Ця сцена трохи збентежує.

 

Мій хлопець дивився на мене зі складним виразом обличчя.

 

У мене теж змішані почуття.

 

Чи не пізно прикинутися перехожим, розвернутися і втекти?

 

Мій хлопець допоміг мені підвестися, відпустив, розвернувся, а потім безжально вдарив того клятого хулігана, поки той не впав на землю.

 

Хлопець: 

 

— Бісів покидьок, ти посмів доторкнутися до моєї дівчини.

 

Моє обличчя було ошелешене.

 

Що?

 

Мій хлопець щойно вилаявся. Мені лячно. Навіть знаючи його так довго, я ніколи не чув, щоб він на когось лаявся. Він навіть когось вдарив. Боже мій, невже це справді мій хлопець? Чи я просто пішов не на той знімальний майданчик…

 

Йосип драний, як він може бути таким гарячим!!!!

 

Я мушу кохати його все життя!!!

 

Бос і його маленькі компаньйони позаду мого хлопця також були ошелешені.

 

Бос подивився на мене, вираз його обличчя змінювався від «О, здається, я знаю цю людину», «Якого біса, це хіба не той хлопець?», «Зачекайте, чому він одягнений у жіночий одяг?» до «О, Боже, я в шоці!».

 

Вираз обличчя їхніх співрозмовників був такий, ніби вони побачили, що їхню капусту викопала свиня.

 

Мм, мій хлопець – капуста.

 

А я та сама свиня.

 

Пф, але я не свиня!

 

Я просто виглядаю трохи дивно, бо одягнув жіночий одяг!

 

Я ще й гарний хлопець!

 

Старший брат охоронець поспішно зупинив мого хлопця, давши йому заспокоїтися, а потім запитав, чи не хоче він повідомити про це в поліцію.

 

…Цей старший брат, тобі настільки подобається дзвонити в поліцію? Виклик поліції не вплине на ваш бізнес!?

 

Мій хлопець відмовив охоронцю і вивів мене на вулицю.

 

І все ж таки я підвернув ногу.

 

Мені було б соромно, якби мене понесли на спині або винесли на руках, тому я вирішив піти самостійно.

 

Мій хлопець міг лише підтримувати мене.

 

На виході ми попрощалися з босом і його компаньйонами.

 

Мій хлопець повернув голову, щоб подивитися на мене: 

 

— Нам треба поговорити.