Перший раз, коли Мо Фань зустрів Джанкуна, його Вітряні Крила складалися лише з однієї пари, схожої на звичайні крила.
Зараз на спині Джанкуна було вже дві пари Вітряних Крил. Вони створювали потужні пориви вітру між собою, які було важко побачити неозброєним оком.
Джанкун керував чотирма крилами подумки. Одна пара обвилася перед ним, утворюючи щит і захисний шар навколо тіла.
Сила окам'яніння підступала все ближче, але потоки Вітряного Елементу, які циркулювали навколо крил, ефективно протидіяли навіть найдрібнішим частинкам, невидимим для ока. Цей шар захисту розсіював усю небезпечну енергію...
Захищений Вітряними Крилами, Джанкун дивився палаючими очима.
Вітер був лише його допоміжним елементом!
Основним елементом Джанкуна був Вогонь. У протистоянні з сильним суперником, таким як Лу Нянь, він навіть не думав приховувати свою силу!
Навколо його тіла швидко з’явилися палаючі Зірки. Зв’язки між ними формували ідеальний Візерунок Зірок середнього рівня.
Візерунки Зірок поступово з’єднувалися разом, а Джанкун зависав у їхньому центрі, немов диктатор, який тримає в руках життя всіх живих істот. Один його жест міг принести повне знищення!
Галактика сформувалася!
Під час активації магії високого рівня Джанкун утримував свою висоту, піднявши руки догори. Високо в небі з’явився величезний вогняний магічний круг.
Вогняне кільце охопило величезну ділянку над хмарами. Воно пофарбувало небо в кольори заходу сонця, створивши неймовірне видовище.
— Похорон Небесного Полум’я! — гучно вигукнув Джанкун, який перебував у центрі Вогняної Галактики. Його руки підтримували вогняне кільце, яке перетворило все небо на палаючий жах. За його командою гігантські вогняні кулі посипалися з неба, наче метеоритний дощ!
Небо над містом залило червоним вогнем. Цей вогняний дощ був настільки приголомшливим, що його справді можна було назвати похороном. Кожна вогняна куля не лише руйнувала, але й знищувала все вщент, перетворюючи величезні ділянки міста на попіл!
Хоча Похорон Небесного Полум’я був спрямований на командира-злодія Лу Няня, від нього постраждали й орди гігантських ящірок на землі. Безліч із них згоріли дотла під палючими потоками вогню...
Коли руйнівна сила досягала свого піку, рядові демонічні звірі ставали крихітними й безсилими. Навіть вибухові хвилі від Похорону Небесного Полум’я знищували гігантських ящірок на цілій вулиці!
Мо Фань не був у настрої спостерігати за дуеллю між Лу Нянем і Джанкуном.
Піднімаючи голову, він переслідував Небесного Орла, який летів у напрямку гнізда.
Джанкун був зайнятий битвою проти Лу Няня. Він не міг встигнути врятувати студентів. Мо Фаня розривало від тривоги, коли він бачив, як Чжао Ман'янь, Му Нуцзяо, Бай Тінтін і Му Нінсюе наближаються до воріт пекла.
Що тепер?
Що він міг зробити, щоб їх врятувати?!
Попереду його чекало море гігантських ящірок. Він не був впевнений, чи зможе пробитися через них, до того ж...
Заради всього святого, Бритвохвостий Дракон прокинувся! (ПП: ще б пак тут не прокинутись, коли так шумлять)
На вершині гнізда величезні крила повільно розкривалися, ніби істота розтягувалася після пробудження.
Її гігантські очі повільно відкрилися. Вона зробила глибокий вдих, розсікаючи хмари попереду себе.
Дракон повільно повернув голову. Спочатку він поглянув на своїх підданих, аби переконатися, що вони займаються своїми справами. Однак раптом він помітив щось, що рухалося попереду.
Гігантські ящірки не були чутливими до нерухомих об'єктів, але вони завжди нападали на все, що зважувалося літати у їхньому небі!
Гігантський звір втупився в Небесного Орла, що наближався. Його погляд зупинився на людях, що висіли в сітці.
З несхованою жадібністю він висунув язик і з виразом люті на дурнів, які наважилися увірватися в його володіння, приготувався до нападу!
На землі Мо Фань наближався до території гігантських ящірок...
Мо Фань не відчував страху перед величезною кількістю Гігантських Ящерів. Йому було байдуже, якщо доведеться скласти їхні мертві тіла в гору.
На жаль, Бритвохвостий Дракон прокинувся. Демонічний звір рівня Командира, який міг одним укусом вбити Псевдоморфного Демона, зосередив свій погляд на Му Нінсюе та інших...
— Ти просто прирікаєш себе на смерть...
Коли Мо Фань на мить зупинився, щоб перевести подих, з-поміж уламків поруч пролунав жіночий голос.
Мо Фань кинув погляд у той бік і побачив радницю Цзян Ї.
Жінка справді виявилася досить вражаючою, зумівши вибратися цілою з хвилі Гігантських Ящурів. Однак, половина її загону загинула. Сама Цзян Ї була вся в ранах. Було очевидно, що вони більше не могли битися.
— Якщо ти збираєшся мене зупинити, я вб’ю тебе негайно! — різко вигукнув Мо Фань, дивлячись на залишки її загону.
У нього не було часу на марні балачки. Як би там не було, він не міг дозволити Му Нінсюе загинути!
— Забудь про те, що ти не зможеш прорватися через натовп Гігантських Ящерів попереду. Навіть якщо якимось дивом ти доберешся до Бритвохвостого Дракона, він одним ударом розчавить тебе на шматки. Ти просто прирікаєш себе на смерть, — холодно сказала Цзян Ї, замість того, щоб спробувати його затримати.
— Ніби я сам цього не знаю. Якби не ви, божевільні, нічого б цього не сталося! — з люттю відповів Мо Фань.
Він використав свої Криваві Таби, щоб переслідувати Небесного Орла через пів міста. Тепер артефакт перебував у стані перезарядки.
Як йому взагалі пройти через вулицю, заповнену Гігантськими Ящерами, довжиною в два кілометри?
І навіть якщо він якимось чином дістанеться іншого боку, як він зустрінеться з Бритвохвостим Драконом? Джанкун був зайнятий битвою з Лу Нянєм. Він точно не встигне врятувати студентів, тоді як Лу Нянь навмисно затягував битву, щоб показати Мо Фаню наслідки його непокори!
— Командир збожеволів, — у відчаї прошепотіла Цзян Ї.
Цзян Ї ще могла знайти виправдання для попередніх дій Командира, але те, що він робив зараз, повністю перевершило всі її межі.
Їхній Командир Лу Нянь справді змінився. Він з’їхав з глузду!
Він більше не намагався завершити винахід нового Елементу. Тепер він просто задовольняв свою жагу вбивств!
Насправді, вона мала це зрозуміти, щойно вони вирушили на цю операцію.
— Думаю, ти й сам це розумієш. Вони не зможуть вижити проти Бритвохвостого Дракона. Навіть якщо Джанкун прорветься через Лу Няня, він все одно не зможе їх врятувати, — додала Цзян Ї.
Дії Мо Фаня були абсолютно безглуздими.
Він не міг навіть прорватися через вулицю, заповнену Гігантськими Ящерами, і все ж, думав про те, щоб врятувати чотирьох студентів.
— Заткнись! — вибухнув Мо Фань.
Полум’я неконтрольовано вирвалося з його тіла, а в повітрі блиснули блискавки. Це було явною ознакою того, що маг втратив контроль над своїми емоціями.
Цзян Ї зрозуміла, що цей молодий маг не здасться до останнього моменту. Він все ще планував прорватися на територію Гігантських Ящерів.
— Вони справді настільки важливі для тебе? — запитала Цзян Ї.
Мо Фань не відповів.
Він навіть не думав про питання. Єдина думка, що снувала в його голові, — знищити Гігантських Ящерів, щоб дістатися до гнізда. Він хотів збити Бритвохвостого Дракона одним ударом кулака!
Ніхто не мав права торкатися людей, що були в сітці!
— Мо Фаню, якщо ти справді хочеш їх врятувати... — в очах Цзян Ї з’явилася сильна емоція, ніби вона прийняла рішення, у яке й сама ледве могла повірити.
Вона відкрила долоню і продовжила:
— Ось Кривава Саріра.
