Дзі Хань вказав на сковорідку й скуто запитав: 

 

— Що це?

 

Джао Дзяньґвей сказав: 

 

— Смажені яйця.

 

Дзі Хань:

 

— …

 

Джао Дзяньґвей продовжував говорити:

 

— Я чув, як Сяо Лінь сказав, що ти дуже любиш, коли багато яєць, тож я покладу ще одне.

 

Дзі Хань:

 

— ...

 

Джао Дзяньґвей: 

 

— Почекай, вони будуть готові через мить.

 

Дзі Хань сказав: 

 

— Ти знаєш, що перед смаженням яєць, спочатку потрібно позбутися шкаралупи? 

 

Джао Дзяньґвей:

 

— ...Га?

 

Дзі Хань підняв палички збоку й тицьнув у яйця в сковорідці. Джао Дзяньґвей навіть поклав подрібнений імбир і часник. Два круглих яйця були змішані з криво нарізаними приправами, це виглядало неймовірно... жахливо.

 

Хто навчив його так смажити?!

 

Дзі Хань запитав: 

 

— Ти ніколи раніше не їв яєчню?

 

Джао Дзяньґвей:

 

— Звичайно їв.

 

Дзі Хань:

 

— Із шкаралупою?

 

— Ні, – Джао Дзяньґвей продовжив — Не хвилюйся, я зараз очищу шкаралупу.

 

Дзі Хань:

 

— ...

 

***

 

Дзі Хань вважав, що фехтувальник номер один в Дзянху дійсно хворий.

 

Спочатку він хотів дещо сказати, але не очікував, що яйця в сковорідці зашиплять.

 

Він опустив голову, щоб подивитися на два округлих яйця.

 

Джао Дзяньґвей не міг не поглянути вниз із цікавістю, й навіть узяв пару паличок для їжі й легенько тицьнув в сковорідку.

 

— Вони мають бути майже готовими. – сказав із задумливим обличчям Джао Дзяньґвей.

 

Дзі Хань:

 

— Ти справді...

 

Не встиг він закінчити слова, як вони раптом почули вибух. 

 

Хоча цей звук був не таким гучним, як удари грому з Громового залу Дзяннань, його було достатньо, щоб насторожити двох найкращих фехтувальників Дзянху.

 

Їхня реакція завжди була надзвичайно швидкою, тому вони майже одразу відстрибнули, почувши звук вибуху.

 

Після того, як вони відчули, що уже безпечно опустити рукава, які закривали їхні обличчя, вони побачили трагічний вигляд один одного.

 

Біло-жовтими яйцями були вкриті стіни, земля, піч і навіть їхній одяг і волосся.

 

Але в сковорідці залишилося ще одне яйце.

 

Джао Дзяньґвей здивовано пробурмотів: 

 

— Як це стало...

 

Не встиг він закінчити речення, як вибухнуло ще одне яйце.

 

***

 

Джао Дзяньґвей сказав: 

 

— Це просто нещасний випадок.

 

Дзі Хань глузливо посміхнувся.

 

Його волосся та брови були вкриті яєчним жовтком, і він виглядав дуже дивно.

 

Джао Дзяньґвей нерішуче продовжив: 

 

— Я можу спробувати ще раз.

 

Дзі Хань був настільки розлючений, що ледь не вдарив його кришкою сковорідки по голові.

 

Джао Дзяньґвей: 

 

— Справді, я все ще можу...

 

Дзі Хань заревів: 

 

— Прибери це місце! А після забирайся звідси!