Побачення наосліп

Подивившись у дзеркало, Мо Фей побачив молодого чоловіка з рожевими губами, красивими білими зубами та блискучими очима. Він перевернув зображення додолу. Було шкода, що він переродився в пестунчика.

– Юний пане, Лінь запросив вас зустрітися в його ресторані, – сказав Мо Ї.

Мо Фей примружився на нього: – Ресторан Ліня? Цей неймовірно дорогий ресторан?

– Так, юний пане, – Мо Ї кивнув.

Хлопець підвівся й промовив: – Ця стерво хоче видати мене заміж за власника гангстерського магазину.

Слуга опустив голову і нічого не сказав.

– Ходімо.

Мо Фей зайшов до ресторану, де вже чекав Лінь Чжун. Раніше, коли він бачив його фотографію, йому й на думку не спадало, що той виявиться настільки товстим. Тепер же, коли чоловік сидів займаючи майже половину столу, Мо Фей був шокований.

Але Лінь Чжун був щасливий його побачити.

Він підійшов та присів на іншому кінці столу. Глянувши на Ліня, Мо Фей відчув себе милим кроликом, на якого полює мамонт.

– Замовляй все, що хочеш, – сказав Лінь.

Мо Фей взявся за меню, перебуваючи у ступорі від цін. Шляхом незаконного заробітку, ресторан виростив доволі товсту дитину.

Тремтячими руками він замовив п'ять відносно дешевих страв.

Лінь, спершись на стілець і похитуючи ногами, сказав: – Тобі не потрібно берегти мої гроші. Я багатий.

– Припини качатися! Ти ламаєш стілець, – Мо Фей злегка посміхнувся і замислився.

Лінь подивився на нього з ніг до голови: – Ти неймовірно чарівний!

Губи Фея здригнулися. Трясця. Він чоловік. Було б краще, якби той сказав, що він красивий, а не чарівний.

– Дякую.

Хоча їжа була дорогою, її подавали швидко. Після того як офіціанти виставили всі страви на стіл, Лінь нахмурився і поскаржився: – Чому ти замовив лише овочі?

Мо Фей непомітно закотив очі. Він замовив овочі та м'ясо.

– Корисно їсти більше овочів.

Лінь кивнув: – Ти правий. Я згоден. Більше овочів.

Подали п'ять страв. Мо Фей спершу прикрив рота, але потім викинув їжу на тарілку.

– Тьфу, тьфу.

Лінь Чжун поглянув на нього.

– Ти в порядку? Щось із їжею?

Хлопець похитав головою.

– Я в порядку. Зі мною все добре.

Лінь кивнув, але поглянув на нього з підозрою: – Тоді гаразд! Почнемо їсти.

Тим часом Мо Фей взяв шматок м'яса та поклав собі в рот, але його знову вирвало.

– Ти впевнений, що з тобою все гаразд? – перепитав Лінь Чжун.

– Зі мною все гаразд. Зі мною все гаразд. Останнім часом у мене не було особливого апетиту, – він вимушено посміхнувся.

Мо Ї понизив голос: – Юний пане, вам слід перекусити. Це не задля вас, а заради вашої дитини...

Мо Фей витріщився на Мо Ї, щоб той замовкнув. Слуга зціпився й сховався позаду.

Чоловік навпроти подивився з підозрою, а тому Фей ніяковіло посміхнувся.

– Лінь, ти їж.

Але той подивився на його живіт і навіть перестав трясти ногами. Після ще одного укусу Мо Фей раптово заблював, відчувся сильний кислий запах.

– Мені дуже шкода. Дуже шкода. Я не можу це втримати, – перепросив він за свою нестримність.

Лінь раптово підвівся й промовив: – Вибач, я згадав, що в мене сьогодні ще є справи. Я краще піду.

Чоловік розвернувся і швидко втік.

Юнак послав сигнал Мо Ї, який негайно вигукнув: – Пане Лінь, перш ніж йти, сплатіть рахунок!

Почувши це, Лінь Чжун побіг ще швидше.

Мо Фей і Мо Ї переглянулися й одночасно вигукнули: – Сука!