися можливістю.
Джао Дзяньґвей:
— ...Ну, я зроблю все можливе.
Сяо Лінь сказав:
— У секті є кілька секретних місць, в які навіть я не можу зайти. Територія секти Демонів складна. Якщо Дзяоджу зможе усе тобі показати, ти зможеш намалювати топографічну карту. Вона стане корисною, коли альянс Хаожан в майбутньому атакує секту, щоб очистити світ від цих злих людей.
Джао Дзяньґвей втратив дар мови.
Сяо Лінь, здавалося, відчув, що щось не так, тому він обережно сказав:
— Джао Дася, не забувай хто ти.
Обличчя Джао Дзяньґвея стало холодним:
— Тобі не потрібно говорити більше. Я пам'ятаю все, про що мені слід пам'ятати.
Сяо Лінь кивнув у відповідь.
Він поспішно пішов, залишивши в будинку лише Джао Дзяньґвея.
Альянс Хаожан і Сяо Лінь справді доклали великих зусиль, щоб змусити його обдурити Дзі Ханя.
Джао Дзяньґвей лише відчув, як щось в його серці почало повільно стискатися.
Як він міг забути, що він був одним із знаменитих воїнів Дзянху?
Раптом він почув кроки за дверима.
— Джао-ґондзи, Дзяоджу дещо просив мене тобі передати.
Цей голос належав старшій служниці. Джао Дзяньґвей підійшов до дверей, відчинив їх й побачив усміхнену жінку.
— Дзяоджу просить тебе приходити до нього щоранку. – Старша служниця злегка усміхнулася. — Приходити і супроводжувати його в прогулянці по секті.
Джао Дзяньґвей:
— …
Цей хлопець справді тонкошкірий. Він відмовився сказати йому прямо, і натомість відправив її, щоб передати ці слова.
Старша служниця усміхнулася й підморгнула йому:
— Джао-ґондзи, ти дуже подобаєшся Дзяоджу.
Джао Дзяньґвей злегка нахмурився.
— Гаразд, – прошепотів він, — передай йому, що я прийду.
Далі
Розділ 59
Рано вранці наступного дня Джао Дзяньґвей відправився шукати Дзі Ханя. Той займався офіційними справами в кабінеті, а старша служниця чекала за дверима. Побачивши, що він йде, вона усміхнулась і сказала: — Джао-ґондзи, Дзяоджу знаходиться всередині. Джао Дзяньґвей кивнув, штовхаючи двері. В цей момент Дзі Хань начебто щось запихнув під стіл, а перед ним лежали навалені гори офіційних документів. Ймовірно, вони накопичилися за ті дні, поки він лікувався. Дзі Хань подивився на нього. Вираз його обличчя був дуже спокійним і природним: — Ти прийшов. Джао Дзяньґвей також удав, що нічого не бачив, і з усмішкою запитав: — Ти збираєшся сьогодні змінити пов'язки на ранах? Дзі Хань кивнув: — Так. Я уже попросив Сяо Ліня запросити Янь Дайфу. Для початку сядь. Джао Дзяньґвей сів перед Дзі Ханєм. Через деякий час прийшов Сяо Лінь із Янь Дайфу. Зрештою, кабінет – це не найкраще місце для зміни пов'язки. Будинок Дзі Ханя знаходиться неподалік, тому старша служниця супроводжувала Янь Дайфу та Дзі Ханя попереду, а Сяо Лінь слідував за ними, не забуваючи кидати на Джао Дзяньґвея багатозначні погляди. Джао Дзяньґвей природно зрозумів. Він не послідував за ними й залишився в кабінеті. Несподівано ніхто не збирався його виганяти. Ймовірно це тому, що його вважали коханцем лідера. Коли в кабінеті залишився тільки він, чоловік швидко підійшов до столу Дзі Ханя. Він чітко побачив, як той щось ховав під стіл. Джао Дзяньґвей зробив собі ім'я ще в молодості. І, звичайно ж, десятки разів досліджував приховані механізми. Він деякий час уважно шукав біля столу та виявив, що там є прихований предмет в ніжці столу, а всередині був засунутий рулон паперу, мабуть, щойно витягнутий з бамбукової трубки з ноги поштового голуба. В цій записці написано місцезнаходження секретного проходу, відкритого сектою Демонів. Джао Дзяньґвей поспішно прочитав записку кілька разів, запам'ятовуючи її. Він хвилювався, що Дзі Хань або інші повернуться раніше, і тому поспішно повернув усе як було, перш ніж сісти на своє місце. Але йому було дуже незручно. У цей момент здавалося, що в його серці сперечаються двоє особистостей, одна відчуває, що він чинить неправильно, а інша – що це по лицарськи, і так має бути. Він все ще був повний сумнівів, коли повернувся Дзі Хань. — Вибач, тобі потрібно ще трохи посидіти. – пожартував Дзі Хань. — Коли я закінчу читати ці офіційні документи, будь ласка, супроводи мене на прогулянку, щоб позбавити мене нудьги. Здавалося, Дзі Хань сьогодні був у гарному настрої, тому не міг стримати радості в своєму голосі. Джао Дзяньґвей кивнув, відчуваючи ще більшу провину. Після того, як Дзі Хань закінчив читати офіційні документи й пити ліки, був уже обід. Вони разом поїли і відправились на прогулянку. Оскільки внутрішня травма Дзі Ханя ще не загоїлася, він не міг ходити дуже далеко, тому вони прогулювалися в саду секти Демонів. Коли він тільки прийшов у секту Демонів, Джао Дзяньґвей вважав її похмурим і жахливим місцем, але тепер, здається, що їхній сад набагато кращий, ніж в альянсі Хаожан. Деякий час вони йшли мовчки, і нарешті Дзі Хань не зміг втриматися й запитав його. — Що з тобою коїться ці два дні? Джао Дзяньґвей: — Я... Дзі Хань нахмурився: — Якщо хтось із секти сказав тобі щось погане, просто скажи мені. Джао Дзяньґвей: — ... Він знав, що Дзі Хань неправильно все зрозумів, але деякий час не знав, як йому пояснити. У будь-якому випадку, він ніколи не скаже правди, тому міг лише змінити тему. — Що сталося з тими вбивцями? – запитав Джао Дзяньґвей. — Ти дізнався, хто їх сюди прислав? Вираз обличчя Дзі Ханя став серйознішим: — Вень Джанлао наполягає на тому, щоб допитати самостійно, а я не можу йому відмовити. Джао Дзяньґвей все ще мав певні сумніви щодо Вень Джанлао. Почувши слова Дзі Ханя, він не міг не відчути занепокоєння: — Ти дозволиш йому їх допитувати? Він же ж... не вважається одним із твоїх довірених осіб, чи не так? Дзі Хань відповів: — Не хвилюйся, я попросив Хва Хуфа розібратися в цьому питанні, і тепер, коли повернувся Вей Ці, вони двоє точно зможуть щось дізнатися. – Він трохи подумав і потім пояснив — Хва Хуфа і Вей Ці – мої довірені особи. Джао Дзяньґвей сказав: — Краще раніше перевірити. Дзі Хань сказав: — Я домовився з ним вчора, тож пізніше підемо, щоб поговорити про хід цієї справи. Джао Дзяньґвей був змушений кивнути. Дзі Хань трохи подумав, а потім знову заговорив: — Підійди. Я відведу тебе в одне місце.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!