Всі дивилися на мене і, звісно, мій хлопець також.

На щастя, при тьмяному освітленні в барі він не помітив, хто я.

Я вже збирався розвернутися й піти, залишивши їм лиш споглядати елегантну і горду спину.

Але мене зупинив охоронець бару, вибачаючись і навіть запитуючись, чи не потрібно викликати поліцію і чи не хочу я відправити цього клятого хулігана до відділку.

...Думки старшого брата дуже правильні, він заслуговує на те, щоб бути хорошим прикладом молоді в суспільстві.

Але, будь ласка, відпусти мене!

Інакше підійде мій хлопець!!!

Я не хочу, щоб він подумав, що у мене якісь дивні захоплення!!!

Я міг лише підвищити голос, щоб сказати старшому братові охоронцю, що в мене є справи, і що я піду першим.

Здавалося, він був шокований моїм дивним високим голосом, тож ошелешено дивився, як я гордо йду геть.

Потім я вийшов на своїх десятисантиметрових підборах.

Підвернув ногу.

Упав.

Врізався в груди комусь із натовпу.

Підняв голову, щоб подивитися.

...Хе-хе, цей брат виглядає дуже знайомим. Ми десь зустрічалися раніше?!

Мій хлопець: 

— …