Першоквітневий розділ
Аліса подивилася на рясніючий помилками сценарій і насупилася.
Що, в біса, тут взагалі відбувається?
Вона повернулася до одного з солдатів Сігмусі, з яким мала битися, а потім жестом вказала на нього. — Зачекай, я не зовсім розумію, що ми маємо робити зі сценарієм, — сказала Аліса.
— Якісь проблеми? — запитав він, скинувши свій «лютий» вираз обличчя.
— Так, ось, — сказала Аліса. — Поглянь на це.
Вона жестом показала на сценарій.
— Це виглядає як звичайна сцена бою, чи не так? — сказав солдат Сігмусі. — Я намагаюся вдарити тебе ножем, але не влучаю, ти кидаєш у мене гілкою і пронизуєш мене, і після цього я помираю? Тоді ти йдеш битися з наступним хлопцем. Що тут дивного?
— Ну, це виглядає логічно... але подивись далі у сцені, — сказала Аліса.
Солдат Сігмусі моргнув, а потім просканував нижню частину сторінки.
— Ох, — сказав він.
— Так, влучне 'ох', — сказала Аліса.
— Чому я знову нападаю на тебе через три абзаци, якщо я вже мертвий? — запитав він.
— Хто знає? — відповіла Аліса.
— Можливо, я щойно ледь не помер, але я повинен покладатися на якийсь Бонус, щоб вижити? — сказав [Актор], переодягнений у солдата Сігмусі.
— Можливо? — сказала Аліса, дивлячись на власний Клас [Актор].
— Давай спробуємо, — відповів солдат Сігмусі.
Вони повернулися на свої місця, перш ніж подивилися на [Режисера]. Побачивши, що камера почала знімати, солдат Сігмусі кинувся на Алісу з «лютим» виразом обличчя.
Аліса пригнулася під незграбний замах меча чоловіка, потім підняла гілку дерева, що росло поруч, і запустила її в нього, використовуючи кінетичну ману.
Гілка врізалася у сталеві обладунки під його тілом — але перед тим, як відскочити, вона приземлилася на мішечок з фальшивою кров'ю, через що виглядало так, ніби чоловіка щойно проткнули списом. Чоловік задихнувся від болю, коли {Реалістична Смерть} почала діяти і створила ілюзорну гілку дерева, одночасно приховуючи справжню. Чоловік спіткнувся, з його грудей сочилася несправжня кров, і впав на землю.
Аліса ледь не промахнулася повз снаряд, що зі свистом летів їй у голову, але її врятувало те, що вона мала особливі здібності, пов'язані із зором. Вона пригнулася до землі, а потім вистрілила ще однією гілкою дерева у ворожого [Кінетичного Мага]. Чоловік використав магічний вусик, щоб відкинути її вбік, легко зводячи нанівець її атаку, а потім кинув у неї ще один шматок бруду.
«Мертвий» солдат Сігмусі, задихаючись перед смертю, востаннє підняв свій меч і кинувся до Аліси. Аліса «помітила» удар чоловіка, а потім ледь не була обезголовлена, коли чоловік кинувся до неї — але її нога послизнулася, коли вона намагалася ухилитися, і {Прилив Адреналіну} активувався. Час сповільнився, і Аліса скористалася сповільненим часом, щоб вистрілити ще однією гілкою дерева в [Актора], ледь не обезголовивши його. Чоловік смикнувся з її шляху, але друга гілка підрізала йому шию, акуратно відтявши голову.
{Реалістична Смерть} знову активувалася, коли «труп» впав на землю, а справжній актор майстерно викотився з поля зору камери, перш ніж його Бонус вичерпався. Інший маг Сігмусі загарчав від ненависті, коли труп його мертвого друга впав на землю, перш ніж він вистрілив снарядом... в себе.
Аліса завмерла.
— Що? — запитала вона.
— Так написано у сценарії! — маг сказав, звучачи досить захисним тоном.
— Це не може бути правдою, — сказала Аліса, переглядаючи свою версію сценарію.
Маг мав рацію. У сценарії було написано 'Маг Сігмусі вистрілив вистрілив вистрілив снрядом у себе, і Аліса зі страху принишкла'.
Аліса здивовано моргнула. Вона повинна була тепер принишкнути від страху? Чому вона не відвернула його чарівним вусиком? Вона робила це багато разів у попередніх розділах історії, тож не було ніякого сенсу в тому, що вона не може зробити це зараз. Крім того, чому автор неправильно написав слово «снаряд» і вжив слово «вистрілив» тричі поспіль?
Вона зітхнула. Жахливий почерк тупого автора іноді дійсно діяв їй на нерви, але вона була всього лише [Актором]. Вона похитала головою і зробила все можливе, щоб принишкнути від страху, коли маг Сігмусі чомусь напав сам на себе.
За мить на неї кинувся обезголовлений труп солдата Сігмусі, і Аліса смикнулася.
— Що за чортівня? Цього не може бути! — вигукнула вона.
— Може, — відповів [Актор], ляльково граючи мертвий труп. Аліса глянула на сценарій і зітхнула, перш ніж знову атакувати безголовий труп, що кинувся на неї.
Труп, який, ймовірно, був зомбі або чимось подібним, наскільки Аліса знала, помер втретє.
— Знято! Чудова сцена! Ми просто приберемо плутанину, — сказав [Режисер].
— Я дуже хочу, щоб цей тупий автор перестав робити друкарські помилки, — сказала Аліса, підходячи до столу і намагаючись не зітхати.
