Перекладач: Лунард
Редактор: Elein Dark, Темрія
Додаток на телефоні з іконкою у вигляді входу до “Будинку жахів” був дуже схожий на більшість популярних менеджмент-ігор. Однак, на відміну від типових ресторанів, океанаріумів чи зоопарків, тут гравцю належало керувати будинком жахів.
Чень Ґе дивився на екран, єдине питання крутилось в його голові:
«Що в телефоні, який батьки залишили після себе, робить цей застосунок?»
Він проглянув інтерфейс застосунку і помітив, що вся інформація в ньому збігалась з умовами в реальному “Будинку жахів”, включно з кількістю відвідувачів за день та наявними тематичними зонами. Через це у Чень Ґе виникло дивне відчуття, ніби “Будинок жахів” у грі нічим не відрізнявся від того, яким він керував у реальному світі.
Обидва переживали скрутні часи та могли скоро закритися, надто вже багато було між ними схожого.
«Чи могло так статись, що ця гра побудована на основі мого “Будинку жахів”? Чи значить це, що зміни в грі відобразяться і в реальному світі?» — промовив хлопець подумки.
Чень Ґе продовжив читати. «Ніч живих мерців» — поточний сценарій в “Будинку жахів”, був сильно розкритикований. Навіть сценарій «Мінхунь», що колись потрапляв в новини й викликав ажіотаж, тут отримав лише пів зірки.
— Якщо «Мінхунь» отримав лише пів зірки, аж боязко уявити якими страшними мають бути ті закриті сценарії, — він спробував тапнути на одну з опцій, але на екрані з’явилось віконце з поясненням, що треба завершити певну кількість щоденних місій перед тим, як юнак зможе відкрити ці сценарії.
— Схоже, ці щоденні місії — ключ до прогресу. Лише якщо я буду виконувати їх, зможу відкрити більш страшні сценарії. А відкриваючи більше сценаріїв, я приваблю більше клієнтів та зможу розширити “Будинок жахів”, — Чень Ґе був заядлим гравцем в мобільні ігри, тому швидко зрозумів правила: темп виконання щоденних місій буде впливати на розвиток атракціону.
Натиснувши на вкладку ‘щоденні завдання’, він побачив три опції:
❖ Завдання легкої складності: Є три основних елементи в дизайні хорошого “Будинку жахів” — історія, атмосфера та емоції. “Будинок жахів” без історії, це “Будинок жахів” без душі. Будь-ласка, заверши передісторію для сценаріїв «Ніч живих мерців» та «Мінхунь».
❖ Завдання середньої складності: Полагодь всіх манекенів в “Будинку жахів” до опівночі.
❖ Завдання жахаючої складності: Мабуть, тобі й досі цікаво — чи існують привиди насправді? Тоді зіграймо в одну гру. Істина відкриється в ту саму мить, коли ти розплющиш очі.
❖ Щоденні завдання оновлюються щодня опівночі. На день можна обрати лише одне завдання. Різна складність — різна винагорода.
(Будьте обережні! Чим складніша місія, тим більш небезпечною вона буде — обирайте уважно!)
Проглянувши деталі місій, Чень Ґе здивовано видихнув.
— Невже завдання з гри справді потрібно виконувати в реальному житті? Якщо це так — чи означає це, що гра впливає на реальність?
Щоб перевірити підозру, хлопець вирішив обрати місію. З огляду на те, що нагорода залежить від складності місії, а обрати можна лише одну на день, заради максимальної винагороди він мав би вибрати найскладнішу. Проте саме застереження в кінці списку дійсно хвилювало Чень Ґе.
— Складно обрати. Опис жахаючого завдання такий нечіткий. Це очевидно якась пастка. Чому б не почати з середньої складності? Полагодити всіх манекенів буде нелегко, але таки реально.
Чень Ґе був дуже рішучою людиною — якщо він ухвалював рішення, то діяв негайно. Він взяв ящик з інструментами і непочату каністру штучної крові, та пішов оглянути всіх манекенів в “Будинку жахів”.
Ніч уже вступила у свої права. Юнак самотньо блукав великим атракціоном. Щоб зекономити електроенергію, він навіть не вмикав коридорне освітлення, а тримав ліхтарик під пахвою, тягнучи за собою манекенів, які потребували ремонту.
Якби хтось побачив це ззовні, вони, мабуть, злякалися й одразу б викликали поліцію.
— Дійсно не очікував, що так багато манекенів треба буде лагодити. Варто було зайнятися цим раніше!
О 11:45 вечора на телефоні з'явилося повідомлення про виконання завдання:
❖ Ви виконали завдання середньої складності. Увага до деталей допоможе створити ідеальну лячну атмосферу. Вітаємо, ви отримали винагороду за місію: музичний супровід “Чорна п’ятниця”.
— Стоп, хіба “Чорна п’ятниця” це не та пісня, що була заборонена за кордоном? Згідно з чутками, вона здатна викликати в слухачів схильність до самогубства, а оригінал було втрачено дуже давно. Чень Ґе знайшов зображення CD-диску у своєму інвентарі.
— Що це за винагорода така? Тільки не кажіть, що це якийсь розіграш.
Чень Ґе тапнув на зображення і почув мелодію, якої ще ніколи не чув, ніби вона лунала прямо біля його вуха. Цей звук немов був народжений із самої темряви. Він був самотнім, скорботним. Хлопець відчув, як усе навколо ніби віддаляється від нього. Наче занурення на дно океану… Або ж рух по нескінченному тунелю без світла в кінці.
Коли пісня скінчилась, його спина була вся мокра від холодного поту. Чень Ґе був дуже радий що не клацнув випадково прослуховування пісні на повторі, інакше він сам точно не зміг би оминути впливу цієї музики.
— Чорт, це все насправді! Схоже що це дійсно оригінальний трек!
Тепер він остаточно переконався: виконуючи завдання в грі, можна отримувати реальні нагороди. Це відкривало йому короткий шлях до порятунку “Будинку жахів”. Вимкнувши музику, Чень Ґе обережно зберіг усе належним чином. Закінчивши всі справи, він ледве доплентався до кімнати відпочинку для працівників.
Юнак приліг у ліжко, та не зважаючи на те що він був втомлений, спати зовсім не хотілось. Все-таки, йому ще треба було ‘перетравити’ те, що він почув і побачив за цей день.
Сам того не помітивши, Чень Ґе лежав і дивився безцільно в стелю, хоч було вже за опівніч.
— Зовсім не спиться! — знудьгований до смерті, хлопець витягнув чорний телефон:
— Північ минула, значить там має бути новий набір ‘щоденних завдань’, чи не так?
Він відкрив застосунок і, як і очікувалось, побачив зміни на екрані щоденних завдань.
❖ Завдання легкої складності: Щоб подарувати відвідувачам справді лячний досвід, перш за все потрібно контролювати ритм екскурсії. Якщо актори чи механізми з’являться надто рано або пізно — це зіпсує настрій. Рекомендується встановити звукові сенсори та камери спостереження, щоб завжди відстежувати просування відвідувачів.
❖ Завдання середньої складності: Один у полі — не воїн. Хороший “Будинок жахів” потребує сильної команди. Найми нових співробітників — вони допоможуть тобі пережити кризу.
❖ Завдання жахаючої складності: Мабуть, тобі й досі цікаво — чи існують привиди насправді? Тоді зіграймо в одну гру. Істина відкриється в ту саму мить, коли ти розплющиш очі.
❖ Щоденні завдання оновлюються щодня опівночі. На день можна обрати лише одне завдання. Різна складність — різна винагорода.
(Будьте обережні! Чим складніша місія, тим більш небезпечною вона буде — обирайте уважно!)
Нові завдання викликали у Чень Ґе суперечливі відчуття.
Легке завдання полягало в тому, щоб встановити прилади для спостереження в “Будинку жахів”. Це можна було зробити за гроші, але проблема в тому, що бюджет у хлопця наразі був дуже обмежений.
Середня складність також не була легкою для Чень Ґе. Два досвідчених робітники, що пройшли з ним крізь всі труднощі, тільки-но звільнились. Навіть якби він виставив вакансії прямо зараз, навчання співробітників зайняло б так багато часу, що коли вони були б готові працювати — “Будинок жахів” уже був би зачинений.
З огляду на те, що легке та середнє завдання були неможливі для виконання, хлопець поглянув на останнє щоденне завдання.
— Чим складніша місія, тим більша винагорода, чи не так? Може, мені таки ризикнути й спробувати завдання жахаючого рівня?
