Сповнений люті, Джао Дзяньґвей вихопив меч і кинувся до зали Летючого Орла Вей Ці, але був заблокований на вході.

Його теперішній статус – просто помічник лідера секти, а не той герой Джао, якого ніхто не наважувався зупинити. Охоронці не впізнали його, тому, звісно, не впустили. Він був змушений взяти себе в руки і сказати, що лідер послав його знайти Вей Ці, але охоронець несподівано розсміявся. 

— Ти запізнився.

Джао Дзяньґвей злякався. 

— Я запізнився?

— Дзяоджу нещодавно декого прислав по нього, тож Вей Танджу вже давно пішов.

— Для чого Дзяоджу його шукав?

— Як для чого? – запитав охоронець з абсолютною праведністю. — Звичайно ж, щоб обговорити з ним знищення праведного шляху!

— … – Джао Дзяньґвей відчув біль у серці.

Вибачте, старші! Я приніс лихо альянсу!