Мистецтво лайки!

— Мо Фань, ти… ти безсоромний нахаба! Що ти верзеш?! Негайно вибачся перед паном Му Чжуоюнем! — сердито вигукнув Му Хе.

Цей Мо Фань що, зовсім ідіот? Він навіть не боїться виступати проти Му Чжуоюня! Невже його родина вже втомилася жити?!

— Вибачитися? Звісно, я вибачуся. Але тільки якщо він спершу вибачиться переді мною за те, що сталося три роки тому, — Мо Фань навіть не думав відступати. — Не думайте, що зможете залякати мене своєю силою та владою! Цей Му Чжуоюнь користується своїм становищем, щоб гнобити мене — звичайного учня, якому ще й вісімнадцяти немає! Давайте скажемо чесно: якби ми були одного віку, я б тебе так відлупцював, що ти й на ноги не встав би!

— Що за маячня! — Му Чжуоюнь аж зубами заскреготів від злості.

Цей негідник доводив його до сказу! Коли він сам був у віці Мо Фаня, можливо, він не міг зрівнятися з Му Нінсюе, але все ж таки був генієм! Якийсь простий учень із середньої школи не вартий і піщинки під його чоботом!

— Мо Фань, та ти просто зухвалий безсоромник! Та що там говорити, будь-який з нинішніх основних учнів клану Му може розмазати тебе по землі одним ударом!

— Точно! Навіть не потрібно залучати когось із головних учнів! Я, Му Бай, викликаю тебе на магічний поєдинок! Якщо ти програєш, то маєш впасти на коліна та вибачитися перед паном Му! — голосно заявив Му Бай.

Він буквально ожив, щойно представилася нагода підлизатися до Му Чжуоюня.

Мо Фань і Му Бай були ровесниками. Це буде чесний поєдинок! Тепер подивимося, як ти виправдаєшся!

Му Бай з нетерпінням чекав моменту, коли розіб'є Мо Фаня вщент, щоб хоч трохи вгамувати гнів пана Му Чжуоюня.

— Не потрібно.

Ледь Му Бай ступив уперед, як холодний, сповнений зверхності голос зупинив його.

Всі погляди відразу звернулися до того, хто заговорив.

Це була Му Нінсюе!

Хто б міг подумати, що саме вона втрутиться в цю ситуацію?

Му Нінсюе спокійно вийшла вперед і зупинилася між своїм батьком і Мо Фанем. Її погляд був холодний, наче крижана гора, але водночас у ньому відчувалася стримана злість.

І спрямована вона була, безперечно, на Мо Фаня.

— Раз ти кажеш, що мій батько лише пригнічує молодше покоління… що він використовує свою владу, щоб тиснути на тебе, а ти, мовляв, самотужки розвинув свою магію…

— У такому разі, я ж твого віку. Давай змагатися! — у спокійному голосі Му Нінсюе відчувалася крижана сила.

— Нінсюе?? — Му Чжуоюнь, побачивши, що його дочка вийшла вперед, миттєво змінив гнів на подив.

Мо Фань, помітивши, що перед ним стоїть саме Му Нінсюе, лише зухвало всміхнувся — такий вираз, наче він радше помре, ніж відступить.

Оце так справи, навіть Му Нінсюе втрутилася!

Змагатися з Му Баєм було безглуздо. Сьогодні вранці він уже розтоптав того, мов комаху. А ось Му Нінсюе… Її називали найталановитішою дівчиною Міста Бо, улюбленицею небес, вихованою в Імператорському Інституті. Поєдинок із нею обіцяв бути справді цікавим.

— Нінсюе, я сам розберуся з цим жалюгідним типом. Тобі навіть не потрібно… — поспішно заявив Му Бай, намагаючись викликатися першим.

— Мій батько зазнав тяжкої образи, — холодно відповіла Му Нінсюе. — Він може бути великодушним і пробачити цього нахабного базіку. Але я, як його дочка, просто не можу дозволити кривдникові мого батька уникнути відповідальності! Ми вирішимо все чесним магічним поєдинком!

Кожне слово Му Нінсюе звучало твердо, без жодних сумнівів чи коливань.

— Добре сказано! — голосно підтримав її директор Ден Кай. — Оця твоя крижана рішучість і шляхетність справді радують нас, старше покоління! Як і личить генію Міста Бо! Великий талант у такому юному віці, ще й з таким чітким почуттям справедливості!

Він навіть поплескав Му Чжуоюня по спині, додавши:

— Брате Чжуоюнь, тобі не варто особисто розбиратися з цим зухвалим хлопцем. Ти не можеш повернутися у свої шістнадцять, щоб довести, що він не рівня тобі в юності. Тож нехай твоя дочка, Му Нінсюе, вирішить це питання за тебе та змусить цього нахабу замовкнути раз і назавжди.

Му Чжуоюнь мовчки дивився на Ден Кая, не промовивши жодного слова.

Ден Кай ж усміхнувся і підійшов ближче до Мо Фаня.

— Мо Фань, так? Як представник Мисливської спілки в Місті Бо, я не впевнений, чи можна твої сьогоднішні дії списати на юнацьку недосвідченість, чи це просто тупість. Але тобі слід вибачитися перед Му Чжуоюнем. Його внесок у розвиток Міста Бо виходить далеко за межі твого розуміння.

— Вибачитися? Та без проблем! — Мо Фань знизав плечима. — Я можу обмотати все своє тіло колючками, стати на коліна та вибачатися у найтрадиційніший спосіб. Можу навіть битись головою об землю, доки він не буде задоволений! Але перш ніж Му Чжуоюнь отримає від мене вибачення, хай спершу вибачиться сам! Підіть і запитайте, що його сім’я сказала моїй родині три роки тому!

— Якщо він настільки поважна людина, як ви кажете, то мав би розуміти, що не слід зачіпати дрібних людей. Великий пан може одним помахом убити безіменного хлопця, але перед тим, як той помре, він точно встигне проклясти кривдника так, що в того мозок закипить!

— Це суспільство, де діє закон, — насупився директор школи. — Таке просто неможливе. У гіршому випадку, тебе просто відрахують зі школи.

— Гаразд, раз ситуація зайшла так далеко, то вирішення напрошується само собою, — спокійно підсумував Ден Кай. — Ми зробимо так, як запропонувала Му Нінсюе: вона битиметься з тобою в магічному поєдинку. Якщо ти програєш, то вибачишся перед Му Чжуоюнем, поки він не буде задоволений. Якщо ж програє Му Нінсюе…

Ден Кай зупинився та перевів погляд на Му Чжуоюня…

— Як Му Нінсюе може… — холодно почав було Му Чжуоюнь.

— Годі розводити балачки! Просто скажи, чи маєш ти сміливість чи ні?! — перебив його Мо Фань, а в його голосі бриніла гостра, мов лезо, рішучість.

Гідність не була чимось, що визначалося лише знатним походженням. Особливо коли твоя власна сім'я залишилася без дому, у злиднях, ніби бруд під ногами. Мо Фань був просто нікчемою… нікчемою, яка прагнула відплати за стару кривду!

Прийняти пропозицію і приєднатися до сім’ї Му?

Він ніколи не забуде слів, якими Му Чжуоюнь три роки тому відчитав його, наче бездомного пса. І тим більше не забуде, що саме через Му Хе його родина залишилася без даху над головою. Якби він зараз кинувся назад тільки через те, що Му Чжуоюнь кинув йому кістку, то чим би він відрізнявся від тих жалюгідних шавок, на кшталт Чжао Куньсаня та Му Бая?

Грубі слова на його адресу?

Та це було цілком природно!

Три роки тому, коли йому було лише тринадцять, він уже мав нахабство вказати на Му Чжуоюня пальцем і назвати його старим негідником. А тепер, коли йому шістнадцять, невже він має його боятися?

"Обпікшись на молоці, дмухатимеш і на воду" — ця приказка зовсім не пасувала Мо Фаню. Якщо змія наважиться вкусити його, то він візьме її за хвіст і жбурне, мов мотузку!

Коли тебе вже вважають не більше ніж комахою під ногами, немає сенсу намагатися втекти. Залишається лише кричати їм услід, скільки вистачить духу!

— Брате Чжуоюнь, ви згодні? — Ден Кай виступив уперед, намагаючись згладити ситуацію.

Вся школа була свідком цього конфлікту, лайки та звинувачень. Якщо тепер їм вдасться направити це в русло чесного магічного поєдинку, то це буде найкращим варіантом. Вигнати цього хлопця просто так? Це було б марно. Навпаки, школа лише втратила б цінний талант. Якщо він зміг стати першим у Тяньланьській магічній школі, то, без сумніву, був справжнім діамантом у бруді.