Пошуки

Розділ 96. Пошуки
 

Члени Товариства, які пережили першу сутичку з ілльварськими військами, зціпивши зуби, дивилися на війська, що підкрадалися до них ззаду, намагаючись оцінити своє становище. Після хаотичної ближньої сутички з ілльварськими військами, а також втрат від попереднього бою, можливо, двадцять з шістдесяти п'яти магів Товариства загинули, і ще кілька отримали травми, які перебували у процесі загоєння. Органічні маги Товариства виглядали втомленими, а кінетичні маги виглядали так, ніби у них починала закінчуватися мана. Ілльварські солдати були більш втомленими, оскільки більшість з них покладалися на бонуси, а не на магію, але вони зазнали набагато менших втрат, ніж Товариство. Лише семеро чи восьмеро [Солдатів] загинули, і завдяки високій [Витривалості] більшості [Солдатів] вони все ще могли продовжувати бій, якби він тривав. Хоча Аліса не втрачала пильності, вона почала розуміти, що результат битви був заздалегідь вирішеним. Маги Товариства були кращими індивідуальними бійцями завдяки своїй магії, але у них не було компетентного командира і набагато менше бойового досвіду, і тепер, коли у них починала закінчуватися мана, їхній єдиний головний бонус скоро зникне.
Маги Товариства, здавалося, зрозуміли те ж саме. Вони озирнулися назад, на загін ілльварських військ, що обходив їх з тилу, а потім знову на війська на чолі з Ітаном. Аліса бачила, як деякі з них починали впадати у відчай, ставали несамовитими і розпачливими, коли розуміли, що вони оточені й не мають можливості виграти битву.
Тоді [Кінетичні Маги] з Товариства зістрибнули з даху, намагаючись використати свою кінетичну ману, щоб піднятися в повітря і пом'якшити тяжіння гравітації. [Кінетичні Маги] приземлилися на траву, деякі з них зламали кістки від удару, оскільки неправильно розпорядилися своєю кінетичною магією. Однак [Органічні Маги] швидко зцілили їх, і крім [Кінетичного Мага], який невдало приземлився і помер, інші повернулися в бойову форму за лічені миті.
Алісу охопило погане передчуття, коли вона побачила, як Товариство згуртувалося для останньої, відчайдушної боротьби. Потім [Кінетичні Маги] швидко притиснулися до лежачих на землі [Органічних Магів] і закричали щось, чого Аліса не змогла розібрати.
Маги Товариства, що залишилися, як один, вишикувалися у відчайдушну, рвану формацію і почали атакувати прямо в бік флангу, де знаходилася Аліса.
— Чорт! Вони тікають! — вигукнув один із солдатів, що стояв поруч, коли всі згуртувалися навколо магів, що стояли поруч, для останньої битви. Аліса швидко перевірила, скільки у неї залишилося мани, і зрозуміла, що у неї залишилося близько 20% мани. Це було небагато, але цього повинно було вистачити до кінця битви. Вона схопила кілька стріл, що лежали поруч, і обстріляла Товариство ще однією серією атак, після чого до неї приєдналися інші [Лучники] та [Кінетичні Маги].
На відміну від попереднього разу, цього разу [Кінетичні Маги] Товариства були розташовані так, щоб захистити своїх [Органічних Магів]. Вони зупинили потік стріл, а потім відповіли залпом, який Аліса та інші з усіх сил намагалися зупинити. На щастя, Ітан знову втрутився і зупинив решту залпу, перш ніж вони встигли вбити більше ілльварських військ. Після цього Ітан кинув ще одну порцію валунів у Товариство, а також потужний потік стріл, вбивши кількох магів Товариства, перш ніж вони досягли флангу ілльваріанців.
Потім Товариство знову зустріло [Солдатів], рубаючи [Солдатів], коли ті намагалися знайти вихід. Аліса хапала стріли, камінці, грудки бруду і все, що могла вхопити, кидаючи в Товариство все, що в неї залишилося. Ітан літав над полем битви, як мініатюрний бог, даючи собі повний огляд поля бою, коли він почав брати повноцінну участь у битві. Він швидко почав встановлювати панування в повітрі, обсипаючи хвилями стріл, камінців і валунів будь-якого мага Товариства, який втратив увагу. Двоє з решти [Кінетичних Магів] Товариства у відчаї атакували Ітана снарядами, які він легко зупинив у повітрі, перш ніж магів рознесло уламками каміння. Тим часом, решта магів Товариства виявилися зупиненими лінією фронту ілльваріанців. Вони відчайдушно намагалися знову пробити щитову стіну, але з вичерпаною маною вони не змогли прорвати її так, як це було раніше. Коли інші групи ілльварських військ наближалися до них, їхня боротьба ставала все більш відчайдушною, і все більше і більше магів Товариства падало.
Нарешті, коли половина потенційних втікачів впала, маги Товариства зрозуміли, що втечі не уникнути. Одна з [Органічних Магів] кинула зброю, підняла руки над головою і впала на коліна. Ілльварські [Солдати], що стояли біля неї, не втратили своєї пильності, оскільки Маг завжди був загрозою, якщо у них була мана, але вони не вбили її на місці. Натомість вони оточили її, насторожено дивлячись на неї, чекаючи, поки хтось інший розправиться з нею. Побачивши, що один член Товариства здався і залишився живий, інші члени Товариства швидко почали здаватися, кидаючи зброю один за одним. Аліса подумки зітхнула з полегшенням, перевіривши насіння мани і зрозумівши, що у неї залишилося лише кілька Маріумів кінетичної мани. Якби Товариство продовжувало битися, Аліса, ймовірно, стала б мертвим вантажем менш ніж за хвилину.
У Ітана, на відміну від Аліси, мана майже не закінчилася. Він розслабленою і впевненою ходою підійшов до першого мага Товариства, який здався. Він покликав одного зі своїх учнів, перш ніж заговорити досить голосно, щоб ілльварці та вцілілі маги Товариства могли його почути.
— Виріжте їхні Магічні Ядра, а потім зціліть їх. Ми відвеземо їх назад до Метселя, де ми зможемо провести їх через судову систему.
Після того, як [Органічний Маг] підтвердив слова Ітана, він взяв кинджал у солдата, що стояв поруч, і, поки вся армія ілльваріанців залишалася напруженою і тримала зброю напоготові, він почав вирізати одне Магічне Ядро за іншим. Маги Товариства тремтіли і здригалися, іноді скручувалися від болю і кричали, коли їхні Магічні Ядра виймали, але почувши, що у них може бути шанс вижити в суді, і побачивши, що у них немає ніякого шансу вижити, якщо вони будуть чинити опір, вони дозволили вирізати їхні Магічні Ядра. Після того, як магам Товариства вирізали їхні ядра, їх зв'язали і помістили під охорону.
Аліса полегшено зітхнула, побачивши, як останньому члену Товариства видалили ядро мага. Тиск, під яким вона перебувала під час цієї битви, був величезним, і під час бою вона безпосередньо відповідала за збереження життя дюжини чоловіків. Навіть якщо Ітан, можливо, виправив би її помилки, Аліса зробила все можливе, щоб переконатися, що їй не потрібна допомога Ітана. Вона ще раз оглянула ілльварські війська, востаннє поглянувши на остаточний підрахунок втрат. Вона бачила, що одинадцять ілльварських [Солдатів] загинули під час цієї битви, в основному під час двох ближніх боїв. Ще кілька були серйозно поранені, але ілльварські [Органічні Маги] не були настільки виснажені маною, як [Кінетичні Маги], і тому швидко вилікували свої поранення. Аліса зітхнула, думаючи про загиблих солдатів.
Попри те, що Ітан і його учні зробили можливим для армії не-магів битися з великою кількістю магів, поле бою було наповнене непередбачуваними бонусами, наборами навичок і стратегіями. Той факт, що одинадцять [Солдатів] загинули, нагадав, що, попри всю їхню силу і вплив, Безсмертний не був богом. Вони були в десятки разів сильніші за звичайне військо і могли своєю присутністю вирішувати невеликі битви на свою користь — але вони не могли повністю контролювати битву, а також не могли повністю запобігти втратам на своєму боці. Якщо Алісі вдасться стати Безсмертною, вона повинна буде постійно пам'ятати цей урок.
Після того, як з членами Товариства було покінчено, Ітан підійшов до Аліси і посміхнувся їй. — Молодець, дитино. Ти вижила. І ти не покладалася лише на свої обмежені можливості — тобі вдалося врятувати групу [Солдатів], використовуючи лише свої базові здібності [Кінетичного Мага]. Зізнаюся, я думав, що мені доведеться втрутитися у твою ситуацію набагато більше, але ти впоралася добре. Це твій перший бій?
Аліса кивнула. — Був один раз в Сайрі, коли я приєдналася до експедиції Ілли в зону Зламаної Мани, і деякі люди з колонії Сігмусі влаштували нам засідку. Але це було набагато менше за масштабом. Я вперше беру участь у битві такого масштабу.
Він слухав слова Аліси кілька хвилин, занурившись у роздуми, перш ніж повернувся до неї. — Є деякі моменти, які ти могла б зробити краще, але я не думаю, що зараз настав час обговорювати їх. Ми повернемося до більш конкретних деталей через кілька днів, коли закінчимо з цією базою і ти матимеш кілька днів, щоб заспокоїтися і відпочити. Зараз я хочу, щоб ти зосередилася на тому, що, на твою думку, ви зробила добре, а що погано під час битви, оскільки самоаналіз перед тим, як я поділюся своїми думками, як правило, є більш корисним. Але навіть попри те, що у мене є критичні зауваження, ти зробила все добре, і я не хочу, щоб у тебе склалося враження, що це не так. Той момент, коли ти позбулася просторового мага на іншій стороні поля бою, також продемонстрував непогану обізнаність на полі бою, оскільки ти позбулася найбільшої загрози і витримала контратаку. Це не було ідеально, але я приємно здивований твоїм виступом цього разу, — потім Ітан ще раз приязно посміхнувся, перш ніж залишити її з її думками.
Аліса замовкла, згадуючи людей, які кричали і вмирали кілька хвилин тому, а також відсутність контролю, яку вона відчула, коли лінії фронту обох сторін зіткнулися, і обидві сторони почали змішуватися разом. Складність ураження ворогів, не зачепивши при цьому своїх [Солдатів], перевершила її очікування, і якби хтось спробував убити її на людях, вона б зіткнулася з подібною проблемою, намагаючись уберегти перехожих від поранень. Вона також зрозуміла, що, попри всі її бонуси, пов'язані зі сприйняттям та швидкістю реакції, вона не мала достатньо хорошої здатності розрізняти потенційні загрози в навколишньому середовищі. Вона завжди вважала, що її сприйняття було досить хорошим, оскільки вона завжди могла відстежувати людей навколо себе за допомогою {Значно покращеного кінетичного зору}, але хоча {Значно покращений кінетичний зір} дозволяв їй бачити в усіх напрямках, вона могла спостерігати за маною лише фізичними очима, що означало, що в інших напрямках у неї все ще була часткова сліпа зона. Крім того, той факт, що у неї було лише чотири мана-вусики, був серйозним недоліком. Побачивши Ітана і Похилу Суджію, Аліса зрозуміла, що кількість вусиків, які кінетичний маг може контролювати одночасно, є головним фактором у його здатності битися і перемагати в битві. Маючи лише чотири на своєму рівні, вона починала відчувати себе досить низько, а якби у неї було шість або вісім, вона могла б набагато краще контролювати своє оточення.
Тим часом Ітан почав реорганізовувати решту військ, призначив [Органічних Магів] перевірити наявність поранених ілльварців, а також реорганізував ілльварських [Солдатів] за потребою.
Поки Аліса закінчила роздуми, Ітан організував більшу частину військ за межами бази і займався найнагальнішими організаційними та медичними питаннями ілльварської армії. Нарешті він повернувся до неї і знову кивнув.
— Гаразд, настав час для другої частини.
— Друга частина?
— Тут повинно було бути від 70 до 80 магів, а я нарахував лише близько шістдесяти п'яти з фронтальної битви. Решта п'ять-п'ятнадцять могли втекти, якщо ми щось пропустили, або вони все ще можуть бути на базі. Ми візьмемо менші загони з військ вищого рівня і прочешемо базу зсередини. І, якщо пощастить, ми також знайдемо твою подругу — або те, що від неї залишилося, якщо вона мертва.
Аліса насупилася, думаючи про свої запаси мани, що зменшувалися, аж тут Ітан посміхнувся до неї. — Ти вже отримала багато з того, що я хотів, щоб ти дізналася з цього досвіду, так що просто тримайся поруч зі мною до кінця. Я сумніваюся, що твої запаси мани зараз високі, чи не так? Ти все одно отримаєш щось від спостереження за тим, як я справляюся з потенційними загрозами, навіть якщо це буде не так корисно, як пережити це самому, але не схоже, що у тебе є психічна або фізична витривалість, щоб продовжувати боротися прямо зараз.
Аліса кивнула. Після цього Ітан швидко відібрав кількох солдатів вищого рівня, двох учнів, які обійшли Товариство з флангу і тому не витратили багато мани, і кількох лучників зі спеціалізованими бонусами, перш ніж повести групу до бази Товариства.
— Пам'ятайте, що всередині все ще має бути принаймні кілька членів Товариства, які спостерігають за експериментами, які не можна залишати без нагляду, або охороняють [Піддослідних], — сказав Ітан, звертаючись цього разу до [Солдатів] замість Аліси. — Є невеликий шанс, що вони могли втекти, якщо ми щось пропустили, але ймовірність того, що вони все ще там, досить висока. Вони, ймовірно, здадуться, як тільки зрозуміють, що ми розібралися з більшістю членів зовні, але є шанс, що вони будуть вести останню, відчайдушну боротьбу, щоб не потрапити в полон або не бути вбитими. Тримайтеся разом і не втрачайте пильності, інакше ви можете тут загинути, — солдати та учні Ітана кивнули. Аліса намагалася зрозуміти, чому Ітан так наголошував на обережності. Аліса була більш ніж трохи здивована, побачивши, наскільки обережним раптом став Ітан, попри те, що він був Безсмертним. Можливо, такий рівень обережності був необхідний для того, щоб дожити до Безсмертя? Аліса насупилася, гадаючи, чи не намагається Ітан підкреслити той факт, що Безсмертні все одно можуть стати вразливими, якщо будуть надмірно самовпевненими і не будуть уважними...
Поки Аліса роздумувала над питаннями про Безсмертних, група зупинилася біля входу на базу Товариства. Лучники зі спеціалізованими бонусами пішли першими, розвідуючи пастки, членів Товариства, в'язнів чи будь-що інше, що могло б їх зацікавити. Вони швидко повернулися, повідомивши, що перші кілька коридорів були чистими, і група увійшла на базу Товариства.
Першим враженням Аліси від внутрішніх залів бази Товариства була симетрія. Кожен камінь у коридорі був впорядкований, кожна дерев'яна планка, що складала підлогу, була рівною по довжині, і кожне зачарування в коридорах, яке забезпечувало світло, було точно симетричним по обидва боки проходу. Це виглядало так, ніби хтось з обсесивно-компульсивним розладом з'їхав з глузду, вивчаючи кожну деталь будівлі. Чари, що забезпечували світло, були навіть з'єднані один з одним, гарантуючи, що якщо один з них згасне, світло, з яким він був пов'язаний, також згасне. Це були найбільш безглуздо вражаючі чари, які Аліса коли-небудь бачила.
Однак, речі, що підживлювали чари, були... тривожними. Аліса дуже звикла використовувати ядра монстрів як чарівні матеріали в ці дні, і навряд чи навіть зареєструвала той факт, що вони технічно були органами інших істот в цей момент. Однак Аліса була впевнена, що джерела енергії в цій будівлі зовсім не були ядрами монстрів. Вони виглядали явно більш... людськими.
Ітан з огидою насупився, побачивши їх, перш ніж заговорити.
— Магічні ядра, — сказав він.
— Магічні ядра? Всі? — запитала Аліса. Вона думала, що чаклунські приналежності виглядають виразно людськими, але не мала жодного уявлення, як Товариство могло придбати стільки Ядер Магів...
— В Ілльварії вкрай незаконно використовувати ядра магів як чаклунський матеріал, — сказав Ітан. — Зрештою, країна з усіх сил намагається заохотити магів мігрувати сюди, і більшості магів досить незручно усвідомлювати, що за їхнім серцем ховається ще один чарівний матеріал. Оскільки більшості магів це не подобається, а також заохочує злочинців полювати на магів, де тільки можна, Ілльварія забороняє будь-які експерименти або використання сердець магів в якості чарівного матеріалу. Насправді, більшість урядів забороняють використовувати ядра магів як чарівний матеріал, тому що потенційні вигоди від цієї галузі досліджень не переважують недоліки, пов'язані з роздратуванням більшості магів всередині країни. Звичайно, Товариство не має таких обмежень на свої експерименти, оскільки вся їхня організація заснована на незаконних експериментах.
Потім Ітан вказав на одну групу ядер магів, перенаправляючи її увагу на неї. — Це огидний спосіб підживлювати чари, але у Товариства є своєрідне викривлене обґрунтування їхніх дій. Якщо ти подивишся на ті ядра, то побачиш, що багато з них виглядають дуже схожими, чи не так?
Аліса не хотіла придивлятися до ядер, але оскільки Ітан хотів, щоб вона проаналізувала їх, вона мимоволі перевела погляд на чарівні матеріали.
— У людських ядер, як і у ядер монстрів, через деякий час закінчується мана. Для того, щоб ядро мага могло давати ману, людський маг, з якого вона взята, повинен спочатку мати достатню кількість мани, що зберігається в його магічному насінні. Однак, якщо людина перебуває під дією седативних препаратів і її ядро постійно вирізається і відрощується, вона може продовжувати давати ядра магів раз на день або два. Можливо, [Органічний Маг] не зможе допомогти комусь пережити хрещення маною, але якщо хтось одного разу виростив ядро мага, все, що йому потрібно, — це вливання органічної мани і відповідні бонуси, які допоможуть відновити його ядро. Очевидно, Товариство повною мірою використовує це, щоб експлуатувати полонених магів.
Аліса відчула дивне почуття хворобливої цікавості, коли вона розглядала ядра магів у будівлі. Це було огидно і незручно, але в якомусь жахливому сенсі це також було неймовірно креативним рішенням проблеми дефіциту чарівних матеріалів.
— Якщо це так, то чи можна використати подібний метод, щоб пошкодити ядра монстрів?
— Начебто? На відміну від людей-магів, монстри помирають майже одразу після того, як ти вирізаєш їхнє ядро з тіла. Однак, попри те, що монстри набагато більше покладаються на свої ядра, ніж люди, ти все ще можеш обійти цю проблему, вирощуючи монстрів. Деякі люди намагалися створити ферми, де вони вирощують монстрів, щоб «зібрати врожай» їхніх ядер, коли монстр закінчить дозрівати і розмножуватися. Однак, важливо також пам'ятати, що більшість монстрів мають певні магічні здібності, і лише деякі види, такі як павукоподібні, не мають реальної можливості загрожувати людям. Якщо немає надійного способу утримати монстрів на фермі від того, щоб вони не втекли, не вбили і не з'їли власника, а також сусідніх [Фермерів] і т.д., ферми монстрів рано чи пізно закінчуються катастрофічно погано. Але деякі ферми, що займаються вирощуванням монстрів, досягли певного обмеженого успіху. Це небезпечно і потребує належного підходу, але як сфера економічного зростання, вона має певний потенціал. Занадто ризиковано дозволяти людям створювати ферми монстрів без регулювання та дозволів, але я сподіваюся, що ця галузь розвиватиметься протягом наступного століття чи двох, — Ітан знизав плечима. — Але інші не так зацікавлені в цій галузі, як я, і посилаються на потенційні ризики, пов'язані з розширенням ферм-монстрів по всій країні.
Сказавши своє слово, команда продовжила пробиратися через порожню кімнату за порожньою кімнатою на базі. Завдяки тому, що [Лучники] розвідували шлях, основній групі не потрібно було бути надто обережними, хоча певний рівень напруги залишався, коли вони розвідували кімнату за кімнатою з записами. Ітан одразу ж хапав будь-яку письмову форму, на яку натрапляла група, перш ніж зберігати у бонус сховища і рухатися далі. На щастя, група ще не знайшла жодної кімнати для експериментів або магів Товариства, що залишилися, а Товариство не розставило жодних пасток всередині будівлі, тому рівень небезпеки залишався низьким протягом усього дослідження групи.
Нарешті, перевіривши кілька кімнат, один з [Лучників] гукнув іншим.
— Ми знайшли полоненого.
Аліса та Ітан зачекали, поки стрільці переконаються, що у приміщенні немає пасток, і зайшли до кімнати.
Там Аліса нарешті знайшла Саманту. На щастя, вона була ще жива. Однак, поки вона була жива, це було єдиним позитивним моментом в її стані.
Поруч із Самантою на столі лежали два Магічних Ядра, обидва з яких, здавалося, містили те саме пошкоджене кінетичне насіння, яке утворилося у Саманти. До одного з них все ще були прикріплені шматки хребта, ймовірно, відтоді, як ядро було вирване з тіла Саманти. Стіл, до якого вона була прив'язана, був вкритий плямами крові та людськими відходами, але ніхто не потурбувався про те, щоб його прибрати, і Саманта лежала на столі заспокоєна. Здавалося, що в її тілі вже не було ядра мага, і хоча не було інших доказів того, що Саманту піддавали знущанням або тортурам, вона виглядала досить схудлою і зневодненою. Аліса здригнулася, коли побачила цю сцену, перш ніж повільно заспокоїлася. Принаймні, попри те, що вона пережила, Саманта все ще була жива.