Нарешті настав день портального виходу. Усім першокурсникам було наказано зібратися у тренувальному залі. Який знаходився у східній частині будівлі. Зазвичай, доступ до тренувального залу був обмежений лише для військового персоналу, до якого студенти не належали.
Коли Квін увійшов до кімнати, він одразу це помітив, тому що це було те саме місце, де він був до того, як його штовхнув Пітер.
Майже всі портали в кімнаті були відсунуті до боків залу, і лише один зелений портал стояв у центрі.
Увесь клас Дела прибув, а це близько 50 учнів загалом, і зараз вони були згруповані по п'ять осіб. Вони мали залишатися в тих же командах, на які зареєструвалися раніше.
У центрі кожної команди був великий наплічник, який їм видали.
У них містилися необхідні припаси та речі для кожної команди. Там були харчові пігулки, яких вистачало до місяця. Також пігулки для очищення води та аптечка першої допомоги.
"Гаразд, хлопці та дівчата", - сказав Дел, стоячи прямо перед порталом. "У мене є важлива інформація для вас, перш ніж ви зайдете в портал, тож слухайте уважно. Коли ви увійдете в портал, комунікаційний пристрій на вашому зап'ясті перестане працювати. Важливо, щоб при вході в портал ви підтримували фізичний контакт з людиною поруч із вами. Інакше вас телепортує в інше місце".
Квін і Ворден вже добре це знали.
"І ще, вас випадковим чином телепортуватиме кудись у межах Сховища. Не тривожтеся. Все Сховище безпечне та охороняється військовими та іншими мандрівниками. Експедиція триватиме тиждень, і мета полягає в тому, щоб привезти з собою якомога більше звіриних кристалів. Команда, яка матиме найбільше звіриних кристалів наприкінці тижня, отримає найвищий бал. Звір найвищого рівня, якого ви побачите на планеті із зеленим порталом, – це звір середнього рівня. Але це трапляється рідко, якщо ви натрапите на такого, будь ласка, уникайте конфронтації та вирушайте в інше місце", – пояснив Дел.
"Усередині Сховища є військова база зі складом, де вони відстежуватимуть отримані вами кристали. Я раджу вам робити це через регулярні проміжки часу, щоб не втратити всі свої кристали. Наш клас входить першим, і щогодини відправлятиметься ще один клас першого курсу. Як ваш учитель ясподіваюся, що цей клас буде конкурентоспроможним".
Дел продовжив пояснювати про вилазки через портал. Він також запропонував іншим студентам не заходити надто далеко від початкового Притулку, де вони базувалися. Хоча на планеті було розкидано кілька притулків. Між ними не було нікого, хто б міг їх направляти.
І не кожен Притулок мав військову базу.
Тест також мав розпочатися, щойно перша команда висадиться на планеті. Їм самим вирішувати, як розраховувати свої сили під час полювання. Вся мета полягала в тому, щоб дати студентам можливість стати самодостатніми.
Але остання інформація, що зірвалася з вуст Дела, була найгіршою новиною для Квіна.
"Будь ласка, стежте за часом і добре відпочивайте. Добовий цикл на цій планеті – 72 години сонячного світла, а потім 72 години темряви, тож вам потрібно буде самостійно стежити за часом, і це все, що я хотів сказати."
В ту мить, Ворден і Лейла обернулися, щоб подивитися на Квіна, який стояв там з відкритим ротом.
"Не хвилюйся, Квіне," сказала Лейла, "Я спакувала парасольку."
"Пфф, парасолька," сказав Ворден, "У мене є дещо краще." Ворден потім заліз у сумку, щоб витягнути сонцезахисний крем.
"Думаю, це допоможе," сказав Ворден.
Лейла одразу почала сміятися, показуючи пальцем на пляшку.
"Ідіоте, це не спрацює."
"Звідки така впевненість!" огризнувся Ворден.
"Народ, заспокойтеся, будь ласка, на нас люди дивляться," сказав Квін.
І справді, всі навколо дивилися на них, як вони гаряче сперечаються.
Поки Лейла і Ворден продовжували тихо сперечатися, Квін перевіряв, чи все в сумці, а Ерін бавилася зі своїм звірячим мечем. Єдиним, хто нічого не робив і не сказав жодного слова за весь цей час, був Пітер.
Він подбав про те, щоб триматися на пристойній відстані від інших.
По черзі викликали групи, щоб ті зайшли в портал, але перед тим, як викликали групу Квіна, Квін відтягнув Вордена вбік, щоб задати йому кілька питань.
"Гей, то що, є якісь новини про те, хто стояв за тим випадком з Пітером?" - спитав Квін.
"Нічого", - відповів Ворден.
"Що, серйозно?"
"Ага, і коли я кажу, що добряче потріпав тих дітей, я дійсно це маю на увазі. Єдине, що я від них дізнався, це те, що ти не був початковою ціллю, це був я", - пояснив Ворден. "Хоча мені вдалося простежити за ними, і, здавалося, вони прямували до будівлі другого року. Я спробував зайти, щоб побачити, куди вони йшли, але не пощастило. Можливо, я трохи забагато розпушив пір'ячка другокурсникам."
"Я розумію, ну, гадаю, можливо, нам варто поки що приглянути за Пітером."
"Гей, Квін," прошепотів Ворден. "Ти справді не віриш, що це спрацює?" Ворден тоді витягнув сонцезахисний крем, який приніс із собою.
"Ми вже пробували, але дякую за турботу."
Саме тоді назвали номер їхньої групи, і вони були готові вирушити до порталу. Коли Ерін нахилилася, щоб підняти рюкзак з підлоги, інша рука потягнулася до нього. Піднявши очі, вона помітила, що це Пітер.
"Будь ласка, дозвольте мені допомогти," сказав Пітер, "Я не хочу бути марним і тягнути команду вниз."
"Просто дайте йому робити, що він хоче!" вигукнув Ворден. "Найменше, що він може зробити, це нести наші речі."
Стоячи в ряд, група стояла один за одним, тримаючись за плечі тих, хто попереду. Ззаду був Пітер, а попереду Ворден.
"А тепер пам'ятайте, не відпускайте," проінструктував Дел. "Через сім днів ви повинні вирушити на військову базу і повернутися через портал сюди."
Один за одним вони проходили крізь портал, і дивне відчуття охоплювало їхні тіла. Нарешті, Пітер увійшов останнім.
Усі їхні відчуття загострилися, коли вони проходили порталом. Їхні мізки, здавалося, трохи оберталися. Але за кілька секунд усе скінчилося.
Коли група розплющила очі, їх оточував гомін містян і всяке таке. Ряди будівель і магазинів, ринкові прилавки, де продавали їжу та зброю. Вони успішно дісталися до Притулку.
Але одна людина зовсім не була цьому рада.
[Ви контактуєте з прямим сонячним світлом]
[Ваші характеристики тепер зменшаться на 70 відсотків]
