Післямова

Привіт усім, приємно з вами зустрітися. Це Цутому Сато. Дуже дякую, що взяли цю книгу до рук.

Це моя дебютна робота «Бездарний учень школи магії», відредагована та опублікована робота, що була викладена на сайті письменників новелістів у жовтні дві тисячі восьмого року. Мені пощастило публікувати цю роботу, яку я написав як хобі, тригером став електронний лист, який я отримав від адміністратора сайту.

Цей лист був надісланий ASCII MediaWorks, воно містило запрошення на переговори, щодо публікації.

Чесно кажучи, я не повірив своїм очам.

Розважальні романи - моє найбільше захоплення. Я люблю і писати й читати їх. Тож, як у письменника розважальної наукової фантастики, в мене було бажання опублікувати свою роботу у вигляді книги. Працюючи офісним службовцем я подав роботу, написану у вільний час, на премію «Новачок року» однієї відомої компанії, яка так і не побачила світ. Проте «Бездарний учень школи магії» - робота, яку я сам оцінював, як аматорську, яку можна опублікувати лише на безплатному вебсайті. Чи є розумним для відомих видавництв нею займатися? Пам’ятаю, я думав, що це проблема когось іншого.

Насправді вище згаданою премією була шістнадцята премія Dengeki Novel, видавця ASCII Media Works, моя конкурсна робота була переможена. Якщо дозволите виправдатися, це сталося через те, що мені довелося стиснути текст в п’ятдесят відсотків, через обмеження, я і сам вважав це «неможливим», тому був впевнений у програші. Це один з небагатьох пізнавальних уроків, у житті найманого працівника, світ не таке солодке місце.

Проте, іноді відбуваються несподівані, приємні події. Після звичайного привітання з редактором Dengeki Bunko (ім’я якого може не варто приховувати, але я слідуватиму традиції, і називатиму її пані «М»), я був здивований, коли мене запитали, чи я був паном «××××», який написав «××××». Робота яку я подавав на Grand Prize Dengeki Novel, науково фантастичний роман в схожому сетингу34, хоча сюжет відрізняється, до того ж псевдонім був англійсько-американським ім’ям, фонетично записаний японською мовою. Мабуть, йому довелося згадати мою невдалу роботу і коли він прочитав цю роботу в Інтернеті, він спіймав себе на думці «цей сетинг я вже десь бачив», здається це була причина запрошення.

Схоже, пані «М» вагалася, чи варто робити безплатний контент платним і сильно хвилювався, як на це відреагують Інтернет-користувачі. Я теж про це подумував. Проте через економічний спад, зниження прибутків компанії та обмеження понаднормовим працівникам, вітер в офісі дув у несприятливому напрямку, «Буде важко якщо я не знайду підробіток». Але тоді я не зможу писати романи», обдумуючи ці обставини, я не міг сподіватися продовжити писати цю роботу.

Світ воістину не солодке місце, іноді солодкою подією є саме очікування удачі. І звичайно, щастя що пані «М» підтримала публікацію цієї книги, ми створили місце для рекламування книги в Інтернеті, отримавши різноманітну допомогу від адміністраторів сайту «стань новелістом (Let’s Become a Novelist)», дякую всім хто підтримував цю книгу до цього часу. Я хотів би скористатися цією можливістю, щоб висловити щиру подяку.

Зокрема, Ковахарі-сенсею, який допоміг порадами, пані Ішіді за чудові ілюстрації, що значно збільшили цінність цієї книги, пану Стоуну, що займався дизайном, пану Суєнагу, за кольорову корекцію тощо; крім того, я хотів би висловити вдячність усім співробітникам, які доклали сил до цієї книги.

І перш за все, з усього серця, хочу подякувати тим хто вперше узяв цю книгу до своїх рук і розповів про цю роботу. На щастя на цьому усе не закінчується, оскільки я постараюся, щоб усі отримали наступний том, дякую за майбутню підтримку.

Цутому Сато

Далі

Том 1. Розділ 6.1 - Запізнілий великий шедевр

Запізнілий великий шедевр Кавахара Рекі Ем, ну, коли я отримав пропозицію від редактора «Бездарного учення старшої школи магії» написати своє напутнє слово, я схвильовано заявив «Я напишу двадцять тисяч аркушів», при цьому мій погляд на редактора був досить самовпевненим або навіть зарозумілий... Не можливо написати рекомендації чи коментар такого об’єму, тож, будь ласка, прочитайте цю стандартну замітку на одну сторінку. Після таких вступних слів, перепрошую, але я почну з особистого - я Кавахара Рекі, моя перша книга в Dengeki Bunko вийшла дві тисячі дев’ятому році. У той час практично не було випадків, щоб аматорський роман, опублікований на якомусь вебсайт, був виданий на комерційній основі, протягом останніх двох років кожна компанія опублікувала ряд веб-адаптацій, можна сміливо стверджувати що онлайн-романи цілковито визнані. І тепер від Dengeki Bunko вийшов «Бездарний учень школи магії» (далі «Школа магії») Якщо ви читач, то ви вже знаєте що «Школа магії» виходила на сайті «Let’s be a novelist» з жовтня дві тисячі восьмого, аж до березня дві тисячі одинадцятого, це була велика робота. За рейтингом вона довгий час була найпопулярнішою, а сторінку переглянули більше тридцять мільйонів разів (!). Важко уявити, що можна досягти цих показників Щоб докладно описати усі переваги «Школи магії», за які ця робота отримала таку підтримку, не вистачить цієї сторінки, в цілому я думаю, можна сказати, що ця робота, «Онлайн-роман з відхиленнями», що чудово в нього вписуються. Якби «Школа магії» була написана як конкурсна робота, то більшу частину детально побудованої теорії магії та багато колоритних персонажів, що з’являються з самого початку, довилося б викинути, щоб вписатися в задане число символів. Але онлайн-романи не мають жодних обмежень, окрім «авторського ліміту». Незалежно від того скільки описано подій чи як багато персонажів, які також можуть бути ретельно пророблені та описані на розсуд автора. Звичайно це також велике відхилення від теорії комерціалізації. На мою особисту думку, ми можемо перетворити це відхилення в чарівність, але лише завдяки «кількості», тобто обсягу тексту твору. Раніше я писав про авторський ліміт, проте чим більша робота, тим важче стає довго писати роботу. В онлайн-романах, те що мотивує автора, це лише коментарі (яких спочатку не так багато). З ентузіазмом до творення, як джерелом енергії, при написанні, відійшовши від загальної теорії, ця робота матиме сліпучий шарм. «Школа магії» це рідкісна робота, що подолала свою межу і зробила стрибок на висоту. Загальна кількість тексту написана паном Цутому Сато за два з половиною роки, перевищує виробничі темпи більшості професійних письменників. Читачі, що увійшли до світу «Школи магії» з версії Dengeki Bunko, я хотів би, щоб ви очікували розширення світу цієї роботи надалі. І хоча, до цього моменту, я описав досить багато позицій, найбільш чарівним відхиленням «Школи магії» є сила любові пані Міюкі до свого старшого брата, я переконаний, що найкращий спосіб дізнатися її рівень це зайняти місце Тацуї-куна! Цього разу, Тацуя-кун, що був прекрасно проілюстрований пані Ішідою Каною, став більш неперевершений і яскравіший, і я впевнений що коли пані Міюкі ще більше вийде з-під контролю, продовження історії буде не таким веселим. «Бездарний учень старшої школи магії» це безумовно шедевр, що з запізненням прийшов зі світу он-лайн романів. Цутому Сато Народився 19XX року в сільській місцевості Японії. В дитинстві захоплювався космооперами35, що поєднували західні і японські стилі. Будучи підлітком, він захопився фентезі та романтикою. Після здобуття освіти, продав душу реальному світові, ставши корпоративним бійцем (проте лише рядовим), у 2011-му році повернувся до світу фантастики, як пізній письменник підліткової літератури. (Ця біографія містить перебільшення і неправдиву інформацію) Ілюстрації / Ішіда Кана Народилася 19XX року. Це її перша робота як ілюстратора. Її основна діяльність - аніматор. Попередні роботи «Код Ґіасс: Повстання Лелуша», «Мобільний воїн Ґандам: Єдиноріг» (режисер анімації), «Не може моя сестра бути такою милою» (головний дизайнер персонажів). Наступна робота запланована на осінь 2011-го року. Особлива подяка: Джиммі Стоуну. Суянага Ясуко.

Читати


Відгуки

Наразі відгуки до цього розділу відсутні!

Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!