Лог #7

Том 1. Розділ 1

Переклад потребує серйозного редагування, тож буду ДУЖЕ вдячний за будь-які правки та корективи Особлива подяка пану KvGzzf *** Мене звуть Кіріґая Кадзуто. Я народився 7 жовтня 2008 року, наскільки пам'ятаю. Це буде мій вісімнадцятий рік на цій планеті, однак я ще не змирився з цим. Можливо тому, що зовсім не пам'ятаю власних батьків. Вони загинули коли я був ще дитиною. Мого рідного батька звали Нарасука Юкіто, а матір - Нарасука Аой. Якби не автокатастрофа, що забрала їхні життя і важко поранила мене, я б носив ім'я Нарасука Казуто. Тоді мій нікнейм був би Наруто, а не Кіріто. Хоча, хтозна. Любов до комп'ютерів мені прищепила названа матір Мідорі. А ігрова залежність з'явилась коли я втратив себе, бо дізнався, що всиновлений. Можливо, Нарасука Казуто виріс би без жодного інтересу до комп'ютерних ігор і ніколи не був би замкнутим у САО (Sword Art Online). Але думати про це зараз немає сенсу. В усякому разі, я дізнався правду, коли отримав ID-картку на десятиріччя. Відтоді важко було по-справжньому відчути зв'язок з власним днем народженням. У другому класі середньої школи (7 клас), в розпалі бунтарського періоду, я відмовився святкувати свій день народження, чим довів до сліз зведену сестру Суґуху. Зараз мені, звісно, шкода, що я був таким дурнем. І минулого року ми гучно його відсвяткували, враховуючи, що останні два роки були проведені в Айнкраді. Проте навіть тоді, я не міг повністю прийняти той факт, що 7 жовтня  день мого народження. Скоріше за все, це відчуття буде зі мною завжди, допоки не дізнаюся все про своїх справжніх батьків. І ось, він уже зовсім скоро, через десять днів. У вісімнадцять років можна отримати водійські права і голосувати. Суґуха, схоже, вже навіть планувала вечірку. Мені сказали того дня після школи зразу повертатися додому. Не можу дочекатися! Але зараз, я не маю права про це думати. Адже на тиждень раніше, тридцятого вересня, буде день народження Асуни. Вже через три дні. — Татусю, ти вже вибрав подарунок для матусі? - запитала маленька фея, що сиділа на краю моєї чашки. Ще ні, досі думаю, - відповів я, відкинувшись у кріслі письмового стола. Її голос став менш схожим на дитячий і більше на сестрин, коли вона почала сварити мене: — Неважливо де замовлятимеш, в інтернеті чи в магазині, якщо не поспішиш, то не встигнеш. Мені б не хотілося, щоб ти, як минулого року, забирав подарунок під час перерви! — Я б теж цього не хотів, але не все так просто! Асуна ніколи не говорить, що б вона хотіла отримати... Юї, думаєш зможеш знайти спосіб спитати у неї? Юї була штучним інтелектом, що ми зустріли у САО і всиновили як доньку. — Не можна так! Матусі сподобається будь-що, що ти вибереш для неї! — Та знаю я, проте... - думки урвали мене на півслові. Минулого року, після довгих роздумів я вирішив подарувати їй червоний шарф. Асуна півтори години добирається до школи, і це ще те випробування взимку. Вона справді носила його від листопада до лютого, але, правду кажучи, у неї було достатньо шарфів. Асуна могла б навіть зв'язати їх усіх і спуститись як по канату. І, звісно, всі вони краще захищали від холоду... Та розуміння прийшло надто пізно. Тож, цього року треба подарувати щось більш практичне. Нова невідома територія для таких задротів як я. А вибирати щось, прочитавши в інтернеті «аксесуари та бренди за різними віковими категоріями», було б просто не чесно. — Хммм... Я випростав руку і взяв чашку, на якій сиділа Юї. Маленька фея змахнула крильцями та перелетіла на плоский монітор, яким більше не користувалися. Капучино вже майже вистигло. Раніше, було неможливо спілкуватися з Юї в справжньому світі без прототипу AVIC (Audiovisual Interactive Communication)*, який я зібрав у школі. Але завдяки багатофункціональній Ауґмі**, яка поступила в продаж цього квітня, проблема залишилась в минулому. Отримуючи інформацію з візуального сенсора, Юі може в реальному часі розпізнавати 3Д об'єкти на столі, наприклад чашку чи монітор, і створювати реалістичну взаємодію, не даючи феї провалюватися крізь об'єкти та поверхні. За словами Юї, прототип AVIC був кращим, адже вона могла самостійно керувати камерою. Однак тоді не було чути її голосу. Ауґма ж дає мені можливість чути й бачити свою доньку. *AVIC - пристрій, який побудував Кіріто під час арки про Екскалібур. ** Ауґма - пристрій доповненої реальності, представлений у фільмі «Sword Art Online: Ordinale Scale». Цей фільм тепер ще й частина книжкового канону. З цими думками я простягнув руку, і фея змахнувши крильцями, приземлилася на кінчику пальця. Жодних відчуттів не було, адже вона не є фізичним об'єктом. Але тепло та вигляд її блідо-рожевої сукні були настільки реалістичними, що здавалося ми всередині гри. Тепер, коли вона підсіла ближче, я лівою рукою погладив її голову і глянув на ліжко в іншому кінці кімнати. На свіжовипраному покривалі лежав VR-шолом «АмуСфера»***. Після півтора року постійного використання, він зносився, зовсім втративши попередній крутий і свіжий вигляд. Порівняно з Ауґмою, його дизайн був доволі старомодним. А втім, повне занурення мені подобається більше, ніж змішана чи доповнена реальність. *** АмуСфера - безпечний варіант шолома повного занурення, представлений в другій арці серії - Альфгейм. — Спершу потрібно щось підшукати, а тоді зроблю замовлення в магазині, щоб мати більше часу Штучний інтелект показав свою проникливість, адже лише з мого погляду на АмуСферу про все здогадався. Юї відповіла: — Що ж, мені тебе не зупинити. Буду чекати там! Вона піднялась у повітря, покрутилась і зникла, ставши пучком світла. Я встав з крісла і зняв Ауґму з лівого вуха. Віртуальний робочий стіл зник, відкривши ширший вид спальні. Я поглянув у вікно. Сьогодні неділя, двадцять сьоме вересня. Осіннє рівнодення було чотири дні тому, але за відчуттями день уже став коротшим. Лише 16 година, а килим перисто-купчастих хмар вгорі був золотим. Унизу, зграї птахів поверталися до гнізд. Тоді, лише на мить, мені привиділась біла вежа, що розділяла захід сонця навпіл. Це мариво змусило мене  кілька разів моргнути. Щоб позбутися раптового напливу емоцій, я приклав руку до серця і попрямував до ліжка, одягнув АмуСферу і поклав голову на складене простирадло. Закривши очі, я прошепотів магічні слова: — Лінк старт*** ****Лінк старт (від англ. link start - почати з'єднання) Веселка оточила мою свідомість і перенесла в далекі казкові краї.

Читати