Розділ 40

Я не знав, як мені все пояснити своєму хлопцеві, я навіть думав, чи не використати мені миттєвий напад, кинувшись обіймати його за стегна, а потім почати ридати, кажучи, що я його кохаю.

 

І все ж я згадав, що для того, щоб виглядати схожим на дівчину, я наніс макіяж.

 

Просте запитання: Який драматичний ефект виникне після того, як ви заплачете з макіяжем?

 

Я подивився кілька мильних опер, коли мені було нудно. Такий плач не тільки не створить враження милої та жалісливої квітки, але й виглядатиме неймовірно жахливо.

 

Можливо, мені варто поцілувати його.

 

Я чув, що коли ви сваритеся, вам просто потрібно з силою поцілувати співрозмовника, грубо зірвати з нього одяг, а потім притиснути його до ліжка… Ох, забудьте, це ще складніше, ніж плач, тож я вирішив здатися.

 

Саме тоді, коли я болісно обмірковував, як все пояснити, мій хлопець знову заговорив.

 

— Ти стежиш за мною?

 

Я: 

 

— Це непорозуміння…

 

Хлопець підняв інше фото: 

 

— Чи ти за ним стежиш?

 

Я: 

 

— Я стежу за ним, але…

 

Хлопець:

 

— Зрозуміло, тож ти не трансгендер. Ти вдягнувся так, щоб я не виявив тебе, поки ти стежив за нами.

 

Він виглядає розлюченим.

 

Я справді можу зрозуміти, що він відчуває.

 

Так само, як я можу не зважати на те, що мій хлопець імпотентний і фригідний, я можу поступово звикнути до його мізофобії та ОКР, але я не зможу змиритися з тим, що він не довіряє мені.

 

Якби я був на місці мого хлопця, я б теж розлютився.

 

Хлопець двічі обійшов кімнату, раптом кинув фотографії на стіл, потім підняв голову і подивився на мене, запитуючи: 

 

— Ти боїшся, що я тобі зраджую?

 

Я:

 

— Ні… 

 

Мені було трохи лячно.

 

Я продовжував думати, що мій хлопець може так розсердитися після цих слів, що дасть мені ляпаса, збере речі і піде, грюкнувши дверима.

 

І все ж мій хлопець просто пильно подивився на мене.

 

Хлопець: 

 

— Зрозуміло.

 

Здавалося, його гнів в ту ж мить вщух, натомість на обличчі з'явився безпорадний вираз.

 

Хлопець: 

 

— Насправді тобі не потрібно турбуватися. Незважаючи ні на що, єдиним, кого я кохаю, завжди будеш ти, дурненький.

 

...Хвилинку, що він тільки що зрозумів?

 

Хлопець: 

 

— Між мною і моїм начальником абсолютно нічого немає, він просто друг. Я тобі вже казав, що не порву з тобою, навіть якщо ти... Е-е-е... Ти маєш зрозуміти, що я кохаю тебе як особистість, а не за щось інше.

 

Хоча мене дуже зворушило зізнання мого хлопця, чому це звучить так знайомо і водночас трохи дивно???

 

Це не має значення, якщо він може заспокоїтися.

 

Я щосили кивнув, а мій хлопець усміхнувся, обійняв мене і, поцілувавши, сказав: 

 

— А тепер змий це з обличчя, переодягнися і лягай спати, нам ще завтра в лікарню.

 

Я був настільки зворушений, що міг лише кивнути головою.

 

Як мій хлопець може бути таким чудовим!?

 

Якби на його місці був я, я б точно все ще злився, можливо навіть, що вже виніс би свою валізу за двері.

 

Завтра ми відвідаємо клініку, і після лікування медикаментозної імпотенції мого хлопця, він стане красивим співрозмовником з величезним лібідо – не може бути нічого досконалішого за це!

 

Га, що ти щойно сказав?

 

Мій клієнт хоче, щоб я стежив за своїм хлопцем і щоб я його фотографував?

 

Пф! Цей дебільний клієнт з надуманого восьмигодинного драматичного серіалу, я більше не буду цим займатися!