Заради сьогоднішнього плану допит цих двох був відкладений на кілька місяців, щоб вони могли як слід відновитися після поранень. Але навіть після цього їхні поранення однаково були не з легких, і вони ледве могли допомогти один одному знайти вихід з потаємного проходу. Вийшовши на вулицю, Сю Дзін'їн раптом запитала:
— Як ти дізнався, що тут є таємний тунель?
Ши Ґе підморгнув їй.
— Чи знаєш ти, що дехто знає місцевість цієї секти як свої п'ять пальців?
Вона підняла брову.
— Здається, він тоді говорив з лідером.
— Мало того, коли ми проникли у секту, ми пішли шляхом, який він підготував. – легковажно відповів Ши Ґе. — Враховуючи мої стосунки з керівником, дістатися до цієї карти було не важко.
Сю Дзін'їн не могла втриматись, щоб не закотити очі.
— Клятий обрізаний рукав.
Злякавшись, Джао Дзяньґвей обернувся і подивився на Дзі Ханя, що стояв поруч із ним.
Судячи з цієї розмови, Ши Ґе, очевидно, мав близькі стосунки з головою Ханьї. Якщо це дійсно правда, то чи захотів би голова вбити його за невдачу? Він відчував, що в плані Дзі Ханя є величезна лазівка, але оскільки двоє інших зараз були зовсім поруч з ними, він не наважувався вимовити ані звуку, лиш доторкнувся до руки Дзі Ханя в надії, що той помітив натяк в словах.
Дзі Хань не виглядав схвильованим, натомість він лиш кивнув йому, наче заспокоюючи.
Не маючи іншого вибору, окрім як відкинути свою настороженість, Джао Дзяньґвей замислився над словами цих двох, а потім помітив ще дещо – Ши Ґе сказав, що «дехто» знає цю місцевість.
Дехто? Хто? Він говорив про людину за лаштунками, яка найняла Ханьї вбити Янь Бухво та Дзі Ханя?
Настільки добре знає місцевість... здавалося, що ця людина мала значний зв'язок із сектою Демонів. Він, скоріш за все, був її членом від самого початку.
Ши Ґе та Сю Дзін'їн знову почали рухатися, намацуючи шлях по стежці секти Демонів та ухиляючись від охоронців під час втечі. Джао Дзяньґвей і Дзі Хань йшли слідом за ними; їхні ціґони були високого рівня, тому вони зовсім не хвилювалися про те, що їх помітять.
Пройшовши весь шлях секти, вони (ШҐ і СД) зупинилися, ніби відпочиваючи.
Джао Дзяньґвей використав цей час, щоб пояснити Дзі Ханю те, що він щойно помітив.
Дзі Хань спокійно вислухав його до кінця, але у відповідь лише сказав:
— Якщо це правда, то лідер обов'язково приїде сюди.
— Не боїшся, що це може мати зворотні наслідки? – Джао Дзяньґвей насупився.
Щойно Дзі Хань зібрався відповісти, як двоє інших підвелися, щоб знову рушити з місця, тому він замовк, розвернувшись, і рушив слідом за ними. Джао Дзяньґвей міг діяти лише разом з ним.
Коли ніч майже скінчилася, і на небі ледь-ледь проступила сонячні промені, Ши Ґе і Сю Дзін'їн нарешті зупинилися, прибувши до густого лісу.
Там на них уже дехто чекав.
Це був чоловік років тридцяти, який був щільно закутаний у чорну тканину, що не було видно його обличчя. Здавалося, він уже давно там чекав.
Побачивши, що вони підійшли, він лише повернувся і лагідно сказав:
— Я чекав тут, з того моменту, як тільки почув звістку, але ви двоє припізнилися.
Сю Дзін'їн шоковано подивилася на Ши Ґе.
— Коли ти познайомився з керівником?
Їхні здогадки виявилися правильними: лідер прибув особисто.
Ши Ґе сухо розсміявся.
— Я…
Перш ніж він встиг пояснити, лідер підняв руку.
— Йдіть, – холодно сказав він. — Убийте Дзі Ханя.
Джао Дзяньґвей стривожився, вчасно озирнувшись і побачивши багато підлеглих Ханьї, що ховалися в темряві густого лісу.
Оскільки вони заробляли на життя вбивствами, їхня техніка маскування була винятковою – він взагалі не помітив, що тут хтось ховався. Це також підтвердило його здогад, що Ши Ґе зовсім не мав наміру довіряти їм, а просто хотів використати цю можливість, щоб вивести Дзі Ханя за межі секти.
Йому було важко не нервувати. Він подивився вбік і побачив, що Дзі Хань був цілком спокійним, і насправді виглядав трохи схвильованим і нетерплячим.
— Тут зібралися два найкращі фехтувальники світу, – прошепотів йому інший, — чи дійсно нам потрібно боятися цих маленьких злодіїв, які вміють лише ховатися в темряві?
Джао Дзяньґвей насупив брови.
— Не будь таким самовпевненим.
— Самовпевненим? Якщо у людини є реальна сила, то це не самовпевненість.
Спокійно спостерігаючи за найближчим до нього вбивцею Ханьї, Дзі Хань повільно витягнув меча з піхов на поясі.
— Це скромність.
Далі
Розділ 113
Керівник Ханьї, очевидно, не очікував, що на додачу до Дзі Ханя, який стежив за Ши Ґе і Сю Дзін'їн, з'явиться ще й Джао Дзяньґвей. Дзі Хань говорив правильно; Джао Дзяньґвей був фехтувальником номер один у Дзянху, і його власне мистецтво володіння мечем анітрохи не поступалося його. Об'єднавшись у команду, у них залишилося мало достойних супротивників у Дзянху. Маленьких мальків не варто було сприймати серйозно. Ши Ґе і Сю Дзін'їн також були важко поранені, що не залишало жодного з них їх опонентами. Залишився тільки лідер Ханьї, але незважаючи на свій надзвичайно високий вуґон, він не витримав протистояння з ними двома. Поранивши його, Дзі Хань підняв руку, щоб одночасно подати сигнал. Тоді Джао Дзяньґвей зрозумів. — Ти залишив людей поблизу? Дзі Хань не відповів, лише простягнув руку і зірвав чорну тканину, що закривала обличчя лідера. За нею було не що інше, як обличчя звичайної людини, з плямами крові на губах через внутрішні пошкодження. Він зціпив зуби, дивлячись на Дзі Ханя, який просто холодно подивився на нього. — З цього моменту особистість лідера Ханьї більше не буде таємницею. Ши Ґе також був поранений, він впав під деревом. Після кількох зітхань він вказав на Джао Дзяньґвея. — Ти… ти Джао Дзяньґвей! Той, про кого йшлося, злегка кашлянув. Щойно він хотів відповісти, як Ши Ґе обірвав його ще одним бурмотінням. — Я думав, що Диявол Дзі не отримав того, чого хотів. Я не очікував, що ви двоє насправді закохана парочка! Сю Дзін'їн зібрала всю свою енергію, щоб закричати: — Ви всі кляті обрізані рукави! Ши Ґе був роздратований. — Я прорахувався! Джао Дзяньґвей: — … Дзі Хань: — … *** Вей Ці швидко привів своїх людей. Вони явно пильнували неподалік і прийшли сюди одразу після того, як отримали сигнал Дзі Ханя. Джао Дзяньґвей прийшов до неясного розуміння того, що Дзі Хань від самого початку ніколи не мав наміру довіряти Ши Ґе. Останній використав цей привід, щоб виманити його з секти, але Дзі Хань поклався на допомогу Джао Дзяньґвея, щоб розробити контр-план і захопити керівника Ханьї живим. Не в силах не думати про те, як Дзі Хань покладався на нього, Джао Дзяньґвей відчув задоволення. Він допоміг Вей Ці розібратися з рештою, а потім повернувся і побачив, що Дзі Хань допитує Лідера. Вей Ці вже зв'язав його, але йому все ще потрібно було запобігти самогубству. Після ретельного обшуку, переконавшися, що нічого не прослизнуло повз нього, він відправив його до Дзі Ханя. Дзі Хань оцінив це, а потім перейшов одразу до справи. — Ти знаєш, про що я хочу запитати. Чоловік проігнорував його, лише глузливо засміявся. Дзі Хань також посміхнувся. — Як керівник Ханьї, ти повинен знати навіть краще за мене про те, що деякі тортури в цьому світі є долею, гіршою за смерть. Лідер просто подивився на Джао Дзяньґвея. — Це Джао Дзяньґвей. Голова чоловіка була сповнена туману. — Коли праведні і демонічні заклиначі почали змовлятися до такої міри? – запитав Лідер. — Чому, Джао Дася... ти збираєшся просто дивитися, як цей Диявол допитує за допомогою тортур, і не допоможеш? Джао Дзяньґвей був заскочений зненацька. Він вважав, що Дзі Хань не буде жорстоким, натомість просто налякає його, щоб витягнути з нього інформацію, тому він насупився і нічого не сказав. — Як іронічно, що Дзянху все ще називає тебе героєм, коли ти таємно змовився з демонічним шляхом. – насміхався Лідер. Прямо після того, як він все це сказав, Дзі Хань зробив жест Вей Ці, після чого прийняв простягнутий йому кинджал і не сказавши ні слова встромив його в ногу Лідера. Лідер не втримався і закричав, з його ноги потекла свіжа кров. Дзі Хань ж просто розслабив руку, посміхаючись до нього. — Ти мій в'язень. До чого тут він? Чоловік зціпив зуби. — Ви двоє... ви двоє дивні! Чому Джао Дася погодився стати коханцем Диявола?! Дзі Хань змахнув кинджалом, занурюючи його глибше, викликаючи гострий біль прямо в кістках. Побачивши, як керівник Ханьї лише вдихнув кілька холодних вдихів, він трохи насупився, а потім знову схопив кинджал, скрутив його півколом і витягнув. — Коли справа доходить до тортур, я – любитель, але кімната покарань у нашій секті, не просто для демонстрації. – Він витер з кинджала всю кров, а потім кинув його Вей Ці. — Вей Ці, зупини кровотечу. Його не можна вбивати, доки він не дасть чіткої відповіді. Вей Ці запечатав його акупунктурні точки, щоб зупинити кровотечу, а потім дістав ліки, щоб перев'язати рану. Джао Дзяньґвей стояв збоку, приголомшений словами Дзі Ханя. Він ніколи не очікував, що Дзі Хань зробить це сам, все ще не в змозі асоціювати його з титулом «Диявол». Тепер, коли він побачив це на власні очі, йому здавалося наче в горлі застрягла риб'яча кістка, відчуваючи, що Дзі Ханя потрібно відсторонити від своєї посади. Але він не міг нічого сказати. Ці троє неодноразово намагалися вбити Дзі Ханя, тож його вчинок був зовсім не недоречним. Навіть коли альянс Хаожан допитував людей, він неминуче застосовував тортури; чому б секті Демонів цього не робити? Лідер Ханьї виглядає людиною із залізними кістками, і, швидше за все, з нього буде важко витягти що-небудь за допомогою тортур. На той час, коли з'являться якісь зачіпки, він, мабуть, уже зникне. Джао Дзяньґвей знову згадав, що йому сказав Менджу перед тим, як він вирушив до секти Демонів. Якщо Дзі Хань коли-небудь стане таким же жорстоким, як колишні лідери секти, праведний шлях, ймовірно, рано чи пізно нападе на нього. Він насупився, знаючи, що просто не може дозволити Дзі Ханю поводитися нерозважливо. Переповнений турботами, Джао Дзяньґвей випадково глянув на Ши Ґе і сформулював план. Він смикнув Дзі Ханя за рукав, нагнувся до його вуха, не надто задумуючись над цим. — Не треба стільки клопоту. Дозволь мені спочатку дещо спробувати. Очевидно, він підійшов надто близько, оскільки Дзі Хань миттєво відступив на кілька кроків назад, а його вуха почервоніли, коли він відвернувся. — Тоді йди і зроби це. Джао Дзяньґвей усміхнувся. Коли він подивився на Ши Ґе, вираз його обличчя змінився. — Вей Танджу, схопи і приведи його. – холодно мовив він. — Замкни його в камері навпроти його боса. Вей Ці здивувався, а потім погодився. — Я маю потурбувати тебе ще однією справою. За кожен поріз, нанесений лідеру Ханьї, нанесіть Ши Ґе два. Ши Ґе: — … — Чим швидше ви заговорите, тим швидше вас відпустять, і як тільки ви заговорите, вас можуть відпустити на волю. Що ви не розумієте в цьому принципі? – Джао Дзяньґвей зітхнув. — Ніяких інших ділянок тіла різати не потрібно, лише його обличчя. Ши Ґе: — … Джао Дзяньґвей знову зробив паузу. — Насправді, якщо подумати, то не варто повертати його назад у камеру. Ми можемо все це зробити тут. Вей Ці був явно збентежений, не знаючи, чи варто йому слухати його, чи ні. Джао Дзяньґвей витягнув свій меч, а потім пробурмотів собі під ніс: — Дзі Хань щойно поранив твого боса, тож у тебе має бути два порізи на обличчі… Ши Ґе закричав: — Н-н-не по обличчю! Лідер Ханьї: — … Джао Дзяньґвей підняв меча. — Джао Дзяньґвею! – крикнув Лідер. — Я думав, що ти людина честі! Ти маєш нахабство діяти проти мене?! Джао Дзяньґвей зробив вигляд, що не почув його. Кінчик його меча притиснувся до обличчя Ши Ґе. — Двох надрізів може бути достатньо, щоб вирізати квітку, – замислився він. — Керівнику, врятуй мене! А-а-а-а-а! — Не хвилюйся. Я швидкий з мечем, боляче не буде. Лідер зціпив зуби. — Я говоритиму! Джао Дзяньґвей негайно повернув свій меч назад у піхви. — Хто наказав тобі вбити Дзі Ханя? Дзі Хань: — … Сю Дзін'їн затуляла рани і з ненавистю проклинала: — Кляті обрізані рукави!
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!