Використовуй насильство, щоб приборкати насильство!

Хуей Ї чудово розумів, що ситуація виходить з-під контролю. Він заволав на всю силу своїх легенів до Темних Звірів:

— Швидко, вбийте його!

Він не мав жодного способу заблокувати цей удар блискавичного насіння Духовного рівня! У цю мить єдиним виходом було порушити Зоряні Шляхи, перш ніж супротивник завершить своє формування Зоряного Атласу!

Команда Хуей Ї виявилася надзвичайно ефективною. Два Темних Звіра негайно змінили свою ціль і кинулися до Мо Фаня, який усе ще малював Зоряний Атлас.

Вони використали стіни з обох боків, аби обійти Духовного Вовка, і, покладаючись на свої гострі кігті, спритно видерлися нагору. Вони нагадували зловісних мавп, які стрімко наближалися до Мо Фаня, рухаючись по стінах.

Довгі пазурі Темних Звірів виблискували в повітрі, коли вони підступали все ближче. А тим часом Мо Фань уже накреслив шість Блискавичних Зоряних Шляхів, залишився лише останній!

Якщо Зоряні Шляхи не з’єднаються, створити магію Середнього рівня буде неможливо!

Пролунав грізний рик!

Між Духовним Вовком і Мо Фанем існував духовний зв’язок. Відчувши, що двоє Темних Звірів готуються атакувати його господаря, Вовк загорлав.

Після цього його швидкість раптово зросла. Він навіть не звернув уваги на тих кількох Темних Звірів, що вже вчепилися в нього, і з шаленою люттю кинувся на двох істот, які намагалися завадити Мо Фаню!

Мо Фань вагався, чи варто йому відмовитися від Середньої магії Блискавки. Однак, побачивши, як самовіддано мчить Вовк, його серце заспокоїлося, і він продовжив малювати Зоряний Шлях.

Свист!

Величезна лапа Вовка обрушилася на Темних Звірів, і це було не просто роздирання – його сила була достатньою, щоб перетворити їхні тендітні тіла на криваве місиво!

Спочатку Духовний Вовк вдарив одного з Темних Звірів об стіну, розплющивши його на місці. Потім, навіть не глянувши на залишки, різко розвернувся й уп’явся іклами в іншого Звіра, що намагався розтерзати його плоть.

Коли другий Темний Звір стрибнув на Мо Фаня, Вовк, не вагаючись, мотнув головою й жбурнув свою жертву прямо в іншого нападника!

Вовк здавався вправним спортсменом, наче успадкував усі відмінні оцінки Мо Фаня з фізкультури. Він поцілив настільки влучно, що Темний Звір, якого він кинув, прямо в польоті врізався в іншого. Обидва безладно закрутилися в повітрі й гупнули на землю поряд із Мо Фанем.

— Цяньцзюнь!

Раптом у повітрі рознісся зловісний гул. Усе довкола Мо Фаня затремтіло від неспокійної блискавичної енергії.

Темно-фіолетові дуги Блискавки сплелися навколо нього в потужну сітку. Темні Звіри, що впали біля його ніг, спробували підвестися, але сила цієї магії змусила їхні тіла судомно сіпатися. Здавалося, ніби на них тисне невидима металева плита. Їхня плоть почала всихати, а кістки – ламатися під нестерпним напруженням!

— Громовий Удар, Якша!

Мо Фань навіть не глянув у бік двох слабких створінь. Він просто підняв палець до темного неба.

Темно-фіолетова грозова хмара утворилася над головою Хуей Ї. Вона випромінювала ауру самої смерті.

Хуей Ї охопив такий страх, що його тіло почало неконтрольовано тремтіти. Він утратив контроль над Крижаними Кайданами.

Його навички управління цим закляттям були доволі вправними. Мо Фань знав, що більшість магів льоду використовують Крижані Кайдани як обмежувальне закляття. Але Хуей Ї примудрився використати їх як товстий захисний шар…

Проте, щойно темно-фіолетовий Громовий Удар спрямувався вниз, тверді Крижані Кайдани миттєво розсипалися білою пилюкою. Усе перетворилося на крижаний дрібний пил!

Урешті-решт, Крижані Кайдани не були повноцінним захисним закляттям, тож як вони могли встояти перед божественним громом Духовного рівня?

Темно-фіолетова блискавка у формі хреста гримнула, розтинаючи повітря. Хуей Ї з останніх сил викликав Магічний Щит, сподіваючись урятувати своє життя.

Однак "Громовий Удар, Якша" перевершив усі його очікування. Блискавка розбила Крижані Кайдани на друзки, а потім перетворила його Магічний Щит, що коштував мільйони, на ніщо.

Ховаючись під двома шарами захисту, Хуей Ї ледве залишився живим. Але блискавка Цяньцзюня мала потужну властивість вібрації, тож його кістки розтрощилися на шматки. Він упав на землю, мов ганчір'яна лялька,— його тіло більше не могло його підтримувати.

Його очі широко розплющилися. Він не міг збагнути, як сила його ворога могла досягти такого рівня...

Хуей Ї з величезним зусиллям дотягнувся до грудей. Він майже торкнувся смертельної отрути, коли раптом... Мофань, використовуючи "Тіньове Ухилення", вже з’явився перед ним.

"Вогняний Вибух, Палаючі Кістки!"

Полум’я спалахнуло в долоні Мофаня. Воно нагадувало живу лаву, що просочувалася крізь його пальці, крапля за краплею падаючи на тіло Хуей Ї.

Той хотів було вхопити отруту, щоб покінчити з собою. Але Мофань ударом ноги вибив його руку вбік, позбавивши навіть права на самогубство.

— Ти…!!! — очі Хуей Ї сповнились люті.

Мо Фань не відповів. Він лише терпляче чекав, поки вогонь "Палаючих Кісток" поступово охопить усе тіло ворога. Чекав, поки те обличчя скривиться в болю під нестерпною спекою.

Ти думаєш, я не знаю методів вашої Чорної Церкви?

Навіть якщо я не бачив їх на власні очі, я бачив їх по телевізору. Такі організації, що займаються жахливими та смертельними операціями, завжди дають своїм членам отруту. Щоб ті, потрапивши в полон або опинившись на межі смерті, змогли миттєво забрати своє життя й не видати ані організацію, ані своїх начальників.

Щойно Хуей Ї побачив, як Мо Фань використовує Духовну Блискавку, він зрозумів, що не зможе його перемогти. Хто б міг подумати, що той застосує ще й другий рівень Середньої Магії? Коли його кістки розтрощило, він уже спланував власну смерть. Але Мо Фань навіть цього йому не дозволив!

Якби йшлося лише про смерть — то не так страшно. Та отрута вбила б його миттєво, навіть без болю. Але коли твою руку притискають до землі, коли ворог читає тебе наскрізь… Його сила виявилася нижчою. Але що найгірше — він програв навіть у хитрощах! Його остання гідність як злодія була розтоптана! Як можна описати таку лють?

— Ти вже майже згорів заживо, тож, може, зробиш добру справу й скажеш, хто твій господар? — Мо Фань контролював температуру полум’я.

Цей вогонь лише обпікав його, але ще не спалював до смерті. Проте біль, який він приносив, був нестерпним.

Мо Фань із задоволенням спостерігав за цим видовищем. Так, це було занадто жорстоко для дітей. Але саме такий метод він обрав для боротьби зі злом: насильство слід зупиняти насильством!

Ти вбив мого друга — я зітру десятьох твоїх!
Ти руйнуєш моє місто — я розтопчу всю вашу організацію!

— Навіть не мрій… Ааааааа!!! — Хуей Ї корчився в полум’ї, його крики відлунювали темним лабіринтом. Усі, хто їх чув, були приголомшені жахом.

Мо Фань не мав ані найменшого наміру бути поблажливим.

Він ніколи не забуде, як саме це полум’я поглинуло Сюй Чжаотіна та його дівчину!

Ті страждання й відчай, які вони пережили перед смертю, він неодмінно змусить відчути кожного з Чорної Церкви!