Засідка

— Дідусю, що ти думаєш? — запитала Лінлін, стоячи збоку.

— Якщо хтось так довіряє нам і вже заплатив гроші, то ми, звісно, повинні довести справу до кінця. Я покличу Дашена, він якраз повернувся з Демонічного міста, — сказав Старий Бао.

— Зачекайте, я ж сам мисливець. Хіба я не можу захистити себе? Якщо зі мною нічого не трапиться, то ці гроші залишаться мені, — Мо Фань думав лише про прибуток.

Останнім часом у мисливському агентстві Чисте Небо не було для нього роботи. І ось, нарешті, з’явилося завдання. Чому він має відмовлятися лише тому, що воно видається дивним? Якщо Мо Фань сам прийме місію й захищатиме себе, то що в цьому дивного?

— Так не можна. Якщо ти помреш, ми… наше агентство Чисте Небо втратить репутацію, — серйозно сказав Старий Бао.

Мо Фань мало не вилаявся. Це ще що за людські слова?

— Будь особливо обережним. Якщо хтось заплатив таку велику суму, щоб найняти наше агентство для твого захисту, значить, ти перебуваєш у смертельній небезпеці, — щиро сказала Лінлін.

— Я ж нікуди не тиняюся. Більшу частину часу займаюся культивацією в школі. Як я можу потрапити в небезпеку? — сказав Мо Фань.

Але щойно ці слова зірвалися з його вуст, він одразу ж згадав про те, що говорив учитель історії Є Сінся.

Якщо справжньою метою Чорної Церкви було Підземне Священне Джерело, і якщо воно приховувало ще більш давню таємницю, то чи не прийде Чорна Церква знову за ним?

Якщо це справді Чорна Церква, то йому самому буде дуже важко з ними впоратися.

Чи міг це бути Джанкун? Він дізнався щось про плани Чорної Церкви й найняв когось для мого захисту? Сам не зміг цього зробити? — розмірковував Мо Фань.

Лише одиниці могли дозволити собі витратити таку суму грошей, щоб його захистити. Мо Фань припускав, що це були люди з міста Бо.

— Не переймайся. Дашенг спеціалізується на охороні. Люди, яких він захищає, навіть не здогадуються про небезпеку, доки вона не буде повністю ліквідована... Лінлін, ти можеш піти разом із Дашенгом і наглядати за Мо Фанем, — сказав Старий Бао.

— Гаразд, — кивнула Лінлін.

---

Після виходу з мисливського агентства Чисте Небо на серці Мо Фаня стало важко.

Якщо це справді Чорна Церква, то цього разу буде чимало проблем. Він уже бачив їхню жорстокість — ці люди готові на все заради досягнення своїх цілей.

Ба більше, вони вміли проникати куди завгодно. Чого варті хоча б Інструктор Бай Ян або Юй Ан, який понад десять років переховувався в сім’ї Му? Таких людей було дуже важко виявити, поки вони не викривали себе.

Гаразд, думати про це марно. Доведеться рухатися вперед, крок за кроком. Теперішній він уже не той слабкий Первинний маг, яким був раніше. Якщо вони пришлють людей, то подивимося, скільки життів у них залишиться!

---

Коли Мо Фань повернувся до школи, вже вечоріло. Він не хотів робити зайвий гак і вирішив пройти через ремісничий парк.

Щойно він наблизився до штучного озера, на пагорбі неподалік промайнули кілька силуетів.

Досягнувши Середнього рівня Тіньового елемента, Мо Фань навчився добре розрізняти зміни в тінях. Навіть на пагорбі він одразу ж відчув присутність когось стороннього.

Його серце стиснулося, і він подумки вилаявся:

— Та не може бути! Вони вже діють?!

Схоже, Старший Брат Дашенг ще не встиг прибути, а Чорна Церква вже взялася за справу… Ба більше, вони навіть наважилися сховатися на території Університету Перлини, чекаючи на зручний момент, щоб напасти на нього?!

— Вперед, покінчіть із цим якомога швидше! — пролунав чийсь голос, схоже, це був їхній ватажок.

Брови Мо Фаня зійшлися в задумливій зморшці. Він мимоволі зробив великий крок назад, щоб краще розгледіти тих, хто влаштував на нього засідку.

З-за пагорба миттєво вистрибнули кілька силуетів. Від усіх виходила магічна аура, а навколо них мерехтіли Зоряні Шляхи – це означало лише одне: вони вже підготували свої заклинання.

Яскрава вогняна куля розсікла нічний морок, з величезною швидкістю зриваючись із вершини пагорба. Судячи з бурхливого полум'я, це був третій рівень Вогняного Вибуху, готовий розірватися й убити.

Мо Фань блискавично ухилився вбік. Вогняний Вибух врізався в землю, де він стояв мить тому, і вибухнув язиками полум'я, що з шаленою люттю метнулися в його бік.

Брови Мо Фаня сіпнулися, і він з силою вдарив ногою об землю. В ту ж мить, прямо під його ногами, стрімко розповзлися вогняні відблиски рожевого відтінку.

Полум’я миттєво охопило його тіло, ніби він одягнувся в вишуканий плащ із вогню.

Щойно багряне полум’я суперника зіткнулося з його Трояндовим Полум’ям, воно відразу ж зблякло, немов неслухняні діти, що раптово зустріли погляд суворого вчителя після скоєного бешкету. Вогонь відступив, ледь наважившись наблизитися!

Жартуєте? Якесь там звичайне полум'я осмілилося б змагатися з Трояндовим Полум'ям?

Мо Фань холодно глянув у бік мага, який атакував його, але перш ніж він устиг розгледіти суперника, поверхня озера раптово здригнулася — навколишнє повітря стало шалено вбирати вологу…

Величезний вихор, завширшки близько двох метрів, почав формуватися просто перед ним!

Цей смерч складався з води, що була повністю витягнута з озера.

У наступну мить чорна вода зібралася в гігантського водяного дракона, що звивав своє масивне тіло, кидаючись у бік Мо Фаня.

Волога імла повсюди застелила повітря, несамовито вдаряючись у його обличчя. Його волосся розтріпалося від пориву вітру, а одяг миттєво промок, ще до того, як вихор навіть наблизився.

Спостерігаючи, як Вітряний Диск: Торнадо стрімко насувається, Мо Фань не міг дозволити собі ані миті зволікання. Він негайно активував свої Криваві Черевики Звіра!

Кривавий відблиск накрив його ноги, наче броня, вливаючи в тіло величезний заряд енергії.

Зробивши лише один стрибок, Мо Фань подолав майже десять метрів!

Він знав, що попри нищівну силу, Торнадо рухається досить повільно. Швидко прорахувавши його руйнівну траєкторію, Мо Фань стрімко злетів на похмурий вуличний ліхтар у парку.

Звідти, не гаючи часу, він стрибнув на стовбур дерева неподалік.

Торнадо не зміг змінити напрямок і з шаленою силою понісся далі, змітаючи все на своєму шляху. Лісова місцевість вмить перетворилася на руїни, немов її накрила буря.

— Хитрий жучок! — пробурмотів у темряві хтось із нападників.

Мо Фань не звернув уваги на голос. Він добре розумів, що найбільшу загрозу становив маг Вітру середнього рівня, і перш за все потрібно було нейтралізувати саме його!

Мо Фань різко махнув рукою, і з його долоні вихопилися блискавки. Фіолетові змії дугою рвонули в бік мага Вітру, що тільки-но завершив заклинання.

Його Удар Блискавки вдарив у пагорб із грізним тріском, безпомилково знаходячи свою жертву!

Мо Фань побачив, як маг відчув електричний розряд і втратив здатність рухатися. Тепер був ідеальний шанс!

Не вагаючись, він ринувся вперед!

На його шляху з ревінням вибухнули дві вогняні кулі, але Мо Фань, захищений Трояндовим Полум’ям, не злякався такого слабкого полум’я.

Лише трохи змінивши траєкторію руху, він уникнув епіцентру вибуху, де руйнівна сила була найбільшою, і, використовуючи підвищену швидкість, стрімко кинувся до пагорба.

— Копито Кривавого Звіра!