Спільна Оренда

Як тільки семестр закінчився, Мо Фань почав шукати собі нове житло.

Гроші в нього були, тому витратити трохи на хорошу квартиру – не проблема. Власне, ще раніше він придивився до житлового комплексу "Золоте Джерело", що знаходився на заході від Лазурного Кампусу.

Ці апартаменти були досить близько до університету. Позаду них розташовувався парк із штучним озером. Озеро хоч і невелике, зате місцевість навколо була мальовничою.

Мо Фань піднявся на 12-й поверх і постукав у двері квартири, яку хотів орендувати.

— Ти тут, ти той хлопець, що дзвонив мені щойно? — господиня квартири, привітна тітонька, радо запитала.

— Так, я побачив ваше оголошення в інтернеті, — відповів Мо Фань.

Тітонька уважно оглянула його й сказала:

— О, заходь всередину.

Мо Фань кивнув, але щойно зробив крок до дверей, як з ліфта вийшли дві дівчини.

Одна з них була в довгій, білосніжній літній сукні, на передній частині якої виднівся малюнок пейзажу. Вона здавалась легкою, мов хмаринка, і уважно оглядала номери квартир.

А от її супутниця була дуже мініатюрною. Проте те, що найбільше приголомшило Мо Фаня, – це величезний "місяць", який так і впадав у вічі. Навіть у вільному одязі їй не вдалося повністю приховати цю весняну "яскравість"!
(ПП: можливо мова йде про непропорційно велику голову)

— Перепрошую... Ой, це ти?! — дівчина у білій сукні вже збиралася звернутися до тітоньки, як раптом помітила Мо Фаня і здивовано вигукнула.

— Хехе, яка несподівана зустріч, — Мо Фань теж був шокований, що зустрів тут "знайому".

Ця дівчина у сукні з пейзажем була зовсім не випадковою людиною. Вона була Му Нудзяо, тією самою, що вразила всіх своєю грізною силою під час Змагання Новачків на початку року.

У цьому кампусі, сповненому підлітковими гормонами, Мо Фань був упевнений, що найпопулярнішою темою серед хлопців пізно вночі була саме ця дівчина. Якщо розмова заходила про дівчат, то неодмінно згадували ідеальну красуню Му Нудзяо.

Гуртки, до яких вона вступала, одразу ж переповнювалися. Якщо вона брала участь у якихось заходах, то глядачів завжди було хоч відбавляй.

Інакше й бути не могло. Публічний образ Му Нудзяо був просто бездоганним. Якби не Чжао Ман'янь, що розкусив її з першого погляду, то навіть Мо Фань міг би піддатися цій ілюзії.

— Ти теж прийшла оглянути квартиру? — запитав Мо Фань.

— Мм, — коротко кивнула Му Нудзяо.

— Ви знайомі? Ой, ви точно знайомі... Ох, ти ж той самий великий монстр!!! — раптом вигукнула крихітна дівчина з великими грудьми, явно розгубившись.
(ПП: ага, ось про який "місяць" йшлось, два величезні супутники)

— … — Мо Фань був у ступорі. Чутки про нього як про великого монстра явно розповсюдились далеко. Але чому ця дівчина виглядає не наляканою, а радше збудженою...?

Втім, зустріч з Му Нудзяо тут не була чимось несподіваним.

За правилами університету, новачки мали жити в кампусі протягом першого року. Це правило строго виконувалося лише в першому семестрі, а в другому багато студентів, що мали змогу, вибирали житло неподалік. Ті, хто серйозно займався культивацією, потребували власного простору.

Житловий комплекс "Золоте Джерело" вважався досить дорогим. Більшість студентів витрачали свої гроші на вдосконалення магії, а не на розкішне житло... Якщо тільки вони не були багатіями, як Му Нудзяо!

Комплекс був величезним, а дизайн – витонченим. Загальний інтер’єр нагадував архітектуру маєтку.

На першому поверсі знаходилася вітальня, вкрита килимом. Вхідний хол вів прямо до величезного балкона, що нагадував невеликий дворик. Там були парасоля, лежаки, ставок і книжкові полиці.

Вітальня була повністю обставлена. Вона мала форму півмісяця, на стіні висів величезний телевізор, а навпроти нього стояли напівлежачі дивани. З іншого боку розташовувалася кухня в західному стилі та маленький бар...

З погляду Мо Фаня, сина бідняків, вітальня мала містити лише диван і телевізор, нічого зайвого. А тут – і бар, і кухня в західному стилі! Це точно виходило за межі його уявлень про житло.

Хоча він ще не бачив кімнат, розкіш цієї квартири викликала в нього важке зітхання. Не дивно, що оренда тут була такою дорогою. На щастя, зараз він міг вважати себе забезпеченою людиною!

— Кімнати знаходяться на другому поверсі, хочете подивитися? — запитала господиня.

— Та ні, я беру, — Мо Фань не бачив сенсу оглядати далі.

Якщо вітальня вже настільки шикарна, то що тоді казати про другий поверх? Кімнати явно будуть на такому ж рівні.

— А що скажуть дві юні леді? — господиня кинула погляд на Му Нуцзяо.

— Мені дуже подобається! Старша сестро Му, давай залишимося тут! — пожвавіла мініатюрна дівчина, сповнена енергії.

Правду кажучи, вона та Му Нуцзяо вже переглянули безліч варіантів, але жоден їх не влаштовував. Для них, вихованих у багатих родинах, навіть гарно відремонтоване житло могло здаватися примітивним та не відрізнятися від гуртожитку. А ось цей будинок одразу справив на них гарне враження. Було видно, що на ремонт витратили багато грошей і зробили його зі смаком. Він не поступався розкішним апартаментам, які вони знімали під час подорожей.

— Раз вам усім так подобається, то чому б не зняти квартиру разом? Чесно кажучи, оренда тут справді дорога, мало хто може дозволити собі зняти її самостійно. Кілька тисяч юанів на місяць — це не жарти, — сказала господиня.

Му Нуцзяо злегка нахмурилася.

Вона не любила ідею спільного проживання. Для неї ціна не мала значення.

— Ой, та годі! Я ніколи не жила разом із кимось! У романах студенти часто знімають квартири разом, і це здається таким цікавим! — захоплено вигукнула мініатюрна дівчина.

Господиня з усмішкою продовжила:

— Тут усього чотири кімнати: дві з південного боку та дві з північного. Вони повністю розділені. Раз ви вже знайомі, то вам буде зручно жити разом.

— Маленький Кролик, не говори дурниць! Господине, ми не такі вже й близькі, — твердо сказала Му Нуцзяо.

— Ой, сестро Му, не переймайся! Кімнати окремі, і цілий поверх розділяє нас. Спільна тільки вітальня. Мій дідусь суворий і сказав, що обмежить мої витрати, коли я вступлю до університету. Якщо ми не поділимо вартість, це буде надто дорого. Ще один орендар тільки полегшить нам витрати. Хай навіть він платить половину, — сказала дівчина, яку Му Нуцзяо назвала "Маленький Кролик".

— Гей-гей-гей, я не казав, що буду платити половину! — Мофань одразу ж підстрибнув.

Спільна оренда була хорошою ідеєю, і він аж ніяк не збирався відмовлятися. Але питання грошей потрібно було вирішити одразу!

Ці двоє явно багаті, нехай не обманюють бідного!

— Інші готові самі оплатити всю оренду, аби тільки мати можливість жити разом із сестрою Му, а ми ще й дозволяємо тобі платити лише половину! Такий шанс – як виграти джекпот! Ти ще в-ві сні будеш сміятися від радості. Добре, вирішено! Я хочу жити в кімнаті з видом на озеро. Скажу своїм людям привезти речі, — збуджено сказала Маленький Кролик.

— Твоїм… людям?.. — почувши це, Мофань відчув, що тут щось не так…