Розділ 13

Цю Сін раптово розлютився, залишив Се Яна та пішов назад до вілли. Се Ян звик до такої емоційної мінливості і його це не хвилювало. Він струсив з долоні корм для риб і повернувся на віллу.

У вітальні нікого не було. Цю Сін, який зайшов першим, невідомо куди подівся. Се Ян сів на диван сам, узяв чайник на столику, налив чашку холодного чаю та позбувся дивного смаку в роті.

Приблизно через півгодини Се Сю спустився з кабінету на другому поверсі. Побачивши Се Яна, який сидить сам у вітальні, він за звичкою захотів заговорити з Се Ян наказовим тоном.

«Двічі подумай, перш ніж щось сказати, – Се Ян крутив чашкою з чаєм і подивився на нього. – Якщо ти мене розсердиш, твій курорт буде зруйновано».

Се Сю захлинувся, усмішка на його обличчі була скривленою, від обличчя яке смикалось. Через деякий час він сухо сказав: «Про що ти кажеш? Чому я маю злити тебе без причини».

Се Ян проігнорував його.

Се Сю стиснув сумку з контрактом у своїй руці й зробив вираз обличчя доброго батька. Він підійшов до Се Яна і з гіркотою сказав: «Ян Ян, насправді ти неправильно зрозумів свого батька. Я був таким суворим з тобою в минулому, для твого ж добра. Я сподіваюся, що ти зможеш досягти успіху!»

«Тобто ти навчив мене, що успіх– це коли б’єш, лаєш, ображаєш та продаєш свого ж сина чоловікові?»

Се Сю знову задихнувся і пожартував: «Про що ти? Який продаж? Тобі не здається що сім’я Цю дуже гарна? До речі, ти маєш достатньо грошей на проживання? Татові потрібно дати тобі ще?»

«Недостатньо, дай мені їх. Бути виконавцем, це великі витрати коштів. Почнемо спочатку з півмільйона».

«......»

Се Сю стис зуби від болю, щоб дати Се Яну півмільйона юанів просто так і сказав: «Дивись, тато тебе справді любить! Візьми ці гроші та купи кращий одяг. Ти також можеш подбати про свою шкіру. Хлопчики повинні також виглядати гарно, ах».

«Я пам'ятаю, ти сказав мені кинути навчання...»

«Так сказав тато дурницю. Не кидай! Не кидай! Молоді люди повинні вчитися більше!»

Се Ян подивився на нього з усмішкою, перейшов до основної теми та сказав: «Цю Сіну подобається моя особистість маленького артиста, але артиста легко очорнити, якщо ЗМІ знайдуть тебе, чи знаєш ти, як впоратися з ними?»

Се Сю зрозумів і швидко запевнив: «Твій батько добре похвалить тебе перед ЗМІ. Моїй сім’ї так пощастило!»

«Я думаю, тобі краще нічого не говорити. ЗМІ вирвуть твої слова з контексту».

Се Сю змінив напрямок, сказав що одразу піде в обхід, коли побачить ЗМІ в майбутньому!

Се Ян був прискіпливим: «Ти гарантуєш лише свої дії, а як щодо інших членів сім’ї Се? Вони мене не дуже люблять».

Се Сю майже втратив люб’язну посмішку на своєму обличчі, почувши це. Він глибоко вдихнув, поплескав себе по грудях і запевнив його: «Не хвилюйся, тато повернеться, щоб дисциплінувати їх і переконатися, щоб вони не говорили дурниці! Ти зосередься на супроводі президента Цю. Усе інше тато владнає».

Се Ян нарешті був задоволений, показуючи жестом підійти Се Сю ближче.

Се Сю нерішуче підійшов.

Се Ян сказав йому щось на вухо.

Се Сю завмер. Він схопив Се Яна за руку, сердито глянув і важко дихав. Він запитав: «Це правда?»

«Так, якщо не віриш, запитай мого брата, про гарні відносини між моєю мачухою та дядьком Ваном, він повинен знати. Минулого разу, коли мачуха брала брата в подорож, дядько Ван, здається, був там».

«Сука...» – Се Сю зціпив зуби. Його обличчя стало зеленим, чорним і зеленим. Раптом він тихо загарчав і пішов до дверей вілли. Зробивши два кроки, він раптово зупинився, повернувся і сказав: «Я піду попрощаюсь з президентом Цю».

Се Ян дивився на нього із захопленням і в думках аплодував за його витримку в цей час.

Вони знайшли Цю Сіна на терасі верхнього поверху, він відкинувся на кріслі, з закритими очима. Се Сю ввічливо подякував та попрощався. Він лестив Цю Сіну і пообіцяв добре стежити за проектом вілли курорту.

Цю Сін полінувався відкрити очі і сказав: «Хе Цзюнь збирається йти, нехай він підвезе вас».

Се Сю швидко висловив подяку, потім подивився на Се Яна і кинув на нього погляд «добре служи Цю Сіну» та пішов за Хе Дзюнем.

На терасі залишилися лише Се Ян і Цю Сін. Се Ян підійшов до крісла і сказав: «Спасибі за сьогодні».

Цю Сін мовчав.

«Я на мить подумав, що мені потрібно наблизитися до тебе, щоб краще обдурити Се Сю».

Цю Сін все ще не відкривав очей і мовчав. Він ніби заснув.

Се Ян вирішив сказати інше: «Мені бракує грошей».

Цю Сін все ще не рухався.

«Я збирався купити будинок, але ціна в місті B дорожча, ніж я очікував. Гроші які в мене є, відкладені на інші цілі, тому я не можу купити будинок».

Цю Сін нахмурився і відкрив очі.

«Я не можу купити будинок. Квартира компанії оточена папараці. У квартирі забагато артистів. Незручно жити. Здається, я можу тільки орендувати кімнату у тебе, – Се Ян подивився на Цю Сіна:– Тож я хочу запитати, чи можеш ти здати мені в оренду всього одну кімнату. Ти можеш встановити орендну плату».

Цю Сін сів і подивився на Се Яна.

Се Ян знову запитав: «Ти здаси мене її?»

Цю Сін сердито посміхнувся, холодно сказав: «Се Ян, ти залежиш від мене, так? Шукаєш мене через брак грошей, через проблеми, або тобі нема де жити, але коли я просив тебе повечеряти ти не маєш часу, ти думаєш, що я займаюся благодійністю?»

«Якщо ти здаси для мене кімнату, я зможу надати послугу супроводу харчування».

Цю Сін перестав посміхатись: «Я вперше чую, щоб хтось без житла, переконував у такій свіжій та вишуканій манері».

«То ти здаєш мені її?»

Цю Сін холодно дивився на Се Яна.

Се Ян подивився на нього і раптом сказав: «Будь ласка».

Цю Сін підскочив з крісла і вказав пальцем на Се Яна. Через деякий час він відвів свою руку і сказав: «Якщо я знову побачу, як ти їси якусь брудну їжу....Кімнати на третьому поверсі порожні. Вибирай сам».

Потім він розвернувся і пішов геть.

Се Ян на мить здивувався, згадав про корм для риб, який попробував раніше. Він посміхнувся і голосно крикнув: «Дякую!»

Цю Сін голосно грюкну дверима тераси.

Нарешті, Се Ян вибрав головну спальню на третьому поверсі, тобто кімнату прямо над спальнею Цю Сіна. Вона була дуже велика і простора з балконом. Се Ян був дуже задоволений. Поклавши рюкзак у спальню, Се Ян спустився вниз в їдальню. Він побачив, що їжу вже подано, сів навпроти Цю Сіна.

Цю Сін мав байдужий вигляд обличчя: «Тобі не раді».

«Як я вже сказав, якщо ти погодишся здавати в оренду кімнату, я супроводжуватиму тебе за їжею»

Цю Сін деякий час дивився на нього, але нічого не сказав, перш ніж покликав робітницю подавати вечерю.

Вечеря пройшла тихо і гармонійно. Се Ян опівдні не їв достатньо м’яса, тому був дуже голодним. Він з'їв три миски рису на одному диханні. Порівняно з ним, апетит Цю Сіна був набагато менший. Після того, як миска з рисом була закінчена, він зразу відклав палички.

Се Ян сказав: «Завтра я піду до університету і перевезу речі. Можливо, я не зможу повернутися, щоб повечеряти з тобою ввечері».

Цю Сін підвівся і вимовив речення: «Кому є до тебе діло?» – пішов.

У свою першу ніч у домі сім’ї Цю Се Ян добре виспався. Наступного дня він прокинувся природним шляхом. Коли він спустився вниз, то виявив, що Цю Сіна там немає, але на столі був сніданок. Він засміявся і сів їсти.

Після сніданку Се Ян піднявся нагору, щоб подзвонити Ву Шую і попросив Ву Шуя забрати його в університет. Після цього він сів за стіл, увімкнув ноутбук і почав аранжувати музику.

Він думав, що сад Цзінхе настільки далеко, що Ву Шую знадобиться щонайменше година, щоб приїхати сюди, але він не очікував, що Ву Шуй подзвонить йому лише через кілька хвилин. Він з подивом забрав деякі речі вниз і з цікавістю запитав Ву Шуя. Тільки тоді він дізнався, що Ву Шуй живе в невеликому будинку неподалік від вілли. Він був дуже близько.

Вони сіли в авто і були готові їхати.

«Почекайте! – Лю Ша вибігла із вілли, нахилилася й дала ключ через наполовину опущене вікно: –Маленький босе, ви забули це».

Се Ян подивилася на ключ у своїй руці й повернувся до вікна.

«Дякую, помічнику Лю».

«Нема за що, – Лю Ша відступила. – Бос має поїхати за кордон, в ділову поїздку. Він замовив літак на десяту вечора. Він виїжджатиме з дому близько сьомої».

Се Ян згадав реакцію Цю Сіна вчора. Зрозумівши її натяк, він відповів: «Я докладу всіх зусиль, щоб повернутися до сьомої години».

Лю Ша посміхнулась: «Дякую».

«Помічник Лю дуже ввічлива».

Се Ян підняв вікно, щоб дати сигнал Ву Шую їхати. Потім він подивився на ключ від дверей вілли в своїй руці й кинув його в рюкзак.

У день повернення до навчання університет C був переповнений людьми. Се Ян боявся зустрічі з папараці та фанатами IUD, тому передав свою інформацію Ву Шую, щоб той допоміг йому з документацією та сів у авто.

Почекавши кілька хвилин, раптом подзвонив Ху Бяо

«Се Ян, де ти?– голос Ху Бяо був трохи хрипким, а тон був дуже втомленим. – Я щойно побачив пост в мережі. Ти ходив вчора на вечерю з Тун Цзяном і Ке Ланом?»

«Так».

«Тоді.... про що ви говорили?»

«Брат Бяо хоче про щось сказати нам?»

Після довгого мовчання Ху Бяо раптом зітхнув і сказав: «Се Ян, я не знаю, скільки ти знаєш. Я просто хочу сказати тобі, що я все ще борюся. Я ще намагаюся боротися, хочу щоб ти знав. Я впевнений, що зрештою я буду відповідати за тебе до кінця, не хвилюйся, гаразд?»

Іншими словами, Ху Бяо все ще намагається врятувати всю IUD.

Це надто наївно, але Се Яну подобається ця невинність, що доводить, що Ху Бяо справді любить своїх артистів.

«Брате Бяо, – Се Ян прямо сказав: – Ти можеш боротися за це, але я повідомлю тобі заздалегідь, Мо Бін хоче мене зробити крайнім і я не буду стояти в стороні і нічого не робити. І брат Бяо, чи варто боротися за артиста, який тебе обманув?»

Тон Ху Бяо став серйозним і настороженим: «Що ти маєш на увазі? Тобі хтось щось розповів?»

«Ні, я просто здогадався».

Запанувала тиша, тон Ху Бяо ставав ще більш втомленим: «Се Яне, чому я не знав, що ти такий, такий…»

«Брате Бяо, – Се Ян перебив його, – кого ти вибереш, того артиста, який вже йде проти тебе чи трьох артистів, які хочуть бути з тобою?»

Ху Бяо не міг відповісти: «Що за три, що ти кажучи – зачекай! Ти не будеш! Отже, ти вчора обідав разом... Ти не...»

«Все так як ти думаєш».

Ху Бяо ахнув і поклав трубку.