Мо Фань проти Му Нінсюе

— Нінсюе, що ти таке говориш? Я щось не зовсім розумію… Ти його знаєш? — запитав Лу Чженхе з похмурим виразом обличчя.

Студенти, що спостерігали за битвою, були збентежені. Він був скутий крижаними ланцюгами, яка різниця, приховував він свою силу чи ні?

— Та годі вам, бій уже закінчився… Ей, а чому я бачу щось червоне? Це схоже на кров… — раптом вигукнув Мін Чун.

Червоне, як кров?!

Льодом укрита арена раптом пофарбувалася в яскраво-червоний колір, справді схожий на кров!

Але це було значно гарячіше, ніж кров!

Трісь! Трісь!

На міцних крижаних ланцюгах почали з’являтися тріщини. Спершу ледь помітні, та щойно червоний колір почав розповзатися зсередини, вони блискавично побігли по всій поверхні!

БА-БАХ!

Пролунав оглушливий вибух, коли Крижані Кайдани нарешті не витримали скаженої енергії всередині!

Як тільки кайдани розлетілися на шматки, вогонь, схожий на розквітлі пекучі троянди, вирвався назовні, заливаючи арену полум’ям! Палаючі язики лизали уламки льоду, з тріском випаровуючи залишки крижаних кайданів.

Із цього палаючого полум’я повільно вийшла фігура.

Він був джерелом вогню, здатного розплавити Крижані Кайдани! Все його тіло було огорнуте червоним полум’ям, і він нагадував Імператора Вогню, що крокував розпеченою лавою просто у світло прожекторів!

Розбурхані язики полум’я змусили Льодяну Зону поступово відступати. Хоча вона раніше вкрила всю арену, саме в цьому місці лід був повністю розтоплений спопеляючим жаром.

Фігура у вогні повільно почала набувати чітких обрисів, і те, що вони побачили, було неможливо усвідомити!

— Це… це ж Мо Фань??? — Чжао Ман’янь, Чжен Бінсяо, містер Гу Хань і Цю Юйхуа завмерли з абсолютно порожніми виразами облич.

Навіть студенти з Імперського Університету вирячили очі.

Якщо вони не помилялися, цей Мо Фань уже використовував Блискавку та Виклик. Але зараз він керував стихією Вогню… Причому досить майстерно!

Вогонь Сун Ся навіть близько не міг зрівнятися з Льодовою Областю Панування і Льодовим Насінням Духовного рівня Му Нінсюе, тому вона так і не змогла повністю розкрити свою стихію. Проте полум’я, що охоплювало Мо Фаня, зовсім не боялося Льодового Насіння її клану...

Цей Вогонь теж був Духовного рівня!

— Три… три… три стихії! У Мо Фаня три стихії!! — хтось із натовпу закричав у повному шоці.

Майданчик вибухнув гулом голосів.

Лише маги Вищого рівня могли керувати трьома стихіями. Але було очевидно, що він ще не досяг цього рівня… І все ж використовував три стихії! Чи могло це означати, що він мав Вроджену Подвійну Стихію?

Народитися одразу з двома стихіями — це талант, якому всі могли лише заздрити!

Серед ревучого вогню Мо Фань вийшов на арену, ступаючи по килиму полум’я. І хоч це здавалося неймовірним, прямо перед ними стояв маг, що володів трьома стихіями!

Під яскравим сяйвом Вогню Духовного рівня очі Мо Фаня палали лиховісним вогнем. Він з насмішкуватою посмішкою дивився на холодну, благородну Му Нінсюе.

— Я думав, ти трохи пощадиш свого хлопця… Але яка несподіванка, що ти була такою серйозною, — Мо Фань недбало струсив крижані пластівці з плечей, і вони миттєво випарувалися в гарячому повітрі.

Му Нінсюе була вже давно звикла до його безглуздих балачок, тому навіть не стала відповідати. Натомість вона миттєво створила Льодяну Завісу, щоб не дозволити його безрозсудному Трояндовому Полум’ю застати її зненацька.

Через свою стихію вона не надто любила Вогонь, адже той викликав у неї сильний дискомфорт.

— Х-хлопець?.. — Лу Чженхе геть втратив розум, почувши ці слова.

Це стало для нього найбільшим потрясінням! Адже тільки він знав, що по-справжньому захоплений Му Нінсюе…

Му Нінсюе навіть не стала пояснювати. Вона вже відчувала загрозу, що виходила від Вогню Духовного рівня Мо Фаня. Якщо вона негайно не вживе заходів, то не зможе уникнути його нищівного жару.

— Я знаю, що ти просто хочеш випробувати мою силу. Але ж ти так сильно старалася, хіба я можу дозволити собі бути слабким? Раз ти сама просиш мене показати свою справжню міць, то я зроблю це з великим задоволенням! — Мо Фань посміхнувся широко, і в наступну мить його обличчя разом із зловісною усмішкою повністю поглинуло полум’я!

Його слова прозвучали, немов наказ імператора своїм воїнам. Вогонь слухняно відгукнувся, стрімко стискаючись, доки не перетворився на браслет, що пульсував у такт його серцебиттю.

Навіть Сун Ся, що стояла позаду Мо Фаня, відчула велич і могутність Трояндового Полум’я. Її власний Вогонь ніби хотів підкоритися його волі!

Полум’я Мо Фаня повністю відступило. Тепер на арені залишилася тільки його міцна постать, а його права рука була охоплена пекельним вогнем.

— Трояндове Полум’я!

— Вогняний Кулак!

— Розкол Землі!

Кожне виголошене закляття звучало голосніше за попереднє, а кожна хвиля вогню здіймалася вище й вище. Мо Фань направив всю накопичену в кулаці енергію прямо в землю!

Сила удару миттєво розколола арену, а з глибини вирвалися жахливі язики полум’я!

Вогонь запалав, мов шаленство палаючих пелюсток!

Вогняні стовпи з ревом здіймалися в небо, настільки гарячі, що могли розплавити все на своєму шляху!

Потоки лави, що вирували з-під землі, лише розширювали зону удару, перетворюючи арену на поле нищівного пекла.

Окрім Лу Чженхе, всі інші студенти з Імперського Університету були приголомшені цим видовищем.

Мін Чун і Сяо Фен злякалися не на жарт. Вони й гадки не мали, що Вогонь Мо Фаня буде таким неконтрольованим!

Сяо Фен, чия друга стихія була Земля, швидко спробував активувати захисне закляття.

Та він не встиг!

Його тіло миттєво поглинули палаючі хвилі ще до того, як бар’єр встиг сформуватися!

Щоб врятуватися, йому довелося використати своє спорядження!

Те саме сталося з Мін Чуном. Його захисту було недостатньо, щоб протистояти одночасно Вогняному Кулаку, Розколу Землі і нестримному Трояндовому Полум’ю, яке могло звести його обладнання нанівець!

На щастя, неподалік знаходилися вчителі, які одразу втрутилися, коли ситуація стала загрозливою. Мін Чуна, що знепритомнів від удару, миттєво врятував один із наставників.

Полум’я охопило навіть Му Нінсюе!

Лу Імін збирався втрутитися, побачивши, що вона в небезпеці, та Му Нінсюе миттєво зникла з пекельної зони, використавши Вітряний Слід!

Навіть так, вогняні язики на межі удару були надто небезпечними. Завчасно створена Льодяна Завіса виявилася дуже доречною, захистивши її від невблаганного жару!