Міський загін мисливців

О, о!, Мо Фань радісно вигукнув подумки.

Виявилося, що маги блискавки були надзвичайно популярні в Гільдії Мисливців.

Їх не можна було звинувачувати в цьому. Адже лише один маг блискавки припадав на тисячу людей, а сила заклинань цієї стихії не поступалася вогняним. До того ж, вони мали ефект паралічу. Завдяки магу блискавки, який пригнічував магічних звірів, загін міг значно швидше впоратися з ними!

Чудово! Він знайшов спосіб заробити гроші та одночасно підвищити свою бойову майстерність!

Але щоб не видати свою природжену подвійну стихію, мені варто замаскуватися. По-перше, щоб мене не впізнали, а по-друге, щоб виглядати дорослішим. Я ж усе ще занадто схожий на старшокласника!

Прийнявши рішення, Мо Фань швидко знайшов чорний крейдовий олівець.

Змінити зовнішність було нескладно. Він лише затемнив обличчя та натягнув довгий сірий каптур.
(ПП: блекфейс?)

Як тільки він одягав каптур, його вираз обличчя та вся постава миттєво змінювалися!

Коли він дістався до Команди Міських Мисливців, то побачив довжелезну чергу перед входом. Мо Фань не стримав зітхання.

Та що за… Це навіть гірше, ніж реєстрація на іспити для офіцерів!

Ну що ж, треба просто стати в чергу. Спершу пройти співбесіду, а там уже подивимося. Хоча, здається, співбесіду проводить гарненька дівчина.

---

— Вони всі нікчеми! Невже ці ідіоти думають, що Команда Міських Мисливців — це така собі тепла посада, де можна просто сидіти й гріти місце?! — роздратовано гаркнув високий кремезний чоловік із перев’язаною головою, що стояв за столом набору.

— Капітане, не нервуйте. Кандидатів багато, серед них точно буде хтось вартий, — заспокоїв його чоловік у стильній квітковій кепці.

— Власне, ось цей не такий уже й поганий. Він опанував другий рівень «Вітряного Сліду» — «Миттєвий Крок». Це можна використати для відстеження й приманювання магічних звірів, — додала тендітна дівчина, що стояла за кремезним капітаном.

— Пф, доки в команді є я, маг вітру, нам взагалі ще хтось потрібен? — презирливо буркнув маг вітру, що був одягнений у білосніжну сорочку з довгим волоссям, що спадало йому на плечі.

— Це все ще лише варіанти. Я поки не бачив нікого, ким би повністю був задоволений, — пробурмотів капітан, поправляючи пов’язку.

— У такому разі як щодо Ах Чена? Цей хлопець доволі кмітливий. Та й узагалі, справді сильні маги зазвичай мають свої постійні загони й не тиняються тут. Як на мене, нам варто взяти Ах Чена. Його здібностей вогню цілком вистачить для боротьби з магічним звіром, — додав довговолосий маг вітру.

Капітан зітхнув і похитав головою:

— Схоже, що іншого вибору немає.

Щойно він це сказав, чарівна дівчина з команди набору раптово підбігла до нього, мало не врізавшись у його груди.

— Ах, вибачте! — щоки дівчини почервоніли, вона поспіхом вибачилася. — Там… там один маг блискавки… Він хоче приєднатися до Міського Загону Мисливців!

— Ти серйозно?! — кремезний капітан миттю оживився, його очі спалахнули, коли він поглянув у бік довгої черги кандидатів.

Очі інших членів загону також заіскрилися.

Маг блискавки!

Їхній Міський загін мисливців, звісно, був популярнішим за більшість інших загонів. Але це аж ніяк не означало, що маги блискавки самі прагнули записатися до них.

Раніше маги блискавки завжди були бажаними гостями серед мисливських загонів. Деякі елітні команди навіть не заперечували проти того, щоб узяти до себе абсолютного новачка, якщо той мав цю рідкісну стихію.

Новачків ще можна було виховати. Але маг блискавки, який народжується раз на тисячу людей, — справжня рідкість, навіть якщо шукати зі смолоскипом!

Більшість таких магів уже давно були розподілені, а великі стародавні родини та організації поглинали їх ще на стадії навчання. Знайти вільного, так званого «дикого» мага блискавки було майже неможливо.

— Це він? — капітан, кремезний чоловік із перев’язаною головою, не витримав і сам вийшов уперед.

— Так, капітане. Ви збираєтеся особисто провести співбесіду? — спитала дівчина з набору, трохи заїкаючись.

— Співбесіду?.. Та яка ще співбесіда? — здивовано озирнувся капітан.

Дівчина та інші члени загону розгубилися. Якщо капітан не збирався особисто його перевіряти, то навіщо взагалі підійшов?

Наступної миті капітан зупинився біля столу набору, пильно вдивляючись у Мо Фаня, який стояв перед ним у затемненому гримом обличчям.

— Ти маг блискавки?

Мо Фань глянув на цього високого, кремезного чоловіка з хижим виразом обличчя, а потім повільно підняв руку.

В одну мить між його пальцями проскочила блискавична дуга. Вона спалахнула, наче маленький жук, що дзижчав, поки не впала на стіл, пропалюючи в тканині скатертини невелику дірку.

На обличчі капітана розквітла радісна посмішка, він захоплено закивав.

— Усе! Ви всі… більше не мусите стояти в черзі. Ми знайшли, кого шукали! — голосно проголосив він, розвернувшись до черги.

Після цих слів у натовпі здійнявся шум.

— Що за біса?! Ми ж навіть до співбесіди не дійшли!

— Так, я теж дуже сильний! Я можу вимовити заклинання менше ніж за чотири секунди!

— Ви серйозно?! Навіть тут маги вже лізуть через "чорний хід"?! Світ просто жахливо несправедливий! Тепер доведеться повертатися в ці глухі райони!

Натовп почав висловлювати своє невдоволення. Багато хто покладав великі надії на цю роботу.

— Якщо хтось із вас також маг блискавки, то я зламаю всі правила й візьму його теж! — голосно кинув капітан, залишаючись непохитним у своєму рішенні.

Усі завмерли.

— Що?.. Блискавка?

— Ви серйозно?! Маг блискавки вирішив прийти сюди та відібрати у нас шматок хліба? Як нам тепер вижити?!

— Ех, маг блискавки... Яка ще може бути співбесіда? Ходімо звідси.

Щойно натовп почув про стихію блискавки, усі одразу поникли, ніби змоклі кури.

Що поробиш… Блискавка вважалася головною серед базових стихій, вона мала незрівнянну перевагу. У цих людей більше не залишилося анінайменшого бажання конкурувати.

Мо Фань обернувся й побачив, як довжелезна черга розсіялася за лічені секунди. Він був трохи шокований.

Ще в школі він знав, що стихія блискавки має особливе значення. Але він ніколи не думав, що в магічному суспільстві вона володіє такою гнітючою силою!

Хоча, якщо задуматися, це було логічно. Коли він бився з Духовним Вовком, вирішальною стала саме блискавична атака. Вона не лише завдала тварюці серйозних ушкоджень, а й паралізувала її м’язи!

— Ходімо-ходімо, братику! Вітаємо в нашому Міському загону мисливців! Дозволь познайомити тебе з нашими членами... Ой, спершу про себе! Я капітан Команди Міських Мисливців, Сюй Дахуан, маг вогню, — представився кремезний капітан.

— Привіт, я Сяоке, маг води, — ніжно посміхнулася тендітна дівчина.

— Лі Веньцзе, стихія вітру, — впевнено сказав гарний юнак, ефектно змахнувши довгим волоссям.

— Звіть мене Фейші, земляний маг, — усміхнувся кругловидий чоловік у строкатому капелюсі.

Мо Фань оглянувся на цих магів, які, без сумніву, були старші за нього на кілька років. Трохи затримавшись, він нарешті представився:

— Я Фань Мо.

— Фань Мо, судячи з твого чистого резюме, ти новачок, який ще жодного разу не бачив справжніх магічних звірів. Тому дозволь нагадати тобі одну річ. Не думай, що ти всемогутній лише тому, що маєш стихію блискавки. Бережи своє життя! — промовила досить вродлива дівчина.

Мо Фань подивився на неї й відчув, що вона йому знайома.

— О, це мій віце-капітан, Цайтан, маг льоду! — капітан Сюй Дахуан усміхнувся, представляючи її.

Цайтан?!

Ще б пак! Це ж вона!

Мо Фань нарешті її впізнав. Ця Цайтан була пов’язана з родиною Му. Вона щодня трималася з виглядом справжньої принцеси, і спілкуватися з нею було надзвичайно складно!

От халепа… Чому я постійно натикаюся на людей із сім’ї Му? Здається, мені потрібно якомога швидше вступити до хорошого університету й вибратися з цього міста!