Кістки

Розділ 80. Кістки
 

Як тільки група [Учнів] вийшла на відносно рівну місцевість, [Скаути] відділилися від групи, щоб ще раз перевірити місця розташування різних зграй монстрів, виявити будь-які аномалії і провести останнє патрулювання місцевості. Поки [Скаути] були відсутні, [Вчителі] попросили [Учнів] кинути жереб, щоб визначити, які групи підуть на полювання першими, другими, третіми або четвертими. Група Аліси отримала жереб для четвертого раунду полювання, що означало, що їм доведеться чекати, поки всі інші [Учні] закінчать свої полювання.
Після того, як група закінчила тягнути жереб, [Вчителі] облаштували зону відпочинку, де [Учні] могли відпочити після полювання. Професор Танмі та ще один [Органічний Маг] [Вчителі] працювали над спорудженням дуже грубої двометрової дерев'яної стіни навколо табору з суміші органічно оброблених рослин і колод, які професор Танмі зрубав за допомогою кінетичної магії. Стіни такої висоти було б недостатньо, щоб зупинити нападника відносно високого рівня, але вона могла б стати на шляху більшості місцевих монстрів і виграти час, якби сталося щось несподіване. Аліса вкотре була вражена рівнем професіоналізму, який продемонструвала група дорослих — навіть попри те, що це має бути досить безпечна екскурсія низького рівня, вони подбали про те, щоб кожна група [Учнів] не тільки постійно мала з собою дорослого під час полювання, але й про всяк випадок укріпили місце для відпочинку. А ще Аліса була приголомшена тим, як швидко невеликій групі магів високого рівня вдалося змайструвати укріплення. Навіть якщо в деяких місцях воно було, безсумнівно, грубим і мало деякі прогалини або нерівні частини, [Вчителям] знадобилося всього лише півгодини, щоб зібрати все разом. Після цього один з [Вчителів] навіть витягнув зі сховища купу їжі та напоїв і почав накривати невеликі столики з закусками, перш ніж дати всім знати, що вони можуть пригощатися... Деякі Учні навіть забрали деякі пні з лісозаготівлі професора Танмі, і швидко підготували невелику зону відпочинку з їжею та напоями.
Скаути повернулися приблизно через годину. Побачивши новозбудовану дерев'яну стіну, ніхто з них не здивувався, а просто підійшли до однієї зі стін і стали чекати, поки один з [Органічних Магів] розбере стіну. Аліса замислилася, чи не є це типовою частиною армійського життя — маги будують грубі укріплення за короткий проміжок часу, а наступного дня розбирають і залишають їх. Багато викладачів в академії були колишніми солдатами, і вона не могла позбутися відчуття, що всі дорослі здавалися досить байдужими до всього цього процесу.
— У цьому районі немає ніяких нових аномалій, — сказав один з [Скаутів]. — Ви закінчили з'ясовувати порядок полювання?
— Так. Коли будете готові, можете брати з собою перші групи, — сказав професор Танмі.
— Звучить добре. Ми зробимо п'ятихвилинну перерву, щоб попити води і трохи посидіти, а потім вирушимо. Скажи першій групі [Учнів], щоб готувалися, — сказав [Скаут]. Скаути відійшли вбік і почали брати легкі закуски та напої, а перша група [Учнів] почала діставати всі зачаровані предмети, які у них були, готувати будь-яку зброю і взагалі готуватися до полювання. Через кілька хвилин перші групи [Учнів] вирушили, кожна на чолі зі [Скаутом] та [Лицарем].
Поки група Аліси чекала своєї черги, Аліса вирішила вбити трохи часу, використовуючи свою органічну ману, щоб розширити і вирівняти гілку дерева, перш ніж перетворити її на просту ігрову дошку. Вона не хотіла витрачати кінетичну ману, оскільки це був її основний бойовий ресурс, але методом проб і помилок на заняттях у професора Танмі Аліса зрозуміла, що її органічна мана зараз просто не була корисною в бою. Якби у неї були якісь бонуси, які б її збільшували, це була б одна справа, але без бонусів було легко помилитися і поранитися, якщо вона намагалася підвищити свої показники за допомогою органічної мани, а зцілення під час бою було для неї нездійсненним без набагато кращого контролю. Тож поки що Аліса була не проти витрачати її даремно.
Зробивши на щойно виготовленій ігровій дошці кілька трохи кривих квадратиків, а потім зробивши з гілочок та листя дуже... художньо вигадливі зображення шахових фігур, Аліса почала вчити своїх друзів грати в шахи...
Так група з чотирьох чоловік провела кілька годин за грою в шахи, поки перші кілька груп відходили і поверталися. Приблизно через півгодини гри до них підійшли інші [Учні], щоб подивитися, що відбувається, і до того часу, як перша група [Учнів] закінчила полювання, навколо групи Аліси з'явилося кілька інших груп шахістів. Оскільки в Аліси нарешті з'явилось трохи вільного часу, вона вирішила принести з дому ще одну настільну гру, навіть якщо її слони і пішаки були настільки погано зроблені, що їх було важко відрізнити один від одного.
Зігравши кілька дружніх раундів у шахи з друзями, Аліса зрозуміла, що вже звикла до швидкісних маніпуляцій з кубиками та магічного хаосу гри Поселенці (Лулів Edition). Тепер же порівняно ручні шахи здалися їй напрочуд нудними. Вони були не надто ефективними для тренування людей — зрештою, вони не давали користувачам жодних можливостей практикувати свої фізичні чи магічні атрибути. Користь шахів для тренування [Сили волі] та [Сприйняття] також була досить обмеженою, тобто єдиним атрибутом, який шахи могли тренувати, був, здається, [Інтелект]. Аліса могла використовувати магію, щоб підіймати та класти шахові фігури, але вона не хотіла витрачати багато кінетичної мани перед боєм. Решта друзів Аліси також не знаходили гру такою ж цікавою, як «Поселенці», і зрештою до неї почали ставитися скоріше як до способу згаяти час у розмові, а не як до чогось такого, що справді занурює у світ «Поселенців»...
Аліса почала задаватися питанням, чи не вплинула на неї ця світова одержимість продуктивністю і тренуванням статистики та рівнів набагато сильніше, ніж вона могла собі уявити. Навіть шахи — гра, яку вона колись любила — стали для неї напрочуд нудною через відсутність тренувальної цінності...
Нарешті, коли сонце почало сідати і забарвлювати світ у червонувато-оранжевий колір, третя група [Учнів] повернулася зі свого полювання. Після того, як [Скаути] зробили звичну п'ятихвилинну перерву на воду та відпочинок, нарешті настала їхня черга.
— Гаразд, остання група на сьогодні, перш ніж ми зможемо піти додому. Ви готові? — запитав Арін, [Лицар], який відповідав за охорону групи Аліси. Він виглядав трохи втомленим, що було цілком природно. Всього було чотирнадцять груп [Учнів] і сім [Лицарів], тому Арін охороняв іншу групу [Учнів] під час першого і третього раундів полювання, а під час другого полювання стояв на варті навколо маленького табору. Хоча чоловік виглядав трохи втомленим, він все ще мав гострий, пильний погляд, коли сканував околиці.
— Ми готові, — сказав Лука, кинувши кілька швидких поглядів на інших членів групи.
— Тоді ходімо, — сказав Арін, авторитетно кивнувши їм.
Група підійшла до одного з [Скаутів], коли той зробив кілька маленьких ковтків з ємності з водою, і Арін також зробив кілька ковтків води, перш ніж чекати збоку. Скаут закінчив розминатися і відпочивати, перш ніж подивився на них і кивнув. Він витягнув з кишені шматок кори. Райдужна мана просочилася крізь його пальці в кору, і кора швидко перетворилася на приблизну карту навколишніх лісів. Скаут вказав на кілька конкретних ділянок, які стали червоними.
— Є п'ять місць, куди я можу відвести вас на полювання, — сказав [Скаут]. — Це ті місця, які ми знайшли раніше сьогодні, де були зграї і куди ще не ходив жоден [Учень]. Проте вовки іноді пересуваються, тому не дивуйтеся, якщо нам доведеться трохи поблукати, перш ніж ми знайдемо їхню зграю. Я, звісно, можу їх вистежити, але будьте терплячі. У вас є якісь вподобання щодо місця бою або чогось подібного? — Аліса на мить замислилася, а потім похитала головою і подивилася на друзів. Для неї одна локація була практично такою ж, як і інша. Лука та Ерккі похитали головами, і нарешті Арсі знизав плечима.
— Напевно, десь, де багато відкритої місцевості? — сказав Арсі. — Так легше стріляти в монстрів під час бою, і я не думаю, що хтось із нас отримає багато користі від специфічних місцевостей або потребуватиме підвищувати рівень класів, пристосованих до певної місцевості.
Розвідник насупився, перш ніж повернутися до карти. — Яку з цих двох ви хочете? Вони обидві у відносно чистих частинах лісу, але ця ближче до річки, — сказав [Скаут], вказуючи на дві червоні позначки. — Звичайно, якщо вовча зграя переміститься, ви все одно не отримаєте бажану ділянку. Але ми можемо принаймні спробувати.
— Ви троє віддаєте перевагу бою біля річки чи без річки? — запитав Лука, скануючи карту. Оскільки ніхто не відповів, він знизав плечима. — Ось ця ділянка підходить, — сказав він, вказуючи на червону позначку, яка не була близькою до річки.
Розвідник весело посміхнувся, перш ніж кивнути.
— Гаразд, пішли, — група підійшла до одного з боків табору, де один з [Органічних Магів] розібрав частину стіни.
Розвідник і Лицар повели чотирьох [Учнів] в дику місцевість. Коли вони йшли, Аліса помітила, що [Скаут] активував якийсь бонус, який діяв на решту групи. Алісі знадобилося кілька хвилин, перш ніж вона зрозуміла, що відбувається. Здавалося, що група підсвідомо уникала спотикання об кущі та коріння дерев, і йти стало легше і швидше. Коротко кажучи, здавалося, що це змусило групу йти лісом так, ніби вони були більш знайомі з місцевістю, ніж вони були насправді.
Група пробиралася лісом у відносній тиші. Веселий сміх і невимушена атмосфера табору стихли, і Аліса спокійно перевірила на екрані статусу наявність двох бонусів, якими вона не користувалася вже дуже давно — {Шосте чуття} і {Відчуття ворожості}. Один з них давав їй інформацію про місцезнаходження найближчих монстрів, а інший — здатність відчувати, коли хтось дивиться на неї з поганими намірами. Жодна з цих здібностей не була особливо корисною протягом кількох місяців, оскільки вона проводила більшу частину свого часу у відносно мирних районах, але тепер Аліса відчувала себе заспокоєною їхньою присутністю, навіть якщо це були здібності відносно нижчих рівнів. Аліса була спантеличена, усвідомивши, що в ці дні [Вцілілий] використовувався для того, щоб допомогти їй залишатися в безпеці, використовуючи її як піддослідну, а не як клас, зосереджений на виживанні в дикій природі, перш ніж вона похитала головою і знову зосередилася на навколишньому середовищі.
Приблизно через двадцять хвилин ходьби група натрапила на лігво вовків.
Однак, навіть коли група підкралася до місця розташування вовчої зграї, Аліса не змогла відчути присутність монстрів за допомогою {Шостого Чуття}. Вона насупилася. Вони були далі, ніж очікувалося? Вона розгублено подивилася на [Скаута], але той роздратовано відповів.
— Схоже, вони відійшли. Ходімо до лігва, щоб я міг їх вистежити, — роздратовано сказав [Скаут], ведучи групу вперед.
Коли група нарешті дійшла до лігва, очі Аліси розширилися. Монстрів там не було, але там точно було щось інше.
Там, посеред вовчого лігва, лежала невелика купа сильно понівечених людських кісток, залитих кров'ю.
Алісу аж трусило, коли вона дивилася на кістки. Розмір кісток був дуже малий... їхнім власникам не могло бути більше шести років, а можливо, вони були молодші. Чому тут була купа дитячих кісток?
Решта групи Аліси також застигла, просто дивлячись на купу понівечених кісток з жахом.
Аліса повернулася до Аріна, сподіваючись, що він з'ясує, що відбувається. Раніше в лісі не було дітей, чи не так? Вони прийшли зі сходу, і якимось чином уникнули інших [Скаутів] і [Учнів], які полювали тут? Що відбувається?
Аліса уважніше придивилася до кісток і помітила, що на деяких з них все ще залишилися маленькі шматочки Райдужної Мани. Вона насупилася, а потім придивилася уважніше і зрозуміла, що в цій області також дуже мало мани. {Покращене вимірювання мани} підтвердило, що кількість мани на квадратний метр цієї ділянки була приблизно на чотири відсотки меншою, ніж у навколишніх районах. Це можна було б списати на звичайні припливи та відпливи мани, але Алісу починало турбувати дедалі дивніше відчуття цієї сцени. Як діти зайшли так далеко, що їх ніхто не помітив?
[Скаут] також насупився, дивлячись на купу кісток, перш ніж озирнутися навколо.
— Дві години тому їх тут не було, — сказав він, насупившись. — Але... як вони могли сюди потрапити? — здавалося, йому бракувало слів, коли він почав підкрадатися ближче до кісток.
Потім, раптом, [Скаут] насупився, перш ніж повернутися до лісу попереду групи.
— Хто ви? Виходьте! — він прошипів, піднявши лук і направивши стрілу в підлісок. Аліса кинулася до заростей, намагаючись побачити, чи зможе вона щось знайти.
Хоча всі її звичайні органи чуття не змогли нічого вловити, вона помітила кілька згустків густої райдужної мани в підліску. Оскільки монстри не могли взаємодіяти з райдужною маною, це означало, що в кущах, поруч з купою підозрілих дитячих кісток, ховалися люди. Аліса негайно почала тягнутися до своїх зачарованих предметів, готуючись використати їх, якщо інша сторона нападе.
— Не стріляйте, не стріляйте! — кричав чоловік у простому дорожньому одязі, тримаючи руки над головою, коли виходив з кущів. Слідом за ним з кущів вийшли ще троє людей, також тримаючи руки над головою.
— Хто ви такі? Чому ви тут ховаєтесь? — запитав [Скаут]. Тепер, коли йому було на чому зосередитися, окрім зниклих вовків і дитячих трупів, він звучав набагато спокійніше, але Аліса все ще чула в його голосі нотки, яких не було раніше.
— Я просто [Торговець], а це мої [Охоронці]. Ми просто намагаємося уникати [Бандитів] і монстрів у цьому районі, — сказав чоловік, який заговорив першим. Його голос тремтів, коли він говорив, ніби він неймовірно боявся [Скаута] з луком, націленим на нього. Однак, як тільки Аліса придивилася до людей, вона відразу зрозуміла, що з цими людьми щось не так.
Вони всі були магами. Всі до одного. І всі вони були досить високого рівня. Десь між 60 і 70. Не такий високий, як у [Лицаря], що охороняв групу Учнів, але все одно велика загроза.
І їхнє магічне насіння теж було неймовірно дивним. У всіх чотирьох було органічне насіння, що було цілком нормальним для магів. Однак, у двох з них було ще й дивне насіння. Таке, якого Аліса ніколи раніше не бачила. Жінка, що стояла за чоловіком, який говорив, мала фіолетове магічне насіння, яке здавалося... зламаним. Нарешті, в одного з двох чоловіків, що залишилися, було більш стандартне кінетичне насіння. Алісі стало ніяково, коли вона подивилася на нього. Чоловік який говорив мав дивну синю насінину, яку Аліса також ніколи раніше не бачила, і яка виглядала ще більш понівеченою, ніж фіолетова насінина. Жінка також несла сумку, всередині якої була помірно щільна мана Системи. А всередині неї Аліса також побачила один шматочок дивної Системної мани. Зазвичай Системна мана була дуже... прекрасною, за браком кращого терміну. Надзвичайно складна і майже неможлива для відстеження звичайними людськими очима, але водночас дивним чином естетично приємна. Однак шматок системної мани всередині сумки був дивним чином спотворений, наче кілька шматків системної мани були запхані разом і не впорядковані.
Всередині сумки було ще три шматки чистої мани, хоча ті, здавалося, просто відштовхували ману й очищали дуже малу кількість мани, перш ніж впустити її всередину. Аліса насупилася. Вона не пам'ятала, щоб Система коли-небудь раніше мала такий дивний і безладний фрактал. Три звичайні кульки чистої мани, ймовірно, були чарівними матеріалами, але четвертий предмет спантеличив її. Що було всередині цієї сумки?
Алісі стало дуже незручно. Дивно могутні маги, які стверджували, що вони [Торговці], і володіли дивним чарівним насінням, якого Аліса ніколи раніше не бачила... І у всіх них було Органічне насіння...
В голові Аліси почала з'являтися страшна можливість. Вона дуже сподівалася, що ці люди не були тими, ким вона їх вважала. Відчуваючи дедалі більшу напругу, Аліса стала позаду Аріна.
— Справді? — [Скаут] одразу ж насупився на так званих [Торговців], а потім жестом показав на купу дитячих кісток на землі. — Що тут сталося? Ви знаєте?
— Ми теж не знаємо. Ми просто проходили через цю місцевість, коли натрапили на ці кістки, — відповів [Торговець], незручно зсунувшись з місця. — Щодо цього... ну, у мене є бонус, який дозволяє мені знати, якщо інші високопоставлені люди пересуваються в цьому районі. Я відчув, що хтось наближається, тож ми вирішили сховатися. Перед цим ми також намагалися з'ясувати, як могла статися така трагедія, — він похитав головою, здавалося, що йому бракує слів. — Бачити, як так несправедливо обриваються кістки молодих життів..., — чоловік сумно зітхнув.
Алісі стало цікаво, чи знали Арін і [Скаут], що з цими людьми щось не так. Якщо вона прошепоче щось Аріну, чи зможе інша сторона використати бонус, щоб почути її? Якщо вона нічого не скаже, чи зрозуміють Арін і [Скаут], що щось не так, навіть якщо вона нічого не скаже? Її серце почало калатати у грудях...
Перш ніж вирішити, що робити, Арін зробив крок вперед, насупившись.
— Що ви продаєте? — запитав він.
— О, звичайні речі, які можна знайти по всій Ілльварії. Нічого особливого, — відповів [Торговець], акуратно ухилившись від питання.
Очі Аріна звузилися, і його рука потягнулася до меча. — Мені потрібні більш конкретні відповіді від вас чотирьох.
— Пани та пані, ми прості торговці! Будь ласка, не вбивайте нас! — сказав торговець, відступивши на крок назад, а його очі розширилися від жаху.
Аліса вирішила заговорити. Якщо вона не помилялася щодо того, хто ці люди, вони, ймовірно, вбили кількох дітей менше години тому і, можливо, дивилися, як їх розривають на шматки монстри. Якщо ж вона помилялася, то Арін і [Скаут], сподіваємося, зможуть розібратися в ситуації. Однак, з цими так званими [Торговцями] було щось дійсно не так. Аліса зробила крок ближче до Аріна, перш ніж стати навшпиньки, щоб трохи піднятися, і сказала якомога тихіше.
— Усі четверо — маги високого рівня з органічним насінням. У мене є особливий набір бонусів і досягнень, який дозволяє мені це перевірити, — розкривати незвичайні здібності, яких не мали вихідці з цього світу, було не тим, чим хотіла займатися Аліса. Небезпека з боку Товариства Зоряних Очей була присутня постійно. Але була велика ймовірність, що хтось з їхніх агентів стоїть перед нею прямо зараз, і якщо Аліса загине, зберігати таємницю було б безглуздо. Крім того, у неї були всілякі дивні та унікальні здібності, до яких можна було отримати доступ. Те, що вона вміє перевіряти рівні та магічне насіння, саме по собі не повинно було стати великою проблемою...
Арін не зводив очей з чотирьох магів, але перестав рухатися. — Ти говориш правду? — прошепотів він, коли райдужна мана розлилася по його горлу. Аліса тепер чула його голос напрочуд чітко, хоча він майже шепотів.
— Так.
— У мене немає бонусу на виявлення брехні, але якщо ми повернемося до міста, і я викличу групу [Охоронців] і тому подібних, щоб допитати тебе, ти будеш говорити те ж саме? Брехня [Лицарю] в такій ситуації може бути смертним злочином, залежно від обставин. Те, що ти Маг, може, і врятує тебе, але наслідки все одно будуть погані. Ти впевнена, що говориш правду?
— Так, — Аліса відчувала жах від думки, що це може перерости в бійку, але все виглядало так, ніби вони вже рухаються в цьому напрямку. В такому випадку, повідомивши Аріна про те, що він збирається битися, вона могла б зробити різницю між тим, чи буде група знищена тут, чи переживе ще один день.
Арін витягнув меча, і райдужна мана почала вливатися в його тіло з фракталів його класу.
— Мені потрібно, щоб ви четверо пішли з нами. Ми відвеземо вас назад до Метсела, щоб поставити кілька запитань. Якщо ви ті, за кого себе видаєте, і справді не причетні до цієї трагедії, вас відпустять з моїми вибаченнями, але знаходити вас поруч з цими кістками за таких обставин — підозріло. Будь ласка, підкоряйтеся, інакше буде насильство.
{Відчуття ворожості} почало божеволіти, і Аліса знала, що четверо людей, які стояли перед ними, ось-ось нападуть на них.
[Торговець] підняв руки ще вище і почав ставати на коліна, ніби збирався підкоритися. І в той же час фіолетове насіння мани в тілі жінки активувалося, вивергаючи ману в навколишнє середовище...
— Просторова мана! — закричав Лука, негайно активуючи своє кінетичне насіння. Сім вусиків мани висмикнули гілки з оточення групи, кидаючи їх в жінку-члена Товариства, яка використовувала просторову ману.
Мана в цьому районі швидко закрутилася, розриваючись, коли вир заразливої Зламаної Мани почав формуватися в цьому районі.
Тіло Аріна вибухнуло рухом. Очі Аліси на якусь мить зовсім втратили слід його присутності, аж раптом він з'явився перед жінкою і замахнувся мечем.
Райдужна мана каскадом пронизала її тіло, і вона ухилилася від сліпучо-швидкої атаки.
Жінка з Товариства зарядила своє тіло величезною кількістю Органічної мани, і друга пара рук вирвалася з боків її сукні. Перша пара рук схопила руків'я меча Аріна і смикнула, порушивши його рівновагу, в той час як кинджал, переповнений райдужною маною, встромився в бік Аріна. У той же час, її остання рука кинула кинджал прямо в бік Арсі... перш ніж він зник у вихорі фіолетової просторової мани, телепортувавшись прямо перед обличчям Аріна.
Арін активував райдужну ману, і його обладунки раптом стали міцнішими і більшими. Два кинджали з брязкотом вилетіли з його обладунків, і він вирвався з першої пари рук жінки. Він зробив крок назад.
Це дало Алісі чітку лінію зору, тож вона активувала свій браслет. Двадцять сім органічних і кінетично зачарованих намистин відірвалися від браслета і кинулися на жінку. Шість з них з'єдналися з її руками, і органічна мана вилилася з намистин і розірвала плоть жінки.
Дві її праві руки були відірвані ударом намистин, і вона закричала, як баньши. Вона повернулася до Аліси, її очі світилися ненавистю, в той час як троє її товаришів закінчили заряджати себе райдужною та органічною маною. Вони втрьох кинулися до Аріна, тимчасово зв'язавши його.
Перед жінкою і перед Алісою з'явився ще один портал з просторової мани, а потім жінка кинула два кинджали через портал в обличчя Аліси.
{Адреналін} активувався. Аліса активувала своє намисто, що зупиняє кінетичну-енергію. Два кинджали застигли в повітрі, перш ніж Аліса використала свої вусики, щоб підняти два звичайних камені та два кинджали і кинути їх у трьох членів Товариства, що билися з Аріном. Оскільки Арін був найсильнішим бійцем, якщо Аліса звільнить його, вони переможуть. Один камінчик відірвав чоловікові великий палець, але він гарчав і продовжував атакувати Аріна. Інші три снаряди були відкинуті вибухом кінетичної енергії.
Арсі та Ерккі нарешті зреагували, пославши зливу ракет у бік жінки і змусивши її ухилитися. Розвідник повернувся до одного з трьох чоловіків-членів Товариства, перш ніж вистрілити одному з них у шию. Один з чотирьох ворогів нарешті впав.
Арін відвернувся від двох нападників, що залишилися, даючи можливість одному з них випустити камінчик у ліву руку. Залізні обладунки зім'ялися під ударом, і він задихався, перш ніж його фігура знову замерехтіла. Раптом він з'явився перед жінкою, розмахуючи мечем з майже непомітною швидкістю.
Жінка повернулася до нього, її очі розширилися від жаху, перш ніж останній сплеск фіолетової просторової мани затопив місцевість. Перш ніж вона встигла закінчити те, що намагалася зробити, її голова відлетіла від тіла.
Двоє супутників жінки, нарешті зрозумівши, що все йде не так, як вони хотіли, вклали всю свою органічну ману в ноги, розвернулися і кинулися навтьоки. Скаут впустив лук, задихаючись, і Аліса повернулася до нього, перш ніж зрозуміти, що він весь вкритий Зламаною Маною.
Ерккі, нарешті відреагувавши на ситуацію, обернувся до одного з двох втікачів, перш ніж підняв зачароване намисто, направив його на двох втікачів і активував його. Кінетична мана замерехтіла в набагато більшій кількості, ніж Аліса коли-небудь бачила, щоб живий маг міг нею керувати. Щось пролетіло в повітрі швидше, ніж Алісині очі могли відстежити, штовхаючи щось сіре в бік чоловіка, що тікав...
І одна з його ніг відпала. Він закричав, а потім відростив на місці нову ногу і продовжив бігти. Аліса запустила ще одну групу з чотирьох камінців йому в голову, і він впав, мертвий.
Арін скривився, потираючи зламану ліву руку, перш ніж змінив хватку меча і повернувся до останнього члена Товариства.
Фігура Аріна промайнула востаннє, перш ніж він з'явився позаду чоловіка і вдарив його в живіт. Чоловік повернувся до Аріна, виючи, коли меч розірвав його нутрощі, і спробував простягнути руку до шиї Аріна в останній спробі вбити Аріна і врятуватися самому.
Меч Аріна злетів ще раз, і рука чоловіка відлетіла. Потім Арін завдав сильного удару по обличчю чоловіка, і той впав, втративши свідомість, оскільки бонус [Адреналін] Аліси закінчився. Аліса почала задихатися, страх і адреналін боролися всередині її тіла. Потім, усвідомлюючи, що це може стати проблемою, якщо ніхто не впорається з цим, вона вистрілила кількома мана-вусиками в область зламаної просторової мани, маючи намір очистити її...
І зрозуміла, що [Скаут] все ще знаходиться всередині хмари зламаної просторової мани. Замість того, щоб заспокоїтися, він починав дедалі більше шаленіти, його кулаки у відчаї шкрябали землю...
Аліса зрозуміла, що відбувається за мить. Хрещення Зламаною Маною.
Аліса важко дихала, адреналін і страх все ще протікали по її тілу, коли вона задихалася від виснаження, навіть не маючи часу або розумової енергії, щоб обробити Систему, що сигналила до неї...
Вона повернулася до Аріна, панічно дивлячись, як він підводить єдиного живого полоненого до решти групи. — Ми можемо йому чимось допомогти? — запитала вона, відчуваючи відчай, хоча була впевнена, що вже знає відповідь.
Арін обернувся до [Скаута], перш ніж той зітхнув, відчуваючи незручність. — Ні. Не існує способу лікування хрещення маною. Як тільки воно починається, ти або виживеш, або помреш. І ніхто не може поліпшити шанси або взагалі допомогти. Багато, багато, багато людей намагалися знайти спосіб. Але нікому це не вдалося. Все, що ми можемо зробити, це пильнувати за ним і стежити, щоб монстри не з'їли його, поки він проходить своє хрещення, — Арін скривився, перш ніж знову підняв меча над полоненим. — Хто-небудь з вас вміє лікувати?
Аліса насупилася. — У мене є цілюще насіння, в якому є трохи мани, але небагато. У мене також є перстень з цілющими чарами. Що ви плануєте?
Арін підняв свій меч у бік полоненого, а потім своєю єдиною здоровою рукою і мечем вирізав ядро мага, розташоване за його серцем. — Зціли його. Але не відновлюй серцевину мага. І залікуй рану на його животі теж. Якщо ми зможемо доставити його назад в табір, ми зможемо допитати його пізніше. Чи може хтось із вас підняти [Скаута] з хмари Зламаної Мани? Також, будь ласка, покажіть, де знаходиться Зламана Мана, щоб я випадково не наткнувся на неї сам.
Лука кивнув, використовуючи кілька мана-вусиків, щоб підняти чоловіка з хмари просторової мани, а потім левітувати його відразу за рештою групи, в той час як Аліса зцілила шлунок і зруйнований хребет ув'язненого. Група швидко схопила різні предмети, які впустили члени Товариства, включаючи сумку з дивною маною всередині, перш ніж запхати все, що могли, в різні сховища, а те, що не змогли, тримати в руках. Зараз не було часу оглядати їхні бойові трофеї, та й Аліса не могла навіть переглянути системні сповіщення.
— Повертаймося до табору. Треба розповісти іншим [Лицарям] про те, що тут сталося, і повернутися до столиці. Якщо зможете, пильнуйте за монстрами. У нас поки що немає [Скаута], який міг би сказати нам, де вони є.
Група Аліси кивнула, і коли Лука левітував сіпаючогося [Скаута] позаду групи, вони почали пробиратися назад через ліс.