Розділ 110

Се Ян перевірив Weibo Цю Сіна, коли готувався разом із Гао Сюаньханом та іншими прийняти перший відкритий візит для ЗМІ знімальної групи «Я бачу Сюаньюань». Він побачив зміст похвали Цю Сіна і розсміявся. Він закрив свій мікроблог і зателефонував Цю Сіну.

Телефон підняли за секунди.

«Ти зійшов з літака?»

«Відпочиваєш?»

Двоє людей заговорили майже одночасно. Се Ян здивувався. Зачекав дві секунди, побачив, що Цю Сін не хотів говорити першим, відповів: «Сьогодні є візити ЗМІ, буде більше дозвілля».

«Я зійшов з літака».

І знову вони заговорили майже одночасно. Гао Сюаньхан покликав Се Яна, ЗМІ прибули.

Се Яну довелося коротко розповісти: «Скажи мені заздалегідь, коли буде визначено час лікування в цьому місяці і я спробую поспішити назад. Коли ти повернешся додому, не забудь попіклуватись про зміну часових поясів і не дивись Weibo ».

«Добре».

«Я покладу трубку і поговоримо з тобою пізніше».

«Се Ян».

Се Ян майже відсунув мобільний телефон, підійшов до Гао Сюаньхана й запитав: «У чому справа?»

«Риба вдома має дуже сумувати за нами».

Цю Сін повісив трубку.

Се Ян був приголомшений. Він подивися на мобільний телефон і засміявся, передав його Ву Шую. З гарним настроєм він пішов зустрітися з Гао Сюаньханом та іншими людьми, щоб підготуватися до візиту для ЗМІ.

***

Зі збільшенням популярності «Божевільного музиканта» теми, пов’язані з фільмом, почали часто домінувати в гарячих пошукових запитах і списках гарячих запитань, наприклад: #ШеньЯнСонНаяву#, #СеЯнСон Наяву#, #ЧарівнаМузика#, #СеЯнЛонШую#…

Теми по черзі були в гарячому списку пошуку.

Касові збори фільму зростали, а дискусія набирала обертів.

Окрім Му Чжоуї .

Як виконавиця головної ролі, гра Му Чжоуї у фільмі насправді була дуже хороша і було багато сцен, але вона, здавалась невидимою. За час популярності фільму не було ні новин, пов'язаних з нею, ні гарячого пошуку, ні масштабного обговорення та розголосу. Нічого немає?

Се Ян дізнався про це і подзвонив Фен Цінліну. Запитавши, він отримав відповідь, що сім'я Фен все ще тисне на Му Чжоуї .

Після розмови про Му Чжоуї Фен Цінлін раптово змінив тему і сказав: «Після того, як мій дядько оголосив про свій заповіт, родина Фен почала таємно досліджувати прогрес лікування мого дядька та вашу ситуацію. Вони також доручили мені звернутися до тебе. Тобі краще приділити більше уваги сім'ї Се, сім’я Фен, імовірно, купить кого-небудь щоб дізнатися справжню внутрішню інформацію.

Се Ян подякував Фен Цінліну та повісив трубку.

***

Увечері 4 липня Се Ян повернувся до міста В, готуючись супроводжувати Цю Сіна на наступний день на лікування. Перед тим, як сісти в літак, Цінь Чен зателефонував Се Яну і запитав, чи можна розіграти лотерею, організовану Се Яном для вболівальників, опівночі.

Мозок Се Яна був переповнений лікуванням Цю Сіна. Він не відповів на мить і запитав: «Яка лотерея?»

Цінь Чен був безпорадний: «День народження, лотерея, ви справді забули свій день народження? Чи не повертаєтесь сьогодні в місто B, щоб відсвяткувати свій день народження з містером Цю?»

«…… Зробіть приз кращим».

Після розмови по телефону Се Ян переключився на WeChat, переглянув запис чату з Цю Сіном, завагався на мить, нічого не сказав і відклав свій мобільний телефон. Завтра лікування, він не мав використовувати ці дрібниці, щоб ускладнювати життя боягуза.

На жаль, літак запізнився. Коли Се Ян прибув у місто B, було більше 22:00. Коли він вийшов із виходу, то побачив, що перед ним стояв Цю Сін.

Вони не бачились півмісяця. Цю Сін був трохи худішим. Було спекотне літо, але він був одягнений у світло-сіру сорочку з довгим рукавом і чорні штани. Його гострі брови й очі на фоні холодних білих вогнів аеропорту створювали у людей відчуття, що ніхто не може наблизитись.

Се Ян зупинився, а потім прискорився, щоб кинутись до Цю Сіна. Цю Сін також побачив Се Яна, похмурість на його обличчі зникла і він зробив крок вперед: «Чому так пізно...»

Се Ян обійняв Цю Сіна .

Цю Сін припинив свої слова і відразу ж обійняв Се Яна. Він подивився на пасажирів навколо себе і потер потилицю Се Яна: «Стільки людей...втомився?»

«.......»

Се Ян похитав головою і запитав: «Як довго риба вдома чекала на мене?»

«……»

Цю Сін притиснула голову Се Яна: «Тримай її добре і не говори».

Йдучи з аеропорту, Цю Сін з силою зняв рюкзак зі спини Се Яна, а потім взяв Се Яна за руку.

Се Ян з цікавістю подивився на Цю Сіна, слухняно йшов за ним і запитав: «Чому ти увійшов і чекав на мене цього разу?»

Цю Сін подивився вперед і спокійно запитав: «Я не можу зайти?»

А? Він також навчився задавати запитання на запитання. Він досяг значного прогресу.

Се Ян посміхнувся, тільки збираючись щось говорити, маленька дівчинка з валізою раптом підійшла з блокнотом.

Личко дівчинки було червоне. Вона опустила голову і не наважилася поглянути на Се Яна, нервово запитавши: «Се Ян, я-я ваш шанувальниця. Я не очікувала зустріти вас тут. Я можу... отримати автограф?»

Се Ян і Цю Сін зупинилися разом. Се Ян подивився на валізу, яку дівчинка тягнула в руці. Підтвердивши, що це справді лише випадковий фанат, він кивнув з усмішкою та сказав: «Так, дякую за підтримку».

Фанатка вручили блокнот Се Яну. Потім вона вагалася дві секунди і подивилася на Цю Сіна біля Се Яна.

Цю Сін дивився на неї з командної позиції, його очі були глибокими, а обличчя безвиразним.

Дівчинка важко зітхнула і рефлекторно зробила крок назад.

Се Ян насварив його: «Поверни голову в сторону, не лякайте людей».

Вираз обличчя Цю Сіна був напруженим, але він слухняно повернув голову в сторону.

Се Ян усміхнувся маленькій дівчинці та повернув блокнот для підписів. Сказав: «Підписано. Коли вночі виходиш одна, подбай про свою безпеку».

«Дякую, дякую»! – маленька дівчинка відклала свій блокнот як скарб. Раптом вона подивилася на Цю Сіна і прошепотіла Се Яну: – Ви дуже підходите один одному. Я бажаю вам добра. Ви повинні жити разом назавжди». З цими словами вона потягла валізу, щоб тікати.

Цю Сін раптом обернувся і сказав: «Зачекай хвилинку».

Він був на вершині протягом тривалого часу і він мав звичку говорити з людьми командним тоном. Маленька дівчинка підліток, ще ніколи не була побита суспільством. Її опір не був високим. Коли вона почула ці слова, вона рефлекторно зупинилася, занервувала і зі страхом подивилася на Цю Сіна.

Цю Сін підійшов до неї і протягнув руку: «Блокнот і ручку».

Невідомо про що подумала маленька дівчинка. Її очі були червоні. Вона міцно стиснула пальці й протягла блокнот й ручку. Вона боролася: «Вибачте, я не хотіла вас турбувати. Ви можете не конфіскувати це? Я…»

Цю Сін вийняв блокнот і ручку, підписався під підписом Се Яна, а потім повернув блокнот та ручку маленькій дівчинці, сказавши: «Дякую за твоє благословення. Ти їдеш сама?»

Маленька дівчинка була настільки приголомшеною, що подивилася на свій блокнот і Цю Сіна і сказала: «Так, мої батьки у відрядженні. Я їду до тітки на літні канікули»

Цю Сін насупився й махнув рукою біля голови неподалік.

З натовпу вийшов охоронець у звичайному одязі, зупинився перед Цю Сіном і сказав: «Бос».

«Супроводи цю дівчину на реєстрацію і почекай, поки вона сяде в літак, – коли Цю Сін закінчив, він подивився на маленьку дівчинку і знову сказав: – Дякую за твоє благословення».

Потім він взяв Се Яна за руку і продовжив крок до автомобіля.

Се Ян повернувся і помахав приголомшеній маленькій дівчинці. Потім він поглянув на Цю Сіна, просто сміючись і не розмовляючи.

Цю Сін був напружений на секунду чи дві. Він раптово пришвидшив крок, відвів Се Яна на узбіччя автомобіля на найшвидшій швидкості, запхнув Се Яна, закрив його двері, а потім сів сам, зачинив двері й обійняв обличчя Се Яна і поцілував.

Це був трохи владний поцілунок.

«Не смійся, –після поцілунку Цю Сін стиснув Се Яна в обіймах, було не зрозуміло чи був його тон лютий, чи ніжний, він тихим голосом сказав: –Не смійся».

На обличчі Се Ян більше не було посмішки і він просто сказав: «Ти не думав про те, що ця дівчинка не хотіла твого підпису? Містере Цю, цей блокнот не був діловим документом чи чеком. Ваш підпис не коштує грошей».

«……»

Цю Сін відпустив Се Яна і знову сердито поцілував його.

***

Коли вони повернулися в сад Цзінхе, було вже за північ. Під впливом біологічного годинника Се Ян був сонним і сперся на Цю Сіна, щоб тримати очі закритими.

Автомобіль повільно в'їхав у двоє воріт, Цю Сін раптом покликав: «Се Ян».

Се Ян все ще заплющував очі: «Хм?»

«Відкрий очі».

Се Ян відкрив очі й побачив, що подвір’я та вілла перед ним були непроглядно темними.

Доморобітниця не залишила світло?

Він сумніваючись піднявся, але машина раптом зупинилася. Перед темним озером було багато вогнів. Вогні розповсюдилися навколо озера й, нарешті, зібралися в центрі озера в повітрі, щоб утворити маленький візерунок торта.

Під візерунком торта – павільйон у центрі озера. Світло розливалося вниз, висвітлюючи квіти та великий торт в центрі павільйону.

Се Ян був приголомшений і дивився на Цю Сіна. Але Цю Сін відчинив двері і вийшов з машини, потім він підійшов і відкрив двері Се Яну. Він нахилився до Се Яна і запитав: «Ти хочеш прогулятись?»

Се Ян дивився на обличчя Цю Сіна, яке було дещо лютим через його тиск, напругу та сором’язливість. Він посміхнувся, схопив Цю Сіна за руку і вийшов з машини. Вогні освітлювали майже весь двір і в повітрі відчувався легкий аромат квітів.

Се Ян на чолі з Цю Сіном пройшов через оглядовий майданчик, оточений вогнями і пішов вздовж критого мосту до павільйону посеред озера.

Кам'яний стіл у центрі павільйону був накритий красивою скатертиною, а зовні столу розміщені квіти, а посередині квітів великий торт. Були три шари торту, прикрашені полуницею. На вершині торта стояв маленький чоловічок, який опустив очі і грав на гітарі.

Раптом знову згасло світло.

Ніжна гітарна мелодія лунала з невідомого місця. Слухаючи мелодію Се Ян впізнав в ній пісню «Чудо», яку він колись співав в прямому ефірі на День Святого Валентина. Се Ян скоса поглянув на Цю Сіна, що стояв поруч з ним в місячному світлі. Цю Сін не дивився на Се Яна. Він дістав дві свічки, невідомо звідки і серйозно ставив їх в торті.

Вставивши свічку, він дістав запальничку, щоб запалити свічки, а потім подивився на Се Яна. Він не звик до цього, але сказав серйозно: «З днем народження, Се Яне».

Солодкий запах торта був сильним.

«Дякую, – Се Ян посміхався, подивився на торт і запитав: –Чи можу я загадати бажання?»

Цю Сін кивнув.

Се Ян підійшов до торта, склавши руки на грудях, заплющив очі та сказав: «Сподіваюся, Цю Сін зможе досягти того, чого хоче». Він нахилився й задув свічку.

Цю Сін був приголомшений.

Се Ян повернувся, щоб обійняти Цю Сіна і подивився вгору. Почуття Цю Сіна повернулись, він подивився на Се Яна, обійняв його і закрив очі.

***

Перед лікуванням наступного дня Се Ян знайшов можливість відправити всі сили, які він накопичував протягом більшої частини місяця, в тіло Цю Сіна. За допомогою здібності неприємна реакція Цю Сіна після лікування була набагато легшою. Повернувшись у палату, він одразу ліг спати.

Се Ян сидів біля лікарняного ліжка, переписуючись з Цінь Ченом про наступну роботу, чекаючи, поки Цю Сін прокинеться.

Згідно з поточним графіком зйомок, особиста роль Се Яна у фільмі «Я бачу Сюаньюань» завершиться не пізніше 20 липня. Пропозиція Цінь Чена полягала в тому, щоб дозволити Се Яну випустити новий альбом на початку серпня, щоб піймати жар літнього випуску «Божевільного музиканта».

Се Ян не був проти з цього приводу.

Цінь Чен також сказав: Після виходу серпневого альбому, оскільки ви попросили не шукати акторських пропозицій під час лікування пана Цю, щоб забезпечити популярність, я розгляну можливість підключення вас до вар’єте та реаліті-шоу.

Цінь Чен: Вар’єте та реаліті-шоу зазвичай проводяться раз на тиждень, з двох-трьох знімальних днів. Зйомка не втомлять, та й часу багато не займуть. Якщо ви не заперечуєте, я зараз почну шукати відповідне шоу.

Се Ян: Ви можете про це потурбуватись, але у мене тільки дві вимоги –я не братимусь за роботу, через яку повинен покинути місто В надовго, і намагайтеся брати роботу, пов’язану з музикою».

Цінь Чен: Добре.

Мобільний телефон Цю Сіна на тумбочці раптом завібрував.

Се Ян поспішно поглянув на Цю Сіна на ліжку. Побачивши, що той все ще спокійно спить, він протягнув руку, щоб забрати мобільний телефон Цю Сіна.

На екрані промайнув телефонний дзвінок від Тао Яна. Се Ян подивився на Цю Сіна на ліжку, встав, вийшов із палати та відповів.

«Містер Цю».

«Цю Сіну зараз незручно відповідати на телефонні дзвінки. Старший Тао у тебе щось термінове?»

«.........»

З іншого боку трубки на кілька секунд запанувала тиша, а потім голос Тао Яна продовжив: «Це молодший. Що ж, наступної суботи дев’яностий день народження мого дідуся. Мій дідусь надіслав запрошення на день народження пану Цю від свого особистого імені минулого тижня, але він не міг дочекатися відгуку пана Цю. Я хвилювався, чи не образив мій останній випадок пана Цю, тому я подзвонив, щоб запитати ».

Се Ян вважав це дуже цікавим.

Всі знали, що Цю Сін, президент Rongding, дуже «самотня» багата людина. Він не спілкувався з іншими і не товариський. Він не відвідував жодних весільних чи похоронних заходів. Усі соціальні заходи представляли Цю Цзінбай або Цю Цзінвей. Се Ян не думав, що Тао Ян цього не знав.

Він відповів: «Я запитаю його».

«Дякую, молодший».

Більш ніж через годину Цю Сін прокинувся і Се Ян розповів Цю Сіну про телефонний дзвінок Тао Яна. Цю Сін нахмурився і взяв мобільний телефон, щоб зателефонувати Хе Цзюню і запитав: «Хіба ти не відповів сім’ї Тао від мого імені і не сказав їм, що я не піду на вечірку з нагоди дня народження старого голови Тао?»

Голос Хе Цзюня був з відтінком незрозумілого: «Босе, я відповів того ж дня і заздалегідь відправив подарунок на день народження для голови Тао від вашого імені».

Цю Сін насупився сильніше, поклав слухавку та відклав мобільний телефон.

Се Ян витер ніж, розрізав яблуко навпіл, віддав половину Цю Сіну, пожував іншу половину і запитав: «Тао Ян останнім часом часто спілкувався з тобою?»

Цю Сін озирнувся і побачив вираз обличчя Се Яна. Він на мить зупинився. Його брови раптом піднялися, а рот скривився в посмішці. Він взяв яблуко і запитав: «Ти ревнуєш?»

«Я забув тобі сказати, коли востаннє я був на зйомках для обкладинки журналу, я зустрів Тао Яна. Він проявив ініціативу поговорити зі мною і зітхнув, що я дуже популярний у V Group і маю лише кілька пісень, а зміг бути на обкладинках журналів».

Цю Сін знову нахмурився: «Він так сказав?»

Се Ян кивнув: «Він також зітхнув, що розвиток сім’ї Се цього року дуже хороший».

Обличчя Цю Сіна нахмурилось.

«Тоді він вибачився переді мною за пост. Цю Сін, як ти думаєш, що він має на увазі

«......»

Цю Сін і Се Ян переглянулися, раптом Цю Сін нахилився до Се Яна і поцілував його брови. Він сказав: «Підемо зі мною на цей день народження сім’ї Тао».

Се Ян підняв повіки: «Як я можу раптом піти?»

«Йдемо на виставу, – Цю Сін потер вуха Се Яна і розсміявся: – До речі, я хотів би представити тебе, майбутнього віце-президента Rongding».