Розділ 169

Цю Сін не був обдурений. Він різко розвернувся, запхав Се Яна в машину, зачинив дверцята і попрямував у напрямку поліцейської машини. Се Ян не зупинив його. Він просто притулився до дверцят машини і дивився, як віддаляється спина Цю Сіна. Потім він натягнув на себе пальто, що належало Цю Сіну і розслаблено притулився до дверцят.

Цього разу все повинно бути повністю закінчено. Він пам'ятав, що коли він вперше перейшов в цей світ, він проаналізував, хто вб'є справжнього власника тіла. Результатом аналізу тоді було те, що це міг бути хто завгодно, окрім Тао Яна. Він навіть не помітив Тао Яна, тому що ця людина мала не надто багато сцен у книзі.

Однак після останнього нападу і подальшої автокатастрофи він фактично звернув свою підозру на Му Чжоуї і Тао Яна. Однією з причин було те, що спосіб автокатастрофи був дуже близьким до автокатастрофи, яка спричинила смерть першого власника в романі. Якщо він вважав це способом дії вбивці, то міг бути практично впевненим, що це та сама людина.

По-друге, він контактував з усіма людьми, яких підозрював на початку. Неважливо, чи це були Цю Цзінін, Лю Цзян, сім'я Фен або навіть сім'я Се, ніхто з них не був з тих, хто вбивав людей імпульсивно після втрати майна або навіть мав сміливість найняти вбивцю. Навіть якби вони хотіли вбити, окрім боязкого Се Сю, решта мали б найбільше хотіти вбити Фен Цінліна, а не боягузливе гарматне м'ясо, яке навіть наприкінці виявилося безсилим.

Тоді Тао Ян вимовив слово «жертва» і він остаточно визначив, що людиною, яка вбила первісного власника в романі, був Тао Ян.

Тао Ян завжди вважав Цю Сіна «витвором мистецтва». У випадку, коли «витвір мистецтва» в оригінальній книзі помер і був завершений, «пляма», яка могла вплинути на досконалість «витвору мистецтва», була абсолютною перешкодою в збочених очах Тао Яна.

Тепер сюжет оригінального роману повністю змінився. Усі загрози, що могли зашкодити «Се Яну», зникли.

З Цю Цзінвеєм та Лю Цзяном розправився Цю Сін і вони більше ніколи не будуть проблемою. Сім'я Фенів була повністю під контролем Фен Цінліна, а трьох братів Фенів було піддано слідству або заарештовано. Вони були не в змозі захистити себе. Головну героїню також заарештували, а Се Сю став «татом», який найкраще знав про поточні справи. Тао Ян був успішно заарештований.... всі гострі ножі, що висіли на голові «Се Яна», зникли.

Ніхто більше не загрожуватиме життю «Се Яна». Він нарешті міг бути спокійним як «Се Ян».

Завжди натягнута струна в його голові не могла не розслабитися. Потім Се Ян раптом про щось подумав і зосередив свою увагу на останньому фрагменті в енергетичному ядрі. Ні, це ще не було кінцем. Ця річ не була повністю вирішена. Якщо головна система знову відправить у світ систему...

Дверцята раптово відчинилися і Се Ян ледь не випав з машини. Його плечі вчасно підхопили і тіло потрапило в теплі обійми. Се Ян підняв голову. Він зустрівся з ледь червоними очима і жорстким виразом обличчя Цю Сіна і був приголомшений. Він запитав: «Що сталося?»

Цю Сін не відповів. Він просто нахилився і засунув Се Яна назад в машину. Потім він сів і зачинив дверцята, даючи вказівки Чжоу Мяо, що сидів за кермом: «Їдь до найближчої лікарні!» Після цього він схопив руку Се Яна і перевірив її знову і знову, час від часу перевіряючи пульс Се Яна.

Се Ян все зрозумів і почав заспокоювати його: «Не хвилюйся, Тао Ян мене не чіпав».

Цю Сін скоса глянув на Се Яна. Вираз обличчя Цю Сіна здавався спокійним, але придивившись уважніше, можна було помітити пригнічений страх. Рука, що тримала Се Яна, навіть затремтіла: «Тао Ян сказав, що він використав синтетичну отруту, яка всмоктується в людський організм через шкіру. Він сказав, що доторкнувся до тебе і сам відчув симптоми отруєння. Він не міг поворухнути руками. Він торкнувся тебе, Тао Ян сказав, що він торкнувся тебе. Се Ян, ти наважився допустити нещасний випадок».

Се Ян був шокований поглядом Цю Сіна. Пізніше він зрозумів, що симптом отруєння Тао Яна, про який згадував Цю Сін, мав бути викликаний його здібностями. Він хотів пояснити, але не знав, як це сказати. Зрештою, він взяв Цю Сіна за руку і підкреслив: «Зі мною справді все гаразд. Нічого не сталося. Він не торкався мене».

Ця гарантія, вочевидь, не заспокоїла Цю Сіна. Він просто тримав руку Се Яна однією рукою, а іншою – талію Се Яна, закликаючи Чжоу Мяо їхати швидше. Поліцейська машина та їхня машина під'їхали до лікарні одна за одною. Цю Сін наполовину підтримав Се Яна у відділенні невідкладної допомоги і викликав лікаря, щоб той оглянув Се Яна.

Се Ян був дуже слухняним і робив усе, про що просив лікар. Він також неодноразово запевняв лікаря, що не відчуває ніякого дискомфорту, щоб опосередковано заспокоїти Цю Сіна. Незабаром з'явилися попередні результати обстеження. У Се Яна не було жодних ознак отруєння, а на його руці не було рани, яку міг проколоти Тао Ян. Почувши результат, кулак Цю Сіна затрясся, перш ніж розслабився. Він різко присів і схопився за голову.

Се Ян підвівся з ліжка і присів перед Цю Сіном: «А Сін?»

«Іди...– Цю Сін опустив руки, швидко опанував свої емоції і витріщився на Се Яна. – Пройди повне обстеження тіла. Ми зробимо ще одну перевірку. Ян Ян, не спи поки що і зроби ще одне обстеження, добре?»

Се Ян побачив червоні очі Цю Сіна і його серце стиснулося. Він кивнув: «Так».

Цю Сін негайно встав і почав організовувати огляд Се Яна. Се Ян продовжував співпрацювати.

Дорогою до іншого відділення на обстеження, Се Ян побачив Тао Яна, якого поліція відправила на лікування в іншу кімнату. Тао Ян відкинувся на спинку ліжка, нарешті втративши неприємний спокій на обличчі. Він щось говорив, піднявши руки перед собою. Однак його руки були напрочуд м'якими і пониклими. Виглядало так, ніби він не міг їх контролювати.

Можливо, він відчував на собі погляд Се Яна. Тао Ян раптом повернув голову і подивився на нього.

«Не дивись на нього, – погляд Се Яна раптово заблокувало тіло Цю Сіна, Се Ян підняв очі, щоб зустрітися з холодними очима Цю Сіна, який доторкнувся до обличчя Се Яна і знизив голос, наче вмовляв дитину: –Не дивись на цього божевільного. Іди спочатку перевірся і будь слухняним».

Се Ян відчув стриманість Цю Сіна і підводні течії під його вимушеним спокоєм і слухняно кивнув. Цю Сін повів його до іншого відділу. Ось так Се Ян і Цю Сін провели перший день нового року в лікарні.

Після обіду стали відомі результати всіх обстежень Се Яна. Все було в нормі і Се Ян був здоровий. Цю Сін відчув повне полегшення. Незважаючи на те, що в кімнаті були лікар і поліція, він нахилився і обійняв Се Яна, який сидів на ліжку.

Се Ян обійняла його у відповідь, дивлячись за спину Цю Сіну, щоб вибачливо посміхнутися лікарю і поліції. Він подивився на Цю Сіна і спокійно сказав йому: «Послухай, зі мною дійсно все гаразд».

Руки Цю Сіна напружились, коли він тримався ще кілька секунд. Потім він відпустив їх і з холодним обличчям подивився на по ліцейського: «Тао Ян мертвий?»

«......»

Поліцейський був приголомшений від запитання Цю Сіна і застиг на кілька секунд, перш ніж відповісти: «Ні, з ним нічого серйозного не сталося. Просто нерви в його руках вийшли з-під контролю. Лікар підозрює, що це викликано токсинами».

Цю Сін насміхався і говорив жахливі слова: «Добре, що він не помер. У нього ще все попереду».

Поліцейський з жахом витріщився на Цю Сіна та інстинктивно повернувся вбік, щоб заблокувати двері, ніби боячись, що Цю Сін вибіжить і вб'є Тао Яна.

«А Сін, можна я піду спати? Я так хочу спати».

Цю Сін негайно обернувся і холод на його обличчі розвіявся. Він рушив вперед, щоб допомогти натягнути ковдру навколо Се Яна: «Спи. Я буду охороняти тебе».

«Зачекайте хвилинку, пане Се. Ви повинні зробити стенограму», –поспішно промовив поліцейський.

Се Ян вчасно проконтролював свій вираз обличчя і посміхнувся по ліцейському, перш ніж Цю Сін встиг щось зробити: «Так, тоді я піду спати пізніше. А Сін, я трохи зголоднів. Можеш принести мені щось поїсти?»

Тепер Цю Сін слухав тільки Се Яна і тільки Се Ян міг його заспокоїти. Він кивнув, скоса глянув на поліцейського і підвівся, щоб знайти Ву Шуя, який чергував біля палати, щоб домовитися про їжу.

Лікар побачив, що той зайнятий і вийшов. У палаті залишилося лише двоє людей. Се Ян збентежено подивилася на по ліцейського: «Вибачте, мій коханий трохи нервує».

«Нічого страшного. Я розумію, розумію, – поліцейський підійшов до ліжка і дістав блокнот і ручку. – Тоді... почнемо?»

Се Ян кивнула.

Лише кілька речень стенограми було написано, коли повернувся Цю Сін. Він сів на інший бік ліжка і суворо подивився на поліцейського.

Полівський: «......»

«А Сін, я хочу випити соєве молоко».

Цю Сін подивився на Се Яна, перш ніж знову встати і піти. Поліцейський зітхнув з полегшенням. Потім він зустрівся з очима Се Яна і зніяковів: «Це... це жахливо, коли ваш коханий холод... ні, я маю на увазі, що у вас дійсно хороші стосунки».

Се Ян посміхнувся.

Стенограма продовжувалася і офіцер навмисно прискорив допит.

У цей час Цю Сін і Ву Шуй принесли соєве молоко і їжу. Се Ян їв під час розмови з поліцейським. Коли він закінчив їсти, стенограма була майже готова.

Поліцейський поступово відпустив його і більше не переймався поглядом Цю Сіна. Коли стенограму було закінчено, він злякався і зітхнув: «Психологічні якості Тао Яна дійсно жахливі. Він був трохи схвильований, коли його вчора заарештували. Коли він сів у машину, він був абсолютно спокійний і заперечував, що намагався завдати вам шкоди. Лише коли з'явилися симптоми отруєння, він взяв на себе ініціативу зізнатися в отруєнні, щоб зберегти свої руки. Він назвав назву отрути, але пізніше з'ясувалося, що його симптоми не зовсім збігаються. Лікар підозрює, що отрута, яку він використав, була забруднена. Щоб отримати зразок для аналізу, Тао Ян пояснив, де заховав голку для ін'єкцій. Інакше ми могли б не знайти доказів того, що він намагався навмисно вбити когось. Ви можете не повірити, але за такий короткий час він фактично запхав маленьку ін'єкційну голку в поділ одягу гостя, що проходив повз. Камера спостереження навіть не зафіксувала, як він рухав руками».

Се Ян був здивований, але й не здивований.

Несподіванкою було те, що ефект, викликаний його здібностями, перевернув все і змусив Тао Яна зізнатися. Не дивно, що Тао Ян організував все дуже обережно. Не дивно, чому він наважився наполягати на тому, що його засудять лише до 20 років.

Тихий Цю Сін раптом подивився на по ліцейського: «Ви щойно похвалили вбивцю?»

«......»

Поліцейський миттєво придушив усі свої емоції і підвівся: «Дякую вам, пане Се, за співпрацю. Тоді я піду. Бажаю вам якнайшвидшого одужання».

Се Ян кивнув і подивився, як поліцейський «тікає». Потім він подивився на Цю Сіна: «Чому ти такий лютий до поліцейського? Це ж неправильно».

«...Я не був лютим,–Цю Сін змінив вираз обличчя і сів біля ліжка, взявши Се Яна за руку. – Ти наївся? Я не просив Ву Шуя купувати багато. Якщо ти з'їси забагато, тобі буде незручно спати».

«Ву Шуй купив якраз стільки, скільки ти просив. А Сін».

Цю Сін подивився на Се Яна з виразом, який говорив: «Що ще ти хочеш? Просто запитай».

«Я хочу додому, – Се Ян стиснув руку Цю Сіна і дивився на Цю Сіна, у якого з'явилися темні кола через те, що він не спав допізна. –Я не можу тут спати і хочу, щоб ти мене обійняв».

Цю Сін підвівся зі словами: «Так, ходімо додому».

Цю Сін зателефонував Фен Цінліну, щоб той прослідкував за справами Тао Яна і повернувся додому разом із Се Яном.

Повернувшись додому, Цю Сін дивився, як Се Ян вмивається. Потім він швидко вмився і ліг спати. Він обійняв Се Яна і поцілував його в чоло: «Спи».

Се Ян подивився на Цю Сіна і обняв його. Потім він опустив голову і заплющив очі, звично дозволивши своїй здатності «обгризти» останній шматочок фрагмента в енергетичному ядрі.

Безладні дані, які він бачив незліченну кількість разів, почали спливати в його голові. Се Ян планував, що Цю Сін засне, перш ніж заснути сам. Однак цього разу він не знав, що відбувається, але всередині нього з'явилася важка сонливість.

Се Ян заснув ще до того, як той встиг чинити опір.

Через 30 хвилин Цю Сін різко розплющив. Він подивився вниз на те, як спить Се Ян і обережно відвів руки, щоб встати. Він натягнув ковдру на Се Яна і деякий час спостерігав за цією людиною, а потім схопив свій телефон і вийшов з кімнати.

Він наказав майстру Ляо і двом охоронцям захистити Се Яна і знову вийшов на вулицю. Як тільки Цю Сін сів у машину, він зателефонував Фен Цінліну і запитав: «Ти зробив те, про що я тебе просив?»