Магічний артефакт зоряного пилу зі здатністю до розвитку

Щось тут не так…

Раніше, коли Мо Фань намагався дослідити Маленький Кулон-Вугор, він здавався мертвим, неначе бездонне море. Чому ж зараз він перетворився на це духовне гаряче джерело?

І водночас шкільний зоряний магічний артефакт, який мав би працювати, раптово став марним?

— Чорт, тільки не кажіть, що Маленький Кулон-Вугор просто всмоктав внутрішню енергію зоряного артефакту! — вражено вигукнув Мо Фань.

Його очі розширилися від усвідомлення цього дикого припущення.

Він тут же зосередив свій Намір і ще раз перевірив потоки енергії між двома магічними інструментами.

Як і слід було очікувати!

У зоряному магічному артефакті все ще залишалися слабкі залишки прихованої енергії, але… ця енергія повільно зникала.

Якщо бути точним, цей клятий Кулон-Вугор просто вставив соломинку в шкільний артефакт і почав висмоктувати з нього всю енергію! Якби Мо Фань помітив це пізніше, то не знайшов би жодних доказів!

— Та ти жартуєш, Маленький Вугоре! Я навіть не підозрював, що ти приховуєш таку навичку! — Мо Фань вилаявся, міцно стиснувши кулон у руці.

Маленький Вугоре, ти хоч розумієш, що накоїв?!

Швидко поверни енергію! Як я тепер маю культивувати, якщо ти випив усе до останньої краплі?!

Але… зовсім нещодавно цей кулон вивільнив енергію для нього… Що зараз його справді мало турбувати, так це те, як пояснити школі, що їхній зоряний магічний артефакт тепер порожній, наче висохла річкова галька.

До того ж цей Маленький Кулон-Вугор, якого він щодня лаяв… здається… справді виявився справжнім зоряним магічним артефактом!

Мо Фань відчув, як його мозок просто не встигає обробляти цю інформацію.

Спокійно… треба заспокоїтися…

Йому слід негайно розібратися в усьому.

Мо Фань продовжив сидіти на даху, ретельно досліджуючи обидва магічні інструменти. Він зрозумів, що Маленький Кулон-Вугор справді мав ті ж функції, що й зоряний магічний артефакт. Він навіть спробував змусити кулон повернути енергію назад у шкільний артефакт… але той жодним чином не відреагував.

Мо Фань не знав, плакати йому чи сміятися.

Хороша новина була в тому, що його Маленький Кулон-Вугор виявився надзвичайно могутнім зоряним магічним артефактом.

А от погана… те, що шкільний артефакт повністю спорожнів. Він тепер був не більш корисним, ніж звичайний камінь на березі річки.

Школа надала йому зоряний магічний артефакт на десять днів. По закінченню цього терміну його потрібно було повернути в первісному стані. Ну, він же не скаже Сюе Мушену: «Я занудьгував, тому вирішив переробити зоряний артефакт у форму вугра». Навіть уявити не міг, яке обличчя матиме Сюе Мушен, побачивши Маленький Кулон-Вугор замість шкільного артефакту.

Можливо, пані Тан'юе щось знає про це. Вона досвідчена й обізнана, варто запитати в неї.

Мо Фань розумів, що сліпа паніка йому не допоможе, тому вирішив звернутися по допомогу.

Пані Тан'юе була його першим вибором. Після того випадку, коли вона розкрила підступи Му Хе та Му Бая, між ними встановилася справжня довіра як між учителем і учнем.

---

— Пані Тан'юе, ви ще не спите? — Мо Фань подзвонив їй.

— Щойно переодяглася в піжаму й збиралася лягати. Що сталося? — у слухавці пролунало її ніжний, спокусливий голос. Мо Фань мимоволі уявив, як вона виглядає в напівпрозорій нічній сорочці…

— У мене проблема з зоряним магічним артефактом. Не знаю, що робити, тому вирішив звернутися за порадою до вас, пані Тан'юе, — Мо Фань намагався звучати як безпорадний учень.

— Де ти зараз? — Почувши про зоряний магічний артефакт, пані Тан'юе одразу стала серйознішою.

Цей артефакт був надзвичайно цінним для школи, і якщо з ним щось сталося, це могло обернутися великою проблемою.

— На даху третьої будівлі, біля резервуара.

— Гаразд, дай мені три хвилини.

З цими словами вона швидко поклала слухавку.

Мо Фань застиг у роздумах. Три хвилини? Як вона збирається дістатися сюди так швидко?

Навіть Чжан Сяохоу, використовуючи Вітряний слід, витратив би на це щонайменше п’ять хвилин. Ба більше, хіба пані Тан'юе не мала хоча б перевдягнутися перед тим, як виходити?

Поки він заглибився у свої фантазії, на темному даху раптово з’явився ледь відчутний рух.

Дуже слабкий… Якби Мо Фань не був насторожі, він би цього навіть не помітив. Це було не повітряне коливання і не аура стихійної енергії. Ця тиша та беззвучність змусили його відчути легку тривогу.

— Мо Фань?

Нарешті почувся м’який, мелодійний голос.

— Пані Тан'юе?! — Мо Фань аж підскочив, швидко повернувши голову в бік відкритої частини даху.

Місячне світло освітлювало перехрестя водопровідних труб на старому даху. Тіні від чорних хмар розступилися, відкриваючи перед ним загадкову фігуру…

Перше, що він побачив, — це нечіткий силует, який немов виринав із тіней. А потім вже чітко розгледів пані Тан'юе в довгому жіночому плащі, що плавно виходила з тіней хмар у світло місяця.

Неначе вона просто зробила крок з іншого світу.

Мо Фань затамував подих.

— Що це за техніка?.. — тихо прошепотів він.

Він навіть не чув кроків у коридорі. Як саме пані Тан'юе піднялася на дах і з’явилася з тіней?

— Що не так із твоїм зоряним магічним артефактом? — Пані Тан'юе різко підстрибнула й легко приземлилася біля резервуара.

Яскраве місячне світло підкреслило її розкішну фігуру, і Мо Фань відчув, як у нього всередині щось тремтливо заворушилося.

— Сам не знаю… Я робив усе так, як казав Сюе Мушен. Але раптом енергія з артефакту просто зникла, а потім…

— А потім що?

Мо Фань вагався. Чи варто йому розповідати про Маленький Кулон-Вугор?

Однак він ще надто мало знав про цей світ. Якщо нічого не скаже, пані Тан'юе може йому не повірити.

— А потім енергія перейшла в мій кулон, — нарешті зізнався він.

У будь-якому разі, варто довіритися цій учительці. По-перше, Тан'юе, скоріш за все, й так його розкусить. По-друге, він просто не знає, як ще пояснити цю ситуацію школі.

Йому пробачили випадок із наклепом на Му Чжояня, але знищення зоряного магічного артефакту? Це дало б Му Хе чудову нагоду викинути його з магічної школи Тяньлань.

— Ти хочеш сказати… що енергія зоряного магічного артефакту, який тобі дала школа, перейшла в твій кулон?? — Очі Тан'юе розширилися, на її обличчі промайнула тінь недовіри.

— Так, — кивнув Мо Фань.

— Звідки в тебе цей кулон? — її вираз обличчя миттєво змінився.

— Родинна спадщина, — відповів він.

Тан'юе замовкла. Її пронизливий погляд переміщався від Мо Фаня до кулона.

— Ти ще комусь про це розповідав? — серйозним тоном запитала вона.

Мо Фань відчув, як у нього холодок пробіг по спині. Що за сюжет для детективного серіалу? Виглядає так, ніби через цей кулон мене можуть просто позбутися…

Темна ніч, прохолодний вітер, ні душі навколо. Учень, який не витримав тиску навчання, стрибнув із даху… Здається, це ідеально вписується в сценарій.