Пришвидшення.
Вітер обтікав Дезіра тоді коли він ковзав з карколомною швидкістю.
Спритно оминаючи всі перешкоди він мчав вперед.
В полі зору миготіли кущі і дерева, а Дезір ракетою летів до фінішної лінії. Аджест, яка раніше була просто цяткою на горизонті збільшувалася в розмірі.
Навіть з величезною перевагою вона не втрачала пильності. Завдяки гострим інстинктам вона вже помітила Дезіра, підрахувала його швидкість та швидко прикинула що, де і як. ‘Те, що маге першого кола так далеко зайшов означає, що він справився з тією дівчиною з двома магічними колами. Голою магічною силою він би не переміг, отже лишаються тільки два варінти: або та з другим колом зовсім марна, або цей з першим колом значно сильніший ніж здається.’
Другий варіант видався більш імовірним. Розвинути таку швидкість силами лише першого кола було неможливо. Таке пришвидшення підходило щонайменше третьому колу.
Ця ситуація повтісню суперечила здоровому глузду.
Аджест озирнулася назад. Дезір її дратував і це розпалило іскорку цікавості та зародило бажання позмагатися. Вона відразу взялася за розрахунки, порівняла їхні швидкості. ‘З таким темпом він мене обжене менш ніж за хвилину.’
На вибір було два варінти: ‘Перший - це самій накласти на себе прискорення.’
Але цю ідею відразу ж відкинули. Хоч прискорення і було фізичною магією другого кола, але їй знадобилося б надто багато часу щоб розігнатися до швидкості Дезіра. Як не як, а зараз різниця в їхній швидкості була просто колосальною. Навіть, якщо вона й прискориться магією, Дезір пережене її ще до того, аніж Аджест набере відповідний темп.
‘А це означає, що я маю ліквідувати його тут і зараз.’
Цей план був кращим, а тому, без секунди вагань, Аджест взялась його виконувати. Магічна мечниця почала випромінювати магію і за долю секунди перед нею висіло вже кілька магічних формацій. Їй навіть не було потреби піднімати рук. ‘Якщо першому колу вдалося перемогти друге завдяки майстерності, то швидше за все йому це вдалося через аналіз.’
Зазвичай здатність мага аналізувати закляття опонента росте пропорційно з ростом його кіл. Тому за нормальних обставин такого б не сталося. Але єдиним можливим способом низькорівневому магу перемогти суперника з вищим колом, був тільки аналіз. Може вона цього і не знала напевне, але її висновок був влучним. ‘В такому разі…’
[Вивільняю крик скорботи на ворогів своїх.]
[Я - дух води. Найміцніший щит і найсильніший меч.]
Виникли сотні магічних формул. Її магія була зовсім на іншому рівні ніж у Романтики. Величезний потік магічної сили зазвучав прекрасною мелодією і в повітрі зависло шість сотень чарівних кіл.
[Це тіло - океан. Непохитне перед безкінечними бурями. З малих крапель складається дощ.]
[Я - стіна вогню. Найбільша хвиля, палаючий дощ, що лине з небес.]
Аджест Кінґскроун знадобилося всього лиш вісім секунд, щоб зачитати ряд заклять. ‘Якщо в тебе такий чудовий аназіл, то я зроблю свої закляття ще кращими.’
[Здобич Чарівної Стріли.]
Магічна Стріла — це закляття, яке може використовувати майже кожен маг, адже воно всього лиш рівня першого кола. Але магія Аджест була зовсім іншою. Вона викликала шість сотень магічних стріл, котрі висіли над її головою.
‘Я витратила шістнадцять секунд. Цього мало б вистачити.’ На цій атаці все закінчиться, так думала Аджест.
Дезіра вразила кількість направлених на нього магічних стріл. ‘Вражаюче. Як і очікувалося від тебе, Аджест. Створити так багато стріл за такий короткий час, в тебе беззаперечний талант.’ Це була його щира думка. Ніхто не сумнівався в її навичках. Така велика кількість стріл могла по силі зрівнятися з закляттям четвертого кола.
‘Перехопити таку кількість заклять за такий короткий час просто неможливо.’ Але Дезір знав, що немає потреби перехоплювати їх усіх. На губах заграла грайлива посмішка. ‘Ти все ще дивишся на мене зверхньо, Аджест.’
[Розпочати аналіз.]
Дезір заплющив очі і відчув навколо себе потоки мани. Його мислення прискорилося в десяток разів категоризуючи і аналізуючи магічні формули Аджест.
Обійми Альбатроса, аналіз 180 зв'язків нижніх магічних рун. Завершено. Переніс формули поглинання потужності Днерви у взаємозв’язку з системою Фліднерія. Перехоплення 180 зв'язків нижніх магічних рун. Завершено.
Величезна кількість Магічних Стріл змінила свій колір. Маючи обмежений час Дезір зумів викрасти у Аджест щонайбільше близько двох сотень магічних стріл. Навіть якщо це була всього лиш третина від їхньої загальної кількості, цього було цілком достатньо.
Коли Аджест зрозуміла, що втратила панування над частиною своїх формул вона нахмурилась. ‘Швидкість його аналізу неймовірно висока… на рівні мага шостого кола, щонайменше. Дуже ймовірно, що маючи достатньо часу він перехопить всі мої формули.’
Вона не могла зволікати довше. Аджест підняла руки і витягнула їх вперед. По сигналу сотні Магічних Стріл полетіли на Дезіра.
Летючі стріли видавали жахливий верескливий звук, який ехом заполонив Тіньовий Світ. Створена Аджест магічна формація виглядала немов припливна хвиля, що загрожує змити супротивника зі свого шляху. Але Дезір міцно стояв посеред цього валу. Він лиш вигукнув: “Коригування траєкторією!”
Перехопити кожну стрілу було просто неможливо, тому, натомість, Дезір вирішив збити лиш небезпечніші. Магічна стріла була закляттям всього лиш першого кола, так що від попадання однієї чи двох загрози не буде. ‘Я відібю принаймні найнебезпечніші.’
Вимірявши швидкість стріл, вітру і намірів Аджест, Дезір прорахував місце падіння кожної ворожої стріли. А тоді використовуючи контрольовані він збив лише найзагрозливіші для свого життя.
Їхня траєкторія незначно відхилилась, багато стріл просто пролітали повз Дезіра. Таким чином він пробив собі безпечний шлях серед граду стріл.
*Хрясь* “Ай..” Проте його план не був настільки бездоганним.
Дезірові руки, плечі і ноги пронизав різкий біль. Деяким хаотичним стрілам таки вдалося в нього поцілити. Попри всі його намагання кільком стрілам все таки вдалося пробитися крізь його захист. Біль сильно сповільнив Дезіра.
Аджест приголомшило, їй не вдалося усунути цього всього лиш першорівневого мага. Вона очікувала, що її атака швидко справиться з Дезіром, але… чому він все ще живий?
‘Не панікувати’ Аджест заспокоїлась, вирівняла дихання, зібрала думки і повернула собі холоднокровність. Позбувшись паніки вона спокійно оцінила перед собою ситуацію, все це забрало в неї менше ніж секунду. ‘Він прокладає шлях відхиляючи траєкторії найбільш небезпечних для нього стріл.’
Аджест розкусила його план так само легко, як Дезір перехоплював її формули. ‘Причина? Стріли були знищені. Рішення?...’
Очі Аджест стріляли туди і сюди. В повітрі була ще двадцять одна стріла. Чотири в Дезіра і сімнадцять в неї. Відстань між ними була менш ніж двісті метрів. Він обійде її через п’ять секунд.
Аджест почала маніпулювати маною. ‘Змінити обчислення. Зменшити кількість стріл, пріоритет на потужності і точності.’
Магічні Стріли зрезонували з її сильною маною. Семеро стріл втратили форму і влилися в решту десять. Зміцнені стріли почали випромінювати яскраво-пекуче сяйво. Сила кожної зі стріл зараз рівнялася закляттю другого кола.
Зміна операційного методу
Аджест адаптувала схему своєї атаки.
Магічні Стріли змістилися в повітрі ніби солдати чекаючи наказу командира. Вони вишикувалися в одну колону і полетіли в Дезіра. Немов кулеметний вогонь націлений в одну точку. Зараз вони били зі значно більшою силою ніж раніше.
Дезір розумів, що з новою формацією він немає права пропустити жодної, інакше кінець. Їхня сила значно перевершувала контрольовані Дезіром стріли. ‘А голова в неї добре варить.’
Дезір вистрілив всіма своїми стрілами щоб перехопити атаку Аджест. Використовуючи чотири свої стріли він знешкодив тільки дві ворожі. Але Аджест мала в запасі ще вісім.
Однак, Дезір не збирався здаватися. ‘Ти використовуєш голову за призначенянм… але робиш хибні висновки.’
Дезір глянув на стріли і почав обрахунки.
Перехоплення. Взяти контроль над чотирма Магічними Стрілами.
Він раніше зумів перехопити майже двісті стріл і навмисно залишив трохи місця не використовуючи їх всіх самого початку. Це був запас, яким він міг знешкодити те, що в нього кидала Аджест.
‘Рішення сконцентрувати всі стріти на одній точці було надто необачним. Тобі слід було подвоїти свою стратегію і збільшити кількість стріл, навіть за рахунок потужності.’ Якби вона так зробила, то Дезіра б прожарили, визнали мертвим і дискваліфікували. Але через те, що Аджест зібрала їх всіх в одному місці, Дезір знищив їх усіх одним махом.
‘Якби наш бій відбувся на кілька років пізніше, ти б знайшла правильну відповідь.’ Розбираючи тактику Аджест Дезір ще раз підтвердив, що він був єдиним, хто повернувся з майбутнього.
Далі
Розділ 7 - Вступний екзамен поверненця (6)
Була така ймовірність, що Аджест теж повернулася в минуле, що вона така ж як Дезір. Він дійсно розглядав такий варіант. І якби, гіпотетично, вона теж повернулася з майбутнього, тоді та Аджест вміло приховувала б цей факт від інших і відігравала теперішню себе. За допомогою битви Дезір хотів дізнатися правду. Тепер стало зрозуміло, що ця Аджест зовсім не з майбутнього. Ця Аджест була дуже юною. Її здібності в магічній битві, її здатність формувати контратаки - це все було сильним. Але теперішні здібності і досвід не йшли в порівняння з тією Аджест, яку він знав. Дезір перехопив першу Магічну Стрілу : “Коригування траєкторії”. Він повернув її і змусив зіткнутися з другою, після чого всі наступні стріли врізалися одна в одну та вибухали. Аджест зрозуміла, що сталося щось не те і схопилася за меча. Але її реакція була надто повільною. Вона лиш наполовину вийняла меча, коли Дезір промайнув повз неї. Мить і він вже стоїть та весело посміхається з-за фінішної лінії. “Виконано цілі Тіньового Світу. Тіньовий Світ буде очищено. Прошу чекати. Підраховуються результати вступного екзамену.” *** “Як і очікувалося, це трапилося знову”. З вимощеної каменем підлоги Гебріонської Академії піднімалася крижана аура. Десь в глибинах школи зібралась група осіб. Більшість з них були викладачами Гебріонської Академії, але були також присутні представники із Західного Королівства. Джастін — декан Академії стояв на чолі столу тримаючи в руці молоток і читаючи розгорнутий перед ним пергамент. “Поки що до Альфа класу не відібрали жодного простолюдина”. — коротко підсумовуючи результати екзамену до цього моменту сказав викладач фехтування Келіван. Велика кількість присутніх схвально сприйняла ці слова. А головний професор Пуґман енергійно закивав головою. “Звісно так. Адже Альфа клас це місце для славної шляхти, а не для когось на кшталт простолюдинів, які не здатні засвоїти на належну освіту”. Професор Пуґман сп’янів від своїх слів і не помітив, як напружилася професорка Бріджит. “Ці простолюдини мають нам дякувати вже за те, що ми їх приймаємо до нашої Академії.” Джастін опустив молоток: “Тиша. Ця кандидатура на сьогодні остання”. Декан глянув на документ: “Маг першого кола, Дезір Арман”. Учасники наради почали перешіптуватися. “О, це той самий…” “Той що переміг магічного мечника…” Джастін перервав шум: “З того що мені відомо, цей студент має ‘рекомендаційний лист простолюдина’. Хто з вас дав йому рекомендацію на поступлення?” Серед викладацького складу піднялася рука. Професока Магічної Науки Бріджит: “Це я надала рекомендацію цій дитині ”. “На якій підставі?” “Він довший час вивчав теорію магії, а його бажання до навчання просто неймовірно велике. Тому я щиро рекомендую цього студента. Я була дуже близько до того, щоб взяти його своїм асистентом, а не рекомендувати на місце звичайного студента”. “Як ви познайомилися з цією дитиною?” “Я випадково зустріла його в сиротинці для дітей із зруйнованої країни Еолетти”. “Еолетта… тобто…” “Так, пане декане. Це саме те, про що ви думаєте”. “Кгм,” — декан Джастін прочистив горло. Він глянув на наглядача: “То які результати його вступного тесту?” “Магічна амплітуда рангу Д. Хоч йому і присвоєно перше коло, але здається що це зроблено тільки для того, щоб відповідати мінімальним вимогам. Його мана дуже нестабільна і нечиста. Якщо так думати, то він здається повністю безталанним студентом”. “То таке у вас бачення? Прошу тепер глянути на це. Асистенте, увімкніть запис”. Помічник декана поклав посеред столу кришталеву кулю. Наситившись магічною енергією вона видала коротке шипіння і почала відтворювати в повітрі образи. Це був запис вступного екзамену для групи Д. Цей запис привернув увагу всіх присутніх від початку і до кінця. ……… ……… ……… “Виконано цілі Тіньового Світу. Тіньовий Світ буде очищено.” Коли запис закінчився всі присутні приголомшено мовчали. Навіть деякі Професори Магічних Наук стояли з роззявленими ротами, тоді коли інші ретельно протирали свої окуляри, ніби побачили щось неправильне. Навіть ті викладачі, хто не спеціалізувався на магії могли сказати, що виступ Дезіра був неймовірним. “А тепер, — порушив тишу декан, — поділіться своїми думками”. Хтось з професорів підняв руку: “Це приголомшливо і все ж… таке взагалі можливо?” На що відповів професор Магічних Наук другого року навчання: “Ні. Навіть для мага третього кола це мало б бути неможливим. Закляття мастила можна застосовувати тільки на плоскій поверхні, але не для тривимірного об’єкта. Можливо він модифікував певні магічні алгоритми. І якщо він дійсно це зробив, то його аналітичні здібності просто феноменальні”. Професор тактики обхопив голову руками: “Його відчуття битви і використання психологічного тиску були неймовірними. Він заощаджував свої сили для того, щоб в кінці здивувати своїх опонентів. Його стратегічна майстерність виняткова”. “Погоджуюся, він поводиться як ветеран, котрий все своє життя провів у битвах. Я не експерт в магічних битвах, але його тактика вражає. Здається, наче він контролював все поле бою”. “Подумати тільки, що серед простолюдинів є хтось з таким рівнем підготовки… Навіть не знаю що тут сказати”. “Звісно, він буде прийнятий в Академію. Декане, чому тоді ви починаєте обговорення замість того, щоб просто не прийняти рішення?” “Все тому, що після перегляду цього запису, професорка Бріджит запропонувала прийняти цього студента до Альфа класу”. “....!” - всіх наче облили крижаною водою. Жвава атмосфера кімнати занурилася в мертвецьку тиші. Здавалося минали години аж поки хтось з викладачів не підняв руки. “Велимишановний пане Декане”. — це був старший професор Пуґман. “Як вам відомо, речі такого роду мають певні правила. Правила кажуть, що розміщення в класі базується на майстерності. Ми розміщуємо найкращих студентів в Альфа клас, а гірших в Бета клас. Розділяючи цих студентів ми даємо можливість отримати належну їхньому потенціалу освіту”. Джастін зиркнув на Пуґмана: “До чого ви ведете?” “Для того щоб вступити до Альфа класу студент має показати неймовірну майстерність. Об'єктивно, що тільки маги вище другого кола не це здатні. Будучи магом першого кола Дезір Арман не володіє достатнім магічним хистом. Вважаю, що нам все ще рано приймати його до Альфа Класу”. “Гм….” “Це має сенс”. Там і сям лунали вигуки, які погоджувалися з таким аргументом. Але жоден з цих голосів не переконав професорку Бріджит: “Це смішно, професоре Пуґман”. Всі присутні перевели на неї погляд: “Навіть після того, як він переміг мага третього кола і магічну мечницю Аджест Кінґскроун, ви все ще стверджуєте, що він гірший тільки через те, що в нього перше коло? Та тут на милю несе особистим упередженням”. “Маг першого кола має свої межі! Не має значення наскільки він добрий в розрахунках, є певна межа до якої він може розвинути свою магію!” - запротестував Пуґман. “Облиш шукати виправдання. В тебе зовсім інші мотиви”. Інші мотиви. Бріджит надто добре знала, що це за мотиви. “Ви проти лише тому, що він простолюдин. Чи я помиляюся? Професоре Пуґман Пасель Наполека”. Пуґман захитав головою: “Ви помиляєтесь. Урочисто клянуся, що при розгляді цієї справи я не брав під увагу такий фактор, як походження”. “Божечки, та невже? Ще хвилину тому ви вихвалялися тим, що в Альфа класі немає місця для простолюдинів. А зараз ви стверджуєте, що виголошуєте щиру, незаангажовану думку, зовсім не беручи до уваги походження?” Протиріччя між Пуґманом і Бріджит існували задовго до цього зібрання. Професорка Бріджит була однією з тих десяти простолюдинів на всьому континенті, хто досягнув рівня п’ятого магічного кола. Пуґман Пасель Наполека був спадкоємцем Герцога Наполеки, чий рід був другим після королівського. Їхні власні координати цінностей були кардинально різні. Сварку перервав стук молотка. “Тиша. — сказав суворо декан. — Ви марнуєте час на суперечки. Давайте вирішимо це питання голосуванням. Розсудимо, чи приймати студента Дезіра Армана до Альфа класу, чи ні.” Це був остання інстанція, все вирішувалося тут. Бріджит проголосувала ‘за’, тоді як Пуґман недбало віддав свій голос ‘проти’. Так ніби і не було ніякого іншого вибору. Джастін підрахував та оголосив результати. 18 - ‘за’ і 22 - ‘проти’. "Маг першого кола Дезір Арман. По праву мав бути вибраним до Альфа класу. Однак, професор Пуґман заявив, що його рівень магії занадто низький. Тому, шляхом голосування, він перенаправляється до Бета класу". Джастін помістив вступну заяву Дезіра в коробку з написом “Прийнято”. “Звісно, для простолюдина…” “Немає значення наскільки вражаючі в нього навички, але прийняти простолюдиина до Альфа класу, відразу ж… просто адсурдно”. Бріджит опротестувала такий результат: “Пане декане! Якби ви знали, що відбувається в Бета класі, то ніколи не прийняли б такого рішення!” “Рішення прийняте більшістю голосів. Я не можу його відмінити,” — Джастін встав показуючи цим, що розмова закінчена. “Якщо все так як ви кажете і він такий винятковий, тоді він доведе це під час Рангового Турніру. Йому буде легко з ним впоратися, хіба ні?” “Однак,” — затнулась Бріжджит. “Досить. Виходимо.” Декан махнув рукою і кімнаті погасли всі смолоскипи. Бріджит замовкла, ніби сама темрява стулила її уста. На цьому завершили зібрання. *** Прийшов березень, провісник весни. Зазеленіли верби, а цвіт форзиції жовтів зігріваючи всіх теплом. Сьогодні оголошували результати вступного екзамену до Гебріонської Академії. Посеред коридору стояла дошка з результатами. На ній були імена всіх тих, хто вступив цьогоріч до Академії. Звісно з поділами на класи. В першій частині таблиці був список прийнятих до Альфа класу, в другаполовина мала список студентів Бета класу. “Все так, як я і думав”. Академія відправила його до Бета класу, навіть попри те, що він переміг Аджест і посів в своїй групі перше місце. Хоч він і знав, що може статися щось подібне. Але вчергове в цьому пересвідчившись Дезіру стало трохи важче на серці. “Очікувано. Вони не розчарували.” Бета і Альфа. Гебріон ділив студентів на ці дві групи. Система мала на меті дозволити студентам отримувати знання відповідно до своїх вмінь. Це означало те, що кожен студент приписувався до відповідного до своїх вмінь класу. Такий індивідуальний підхід прийому призводив до найкращих результатів у навчанні для всіх студентів. Ні, він ‘повинен був’ принести результат. Дезір скрипнув зубами. ‘Але тепер від цих благородних намірів ні слуху, ні духу.’ Спочатку Гебріон успішно використовував систему класів, але з плином часу все змінилося. Технічно, Академія все ще розміщує найталановитіших студентів в Альфа класі. Проте більшість цих студентів — шляхта. Їх систематично тренували з самого народження. Ось чому Альфа клас був зацикленим на власній вищості збіговиськом аристократів. З таким підходом, навіть якщо якийсь простолюдин з достатніми навичками і заслуговував для вступу до Альфи, то його просто спихали в Бету. Так як зробили з Дезіром.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!